ГоловнеПерерва

Що треба зробити у відпустці під час війни?

Сьогодні можна почути різні думки щодо відпочинку в умовах війни: чи можна його собі дозволити, доки інші волонтерять, воюють, допомагають країні в інший спосіб? Ми вважаємо, що відпочинок потрібен у будь-яких умовах.

Людський ресурс – обмежений. Ми не можемо працювати 24/7 без негативних наслідків для нашого здоров’я. Такий режим дуже виснажує і в результаті робить нас неефективними, тому кожному потрібен час для відновлення сил.

Ми не знаємо, скільки ще триватиме війна. Проте зрозуміло, що ми біжимо «марафон», а не «спринт». Тому нашу енергію, мотивацію та сили важливо зберегти на довгий час, щоб не впасти перед «фінішем».

«Якщо всі поляжуть у депресіях, ми перестанемо розвиватися і до чогось прагнути. Якщо ви відчуваєте потребу в подорожі і маєте ресурс, навіщо заковувати себе у в’язницю? Не потрібно вмикати стан жертви там, де це не актуально. Якщо є можливість – живіть. Ніколи не буде підходящого моменту, головне – ваша реакція і адаптація щодо подій», – радить психологиня Ольга Кисленко.

Психоаналітик Марія Гончаренко виділяє 3 причини, які заважають відновити сил.

1.    Природне співчуття
Ми відчуваємо чужий біль, побоюємося за близьких – і нам погано. Це природний процес, якщо є відгуком на конкретні події, а не триває місяцями. Допомагає установка, що співчуття, переживання єдності – це здатність поділитися ресурсом із тими, кому гірше за нас, а не лише страждати разом.

2.    Орієнтація на чужі переживання
Хтось із колег ділиться тим, як страждає, спати спокійно не може через війну. І може виникнути думка: що ж я менше за колегу люблю країну чи вмію співчувати? Чи не занадто я спокійний? «Змагання» тут недоречне. Або в людини здають нерви, або події близько зачепили, але вона не афішує цього. Наприклад, ніхто не знає, що в окупації подруга з дитиною або днями загинув однокласник. Не існує якихось «унормованих» або більш патріотичних почуттів, адже вони обумовлені психотипом людини, її життєвим досвідом.

3.    «Усемогутній контроль»
Те, що ми називаємо провиною, скоріше тривога. Провина – це страждання через завдану вами шкоду. Але хіба відпустка комусь заважає? Це ірраціональне, непродуктивне почуття провини фахівці звуть «усемогутній контроль». Йдеться про ситуації, коли під впливом стресу ми несвідомо вдаємося до давніх, ще дитячих реакцій. Попри назву, людина не відчуває, що в неї все під контролем, а страждає від нібито провини.

Що треба зробити у відпустці під час війни?

Видання «Освіторія» зібрало 5 порад психологів, як відновити сили, навіть якщо нікуди не вдасться поїхати:

1.    День без «треба»
Дайте собі хоча б кілька днів, на які нічого не заплановано. Прислухайтеся до себе та робіть те, що спаде на думку. Гуляйте, порайтеся у городі, робіть макраме, просто так дивіться у вікно або перегляньте старе кіно. У більшості вчителів рік видався такий, що й голову підвести ніколи. Усе, що дає вам ресурс, допоможе перезавантажитися.

2.    Корисно і практично
Дбати про дім – це не зайві клопоти, а профілактика стресу. Генеральне прибирання, невеличкий ремонт, заготівля консервації, яка нині знов актуальна, роботи на присадибній ділянці. Усе це дає відчуття контролю над особистим простором, упевненості.

3.    Пройдіть лікарів
Нині не час хворіти. Краще профілактика, ніж несподівані хвороби у мить, коли необхідно буде мобілізувати всі сили. Стандартні аналізи крові, ЕКГ, УЗД черевної порожнини та щитоподібної залози, рентген органів грудної клітини – це обов’язковий щорічний чекліст здоров’я.

4.    Час для родини
Приділити час окремо кожному членові родини, навіть якщо ніколи так раніше не робили. Відвідайте рідних. Якщо, скажімо, бабуся далеко і поїхати зараз неможливо, поспілкуйтеся телефоном стільки, скільки їй заманеться. Поспілкуйтеся з далекою ріднею, з друзями та знайомими, яких згадуєте, але вже місяцями руки не доходили надіслати вісточку.

5.    Години інформаційної тиші
Відірватися від інформаційного потоку, вимкнути гаджети, не читати новини хоча б один вечір – гарний спосіб розвантажитися, але не обов’язково намагатися штучно думати лише про позитивне. Якщо вам хочеться обдумати все, що відбувається, намацати якісь орієнтири у непевному через війну майбутньому, дозвольте собі це. Інколи непереварена інформація, навіть неоплакані події стають основним стресом. Краще таки розкласти все по поличках, ніж змушувати себе забутися.

Команда проєкту «Вивчай та розрізняй: інфо-медійна грамотність» бажає вам знайти змогу для відновлення сил, щоб у новому навчальному році бути продуктивним та готовим до нових викликів.

Матеріал розроблено IREX в рамках проєкту «Вивчай та розрізняй: інфо-медійна грамотність»

Back to top button