Спільними для старих і нових критеріїв оцінювання учнів 5-9 класів, затверджених Міністерством освіти на початку серпня, залишаються рівні та 12-бальна шкала. Проте тепер заклади освіти мають право використовувати власну шкалу оцінювання, яку згодом перетворюватимуть на 12-бальну для підсумкових оцінок. Як пояснили в Міністерстві, ці зміни покликані узгодити систему оцінювання Нової української школи (НУШ) з Державним стандартом базової середньої освіти.
Про це йдеться в листі-відповіді МОН журналістам “Суспільного”.
У відомстві роз’яснили, чому нові критерії стосуються саме учнів 5-9 класів, а не всіх, хто навчається за новим стандартом, включно з 10-11 класами.
“У 2024/2025 навчальному році за ним (Держстандартом — ред.) будуть навчатися 5-7 та 8 класи, які беруть участь у пілотних проєктах НУШ. 8-9 класи не зможуть повністю скористатися новою системою оцінювання, оскільки навчаються за старим державним стандартом”, — йдеться у листі-відповіді Міністерства на запит Суспільного.
Якими були критерії раніше та які зміни відбулися
До 2023/2024 навчального року школи застосовували критерії оцінювання, затверджені у 2011 році, які акцентували на знаннях. “Якщо аналізувати ці критерії, бачимо, що навіть часткове відтворення знань вважалося високим рівнем досягнень”, — зазначили у МОН.
Реформа НУШ та новий Державний стандарт, ухвалений у 2020 році, вводять компетентнісний підхід, який поєднує знання, уміння, цінності та ставлення. Опис кожного бала нової шкали враховує компетентності, як-от уміння читати з розумінням, висловлювати думки усно та письмово, мислити критично, логічно обґрунтовувати позицію тощо.
У МОН підкреслили, що в нових критеріях оцінювання акцент робиться на роботі з інформацією в усіх освітніх галузях. “Це вміння розвиваються і під час вивчення мови, і під час математики чи мистецтва. Це може бути інформація текстова, візуальна тощо”, — йдеться у повідомленні.
Основні критерії оцінювання
Нові критерії передбачають чотири рівні, кожен з яких складається з трьох балів, що разом формують 12-бальну шкалу:
- початковий (1–3 бали);
- середній (4–6 балів);
- достатній (7–9 балів);
- високий (10–12 балів).
Кожен бал описано з урахуванням компетентностей. Також у документі надано форму Свідоцтва досягнень, яку школи можуть адаптувати до власних освітніх програм.
Як виглядає Свідоцтво досягнень
Свідоцтво складається з двох частин:
- Характеристика навчальної діяльності — оцінка наскрізних умінь, як-от критичне мислення, ініціативність тощо. Тут оцінки не ставлять, а визначають рівень: “Має значні успіхи”, “Демонструє помітний прогрес”, “Потребує уваги і допомоги”. Цю частину заповнюють учителі спільно або класний керівник.
- Характеристика результатів навчання — бали за предмети виставляють щосеместрово і за рік. Загальна оцінка формується на основі окремих груп результатів, визначених у Держстандарті.
Практичне впровадження нововведень
Для організації оцінювання вчитель планує форми формувального і підсумкового оцінювання та встановлює зрозумілі навчальні цілі на основі обов’язкових результатів. МОН радить віддавати перевагу формувальному оцінюванню, яке дозволяє відстежувати прогрес учня.
“Формувальне оцінювання допомагає коригувати освітній процес, показує, як учень рухається від пункту А до пункту Б, і які результати він досягає”, — розповіли у МОН. Підсумкове ж оцінювання ґрунтується на чітко визначених результатах навчання.
Важливо також, щоб учитель пояснював критерії оцінювання, включно з тими, що стосуються конкретних завдань. “Учень має розуміти, за що і скільки балів може отримати, виконавши певні вимоги”, — наголосили у Міністерстві.
Учитель має змогу обирати види діяльності та фіксувати досягнення як на кожному уроці, так і через проміжні діагностувальні роботи. Вони можуть бути орієнтовані на конкретні групи результатів навчання. Для вчителів передбачено підвищення кваліфікації в обласних інститутах післядипломної освіти, де вони ознайомляться з новими підходами до оцінювання.