ГоловнеОсвіта і IT

Цифровий детокс. Три поради від The New York Times

За останній рік наше життя зазнало значних змін: щоденна рутина тепер включає ще більше часу, проведеного за екранами комп’ютерів та телефонів. Проте з наближенням травневих свят можна спробувати дещо змінити звичний лад життя. Пропонуємо розглянути варіант електронного детоксу, про який йдеться в статті Брайана Чена (Brian X. Chen) для The New York Times.

Соціальні мережі - Шкільне життя

Він помітив, що до пандемії екранний час на його смартфоні  складав три з половиною години на добу, а вже за вісім місяців ця цифра подвоїлася. Тому автор статті звернувся за коментарями до   експертів, а їхні рекомендації узагальнив у таких порадах.

1. Розробіть план/розклад. 

Не весь час, проведений зі смартфоном, негативно на нас впливає. Тому першим кроком цифрової детоксикації буде аналіз, які періоди застосування смартфону роблять вас нещасними або псують настрій. Наприклад, це може бути час, проведений за читанням новин або гортанням стрічки соціальних мереж.

Наступний крок – складання реалістичного плану для зменшення споживання такої інформації. Спробуйте обмежити читання новин 20-ма хвилинами на день. Якщо ціль здається цілком досяжною, спробуйте досягати її щодня. Постійне повторення сприятиме формуванню нових звичок. Звісно, простіше сказати, ніж зробити, тому нейробіолог Адам Газзалі рекомендує фіксувати ці періоди у своєму розпорядку дня, і не тільки їх –можна зробити план усіх справ на день. Це допомагає структурувати наш час: наприклад, якщо ви відвели певний час для заняття спортом і відчуваєте спокусу взяти телефон, то це буде порушенням розкладу.

2. Зони без телефону. 

Ми щоночі ставимо мобільні пристрої на зарядку, однак це не означає, що вони мають розташовуватися поруч із ліжком. Смартфони можуть негативно впливати на наш сон: блакитне світло екранів змушує мозок думати, що надворі день, а сам контент може психологічно нас стимулювати та заважати засинати.

Хорошим рішенням буде не використовувати смартфони мінімум за годину до сну. За словами професора психології Університету Сан-Дієго Джин Твендж, краще залишати їх заряджатися подалі від ліжка, аби не було спокуси перевіряти сповіщення серед ночі. Зона без телефонів може бути облаштована будь-де, і окрім спальні її можна поширити ще й на простір, де ви збираєтеся разом із сім’єю – запропонуйте своїм близьким відкласти смартфони за обіднім столом та використати цей час для теплого спілкування.

3. Чиніть опір «гачкам». 

Сучасні технології мають багато механізмів для «прив’язування» нашої уваги до екранів. Соціальні мережі перетворили свої стрічки на безперервний потік оновлень, що збільшує час, який ми витрачаємо на перегляд. Адам Олтер, професор маркетингу в Школі бізнесу Штерна Нью-Йоркського університету, говорить про два найпотужніші гачки, які роблять нас залежними від соціальних медіа.

  • Штучні цілі. Як і у відеоіграх, у соціальних медіа створені цілі, аби постійно підтримувати наш інтерес. Наприклад, це кількість лайків та фоловерів, які відображаються на наших  сторінках у соціальних медіа. У чому ж проблема цих цілей? У тому, що вони – недосяжні. Набираючи певну кількість реакцій під своїми дописами, ми постійно хочемо ще і ще.
  • Безупинність медіа. Автоматичне програвання рекомендованих відео на ютьюбі, безкінечне гортання стрічок фейсбука та твіттера… «Раніше існував логічний кінець для кожної практики, як-от дійти до останньої сторінки книги, – зауважує Адам Олтер. – Технологічні компанії змінили це – тепер такого кінця не існує».

Що ж робити в такому випадку? Аби протистояти цим гачкам, варто зробити наші мобільні пристрої менш нав’язливими. Варто вимкнути сповіщення в усіх застосунках, які не пов’язані із невікладною роботою або підтримкою контактів з близькими. Якщо ви відчуваєте, що цього недостатньо, можна піти на більш різкий крок та перевести телефон у чорно-білий режим. Однак, це – радикальний спосіб. Ще одна більш реалістична порада: нагадувати собі, що поза роботою більшу частину часу краще проводити офлайн.

Матеріал розроблено IREX в рамках проєкту «Вивчай та розрізняй: інфо-медійна грамотність»

Читайте також:

Back to top button