Конспекти уроків української літератури 11 класУсі уроки української мови та літературиФайли

Дослідження сюжету й композиції роману Панаса Мирного та Івана Білика «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» (10 клас. Українська література)

Тема.  Дослідження   сюжету й композиції рома­ну Панаса Мирного та Івана Білика «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»

Мета уроку: ознайомити десятикласників з основними рисами соціально-психологічного роману, дослідити особливості сюжету та композиції роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»; формувати в учнів почуття гордості за вершинні здобутки української літератури

Тип уроку: урок-дослідження

Перебіг уроку

І. Повідомлення теми та мети уроку, мотивація опрацювання теми

       Вступне слово вчителя

         Сьогодні ми спробуємо ґрунтовно дослідити композиційно-сюжетні особливості рома­ну Панаса Мирного та Івана Білика «Хіба ревуть воли, як ясла повні?», визначити, чому цей твір майже 130 років не залишає байдужим жодного читача.

Кожна з творчих груп отримала випереджувальні завдання. Ще на минулому уроці ви підтвердили, що більшість із вас прочитала роман, а решта обіцяла опрацювати його до сьогодні. Уважно прочитаний твір – це вже половина успіху. Отож, приступаймо до роботи!

Повідомлення учня-представника творчої групи дослідників літературного процесу.

Соціально-психологічний роман як основний жанр європейської реалістичної літератури ХІХ ст. досяг свого розквіту у творчості О.Бальзака, Стендаля, Г.Флобера, Ф.Достоєвського та ін.

Першим соціально-психологічним романом в українській літературі став твір Панаса Мирного та Івана Білика «Хіба ревуть воли, як ясла повні?», надрукований М.Драгомановим у Женеві в 1880 році.

Визначальні риси цього жанру такі: зображення людини у складних формах життєвого процесу, багатолінійність сюжету, що охоплює долі багатьох персонажів, а звідси й великий обсяг. Завдання автора соціально-психологічного-роману – розкрити психологію людської особистості разом з аналізом тогочасного суспільства. Суспільно значущі події та процеси передаються в такому творі шляхом розкриття психології дійових осіб, їх думок, прагнень, переживань.

Роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» вражає масштабністю зображення дійсності, змалювання широкої галереї персонажів, які представляють різні класи та стани українського суспільства і кріпосницької доби, і пореформених років. Новаторство твору Панаса Мирного та Івана Білика виявилося не тільки в соціальному вмотивуванні поведінки персонажів, а й у тонкому психологічному аналізі найпотаємніших порухів людської душі.

ІІ. Вивчення нового матеріалу

  1. Думки учнів про своєрідність композиції роману

         Учитель. Оскільки наше дослідження вимагає активного діалогу, то, будь ласка, пропонуйте запитання літературним критикам та дослідникам сюжету і композиції..

Запитання. Як ви оцінюєте твердження академіка О.Білецького про те, що роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» нагадує «будинок з багатьма прибудовами і надбудовами, зробленими неодночасно і не за строгим планом»?

Відповіді.

          Перший учень. Ми вважаємо, що цей твір має своєрідну і досить розгалужену побудову, як того й вимагає жанр соціально-психологічного роману. Звичайно, може скластися враження, що роман, який витримав шість редакцій і має двох авторів, не відзначається композиційною стрункістю. Однак при уважному прочитанні та осмисленні місця і значення кожного з тридцяти розділів, які об’єднано в чотири частини, можемо стверджувати, що сюжетні лінії мають абсолютно чіткі й завершені конфігурації, і їх розвиток, пересікання та переплетіння не ослаблює, а, навпаки, підсилює загальну динаміку сюжету.

Другий учень. Складна композиція роману підпорядкована меті якнайширше показати соціальні умови життя українського селянства і мотивувати поведінку персонажів, розкрити ті обставини, причини, які штовхали  людину на слизьку дорогу злочинів та аморальності, призводили до страшної трагедії людської душі. Своєрідність і складність композиції роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» зумовлена  широкими хронологічними межами зображення життя. Якщо спробувати відповісти більш лаконічно, то можна сказати так: глибина і масштабність авторського задуму спонукали до свідомої та вмотивованої композиційно-сюжетної масштабності роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?».

  1. Аналітичне дослідження

Учитель. А тепер, шановні друзі, приступимо до безпосередніх спостережень над твором. Нас цікавить насамперед, як розвивається сюжет, як це впливає на композицію, характери та проблематику роману. Запрошуються до розмови члени творчої групи дослідників сюжету та композиції роману.

         Перший учень. Перша частина містить сім розділів: «Польова царівна», «Двужон», «Дитячі літа», «Жив-жив», «Тайна-невтайна», «Дознався», Хазяїн». Розпочинається роман експозицією з інтригою: у першому розділі ми зустрічаємося з Чіпкою, Галею і Мотрею (Чіпчиною матір’ю), але нічого конкретного про них поки що не дізнаємося. Однак уважному читачеві запам’ятовується картина зустрічі Чіпки з вродливою, жвавою веселоокою дівчиною, яка зачепила в серці юнака особливі струни: «А в серці – почував він – прокидалось щось невідоме, чудне: і важко мов, і легко, і сумно, й весело, і хочеться співати, й хочеться плакати…».

