Володимир Сосюра. Коротко про митця. Патріотичний пафос поезії «Любіть Україну!» (8 клас. Українська література) + Презентація
Автор: Дележа Альбіна Ярославівна
Навчальний заклад: гімназія № 290 м.Києва
Тема: Володимир Сосюра. Коротко про митця. Патріотичний пафос поезії «Любіть Україну!»
Мета: ознайомити учнів життям та творчим шляхом Володимира Сосюри; дослідити зв’язок біографії письменника з зі змістом його творів; ознайомити учнів з історією створення поезії «Любіть Україну!»; проаналізувати поезію, з’ясувати її образи та символи; дослідити актуальність твору; удосконалювати навички виразного читання, аналізу ліричного твору, уміння доводити власну думку, виховувати почуття патріотизму, усвідомлення важливості активної громадянської позиції
Хід уроку
- Організаційний етап
- Перегляд відеофрагменту «They love Ukraine»
- Повідомлення теми та мети уроку
«Для них – це просто звуки. А для тебе?» – такими словами завершується переглянутий вами відеофрагмент, у якому іноземці читають відому поезію Володимира Сосюри. З його постаттю ви познайомитесь на сьогоднішньому уроці, дізнаєтесь історію написання поезії «Любіть Україну», а головне – зможете відповісти на питання, поставлене авторами відео.
- Опрацювання навчального матеріалу
4.1. Виразне читання поезії «Любіть Україну» учнями
4.2. Бесіда за питаннями
- Як ви вважаєте, якою була людина, яка змогла написати такі рядки?
- Як ви вважаєте, коли могла б бути написана поезія, чи актуальна вона зараз?
- Яким є центральний образ твору?
- Чи заборонили б ви такий вірш?
4.3. Опрацювання навчального матеріалу. Біографія Володимира Сосюри
Питання про заборону поезії «Любіть Україну», можливо, й викликало у вас несподівану реакцію. Проте ця поезія зазнала нищівною критики і неодноразово перероблювалась автором. Чому так? Спробуємо з’ясувати, дізнавшись деякі дані із біографії письменника.
Володимир Миколайович Сосюра народився 6 січня 1898 року на станції Дебальцево Катеринославської губернії (нині — Донецька область). Згодом сім’я переїхала в селище Верхнє, що на Донбасі. Там минуло дитинство та юність майбутнього поета. Батько його за фахом був креслярем. Його мізерного заробітку не вистачало навіть на те, щоб прогодувати сім’ю, яка з року в рік зростала. Ось чому Володимир Сосюра з дитинства брався за будь-яку роботу: спускався в шахту добувати вугілля, писав «прошеніє» селянам до суду, був землеміром, чорноробом, будівничим, учителем…
Володимир Сосюра розпочав освіту в п’ятирічній, так званій двокласній школі, але після смерті батька змушений був залишити навчання. Однак хлопець дуже прагнув знань. Нарешті його мрія здійснилася: Володимиру Сосюрі вдалося влаштуватися учнем-стипендіатом в агрономічну школу біля станції Яма, у якій він учився аж до осені 1918 року.
- Що ви знаєте про 1918 рік в історії нашої держави?
Так, 1918 року було проголошено незалежність УНР. Володимир Сосюра також боровся за молоду державу в складі війська Нестора Махна, у полку армії Симона Петлюри, командир якого, до речі, профінансував першу збірку Сосюри «Пісні крові», що вийшла 1918 року в Хмельницькому.
