ГоловнеПерерва

Когнітивні упередження, які можуть перетворити нас на чудовиськ

«Чи завжди ми керуємось здоровим глуздом»? «Звичайно, так», – відповість більшість з нас і …злукавить. 

У деяких ситуаціях людський мозок керується ірраціональними шаблонами, роблячи висновки «на автоматі». І найчастіше ми цього навіть не усвідомлюємо. Такі систематичні помилки, або радше логічні пастки в мисленні і називаються когнітивними спотвореннями або упередженнями. У своїй статті «Когнітивні спотворення, що змінюють нас» Марк Менсон, американський письменник, відомий блогер, консультант з особистісного розвитку з’ясовує, до яких популярних спотворень схильний кожен із нас і чому так відбувається.

Існує багато видів когнітивних спотворень, у своїй статті автор розглядає шість, з якими майже всі ми колись стикалися у своєму житті.

Підтверджувальне упередження. Люди запрограмовані помічати ті факти та погоджуватись лише з тими ідеями, які відповідають їхнім власним поглядам, та ігнорувати або заперечувати ту інформацію, яка конфлікутує з ними.  Наприклад, ми переконані, що кава корисна для здоров’я. Коли ми знаходимо дослідження, яке підтримує цю думку стосовно кави, ми, зазвичай, не перевіряємо, наскільки воно достовірне. Ми схильні довіряти інформації, яка збігається з нашими поглядами, й навіть не намагаємось перевірити її. До речі, в курсі Very Verified йдеться про це (Розділ 3. “Соціальні медіа. Частина Б”).

Ефект негативності. Негативна інформація справляє на людину сильніше враження, ніж позитивна, навіть за умови однакової її значущості.  Втрату чогось ми сприймаємо набагато ближче до серця, ніж факт отримання того самого. Ми сприймаємо негативні відгуки серйозніше, ніж позитивні, а песимістичні прогнози здаються нам  достовірнішими за позитивні. Негатив сприймається яскравіше і краще запам’ятовується.

Упередження, спричинене стимулом. У нашій свідомості формується  причинно-наслідковий ланцюг, який, як правило, виглядає так:  усе, що, на нашу думку, приносить нам користь, одразує отримує цілий перелік причин, чому це варто робити. І навпаки, якщо в кінці процесу ми не бачимо правильного стимулу, ми знаходимо безліч аргументів, щоб не робити цього. Упередження, спричинене стимулом, змушує нас ухвалювати ірраціональні або неетичні рішення через власні стимули.

Фундаментальна помилка атрибуції проявляється у схильності людини пояснювати вчинки інших людей їхніми особистісними рисами, а власну поведінку — зовнішніми обставинами. Наприклад, своє запізнення на зустріч ми пояснюємо заторами на дорогах, а коли хтось інший затримується, ми сприймаємо це як особисту образу і неповагу до нашого часу. До речі, про це йдеться у нашому уроці з українському літератури (8 клас) до теми 64. Валентин Чемерис. «Вітька + Галя, або Повість про перше кохання». Дитячі проблеми в дорослому житті, передані засобами гумору.

Упередженість атрибуції групи. Ми можемо вважати себе  неупередженими, але несвідомо можемо надавати  перевагу або довіряти тим, хто більше схожий на нас або належить до наших соціальних груп. У давні часи це сприяло захисту спільноти, проте у сучасному мультикультурному світі цей вид когнітивного спотворення може спричиняти дискримнацію, наприклад, за  расовою або гендерною ознакою.

Та що ж з усім цим робити?

Наші когнітивні упередження закладені в нашому пізнанні. Вони нікуди не зникнуть.

Важливо не лише усвідомити їх, а і навчитись контролювати та розуміти їхню природу, працювати з першопричинами.  Кілька прикладів:

  • Чому ви настільки схильні до упередженого негативу і бачите лише мінуси в усьому? Можливо, у вас є якась невирішена травма, проблема, яку вам необхідно пропрацювати?
  • Чи є ваше бажання відчувати себе частиною якоїсь соціальної групи настільки сильним, що ви готові демонізувати якусь іншу групу (спільноту)?

У сучасному світі багато маніпуляцій побудовано на когнітивних спотвореннях: пропаганда, реклама, залякування, продажі. Навчитись приручати свої упередження, протистояти їм – важливий, хоча і дуже складний крок у протидії цим зовнішнім впливам. Тож не забувайте дбати про своє фізичне та психологічне здоров’я, підвищувати усвідомленість, розширювати світогляд, ставити запитання, перевіряти інформацію та розвивати критичне мислення.

Матеріал розроблено IREX в рамках проєкту «Вивчай та розрізняй: інфо-медійна грамотність»

Читайте також:

  
Back to top button