З другого розділу починається розгортання головної сюжетної лінії, пов’язаної з долею Чіпки: народження дитини-«чортеняти» у Мотрі Жуківни. Батьком хлопчика був Іван Вареник (він же Хрущ, Хрущов, Притика), якого за двожонство віддали в москалі. Розділи «Дитячі літа», «Жив-жив», «Тайна-невтайна» розповідають про дитячі літа Чіпки, про його юність, а в розділі «Дознався», який є своєрідним продовженням «Польової царівни», ми знову стаємо свідками мимовільного побачення Чіпки і Галі. У цей час парубок взявся за господарювання: «Закипіла в Чіпки у руках робота. Найняв плуг, волів, зорав поле, засіяв, заборонив, зійшло – як щітка!.. Дивуються люди, що Чіпка до хазяйства такий удатний!»

Другий учень. Поряд із цією сюжетною лінією бере свій початок і лінія Грицька (розділи «Жив-жив»і «Хазяїн»): хлопчик-сирота спочатку був, як і Чіпка, підпасичем у діда Уласа, а, ставши парубком, пішов на заробітки, і, наскладавши грошей, «купив величезний огород з новою хатою, з повітками, погребом, колодязем». Невдовзі Грицько одружився з наймичкою, сиротою Христею – «веселою, моторною й робочою дівчиною, хоч і невеликою красулею». Односельці говорили своїм дочкам та синам, щоб ті брали приклад із Грицька та Христі, бо «стали вони між людьми поважними хазяїнами, чесними, робочими людьми, добрими сусідами, навдивовижу парою…»

Третій учень.  Ми зауважуємо й таке: Чіпка мріє служити громаді, вбачаючи в цьому найвищий обов’язок, а Грицько, розбагатівши, «зовсім іншими очима дивився на людей: до багачів горнувся, а на голоту дивився згорда…»

Запитання (до членів творчої групи). Чи випадково автори протиставляють прагнення Чіпки й Грицька?

Відповідь.  Іван Білик радив Панасу Мирному втілити в образі Грицька «ідею труда с мозольними руками». Але Панас Мирний, всупереч цим порадам, показав народження сільської буржуазії.

За задумом Івана Білика, Грицько як дбайливий, зразковий господар, що чесною працею вибивається зі злиднів, мав протистояти як Чіпці, так і Максимові. Але Панас Мирний, протиставляючи Грицька і Чіпці, і Максимові, показуючи формування його характеру, розвінчує обмеженість, черствість, егоїзм власника.

Запитання. Чи вдалося авторам глибоко вмотивувати розвиток характерів Чіпки, Максима, Грицька?

Відповідь.  На нашу думку, найглибше досліджено характер Чіпки як складної, суперечливої натури: протягом усього твору Чіпка постає як правдошукач, але, прагнучи боротися зі злом, він сам стає на стежку зла, не усвідомлюючи, що правди, справедливості, добра не можна досягти, використовуючи прийоми, властиві злу (крадіжки, грабіж, розбої, вбивства тощо). Не випадково Галя напередодні найжахливішого злочину Чіпки сказала з докором і болем чоловікові, що так любив правду і в той же час нехтував нею: «А ще кажеш: немає правди між людьми!.. А де ж у тебе правда?.. де?..».

Характери Максима і Грицька теж досить ґрунтовно розкриті, хоч їм приділено менше уваги, ніж Чіпці. Але це теж зрозуміло, оскільки Чіпка – головний персонаж, а всі інші – другорядні, які підсилюють, поглиблюють, увиразнюють образ Чіпки і в той же час є самодостатніми персонажами (окрім Максима та Грицька, сюди віднесемо насамперед образи Мотрі, Христі, Галі).

Учитель. Мені приємно, що ви – уважні читачі й старанні, ретельні аналітики. Справді, йдучи цим шляхом аналізу, ми зможемо дослідити всі компоненти композиції та сюжету, особливості розвитку характерів, звернути увагу на кожну художню деталь і, таким чином, усвідомити сутність багатопроблемності, багатоплановості роману-«будинку з багатьма прибудовами і надбудовами».

А зараз – запитання до представників усіх творчих груп: які сюжетні лінії розгорнуто у другій частині, який їх взаємозв’язок?

Відповідь. У шести розділах другої частини («Січовик», «Піски в неволі», «Пани Польські», «Махамед», «У москалях», «Максим – старшим») розгортаються три взаємозалежні сюжетні лінії: історія закріпачення колись вільного, козацького села Пісок, історія Максима Ґудзя і панів Польських. Згадками про прадіда, діда й бабу по батькові Чіпки автори зв’язують ці сюжетні лінії з головною.

Учитель. А тепер члени творчих груп зроблять стислий виклад  сюжетних ліній другої частини, проаналізують вузлові епізоди.

Схеми відповідей членів творчих груп.

