МОН рекомендує перетворювати шкільні бібліотеки на сучасні центри читання та розвитку компетентностей

Міністерство освіти і науки України надіслало закладам освіти методичні рекомендації щодо функціонування та розвитку бібліотек закладів загальної середньої освіти як сучасного освітнього простору. Документ спрямований на методичну підтримку шкіл у процесі модернізації бібліотек та їх трансформації у багатофункціональні освітні осередки, які сприятимуть формуванню читацької компетентності, інформаційної культури та медіаграмотності учнів.

Шкільна бібліотека як важливий елемент Нової української школи

У рекомендаціях наголошується, що сучасна бібліотека закладу загальної середньої освіти більше не повинна виконувати виключно функцію зберігання та видачі книжок. Вона має стати важливим складником освітнього середовища Нової української школи, сприяти розвитку критичного мислення, творчості, відповідальності та готовності учнів до навчання впродовж життя.

Особлива увага приділяється розвитку читацької грамотності, яка визначена одним із державних пріоритетів. У документі зазначено, що Стратегія розвитку читання до 2032 року розглядає формування стійкої потреби в читанні та забезпечення рівного доступу до книжкових ресурсів як важливі напрями державної політики. Також підкреслюється необхідність оновлення бібліотечних фондів сучасною літературою та розвитку цифрових ресурсів.

Які завдання покладаються на сучасну бібліотеку

МОН визначає, що бібліотека має сприяти формуванню читацької культури, інформаційної та медіаграмотності, підтримувати навчальну, проєктну та дослідницьку діяльність учнів. Через роботу з бібліотечними ресурсами школярі повинні навчатися шукати, аналізувати та критично оцінювати інформацію, а також розвивати навички самостійного навчання.

Рекомендації враховують потреби різних вікових груп:

• для учнів 1–4 класів акцент робиться на розвитку любові до читання, мовлення, уяви та емоційного інтелекту;
• для учнів 5–9 класів – на формуванні інформаційної культури та медіаграмотності;
• для старшокласників – на забезпеченні доступу до ресурсів для підготовки до НМТ, виконання дослідницьких проєктів і професійного самовизначення.

Чому розвиток читацької грамотності є актуальним

У документі наведено результати міжнародного дослідження PISA-2022, які засвідчили необхідність посилення роботи над читацькою грамотністю українських школярів. Лише 59% учнів досягли базового рівня читацької компетентності, а середній результат України залишився нижчим за середній показник країн ОЕСР. Також спостерігається зменшення частки учнів із високим рівнем читацької компетентності за результатами національного моніторингу якості освіти.

Саме тому бібліотеки розглядаються як один із ключових інструментів подолання цих викликів.

Центри читання: новий формат організації бібліотечного простору

Однією з головних новацій рекомендацій є можливість створення в школах Центрів читання. Вони можуть функціонувати як відкриті культурно-освітні осередки, що об’єднують бібліотекарів, педагогів, учнів, батьків і партнерські організації навколо розвитку читацької грамотності та популяризації читання.

МОН пропонує орієнтуватися на міжнародний досвід Reading Commons, поширений у США, Канаді та Фінляндії. Така модель передбачає поєднання бібліотечного простору, навчального середовища та партнерської взаємодії учасників освітнього процесу.

До роботи Центру читання можуть долучатися:

• учителі різних освітніх галузей;
• бібліотечні працівники;
• педагоги-організатори;
• представники учнівського самоврядування;
• працівники публічних бібліотек та інших партнерських установ.

Які простори можуть діяти в сучасній бібліотеці

Рекомендації передбачають створення різних функціональних зон, кожна з яких має власне призначення та набір активностей. Серед них:

• простір читання;
• простір діалогу;
• творчий простір;
• дослідницький простір;
• медіапростір;
• простір презентації та взаємодії;
• виставковий і рекомендаційний простір.