У період доби Визвольних змагань Володимир Сосюра був двічі засуджений до страти: спочатку денікінцями, потім — більшовиками, проте його врятували вірші: червоноармійці заслухалися поезіями й пожаліли талановитого юнака. А опісля змагань, Володимир Сосюра став улюбленцем молоді: вірші поета переписували, учили напам’ять, читали коханим дівчатам. І писав на той час він українською. В автобіографічний книзі “Третя Рота” поет розповідає, як, навчаючись у тодішньому університеті ім. Артема, він «розв’язав для себе свої вагання в сторону рішучого і беззастережного переходу на українську мову»: «Справа в тому, що за мій перехід як поета з російської мови на українську я не подобався багатьом студентам. Вони дорікали мені за це майже як за національну зраду, вважали українським націоналістом. І коли я говорив їм, що писав би російською мовою, якби народився в Росії, бо я знаю тільки літературну російську мову, а народної не знаю. Без знання ж народної мови письменником, яким я хочу стати, не станеш.»
І оці дорікання за любов до України були не єдиними. І не лише з боку студентів. Любов до України стала й причиною розлучення Володимира Сосюри із першою дружиною Вірою Каперівною Берзіною, колишнім політруком, що не вірила в таку державу, як Україна. Цій жінці Володимир Сосюра присвятив поему «Робфаківка», з якої можемо прочитати такі рядки:
Ми з тобою зійшлися в маю,
ще не знав я, що значить ідея.
Ти й тоді Україну мою:
не любила, сміялася з неї.
Вдруге Сосюра одружився в 1931 з Марією Гаврилівною Даниловою, з якою познайомився у Сталіно. Вона була на 12 років молодшою, закінчила балетну школу в Києві. 15 січня 1932 року в них народився син Володимир. В поезії Сосюри тих часів зображуються суперечності його доби: типова для українського інтелігента неможливість поєднати відданість більшовицькій революції з почуттям національного обов‘язку, відразу після виходу була заборонена збірка його поезій «Серце» (1931), а також розпочинається конфлікт з комуністичною партією, членом якої він був з 1920. На тлі голодної смерті мільйонів українських селян, і репресій та розстрілів діячів української культури це довело Сосюру до межі психічного розладу. І за даними істориків його навіть зачиняють у божевільні «за розпорядженням».
У роки Другої світової війни Сосюра був в евакуації, працював в українському радіокомітеті в Москві, пізніше — при партизанському штабі.
1944 року написав свій найкращий патріотичний вірш «Любіть Україну!», за що був звинувачений у націоналізмі. Історію створення цієї поезії також можна дізнатися з роману «Третя рота»:
«Повний щастя перемоги і радості повороту на Україну, я в 1944 році написав вірш “Любіть Україну”, який студенти просили мене по кілька разів читати їм на літвечорах.
Поет Олекса Новицький надрукував “Любіть Україну” в “Київській правді”, а Леонід Новиченко, як редактор, передрукував його в нашій “Літературній газеті”.
Цього вірша я написав внаслідок таких фактів…
Ще в Башкирії, в Уфі, коли Україну розпинали криваві окупанти, одна така сказала при мені й Юрі Кобилецькому:
— Как я соскучилась за украинским салом!
Кобилецький:
— А за украинским народом вы не соскучились?
І в Москві теж одна така сказала, коли ми з молодим прозаїком із Західної України Ткачуком ішли з нею по вулиці Горького:
— Для меня Родина — там, где мене хорошо.
Ткачук сказав:
— Свиняча філософія.»
- Як ви розумієте мотив написання поезії?
- Що нею хотів донести до читачів письменник?
Як ви зрозуміли, історія поезії не обмежується історією та мотивами її створення. Адже навіть після виходу твору у світ у складі збірки «Щоб сади шуміли», яка 1948 року була удостоєна Державної премії першого ступеня, знаходяться такі «критики», які у патріотичному вірші розгляділи крамолу:
«Удар страшного і несподіваного грому з безхмарного неба, редакційна стаття “Правди”, в якій мене за вірш “Любіть Україну”, за любов до України “в стягів багряному шумі” названо, по суті, націоналістом за те. що я нібито пишу за Україну поза часом і простором і що Україна (“між братніх народів, мов садом рясним, сіяє вона над віками!”)… Справа в тому, що “Правда” критикувала перший варіант “Любіть Україну”, написаний у 1944 році… а в збірці “Щоб сади шуміли”, за яку я був нагороджений Сталінською премією 1-го ступеня, був надрукований вірш “Любіть Україну”, в якому рядок: “Без неї—ніщо ми…” я замінив рядком: “між братніх народів…”, щоб показати Україну не ізольовано од своїх соціалістичних побратимів і посестер.
