Загадка дійових осіб у новелі М.Коцюбинського “Intermezzo” (10 клас. Українська література)

Тема. Загадка дійових осіб у новелі М.Коцюбинського “Intermezzo”

Мета: розкрити особливості імпресіоністичного стилю М.Коцюбинського; досягти усвідомлення учнями своєрідної образної системи твору; з’ясувати причини настрою ліричного героя, довести його подібність з автором; на прикладі новели розкрити один із способів психофізичної розрядки – спілкування з природою наодинці; удосконалювати вміння аналізу твору, спостережливість, асоціативне, образне і логічне мислення; прищеплювати любов до природи, виховувати вміння знаходити і розуміти прекрасне в різних видах мистецтва.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Обладнання: портрет письменника, репродукції пейзажних картин, текст твору, магнітофон.

Хід уроку

1. Оголошення теми, мети уроку.

2. Підготовка учнів до сприйняття навчального матеріалу. Прослуховування уривку в записі: “Коли лежиш в полі лицем до неба і вслухається в многоголосу тишу полів…” до слів “Се було прекрасно”.

Експрес-опитування і коментар.

– Яку картину ви уявили, слухаючи цей уривок?

– Які образи переважають у ньому – зорові чи слухові?

(Образи зорові, створювані за законами малярства, зливаються з образами звуковими, слуховими, єднають словесне письмо з музикою, так створюється та чарівна гармонія, котра дає підстави вважати автора новели одним з найкращих пейзажистів у всесвітній літературі).

– Яке враження справив на вас твір?

(“Intermezzo” – твір особливий, не схожий на будь-який інший у творчості самого Коцюбинського та й у всій нашій літературі. У ньому немає розгорнутого сюжету, зовнішнього конфлікту, діалогів та полілогів, які пожвавлюють сюжет).

– А що ж в ньому є?

(Є царство природи. панування Божої краси, розкіш барв і велич рідної землі. Все це об’єднує в одне ціле зболене авторське “Я”, яке в обіймах природи шукає свого зцілення).

– Відомо, що тема твору завжди прихована в його назві. Що означає слово “intermezzo”?

(“Intermezzo” – слово італійське, в буквальному перекладі означає “перерва”. Так називали в VII столітті невеликий музичний твір, що виконувався в перерві між актами трагедії, а пізніше – опери. Потім так стали називати самостійні фортепіанні п’єси).

3. Засвоєння нового матеріалу: робота зі змістом твору.

Літературознавчий коментар. Учень-літературознавець. М.Коцюбинський вжив термін “intermezzo” в переносному значенні. Це не просто перерва, перепочинок ліричного героя твору на лоні природи. Це втеча від людини і повернення до неї, з одного світу письменник потрапляє до іншого, відпочиває. Під час перепочинку він слухає симфонію поля, хор жайворонків – музику природи, яка оздоровила його, дала натхнення для нової праці і життя.

Звучить спокійна, класична музика.

Бесіда за змістом твору.

– Хто ж він, ліричний герой “Intermezzo”?

(Сам автор).

– Коли написана новела?

– Назвіть відомі вам новели Коцюбинського й охарактеризуйте епоху, коли вони були написані.

(“Він іде”, “Невідомий”, “Подарунок на іменини”, “Intermezzo”).

– Епоха після революції 1905-1907 р.р. Це епоха репресій, чорносотенного терору. Скрізь лютували каральні загони і військово-польові суди. Тисячі учасників революції було страчено, десятки тисяч засуджено, заслано на каторгу.

М.Коцюбинський болісно переживав страждання народу. Та і його життя було сповнене всяких негараздів і випробувань: постійний нагляд жандармів, обшуки, виключення з “Просвіти”, яку очолював. Слабке здоров’я, матеріальна скрута, хиткі сімейні стосунки з дружиною Вірою Дейшею, бажання одружитися з коханою жінкою Олександрою Аплаксіною, молодою співробітницею статистичного бюро Чернігівського земства, яка ввійшла в його життя і цілковито оволоділа серцем і думками. Негативне ставлення до цього дітей.

У листі до письменника М.Чернявського Коцюбинський писав: “Ви не можете уявити собі, що я пережив, бачачи те все на власні очі, і який це вплив мало на мої хворі нерви. Мені тепер ще гірше, ніж було: не можу спати, ані їсти. Ледве пишу до вас”.

