Конспекти уроків української літератури 8 класУсі уроки української мови та літературиФайли

Самобутня постать поета Василя Голобородька. Художні образи поезії «З дитинства: Дощ» (8 клас. Українська література) + Презентація

Автор: Дележа Альбіна Ярославівна

Навчальний заклад: гімназія № 290 м.Києва

Тема: Самобутня постать поета Василя Голобородька. Художні образи поезії «З дитинства: Дощ»

Мета: ознайомити учнів із основними фактами життя та творчості Василя Голобородька, його поезією «З дитинства: Дощ»;  розкрити ідейний зміст твору та своєрідність поетичної форми (вільний вірш), пояснити роль ужитих художніх засобів, власне розуміння образного змісту; розкрити значення образів поезії; розвивати навички виразного читання поезії, формувати життєствердні, оптимістичні настрої; розвивати естетичні відчуття та смак; виховувати любов до навколишнього світу, Батьківщини, рідного дому.

Хід уроку

  1. Організаційний етап
  1. Повідомлення теми та мети уроку

Одним із найталановитіших поетів нашого «задушеного Відродження» 1960-1970 років вважають Василя Голобородька. Його тексти не друкували майже 20 років, однак, попри всі складнощі, він здобув славу, спочатку у світі, згодом – на батьківщині. Про творчий шлях, перші випробування та, звісно, таку незвичну, проте таку сильну поезію Василя Голобородька поговоримо на сьогоднішньому уроці.

  1. Опрацювання навчального матеріалу

Василь Іванович Голобородько народився 7 квітня 1945 року в селі Адріанополі на Луганщині. Середню школу-інтернат закінчив 1963 року і саме у шкільні роки почалося його становлення як письменника, хоча до власної спочатку ставився доволі несерйозно, бо починалося все з двох вирваних аркушів, що перетворювалися на газету, яку поет разом із однокласниками наповнювали текстом. Про це письменник згадує так:

«Вона називалась «Турист», в якій я за зразком справжніх газет робив різні матеріали. Додавав свої малюнки. Якщо в газеті «Зірка», яку мені рідні тоді передплачували, бачив, що там і вірші є, то мені теж треба було у свою вірші подати. І я писав вірші. Це був десь клас шостий. Робив цю газету для своїх же однолітків. В одному примірнику..»

1964 року Василь Голобородько вступив на українське відділення філологічного факультету Київського університету. 1965 року став студентом Донецького педагогічного інституту, звідки на початку 1967 року був відрахований за наказом ректора з формулюванням: «за дії несумісні зі званням радянського студента». Ці дії полягали в тому, що поширював у Донецькому університеті серед студентів роботу Івана Дзюби «Інтернаціоналізм чи русифікація», про що секретар Донецького обкому КПУ доповів у ЦК КПУ в «інформації» від 30 січня 1967. Влітку 1967 року була спроба продовжити здобувати вищу освіту в Літературному інституті в Москві, але, попри те, що успішно пройшов творчий конкурс, Голобородька не допустили до вступних іспитів:

«Як відрахували мене, думаю – надурю КДБ. Не прописуюся, не стаю на військовий облік, їду в Москву поступати у Літінститут. Заходжу на іспит, там – комісія. І одразу: ага, в паспорті не прописаний, на обліку нема. Я все зрозумів, забрав документи – і додому. Знаю, що попереду армія – будівельні загони у Владивостоці. А в цей час у видавництві готова до друку лежить моя книжка. Об’єкт дозрів для КДБ на 100 %. Викликають і пропонують співпрацю. Відмовився.»

Саме через цю відмову співпрацювати перша поетична книжка «Летюче віконце», яка готувалася до друку в одному з київських видавництв, була знищена вже набраною для друку, а твори Василя Голобородька на території України не друкувалися цілих 20 років. Проте ця сама збірка у 1970 році вийшла друком у США у видавництві «Смолоскип». Таке явище було нонсенсом у тогочасній радянській дійсності: раз друкують за кордоном – значить ворог.

