Тема: Обмін речовин. Основні процеси життєдіяльності тварин (8 клас. Біологія)

Мета: ознайомити учнів з обміном речовин і основними процесами життєдіяльності тварин.
Обладнання й матеріали: підручник [1], зошит [3], фотографії, малюнки, плакати, схеми, що дозволяють ілюструвати процеси життєдіяльності тварин.
Базові поняття й терміни: типи живлення, автотрофний і гетеротрофний типи живлення, прояви життєдіяльності тварин, подразливість, рух, живлення, дихання, виділення, розмноження, ріст і розвиток.
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.
Хід уроку
I.Організаційний етап
II.Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності

Обговорення питання

Що ви пам’ятаєте про основні процеси життєдіяльності рослинного організму? Чи можете ви порівняти ці процеси з тими, що відбуваються в організмі тварини?

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

Розповідь учителя з елементами бесіди

  1. Типи живлення: автотрофний і гетеротрофний

Порівнюючи процеси життєдіяльності рослин і тварин, школярі вже звернули увагу на те, що ці організми по-різному живляться. Треба розширити їхнє уявлення про типи живлення живих організмів і докладніше обговорити відмінності автотрофного й гетеротрофного живлення.

Автотрофні організми можуть самі для себе синтезувати органічні речовини, використовуючи або енергію сонця (фототрофи), або енергію неорганічних сполук (хемотрофи). Про хемотрофи в курсі біології для 8 класу мова не йде. Але в поняттях автотрофи й фототрофи школярі можуть плутатися. Оскільки обидва терміни включені до шкільного курсу, то слід пояснити, що поняття автотрофи ширше, ніж фототрофи. Перше означає, що організм сам синтезує собі органічні речовини (авто — сам), а фототрофами називають ті організми, які використовують для цього синтезу сонячне світло (фото — світло). Гетеротрофи не можуть самі синтезувати органіку. Вони забирають її у інших організмів (це можуть бути й фототрофи, й інші гетеротрофи).

Поняття гетеротрофності краще подати в протиставленні цього способу живлення фототрофному, спираючись на знання школярів про особливості життєдіяльності рослин. Необхідно звернути увагу на те, що гетеротрофи залежать від тих організмів, які постачають їм органіку, тобто їжу, тому гетеротрофи є консументами (споживачами) і можуть існувати тільки при наявності продуцентів (автотрофів).

Слід зазначити, що гетеротрофно харчуються тварини, гриби, комахоїдні рослини й більшість бактерій.

Існує два типи гетеротрофного живлення:

— Голозойний. При цьому типі живлення завдяки складному комплексу травних ферментів організм може вживати в їжу складні, найчастіше тверді, органічні сполуки.

— Сапротрофний. При цьому типі живлення організм харчується розчинами простих органічних речовин. Іноді організм виділяє ферменти безпосередньо на субстрат, а потім всмоктує живильні речовини, що утворилися. Знищуючи мертві рослини й тварин, сапротрофи відіграють важливу роль у колообігу речовин.

Крім того, тварини, які живляться голозойно, поділяються на мікрофагів, що поглинають їжу дрібними частками, і макрофагів, що поглинають їжу більшими шматками.

За способом життя гетеротрофів можна розділити на такі групи, як вільноживучі (серед них можуть бути хижі, травоїдні, м’ясоїдні тощо), симбіотичні й паразитичні. Можна звернути увагу на найпоширеніші способи захоплення їжі тваринами: за допомогою псевдоподій (амеби), за допомогою війок (інфузорії), за допомогою щупалець (каракатиці), зішкрябування (садовий равлик), заковтування, всмоктування.

  1. Прояви життєдіяльності тварин

Життєдіяльність тварин також краще показати у порівнянні із процесами життєдіяльності рослин. Спочатку розкрити спільні характеристики. Для тварин, як і для рослин, характерними є всі ознаки живого: обмін речовин (пов’язаний з живленням, диханням, виділенням), подразливість, спадковість, мінливість, розмноження, ріст, розвиток, циклічність, дискретність, цілісність.

Потім треба звернути увагу на те, що для тварин не характерні такі прояви життєдіяльності рослин, як фотосинтез, мінеральне живлення й транспірація. Головна відмінність у способі живлення приводить до появи інших відмінностей. Автотрофність вимагає наявності більших живильних поверхонь, відповідно обмежує рухливість рослинного організму, а гетеротрофність тварин призводить до досить високої рухливості, тому що їжу треба шукати. Рослини мають необмежений ріст, а для тварин це не властиво — їхній ріст обмежений. Рослини побудовані за модулярним принципом (кількість пагонів, листків, корінь не визначаються генетично, рослина ніби будується з них, як з окремих модулів), а тварини мають унітарний принцип будови (цілісний), кількість тих або інших частин тіла в них закріплена генетично.