Лікар порадив побути на лоні природи. Відомий меценат Євген Чикаленко, друг письменника, запропонував йому відпочити у нього в маєтку. Письменник їде у 1908 році в с.Кононівку біля Яготина, де і прагне побути на самоті із собою, віддатися своїм мріям та думкам. 18 червня 1908 року він прибув у Кононівку. Це стало поштовхом для написання поетичної новели – зразка світового масштабу – “Intermezzo” з посвятою кононівським полям.

Робота з текстом твору. Розкриття образів-символів, жанрових особливостей новели.

Визначення жанру новели.

– Новела – це різновид оповідання, невеликий за обсягом прозовий твір, для якого характерні такі ознаки: а) глибокий психологізм; б) лаконізм; в) несподівана кінцівка.

Ця новела – своєрідна стенограма психологічного стану ліричного героя, його почувань, настроїв. Людина, втомлена важким одноманітним життям, втікає від залізної руки міста: “Я утомився. Мене втомили люди”.

Отже зрозуміти, що керує діями письменника, його почуттями і помилками, що робиться в його душі, як у ній співіснують щастя і горе, як митець бачить світ – це і є головною метою наших досліджень. Досягти цієї мети ми зможемо через розгадку дійових осіб твору.

– Назвіть дійові особи новели.

Це незвичайні дійові особи. Вони алегоричні, символізують складну боротьбу в душі героя. Вона і є місцем їх дій. Твір умовно поділений на частини.

– Прочитайте, які заголовки ви їм дібрали.

Завдання випереджувального характеру.

1. Втома; 2. Втеча – Дорога; 3. Тиша-пітьма і крок до світла і голосу; 4. “На небі сонце – серед нив я”; 5. Спокій входить у душу; 6. “Сонце! Я тобі вдячний”; 7. Відчуття зв’язку з землею; 8. Про що співають жайворонки?; 9. Передчуття змін; 11. Зустріч з селянином; 12. Прощайте, ниви.

Евристична бесіда.

– Перша з дійових осіб названа автором “Моя утома”. Чим вона зумовлена? Поміркуймо.

– Важка втома висмоктала любов з душі ліричного героя, поселила в ній роздратованість і знервованість. Так сталося тому, що справжній митець не поділяє біди на людські і власні. Він переживає за все, а це нелегко.

– Якою є атмосфера на початку твору?

(Похмура, ліричний герой виснажений важкою роботою, громадськими справами, боротьбою, яку йому доводиться вести, щоб запобігти людському горю).

– Як ви розумієте зміст метафори “залізна рука міста”?

(Залізні конструкції є основою кожного міста, замість землі – холодне каміння, холод і замкнутість у серцях його мешканців, цивілізація приречена на загибель, екологічна катастрофа неминуча).

– Що доповнює образ залізного монстра?

(Потяг).

– Чи вдалося б ліричному героєві відпочити у межах міста?

– У місті панує закон, сутність якого полягає в тому, що “треба”. Як ви це розумієте?

– Ліричний герой свідомо тікає від “залізної руки міста”, від болю й горя, від злості й мерзенних вчинків людей, від жаху й бруду їхнього існування лише на певний час і спиняється серед тиші-пітьми – і крок до світла й гомону. “Залізна рука міста” змінюється тишею і темрявою – злиттям зорових і слухових образів.

Сірість залізного міста, що проникає і душу героя, змінилася білим кольором: “Білі стіни будинку вертають мені притомність”.

–  Кому заздрить герой?

(Планетам. Бо вони мають орбіти, їм ніщо не заважає).

А далі Коцюбинський порушує проблему взаємозв’язків художника і суспільства.

–  Чи може митець втекти від проблеми?

(Ні).

–  І тут постають мимоволі образи “білих мішків”. Що це за образ?

Завдання випереджувального характеру (учень-літературознавець). Це образи повішених учасників революційних подій 1905-1907 р.р., яким перед стратою, щоб не видно було мук, накидали на голови мішки.

