ГоловнеНова українська школа (НУШ)

STEM освіта: виховуємо дослідників і командних гравців

Щоб стати успішними й затребуваними фахівцями, школярі повинні здобувати необхідні практичні навички вже сьогодні. Саме тому головним освітнім трендом на планеті  є  STEM.

STEM (Science, Technique, Engineering and Mathematics)  –  освітній напрям, що  передбачає вивчення природничих наук, технологій, інженерії та математики комплексно, а не як окремих наук. В Україні принципи STEM успішно реалізують гуртки робототехніки та програмування, приватні та державні школи. «Нова українська школа» передбачає запровадження принципів STEM вже з 1 класу. Дітей вчать спостерігати, класифікувати, порівнювати, реалізовувати групові та індивідуальні проєкти.

SТЕМ-Шкільне життя

Про практичні аспекти впровадження STEM-освіти Проєкту «Навчаємось разом: Дружня школа» розповіла засновниця STEM-школи INVENTOR Оксана Стоєцька.

Освіта майбутнього

«STEM-освіта виникла кілька десятиліть тому в США як запит бізнес-структур  на нові виклики суспільства. В умовах швидкого розвитку науки й модернізації промисловості країна потребувала не вузькопрофільних спеціалістів, а фахівців з комплексними знаннями та навичками ведення проєктної діяльності», –  зазначила пані Оксана. До успішного виконання будь-якого завдання потрібно підходити комплексно, тому важливо готувати фахівців з цілісним науковим світоглядом. Знань тільки одного предмета  недостатньо для сучасного світу».

Які компетенції розвиває STEM?

За словами Оксани Стоєцької, головний принцип  STEM-освіти  –  навчання через дію. У центрі освітнього процесу – практичні завдання, які учні мають виконати. Для цього важливо навчати їх працювати з інформацією, а здобуті знання застосовувати на практиці. Такий підхід дозволяє сформувати в учнів розуміння взаємозв’язку різних наук. У майбутньому вони матимуть справу з викликами дорослого світу: розвиватимуть енергоощадні технології, забезпечуватимуть охорону довкілля, будуватимуть smart-міста – все це потребує широкого спектру знань та досвіду командної роботи.

STEM-освіта допоможе дитині:

  • навчитися здійснювати проєктну діяльність:  знаходити, аналізувати, структурувати інформацію, а також презентувати свої здобутки іншим;
  • сформувати вміння працювати в команді, ефективно розподіляти обов’язки;
  • проявити лідерські якості;
  • реалізувати творчий потенціал, втілювати свої ідеї та мрії;
  • підвищувати  рівень науково-технічної грамотності.

Як заохотити дітей до досліджень?

За словами пані Оксани, з дітьми молодшого шкільного віку, варто вдаватись до заохочень. У школі INVENTOR діє система гейміфікації. Учні отримують відзнаки за досягнення, накопичують бали «стемчики», здобувають рівні, отримують різноманітні сюрпризи. Це для них цікавіше, ніж просто хороша оцінка вчителя, за яку хвалять батьки. Для старших учнів дієвим стимулом стає можливість участі в олімпіадах та змаганнях, особливо міжнародних.

«Спілкуючись із нашими випускниками запитуємо, що допомогло їм сформуватися як особистості. Найчастіше чуємо: «Участь в міжнародних олімпіадах і підготовка до них». Коли діти з різних країн світу збираються разом, щоб ділитись відкриттями та шукати шляхи вирішення глобальних проблем – це неоціненний практичний досвід. Вони стають дорослішими, серйозними, організованішими, та головне відчувають, що потрібні світу і сьогоднішньому дню. Реалізуючи свої проєкти учні усвідомлюють: «Я не споживач, я – творець!» Це пробуджує бажання постійно вчитися нового»  –  наголошує експертка.

STEM-освіта в Україні розвивається понад десять років. Вже є діти, що стали успішними фахівцями у сфері високотехнологічного виробництва, програмування.

«Новітні технології вже змінили ринок праці, – зазначає пані Оксана. Сучасні молоді люди можуть працювати в міжнародних компаніях дистанційно, живучи в Україні, можуть вільно мандрувати – адже сучасний світ дуже мобільний, а планета не така вже й велика».

Що необхідно для розвитку STEM освіти?

У 2019 році ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» дослідив стан розвитку STEM-освіти в Україні. За даними опитування,  найрозвинутішими формами організації STEM-навчання у державних школах є позаурочні гуртки  – 33,4%, STEM-уроки  – 28% та STEM-проєкти – 22%.  2020 року схвалено державну Концепцію розвитку STEM-освіти до 2027 року.  В рамках реформи НУШ у найближчі роки значну увагу приділятимуть створенню освітніх просторів  –   шкільних природничих кабінетів та STEM-лабораторій, забезпечення їх 3D технікою та мультимедійним обладнанням, а також здійснюватимуть підготовку вчителів.

«Реформа НУШ – це безумовний позитив для освіти, – наголошує пані Оксана. – Але, будь-які зміни відбуваються поступово. Потрібно навчати вчителів, тоді бажані зміни прийдуть швидше. Критична маса фахівців для реалізації  STEM-освіти ще формується, але вже зараз є вчителі-зірки. Ці люди стають натхненниками для тисяч інших, показуючи: «Я зміг, і ти зможеш!»

Впровадження STEM-освіти важливе, адже саме такий підхід допоможе учням розвинути ключові компетентності НУШ: обізнаність у галузі точних та природничих наук, інформаційно-комунікаційну та соціальну компетентність,  інноваційність та здатність вчитися впродовж всього життя.

Наталка Шаманова, журналістка Проєкту «Навчаємось разом: дружня школа»

Цей матеріал був створений за фінансової підтримки Європейського Союзу та Міністерства закордонних справ Фінляндії. Його зміст є виключною відповідальністю партнера і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу та Міністерства закордонних справ Фінляндії.НУШ-Шкільне життя

Читайте також:

Back to top button