Оновлені рекомендації щодо оцінювання результатів навчання, затверджені наказом МОН, викликали широку дискусію серед освітян, батьків і громадськості. Освітній омбудсмен Надія Лещик зазначає, що спостерігала за обговореннями, критикою та нерозумінням, які виникли після ухвалення нових правил.
Попри активну реакцію у соціальних мережах, до освітнього омбудсмена надійшло лише три офіційні звернення щодо цього питання. Разом із тим вона провела низку зустрічей із представниками державних органів, директорами шкіл та вчителями, щоб детальніше розібратися у ситуації.
Суттєвим етапом стало створення петиції про скасування нових рекомендацій з оцінювання, яка дуже швидко набрала необхідні 25 тисяч підписів. Це продемонструвало, що питання є справді гострим і потребує негайного вирішення. Відповідь МОН на петицію фактично залишила чинними оновлені рекомендації, а додаткові роз’яснення у листі Міністерства від 14 березня 2025 року не усунули ключових проблем, зокрема щодо ускладнення системи оцінювання, зростання навантаження на вчителів та складнощів з адаптацією під різні предмети.
Пропозиція компромісного рішення
З метою пошуку балансу між новими вимогами та реальними потребами освітян, Надія Лещик пропонує впровадити перехідний період на два роки, упродовж якого педагогічні ради закладів освіти зможуть самостійно обирати між двома підходами:
- Новими рекомендаціями (наказ МОН від 02.08.2024 № 1093);
- Старими рекомендаціями (наказ МОН від 01.04.2022 № 289), які втратили чинність.
Такий підхід дозволить школам, які вже впровадили нову систему, продовжити працювати за нею, тоді як інші заклади зможуть використовувати попередню систему, якщо нові вимоги створюють труднощі.
У цей час Міністерство освіти і науки матиме можливість:
✔️ скоригувати недоліки нового оцінювання;
✔️ зменшити навантаження на вчителів;
✔️ провести апробацію нової системи на базі окремих громад і шкіл;
✔️ покращити комунікацію з педагогами та батьками щодо змін.
Шлях співпраці, а не протистояння
Надія Лещик наголошує, що освітні реформи мають впроваджуватися не шляхом протистояння між педагогами та органами влади, а через конструктивний діалог, взаємоповагу та співпрацю. Упровадження змін має враховувати думку освітян як ключових професіоналів у сфері навчання та виховання.
Відповідний лист із пропозицією компромісного рішення готується до відправлення у МОН.