–  У творі є такий опис:

“Се ви, що з вас витекла кров в маленьку дірку від солдатської кулі, а се ви… сухі препарати, вас завивали у білі мішки, гойдали на мотузках в повітрі, а потому складали у погано прикриті ями, звідки вас виривали собаки…”.

–  Конфлікт у творі досягає кульмінації на початку новели: “Моє серце не може більше вмістити. Воно повне ущерть”. А далі – основна частина її – показ спаду конфлікту. І зникає він сам собою.

–  Чому ліричний герой привітав зозулю?

(Вона є суто народним образом-символом і пророкує стомленому митцеві ще багато літ, щастя, вселяє надію на життя).

Що символізують собаки?

– (Три вівчарки символізують різні прошарки населення. Пава – дворянство, Трепов – жандармерію, в якій підписували смертні вироки селянам. Оверко – принижене і втомлене селянство, якому досить дати волю і воно не кинеться ні на кого).

– Чи можна провести паралель між ліричним героєм та вівчаркою?

(Безумовно, адже вони були на припоні. Героя тримала, наче ланцюг, залізна рука міста, роблячи його злим, знервованим, стомленим).

Прочитайте уривок з твору: “Мої дні течуть тепер серед степу, серед долини, налитої зеленим хлібом”.

– Коли письменник опинився за містом, серед природи, то що він побачив?

(Уперше помічає, як всього багато: неба, сонця, веселої землі).

–  У цій новелі велику роль відіграє колористика. За допомогою вдало дібраних барв автор передає дивовижну красу природи. Яка картина найкраще відтворює цей пейзаж?

– Прочитайте уривки і скажіть, які художні засоби використовує письменник? Які вам найбільше сподобались? Назвіть їх?

(“Гладжу рукою соболину шерсть ячменів, шовк колосистої хвилі. Вітер набива мені вуха шматками звуків, покошлати шумом. Такий він гарячий…”).

–  А що ж символізує сонце? Підтвердіть цю думку уривками з тексту.

(Це образ вічності й космічної енергії. Багато критиків говорили про Коцюбинського як про сонцепоклонника).

–  Кононівські поля показані саме в червні. Чому?

(Молоді паростки символізують життя, в цей час у них починають інтенсивно пульсувати соки, а саме цього не вистачає ліричному героєві. Яскраво-зелений колір добре впливає на нервову систему людини, заспокоює, знімає напруження).

–  Чому спів жайворонка асоціювався у героя з арфою?

(В античній міфології бог Аполог – покровитель мистецтва – чудово грав на арфі. Тому спів маленької польової пташечки порівнюється з божественною музикою, яку можна слухати день і ніч).

–  Що символізує жайворонок?

(Це образ натхнення).

–  Яка роль образу ночі?

(Образ ночі надзвичайно вдався автору. Це символ краси, одухотвореної Богом).

–  Давайте глибше розкриємо образ зозулі.

Учень-літературознавець. У п’ятому фрагменті зозуля вже “найближча приятелька” героя, бо чітко, розмірено та спокійно відраховує час. “Твоє журливе “ку-ку” спливало, як сльози по плакучій березі, і зливало мою утому”.

Це ще й образ часу. В третьому фрагменті новели голос зозулі прикметно започатковує відлік нового періоду в житті героя.

Звучить повільна музика і перегукування птахів. Ось ми й знайшли ключ до розгадки дійових осіб у новелі “Intermezzo”.

–  Чи змінились ваші враження від твору після його аналізу?

–  Як ви ставитесь до краси природи?

–  Яка з картин найбільше підходить за змістом до новели “Intermezzo”?

–  Яка ж роль описів природи у творі?

(Це один із способів психофізіологічної розрядки – спілкування з природою наодинці).

–  Кожна людина здатна по-справжньому захоплюватися красою природи, яка впливає на душу людини, заспокоює її, одухотворює, виліковує.

Імпресіонізм як напрям був неоднорідним, вступав у взаємодію з іншими напрямами модернізму – символізмом. У творчості Коцюбинського, що сформувалась на основі традицій літератури ХХ століття, він розвивається до реалістичного типу художнього мислення. Ми бачимо реалістичну картину Божої краси природи.

4. Підбиття підсумків уроку.

5. Домашнє завдання: прочитати повість М.Коцюбинського “Тіні забутих предків”.