Тема: Насінина і плід (біологія 7 клас)

Мета уроку: ознайомити учнів з будовою різних насінин і плодів, з їх розмаїтістю.

Обладнання й матеріали: гербарний матеріал насінин і плодів, малюнки, фотографії або таблиці із зображенням різних насінин і плодів.

Базові поняття й терміни уроку:   насіння, шкірка насіння, сім’ядолі, ендосперм, зародок, насінний корінець, брунька, проросток, плід.

Хід уроку

І. Організаційний етап

ІІ. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності учнів

Питання для бесіди

  1. Які рослини запилюються вітром?
  2. Які тварини можуть запилювати рослини?
  3. З яких частин складається квітка?

III. Вивчення нового матеріалу

Будова насінини

ід час вивчення будови насінини зазвичай розглядають будову насіння рослин з великими зародками й добре видимими їхніми окремими частинами (на прикладі насіння квасолі, гороху, бобів, кукурудзи та пшениці).

Учитель роздає учням сухі й набухлі насінини та пропонує виконати таке завдання: розглянути зовнішню будову насінин, порівняти їх, знайти рубчик, а в набухлої насінини шляхом натискання на неї виявити сім’явхід (із сім’явходу виділяються пухирці). Відповісти на запитання: що проникає через сім’явхід усередину насінини?

Учні продовжують знайомитися з будовою насіння дводольних рослин. Учитель показує їм на таблиці або малюнку на дошці, де і як слід надрізати шкірку насінини та як зняти її із зародка. Учні знімають шкірку насінини і знаходять зародок. Розглядають шкірку, визначають її міцність і щільність (на дотик, розрив), розповідають про її значення. Потім учні рознімають сім’ядолі зародка й виявляють зародковий корінець, стеблинку і бруньку з листочками. Кращому вивченню зовнішньої будови частин зародка допомагає розгляд їх у лупу й на таблиці.

Вивчення насіння однодольних рослин проводиться на зернах пшениці, жита або кукурудзи. Учні важко засвоюють будову насіння однодольних рослин. Труднощі їх вивчення полягають у тому, що плодова оболонка зрослася зі шкіркою насіння; частини зародка в однодольних рослин (пшениці та ін.) маленькі, слабко диференційовані одна відносно одної. Ці труднощі можна подолати, застосувавши нижчеописану методику.

Учні в зошитах знаходять схему розподілу плодів на групи, розглядають її та відповідають на такі запитання:

— На які дві групи поділяються сухі плоди за кількістю в них насінини?

— До якої групи належить плід квасолі та як він називається?

— До якої групи належать плоди соняшника і пшениці?

— Як вони називаються і чим відрізняються одна від одної?

Після цього вчитель розповідає про будову зерна пшениці з використанням таблиці, моделі й виконанням схеми на дошці.

Учні записують у зошиті схему будови насіння пшениці.

Насіння пшениці (плід — зернівка)

Для перевірки правильного осмислення співвідношення між частинами насінини учні розповідають за таблицею про її будову. Правильними відповідями слід вважати такі, в яких були названі шкірка й зародок, а потім уже зазначені частини зародка.

Для закріплення засвоєння поняття «зародок» учитель пропонує учням за проростками квасолі визначити, з яких частин зародка розвинулися органи.

З метою формування нових понять «дводольні рослини» й «однодольні рослини» учитель дає завдання: розглянути в зошиті схему будови насінини квасолі та порівняти її зі схемою будови насінини пшениці, після чого підготувати відповідь на запитання:

— У чому полягає відмінність у будові насінини квасолі й зерна пшениці?

— У чому полягає подібність у будові насінини квасолі й зерна пшениці?

Вислухавши відповіді учнів і підкресливши головну відмінність — наявність у насінини квасолі двох сім’ядоль, а в зерна пшениці — однієї сім’ядолі, учитель дає визначення поняттям «дводольні рослини» й «однодольні рослини».

Для закріплення знань про поділ квіткових рослин на дві великі групи (класи) учні виконують завдання уважно розглянути будову набухлої насінини гороху, соняшника, редьки, кукурудзи, жита, вівса й визначити, які з них належать до класу Дводольні та класу Однодольні й чому.

Поняття «дводольні» можна дати на уроці після розгляду насінини квасолі, ознайомивши учнів з насінням інших рослин цього класу. У такий же спосіб можна здійснити формування поняття «однодольні» на другому уроці.

Удома учні проводять спостереження за розвитком проростка з насіння пшениці. Для цього вони кладуть набухлі зерна пшениці в банку, в якій уже проросло насіння квасолі, між її стінкою і промокальним папером і спостерігають, яка частина зародка першою рушає в ріст, що відбувається з іншими частинами зародка й ендоспермом, порівнюють розвиток проростка дводольних і однодольних рослин, відзначають відмінності. За підручником і записами в зошиті повторюють матеріал про будову насінини квасолі та зерна пшениці.

Узагальнення, систематизація й контроль знань і вмінь учнів

Дати відповіді на питання
Яку будову має насінина?
Чи відрізняються за будовою насінини різних рослин?
Які рослини називають однодольними?
Які рослини називають дводольними?

Домашнє завдання

Шкільне життя

Завантажити: Тема: Насінина і плід (біологія 7 клас) (Розмір: 14.0 KB, Завантажень: 59)

Залишити коментар

Ваша електронна адреса не буде опублікована.Обов'язкові поля позначені *

*