Конспекти уроків зарубіжної літератури 10 класУсі уроки зарубіжної літературиФайли

Й. В. Ґете «Фауст». Вічна робота добра та зла – рушій прогресу – Доба Відродження. Доба Просвітництва (10 клас. Зарубіжна література)

Й. В. Ґете «Фауст». Вічна робота добра та зла – рушій прогресу – Доба Відродження. Доба Просвітництва

Мета: формування предметних компетентностей: вчити учнів розмірковувати над змістом прочитаного, формувати навички ідейно-тематичного аналізу, розвивати творчі й логічні здібності, пробуджувати в учнів інтерес до філософії; формування ключових компетентностей: уміння вчитися: розвивати навички оцінювання культурно-мистецьких явищ; комунікативної: розвивати навички роботи в парі та в колективі; інформаційної: розвивати навички роботи із підручником та уміння критично оцінювати теоретичний матеріал; загальнокультурної: прищеплювати прагнення до літературної освіти, естетичний смак; розширювати світогляд школярів.

Тип уроку: урок-дослідження.

Обладнання: ілюстрації, опорні схеми, роздавальні картки.

Хід уроку

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

  1. Слово вчителя

– На попередньому уроці ми говорили про безсмертний твір видатного автора епохи Просвітництва Ґете, а саме трагедію «Фауст». Сьогоднішній урок має наблизити нас до розуміння цього складного твору, до розуміння теми, яка ніколи не перестане цікавити людство – теми безсмертя.

Відповіді на свої питання ми шукатимемо у тексті, а саме у 1-6-й сценах трагедії «Фауст».

  1. Бесіда

♦ Чому Мефістофель упевнений у своїй перемозі?

♦ Як Бог називає Мефістофеля? (Дух заперечення)

♦ Поясніть слова Бога та його задум:

Людина не всякчас діяльності радіє,

Понад усе кохає супокій,

Потрібен їй супутник ворушкий,

Щоб бісом грав і збуджував до дії!

  1. Теоретична довідка

Учитель. Добро та зло – нероздільні. Зло – це лише менша частина добра. Не відаючи зла, людина не буде знати добро і не зможе цінувати добро. Бог зумисне створює Зло, вмістивши його у плоді Пізнання. Змій не без волі Бога спокушає людину, кажучи їй, що, вкусивши від цього плода вона (людина) стане рівною Богові, пізнає різницю між Добром та Злом.

Тему пізнання різниці між добром та злом та тему відповідальності за це знання розвиває Ґете у трагедії «Фауст».

III. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

ІV. РОБОТА НАД ТЕМОЮ УРОКУ

  1. Дослідницька робота (у групах)

1-ша група. Аналіз уривку сцени 1 «Кабінет Фауста»

♦ Перед нами кабінет Фауста. Опишіть це місце. Які почуття викликає у вас кабінет Фауста?

♦ Чому науки, які вивчає Фауст, не наблизили його до пізнання істини?

♦ Чи можливо, на вашу думку, знайти остаточну та незаперечну істину?

♦ Чи потрібно це?

♦ На який вчинок відважився Фауст?

♦ Скільки разів Фауст кличе духа? (1-й раз – заваривши та випивши чарівне зілля; 2-й раз – прикликавши чорного собаку; 3-й раз – перекладаючи Біблію.)

2-га група. Аналіз уривка «Фауст і Ваґнер»

♦ Дайте характеристику Ваґнеру.

♦ Яку характеристику дає собі Фауст?

♦ Які суперечності ятрять душу Фауста?

♦ Чому Фауст хоче випити отруту?

3-тя група. Аналіз сцени «Біля міської брами»

♦ За що селяни дякують Фаустові?

♦ Чому саме в цій сцені найповніше розкриваються суперечності між Фаустом і Вагнером?

4-та група. Аналіз сцени «Льох Ауербаха в Лейпцизі»

♦ У чому полягає комізм сцени?

♦ Що хотів показати Фаустові Мефістофель?

♦ Які людські пороки демонструє ця сцена?

5-та група. Аналіз сцени «Кухня Відьми»

♦ Яке змістове та ідейне навантаження має ця сцена?

♦ Який спосіб відродження підказує Мефістофель?

♦ Чому Фауст відмовляється?

♦ Чому Диявол боїться Відьми?

♦ У чому полягає комізм даної сцени? Чому, на вашу думку, автор вводить у свою трагедію комічні сцени?

  1. Висновки

Бог у суперечці з Мефістофелем стверджує, що людина – найкраще його творіння, а Мефістофель каже, що людина – це найбезглуздіше створіння, яке сповнене пороками. Вони укладають угоду, за умовами якої Бог передає Фауста під опіку Мефістофеля, щоб той його спокушав. І коли Фауст вимовить: «Спинись, хвилино, гарна ти!», – то Мефістофель забере його душу.

Конфлікт між справжньою наукою та мертвими знаннями показано на прикладі образів Фауста та Ваґнера.

Ваґнер – тип обивателя, міщанина у науці. Копирсаючись у запилених пергаментах, замкнувшись у темному середньовічному кабінеті, Ваґнер, на відміну від Фауста, цілком задоволений своїм життям, його не турбують сумніви і суперечності.

Мефістофель спокушає Фауста, виконує всі його бажання. Фауст використовує можливості Мефістофеля для пошуку істини.

У дотепній сцені розмови Мефістофеля з учнем Сатана дає уїдливу характеристику тогочасної науки. Простакуватому та не дуже розумному учневі, якому потрібна легка спеціальність, Мефістофель радить: «Тримайся слова». Гірка усмішка Мефістофеля ніби підтверджує думку Фауста, котрий, перекладаючи Євангеліє, сміливо замінив СЛОВО – ДІЄЮ, тим самим засудивши мертву схоластику Ваґнера.

V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Слово вчителя

– Ми шукали відповіді на запитання, натомість знайшли лише нові запитання. Тому пошук нами істини буде продовжено. На наступному уроці ми проаналізуємо образи головних героїв твору: Фауста, Мефістофеля, Маргарити.

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Знайдіть у тексті слова, які служать характеристикою цих персонажів, визначте мотивацію вчинків кожного з них.

Завантажити: Й. В. Ґете «Фауст». Вічна робота добра та зла - рушій прогресу - Доба Відродження. Доба Просвітництва (10 клас. Зарубіжна література) (Розмір: 12.8 KB, Завантажень: 2)
  
Теґи
Back to top button
Close