Але “Правда” почала мене бити за перший варіант “Любіть Україну”, що під цим віршем підписалися б такі недруги українського народу, як Петлюра і Бандера…
І скільки я не казав, що я виправив “Любіть Україну”, мені не вірили і били до самозабуття.
Корнійчук на пленумі письменників України кричав на мене:
— За який націоналістичний гріш ви продалися?
А Малишко вмістив в газеті “Радянська Україна” цілий підвал, у якому “доводив”, що раз я був у петлюрівських бандах, то мені не можна вірити, що я на кожному вирішальному етапі становлення Радянської влади на Україні “був не з нами”.
Його стаття була, по суті, ідеологічним ордером па мій арешт…»
З того часу поезія стає забороненою для читачів, Володимира Сосюру перестають друкувати, і він живе під прямою загрозою арешту, яка зникає лише зі смертю Сталіна 1953 року.
- Що ви дізналися про історію поезії?
- Чим вона вас вразила?
- Як ви вважаєте, чому Володимир Сосюра переписав свого часу поезію?
- Що вам відомо про тогочасну цензуру?
- Чому, на вашу думку, цензура не пропустила перший варіант поезії?
- Робота над змістом твору «Любіть Україну»
Поезія Володимира Сосюри «Любіть Україну» перекладена 69 мовами світу, а також її слова покладені на музику, пропоную вам прослухати сучасну виконання поезії у стилі реп
5.1. Прослуховування аудіозапису
5.2. Бесіда за питаннями
- До кого звертається автор зі словами «любіть Україну»?
- Чому Сосюра вважає, що любити Україну необхідно і в щасливу годину , і в «годину негоди»?
- Чому Україна в поета вишнева?
- Які ще символічні образи наявні в поезії?
- Що означають рядки: «Любіть Україну всім серцем своїм І всіми своїми ділами»?
- Чому, на вашу думку, автор порівнює Україну з купиною?
- Чи є у поезії згадки про війну?
- З якими застереженнями звертається поет до молодих людей?
- Які думки викликала у вас ця поезія?
- До якого різновиду лірики вона належить?
5.3. Літературний аналіз тексту
Тема: зображення поетичного образу України, її краси та величі.
Ідея: возвеличення любові до рідного краю, Батьківщини.
Жанр: громадянська лірика
Художні засоби:
Епітети: годину щасливу; вишнева Україна; краса жива і нова; мова солов’їна; очі ніжно-карі; кривенькі тини; багряний шум; хмари пурпурові; світлі і щирі весни;
Порівняння: любіть Україну, як сонце любіть, як вітер, і трави, і води; без неї – ніщо ми, як порох і дим; єдина, одна, як очі її ніжно-карі; як та купина, що горить — не згора; Як небо голубе люби її;
Метафори: живе у стежках, у дібровах; багнетах, що в тьмі пробивають нам путь; гудуть батареї; вічні ми будемо з нею.
- Підсумки уроку у вигляді творчої рефлексії
Пам’ятаєте слова, якими завершився відеофрагмент, який ми переглянули на початку уроку? «Любити Україну – звичайні слова чи щось більше?». А як ви вважаєте, свої думки висловіть у форматі міні-есе. Час для виконання роботи – 5 хвилин.
- Зачитування учнівських есе
- Домашнє завдання
Вивчити напам’ять поезію «Любіть Україну».
Завантажити: Володимир Сосюра. Коротко про митця. Патріотичний пафос поезії «Любіть Україну!» (8 клас. Українська література) + Презентація + Сертифікат (Розмір: 4.6 MB, Завантажень: 1437)