У таких зонах можуть проводитися читацькі марафони, книжкові клуби, дискусії, дебати, поетичні майстерні, створення коміксів і буктрейлерів, дослідницькі проєкти, подкасти, відеорецензії, фестивалі, зустрічі з авторами та інші сучасні формати роботи.

Нова роль бібліотекаря у школі

Документ окреслює сучасне бачення професійної діяльності бібліотечного працівника. Його роль виходить далеко за межі традиційного обліку книжок і підручників.

Серед основних напрямів роботи:

• підтримка освітнього процесу через розвиток читацької культури;
• організація бібліотечного обслуговування;
• розвиток інформаційної та медіаграмотності;
• інформаційно-бібліографічна діяльність;
• формування та збереження бібліотечного фонду;
• партнерська взаємодія з педагогами, батьками, громадою та закладами культури;
• професійний розвиток і підвищення кваліфікації.

Бібліотекарям рекомендується активно використовувати цифрові інструменти, брати участь у професійних спільнотах, семінарах, вебінарах та інших формах підвищення кваліфікації.

Якою має бути сучасна шкільна бібліотека

МОН рекомендує організовувати бібліотечний простір за принципами доступності, інклюзивності, безбар’єрності, гнучкості, комфортності та цифрової доступності. Бібліотека має бути місцем для індивідуальної та групової роботи, проєктної діяльності, інтегрованих занять, творчих зустрічей і досліджень.

Серед можливих форматів використання простору:

• бібліотечні уроки;
• читацькі клуби;
• інтегровані заняття;
• дослідницькі проєкти;
• книжкові обговорення;
• зустрічі з письменниками та науковцями;
• виставки та презентації;
• робота з цифровими ресурсами й освітніми платформами.

Оновлення бібліотечних фондів та цифровізація

Окремий розділ рекомендацій присвячено формуванню бібліотечних фондів. Міністерство рекомендує забезпечувати баланс між класичною літературою, сучасними українськими та зарубіжними виданнями, науково-популярною літературою, довідковими матеріалами та електронними ресурсами.

Також наголошується на необхідності систематичного оновлення фондів, вилучення морально застарілих видань та поповнення бібліотек літературою, що відображає сучасний український культурний контекст і сприяє формуванню громадянської ідентичності.

Значну увагу приділено використанню цифрових технологій. Бібліотеки можуть впроваджувати електронні каталоги, цифрові бібліотеки, аудіокнижки, вебсторінки, онлайн-консультації, віртуальні виставки та інші сучасні сервіси для підтримки очного, дистанційного й змішаного навчання.

Практичні активності для учнів різного віку

До рекомендацій додано добірку прикладів бібліотечних активностей для різних вікових категорій учнів. Серед них:

• читання вголос казок для молодших школярів;
• арттерапевтичні майстерні;
• театральні студії;
• робота із сучасною дитячою літературою;
• літературні мандрівки рідним краєм;
• STEM-майстерні;
• уроки з медіаграмотності;
• QR-квести;
• заходи з безбар’єрності;
• віртуальні екскурсії музеями світу.

Запропоновані активності демонструють, що сучасна бібліотека може стати місцем розвитку не лише читацьких навичок, а й творчості, критичного мислення, цифрової грамотності, дослідницьких умінь та соціальної взаємодії.

Що зміниться для шкіл

Запровадження нових підходів не є обов’язковим у жорстко визначеному форматі. Міністерство рекомендує адаптувати запропоновані моделі відповідно до ресурсних можливостей закладу освіти, безпекової ситуації, особливостей освітньої програми та потреб громади.

Водночас документ окреслює стратегічний напрям розвитку шкільних бібліотек в Україні: перетворення їх на сучасні освітні простори, які поєднують читання, навчання, дослідження, творчість і цифрові технології. Саме така бібліотека, на переконання МОН, здатна стати важливим чинником розвитку ключових компетентностей учнів та невід’ємною складовою сучасного освітнього середовища.