Друга збірка автора «Зелен день» була видана у 1988 році і одразу ж була відзначена літературною премією імені Василя Симоненка, а самого Голобородька прийняли до Спілки письменників України.

У 1990 році вийшла друком збірка «Ікар на метеликових крилах», у 1992 — збірка «Калина об Різдві». За ці дві збірки 1994 року поета було відзначено Національною премією України імені Тараса Шевченка.

У 1999 році вийшла друком наступна поетична книжка під назвою «Слова у вишиваних сорочках». В останні роки Василь Голобородько опублікував також кілька розвідок на теми українського фольклору.

У 2004 році Василь Голобородько  з рідного Андріанополя перебрався до Луганська, де мав квартиру. Після окупації російськими бойовиками частини Донецької та Луганської областей Василь Голобородько був змушений виїхати з Луганська. Утім, до переселенства сам письменник ставиться по-філософськи:

«Якщо більш абстрактно й узагальнено подивитися на моє вимушене переселенство, то це, звісно, негатив у моєму житті, щось вороже. Проте воно знаходиться в тому ж руслі, що й інші негативні події. Тому не можна казати, що раніше я був такий щасливий, а тепер сиджу тут плачу, як Овідій, на берегу Ірпеня».

Поза тим, поет зізнається: він не проти повернутися до Луганська, коли його буде звільнено. Виїжджаючи звідти, автор прихопив із собою лише папку з віршами: думав, що все закінчиться набагато швидше.

«Коли все нормалізується, я повернувся б… Я вважав, що це недовго протриває, схопив одну папку з незакінченими віршами і поїхав. Думав, усе швидко закінчиться…».

  1. Читання поезії Василя Голобородька «З дитинства: Дощ…»

Пропоную вам ознайомитись із поезією Василя Голобородька, прочитавши твір «З дитинства: Дощ», твір датований 1963 роком, який автор написав у 18-річному віці.

4.1. Виразне читання поезії учнями

4.2. Бесіда за питаннями

  • Що незвичного у цій поезії?
  1. 3. Теорія літератури

Абсолютно правильно, поезія Василя Голобородька незвичайна не лише своїм змістом, але й формою. Адже для своїх поезій автор обрав вільний вірш або верлібр.

Пропоную вам звернутися до підручника, щоб дізнатися, що це за жанр.

Українська література: підруч. для 8 кл. загальноосвітн.навч.закл./О.М.Авраменко – К.: Грамота, 2016. – ст.69-70

Вільний віршнеримований, нерівнонаголошений віршорядок. 

Вважають, що вільний вірш пішов із фольклорної творчості. У давнину усвідомлення людиною світу й свого місця в ньому відбувалося через комплекс обрядових дій, що складалися з елементів співу, танцю і слова. І, звісно, своєрідних замовлянь, які не мали рими. У художній літературі верлібр набув розвитку в епоху Середньовіччя і насамперед у літургійній поезії. Наприклад, найвідоміша молитва «Отче наш» є саме зразком верлібру.

4.4. Бесіда за питаннями

  • Чи дійсно є верлібром твір Василя Голобородька «З дитинства: Дощ»?
  • Як ви вважаєте, за допомогою чого досягається його музичність?
  • Які художні прийоми наявні у творі?
  • Де, на вашу думку, відбуваються події твору?
  • На скільки частин можна поділити поезію?
  • Який провідний мотив кожної?
  • Автор пише: Але усім тепло,/усі знають: дощ перестане. Хто, на вашу думку, ці -усі-?

