ГоловнеОсвіта і IT

А ви володієте інтернет-мудрістю?

Як переконати співрозмовника? Які види фейків можна виокремити у сучасному медіапросторі? Як швидко пояснити в месенджері, що ви не довіряєте якійсь інформації? На ці питання відповідає проєкт «Інтернет-мудрість», підготовлений агенцією Platfor.ma за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Ми підготували для вас його короткий огляд.

Аби освоїти практичний гід зі спілкування в інтернеті, вам потрібно знати про чотири кроки переконання співрозмовника у дискусії про фейки.

Крок №1. Спочатку переконайтеся, що ви точно маєте рацію – тобто що певне повідомлення дійсно фейкове. Для цього скористайтесь такими порадами:

  • проаналізуйте заголовок;
  • уважно прочитайте текст;
  • зверніть увагу на оціночні слова;
  • подивіться, хто опублікував інформацію;
  • знайдіть першоджерело;
  • перевірте інші надійні ресурси;
  • переконайтеся, що це не жарт;

Крок №2. Зробіть так, щоб вас взагалі почали слухати. Проявіть зацікавленість. Всі ми можемо помилятися і керуватись емоціями. Ваше завдання на цьому етапі — спробувати зрозуміти свого співрозмовника, уявити себе на його місці та проаналізувати його точку зору.

Крок №3. Усвідомте, що люди схильні вірити інформації, яка їм близька, та вороже ставитися до тієї, яка їм суперечить. Це називається «упередженість» і ніякі факти не зможуть применшити її міць.

Крок №4. Підштовхніть людину до зміни її думки. Втілити це можна, побудувавши
правильно комунікацію, а саме:

  • засумнівайтеся в собі;
  • не грубіть і не спрощуйте;
  • почуйте «я не знаю»;
  • використовуйте числові шкали;
  • дайте простір для втечі;
  • будьте партнером.

Для того, що вам було простіше розпізнати найбільш небезпечні фейки  у своїй стрічці, зазначимо, які вони бувають та як їх виявити.

До основних видів фейків відносять:

  • Фейк-клікбейт — «шок», «скандал», «сенсація». Викликає гостре здивування чи обурення, заголовок підштовхує до того, щоби клікнути на ньому, але не відповідає тексту повідомлення.
  • Фейк-конспірологія — теорії змови. Дискредитує державу, медичнусистему та будь-які державні структури. Теорії “великої змови” на кшталт чіпування Білла Гейтса – теж належать до цього виду.
  • Фейк-псевдоексперт — «британські вчені», «експерти» та «дослідники» без конкретних імен та організацій і посилань на офіційні ресурси.
  • Фейк-інфлюенсерський — лідери думок, часто блогери можуть видавати думки за факти. Небезпечні шкідливими або просто неперевіреними порадами.
  • Фейк-жарт — несерйозна та весела інформація, її може публікувати будь-хто у соціальній мережі, або ж тематичні сатиричні сайти як UAReview. Викликає емоції, її активно поширюють та сприймають за правду, а першоджерело швидко губиться.
  • Фейк-картинка — відредаговані зображення — це найпоширеніший вид і, водночас, найлегший для спростування.
  • Фейк-реклама — «Десять з дев’яти стоматологів рекомендують», «Мінздоров’я радить». Слогани просувають якийсь продукт і не мають нічого спільного з правдою.

Також команда  проєкту «Інтернет-мудрість»  розробила  набір стікерів «Мудропак», якими можна позначати фейки та cумнівний контент у Телеграм та Вайбер. Серед стікерів можна знайти «мудрі висловлювання» Конфуція, Лесі Українки, Альберта Ейнштейна, Сократа, княгині Ольги, а також Джейсона Стетхема.

Матеріал розроблено IREX в рамках проєкту «Вивчай та розрізняй: інфо-медійна грамотність»

Читайте також:

  
Back to top button