Головне, показати, що відмінності рослин від тварин не зводяться тільки до того, що перші з них нерухливі, на що часто звертають увагу школярі. Головне — відмінність у способі одержання енергії для життя, відмінність у способі живлення. А спосіб живлення визначає будову й основні біологічні функції організму.

  1. Способи добування їжі тваринами

Незважаючи на те, що майже всі тварини гетеротрофи, вони можуть по-різному добувати собі їжу, тому можна зупинитися на головних способах добування їжі тваринами.

Зоологи розрізняють чотири головних способи добування їжі тваринами:

— просте здобування їжі;

— коменсалізм;

— симбіоз;

— паразитизм.

Простий спосіб добування їжі найпоширеніший у царстві тварин. Більшість тварин добуває собі їжу прямо, без будь-яких особливих пристосувань і хитрувань. Одні тварини годуються рослинами, інші поїдають різних тварин і роблять це найрізноманітнішими способами, відповідно до своєї організації, але при цьому не вступають у жодні стосунки із тваринами або рослинами, які служать їм їжею.

Є дуже багато тварин, які шукають заступництва іншої, більш могутньої тварини, щоб під її захистом здобувати собі їжу або ж з метою користуватися крихтами зі столу свого заступника. Такий спосіб добування їжі називається коменсалізмом.

У найпростішому випадку цього способу між деякими тваринами встановлюється щось подібне до союзу для загальної користі або корисного тільки для слабшого члена, але зовсім нейтрального для заступника. Коменсалізм набуває виду ще більш тісного союзу втому випадку, коли слабший член поселяється усередині самого тіла свого заступника або на поверхні його, але це ще не паразит, коменсал у цьому випадку харчується не тілом і не соком свого заступника, а лише перехоплює для себе частину його їжі.

Заслуговують на увагу явища коменсалізму між рослинами й тваринами. Наприклад, мурахи, поселяючись на якій-небудь рослині, захищають її від комах, які пошкоджують листя.

Симбіоз представляє особливу форму коменсалізму, коли союз між двома різними істотами стає настільки тісним, що вони представляють собою ніби частини одного організму. Але чимало вчених розуміють явище симбіозу в більш широкому змісті. Симбіозом називають усякого роду співжиття двох різних організмів, у якому обоє співмешканців приносять один одному взаємну користь. Із цього погляду співжиття мурах і рослини також повинно вважатися випадком симбіозу.

Відомо, що в тканинах деяких водних тварин, як морських, так і прісноводних (поліпів, медуз, гідр, сонцевиків), відкладаються зерна хлорофілу. Речовина ця, як відомо, властива рослинам. Довгий час припускали, що цей хлорофіл є надбанням самої тварини, але згодом було доведено, що в тканинах цих тварин поселяються живі водорості, які можуть вести й самостійний спосіб життя. Розташовуючись у тканинах і клітинах тварин, водорості ці не заподіюють їм ані найменшої шкоди й приносять їм користь.

Паразитизм дуже розповсюджений як у тваринному, так і в рослинному царстві. Існують роди й родини тварин, які ведуть винятково паразитичний спосіб життя, живлячись за рахунок свого хазяїна, і дуже часто є причиною різних його хвороб, нерідко заподіюючи навіть смерть ураженій істоті.

Одні паразити живуть усередині тіла свого хазяїна й називаються внутрішніми, або ендопаразитами, інші поселяються на тілі зовні й називаються зовнішніми, або ектопаразитами. Хазяїнами їм можуть служити найрізноманітніші тварини, починаючи від нижчих безхребетних до ссавців.

IV.Узагальнення, систематизація й контроль знань і вмінь учнів

Робота з підручником

Школярі читають текст на с. 21, 22 і ознайомлюються зі способами добування їжі тваринами.

Перевірити свої знання учні можуть, відповівши на запитання 1—4 на с. 23.

Робота із зошитом

Виконати завдання в зошиті [3, с. 4].

V.Самостійна робота учнів

Учні ознайомлюються з рубрикою «Запам’ятайте найважливіше» на с. 23, при необхідності записують висновки в зошит.

VI.Підсумки уроку

Школярі самостійно підбивають підсумок уроку, звертаючи увагу на ті нові знання, яких вони набули в процесі цього уроку.

VII.Домашнє завдання

У підручнику [1] прочитати § 5, відповісти на запитання 5, 6 після
параграфа на с. 23.
У зошиті [3] виконати завдання на с. 4.

Шкільне життя

Завантажити: Тема: Обмін речовин. Основні процеси життєдіяльності тварин (8 клас. Біологія) (Розмір: 17.0 KB, Завантажень: 54)

Залишити коментар

Ваша електронна адреса не буде опублікована.Обов'язкові поля позначені *

*