БатькамГоловнеЗдоров'яПсихологія

Високі очікування і стрес: як підлітки протистоять психологічному тиску через навчання    

Важливою причиною погіршення психологічного здоров’я підлітків, які навчаються у «сильних» школах, є високі очікування успішності, які ставить перед ними суспільство. Про це свідчать дослідження, проведені науковцями у США. Пандемія, що охопила світ минулого року, ще більше посилила це явище через карантинні «канікули».  Про це у статті для The New York Times пише Емілі Есфахані Сміт, експертка з клінічної психології, авторка книги «Сила сенсу».

Авторка, серед іншого, посилається на дослідників Сунію Лутар, Ніну Кумар та Ніколь Зілмер, які працюють над підвищенням психологічної стійкості в шкільних громадах. У статті, опублікованій у 2020 році в журналі «Американський психолог», вчені  пишуть: підлітки в школах з високим рівнем успішності страждають симптомами клінічної депресії і тривожності у три-сім разів більше за національні норми США для дітей їхнього віку.

Дослідження також показує, що головним фактором їхнього нещастя є тиск на успіх у навчальних та позакласних заняттях.

Починаючи з 2019 року доктор Лутар та її колеги проводили щорічні опитування тисяч підлітків у державних та приватних школах по всій країні.

Повторюючи результати попередніх досліджень, учні повідомляли, що страждають від тривоги та депресії. Але весною 2020 року школи закрились на карантин, заняття скасували, позакласні активності теж. І самопочуття учнів, порівняно з даними за 2019 рік, покращилося. Учасники опитувань заявили про нижчий рівень стресу, тривоги і депресії.

Однак цей ефект був короткотривалим. Доктор Лутар та її колеги виявили, що починаючи з осені 2020 року, коли школи відновили роботу, психічне здоров’я підлітків повернулося до передпандемічного рівня або навіть погіршилося.

Згідно з квартальним Звітом про соціальну політику Товариства досліджень розвитку дитини (Society for Research in Child Development), найсильнішим провісником депресії серед цих учнів була критика від батьків через недосяжні результати в навчанні. 

«Незважаючи на те, що я намагаюся робити все якнайкраще, все одно ніколи не виходить так, як я хотів. І моя мама додає стресовості, бо завжди каже, що Я ПОВИНЕН мати середні показники успішності на рівні 90 або вище за всіма предметами», – цитує The New York Times слова одного зі студентів, з якими спілкувалася доктор Лутар під час опитування.

Інші дослідження підтверджують ці висновки. Наприклад, під час дослідження NBC News and Challenge Success, восени 2020 року експерти опитали понад 10000 учнів середніх шкіл у США. Приблизно половина опитаних учнів зазначили, що вони відчували більший стрес у школі восени 2020 року, порівняно з періодом до пандемії. Головна причина – тиск через досягнення. Учні часто згадували про оцінки, загальне навантаження, управління часом, відсутність сну та побоювання через коледж.

Значну роль у цій ситуації відіграють батьки. 57% опитаних учнів заявили, що очікування їхніх батьків щодо успішності у навчанні не змінилися під час пандемії, тоді як 34% учнів зазначили, що такі очікування навіть зросли.  

За словами Деніз Поуп, співзасновниці Challenge Success, коли батьків просять описати успіх, вони завжди говорять, що хочуть, щоб їхні діти були щасливими і здоровими, перебували в стосунках, де люди люблять один одного і робили щось для суспільства. Та коли пані Поуп питає про це у дітей, багато хто описує доволі обмежені варіанти: хороші оцінки у школі, вступ до коледжу, отримання високооплачуваної роботи.

Доктор Поуп вважає, що така різниця частково пов’язана з тим, як батьки хвалять своїх дітей. Батьки часто винагороджують дітей за хороші показники в навчанні, і таким чином демонструють, що їх любов залежить від високих оцінок. Якщо діти не відповідають цим очікуванням, їхнє почуття цінності та добробуту страждає.

«Якщо ми хочемо, щоб діти вийшли з пандемії стійкішими, нам потрібно вивчити урок минулого року: тиск через навчальні досягнення пригнічує дух багатьох молодих людей… Батьки можуть відіграти тут життєво важливу роль: допомогти полегшити занепокоєння дітей, нагадуючи їм, що навчання в коледжі не повинне ламати їх, а отримання не найвищих оцінок – не дорівнює провалу», – пише Емілі Есфахані Сміт.

Натомість батьки можуть заохотити дітей надавати пріоритет своєму здоров’ю та самопочуттю, виділяти час на сон, ігри та відпочинок. І, найголовніше, вони можуть навчити дітей розуміти, що втрата є невід’ємною частиною життя, наводячи приклад минулого року.

Це не означає, що батьки обов’язково повинні знижувати свої стандарти. Але вони можуть наголосити на різних орієнтирах успіху. Наприклад, на тих, які вони самі називають найбажанішими для своїх дітей – щастя, здоров’я і любов.

Матеріал розроблено IREX в рамках проєкту «Вивчай та розрізняй: інфо-медійна грамотність»

Читайте також:

Back to top button