4.5. Літературний практикум

Цікаво, що рядок  поезії «усі знають: дощ перестане» — це своєрідне поетичне дзеркало. Поспостерігайте! Ті, хто останніми були «уплетені» в дощ, згадані після цього рядка-дзеркала першими. «Хто напасеться?» — Корови. Простежте ланцюжок далі:

 

хто напасеться –

хто набігається –

хто нахитається –

хто насидиться на горі –

хто належиться –

а хто прийде додому –

 

4.6. Бесіда за питаннями

  • Як ви вважаєте, чи випадково автор використовує такий прийом?
  • Яким образом розпочинається і закінчується поезія?
  • Це випадковий збіг чи композиційний прийом, що має певне ідейне значення? Свою думку обгрунтуйте.
  • Які ще образи наявні в поезії?

4.7. Асоціативний кущ

Одним з найцікавіших образів поезії «З дитинства: Дощ» є образ хати. Автор називає її спочатку птахом, потім наповнена теплом, як гніздо.

  • Чому автор вибирає саме такі порівняння?
  • А що вас гріє у рідному домі? Створіть асоціативний кущ

4.8. Літературний аналіз твору

Тема: дитячі спогади ліричного героя про літній дощ на пасовищі.

Ідея: возвеличення любові до рідного краю, гармонії людини і природи, домашнього затишку і тепла.

Жанр: вільний вірш, пейзажна лірика.

Художні засоби:

Епітети: дерево притихле; блакитна стрічка; зелений птах; зелене холодне волосся.

Метафори: зелене волосся дощу; уплетена хата, череда, річка; уплетене дерево;

Персоніфікація: хмара плете

Порівняння: хата, як зелений птах; річка, наче блакитна стрічка;  у хату, як гніздо

Анафора: хто; уплетена

  1. Робота у групах

Проаналізувавши поезію Василя Голобородька, ми з’ясували, що у ній присутній образ дитинства. Та й назва поезії має у собі ці слова. Якщо звернутися до творчості письменника, то можна дізнатись, що у його доробку декілька поезій, що мають у назві ці слова «З дитинства…». Пропоную вам розділитися на групи та опрацювати деякі з них.

З дитинства: Скиртування

Батько Семен стояв на гарбі

з головою

у сонці,

а ми – сини-соколи – подавали з копиці:

підхоплювали оберемки музики на вила

і підносили до сонця.

Крекатала гарба,

колеса рипіли,

брязкали вуздечками коні…

Коли їхали до скирти,

шматки блакитної дороги

прилипали до дзвінких підків,

а над гарбою, повною музики,

висіли на дротах прозорі журавлі,

прозорі сумні журавлі…

Увечері повертались додому,

і поле, як підбитий журавель,

дивилося нам услід

чорними очима терників

і щось говорило тихо

на прощання до гарби,

на якій ми повезли музику літа.

Поле говорило

і ми антенами устромлених вил

ловили ті прощальні слова

і відверталися від чорних очей.

З дитинства: Хліб

 

Тіні розбіглися від хати, мов кури,

ми снідати сідаємо за стіл,

я дивлюся на материні руки,

руки, що крають хліб.

Усім за столом випало з хлібини по скибці,

мені ж випала з хлібини пшенична нива

та як я на тій ниві малий лежу.

Я упав, я втопився у хвилях ниви:

високо в небі стояло колосся,

плавали угорі рибинками птахи,

пропливали наді мною човнами хмарки,

колеса на гарбах рипіли крізь воду далеко.

Я тихо лежу, не злякати б комбайна,

що перепелом сидів на гнізді у тих гонах!..

А мати пестила лагідно колосся,

зерно у долонях пересипала,

куркою дзьобала на землі по зерняткові,

остюком вишивала на полотняних

кружечках моїх очей

золоті руки,

руки, що сьогодні крають хліб.

  1. Презентація роботи груп
  1. Підсумки уроку
  1. Домашнє завдання

с. 69 – теорія; № 5 ст. 71 – письмово

Завантажити: Самобутня постать поета Василя Голобородька. Художні образи поезії «З дитинства: Дощ» (8 клас. Українська література) + Презентація + Сертифікат (Розмір: 7.8 MB, Завантажень: 1604)
Back to top button