ГоловнеОсвіта і IT

Чому ми любимо онлайн-тести і як медіаграмотність захищає ваші дані

«Якою тваринкою ви були в минулому житті?», «Де ви відпочинете цього літа?», «Який ви персонаж із “Спіймати Кайдаша”?» – пригадуєте ці смішні тести у вашій стрічці Фейсбуку? Ви побачили результат тесту когось із друзів і теж вирішили розважитись. Спочатку одне опитування, потім ще кілька… Так минули кілька годин, під час яких ви, наприклад, збирались йти за продуктами.

Що цікаво, що після проходження тесту чи читання гороскопу ми часто думаємо «О, це ж про мене!» або «Це точно я!». І це заохочує нас і далі клікати на посилання. Чому так відбувається? І які ризики для ваших приватних даних можуть мати онлайн-тести? Про це розповідаємо далі.

Ефект Форера (Барнума)

У 1948 р. американський психолог Бертрам Форер провів експеримент серед студентів. Він роздав їм аркуші паперу й попросив вказати свої захоплення, риси характеру, плани. На основі цих даних він пообіцяв підготувати детальні досьє на кожного.

Невдовзі студенти отримали акуратно набрані тексти зі своїми іменами. Це був список із 13 тверджень про особистість. Форер попросив піддослідних прочитати їх і оцінити за шкалою точності від нуля до п’яти – тобто наскільки запропоновані характеристики відповідають особистим якостям студентів, на їх думку. Середня оцінка виявилася аж 4,26! Тобто студенти  високо оцінили точність досьє. Однак Форер вдався до хитрощів: насправді усі 13 характеристик були однаковими для кожного студента – і взятими з астрологічного журналу :)

Дослід Форера показав, наскільки людині притаманно сприймати загальні характеристики як властиві саме їй, особливо якщо їх дає авторитетна людина. Більше про експеримент можна прочитати у публікації «Куншт».

До речі, в одній із вправ з української мови для 9 класу (тема «Розділові знаки у складних реченнях з різними видами зв’язку»), розроблених IREX, якраз і висвітлюється цей ефект – вправа називається «Псевдонаука», у ній учням пропонується пройти цей експеримент.

Ефект ще називають ім’ям американського шоумена Фінеаса Тейлора Барнума, який нібито міг «читати» людей. У 2017 р. вийшов цікавий фільм про Барнума – «Найвеличніший шоумен».
Персональні дані

Онлайн-тести і вікторини – не просто забавки. У чому ж ризики?

•            Збір ваших даних. У 2015 р. через онлайн-тест південнокорейська компанія Vonvon зібрала дані більше 17 млн користувачів Фейсбук: імена, фотографії, вік, стать, дати народження, списки друзів, дані про освіту, дописи, які вони «лайкали». Ми не знаємо, як і для чого ці дані можуть бути використані в майбутньому.
•            Таргетована реклама. На основі цих даних створюють цільову рекламу товарів і послуг, спам-повідомлення, політичну рекламу. Не дивуйтеся, якщо після тесту про літній відпочинок ви побачите пропозиції від туроператорів на інших сайтах і в месенджерах. Детальніше про ризики розважальних тестів у матеріалі «Детектор медіа».

Відомий скандал із компанією Cambridge Analytica, яку звинуватили у втручанні у вибори по всьому світу через крадіжку в соцмережах персональних даних виборців і маніпулюванні їх думкою за допомогою інформаційних технологій. Більше про це можна прочитати тут.

Що робити? 

Наша зброя – медіаграмотність.  

•            Радимо уважно читати, які саме дані ви передаєте сайтам, якщо реєструєтесь на них через Фейсбук, а також які дані запитують додатки у смартфоні.
•            Перевірте налаштування приватності і геолокації на ваших гаджетах. Можливо, ви знайдете чимало інформації, якою не хочете ділитися зі світом.
•            Будьте пильними при заповненні форм оплати на сайтах оголошень, купівлі квитків тощо. Переконайтеся, що ви довіряєте дані надійним сервісам, які забезпечують високий рівень захисту.

Матеріал розроблено IREX в рамках проєкту «Вивчай та розрізняй: інфо-медійна грамотність»

Читайте також:

Back to top button