  1. Історія козацького роду Мирона Ґудзя.
  2. Закріпачення села Пісок панами Польськими (можна простежити за текстом, як зростала панщина при генералові, при генеральші, при їхньому синові («…одсипного трохи, платили невеликий чинш…»,  «піщани, як ті воли, робили на неї чотири дні в тиждень та зносили у двір курей, гусей…», коли всі збереження генеральші пішли на косач дочкам, «задали п’ятий»; «Він (Іржа) підбив Василя Семеновича на шостий день і поле назад одібрав»);
  3. Золотий вік панського панування (можна розпочати із прочитання уривка «З половини двадцятих по шестидесяті роки був у нас золотий вік панського панування»);
  4. Доля Максима Ґудзя (вплив розповідей діда Мирона на малого Максима – можна зачитати уривок « Од тих переказів січова кров голосно загомоніла у серці малого онука»; Максим-Махамед – проаналізувати, звернувшись до тексту: «Душа його прохала волі; молоді сили – простору…Палкий, як порох, сміливий, як голодний вовк, він усіх побивав, над усім верховодив…Як же дійшов до літ та убрався у силу, – біда з ним, та й годі!..»; Максим у москалях).

Учитель. Яким, на вашу думку, є значення другої частини, її місце в композиції та сюжетній канві твору?

         Відповіді членів творчих груп.

         Відповідь перша. Відомо, що літературознавці радянських часів намагалися применшити вагу другої частини роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?», стверджуючи, що вона нібито «випадає» із загального контексту, руйнує стрункість композиції тощо. Але, на нашу думку, місце цієї частини в романі важко переоцінити. Згадка про козацтво та Запорозьку Січ, жалкування за козацькою вольницею, що чітко «проступає» крізь авторську розповідь, – це  перший вагомий аргумент на «захист» другої частини.

Відповідь друга. У цій частині засуджується кріпаччина як величезне соціальне зло.

Відповідь третя. Ще один важливий аргумент,  що дає право об’єктивно оцінити зміст та побудову цього твору: брати Рудченки показали, що московська неволя (розділи «У москалях», «Максим – старшим») зруйнувала не лише державність України, багатий і освічений колись край, а й мораль українського народу, спотворила його долю і душу. І це ми виразно бачимо на прикладах життєвого шляху  персонажів-українців – Максима, Чіпки, його батька Івана Вареника, його матері Мотрі, Галі, Христі, Грицька, діда Уласа та інших.

Відповідь четверта. Страшним наслідком поневолення стала деформація моралі українського народу, його психіки, поведінки. Неволя і рабська психологія призводили до прислужництва, аморальності, зросійщення, приниження національної гідності.

Учитель. Продовжуємо дослідження. Нам потрібно розглянути третю і четверту частини роману і визначити їх місце в композиції та сюжеті. Працюють усі творчі групи.

Відповідь перша. Третя частина містить дев’ять розділів (ХІY-ХХІІ): «Нема землі», «З легкої руки», «Товариство», «Сповідь і спокута», «Перший ступінь», «Слизька дорога», «На волі», «Сон в руку», «Наука не йде до бука». ХІY розділ є зав’язкою головної сюжетної лінії, а далі йде напружений розвиток подій через такі перипетії: марне звертання Чіпки до суду, запій, п’яне товариство, повне розорення Чіпки, проблиск хліборобської совісті, перша крадіжка, помста сільським властям, захист кріпаків, страшна образа і план помсти.

 Відповідь друга. У третій частині продовжується сюжетна лінія Грицька, переплітаючись із Чіпчиною (Чіпка віддає своє жито Грицькові, щоб не пропити, Христя жаліє і підтримує Чіпку). З цими двома лініями сплітається лінія історії села Пісок та лінією панів Польських в епізоді, де розповідається про каральну акцію над селянами (розділ ХХ «На волі»).

 Відповідь третя. Четверта частина містить вісім розділів (ХХІІІ-ХХХ): «Невзначай свої», «Розбишацька дочка», «Козак – не без щастя, дівка – не без долі», «На своїм добрі», «Новий вік», «Старе та поновлене», «Лихо не мовчить», «Так оце та правда?!». У цій частині сюжетні лінії, пов’язані з долею Чіпки та Максима розвиваються, тісно переплітаючись, оскільки, по-перше, Чіпка стає отаманом ватаги грабіжників, до якої належить і Максим, а по-друге, Чіпка одружується з Галею – дочкою Максима та Явдохи.

Відповідь четверта. Лінія історії села Пісок теж отримує подальший розвиток: колись вільне, козацьке село пройшло через століття кріпацтва, а тепер, після оголошення «волі», йому (як і скрізь в Україні) влада пропонує нову форму закабалення селянської громади – земство. Ця сюжетна лінія пересікається з головною: селяни вибирають Чіпку у гласні, а потім навіть у члени управи. Чіпка лагодився «громаді служити – добро робити», а «давнє забути і слід його загладити». Однак пани добилися, щоб «мужика» вивели з управи. На Чіпку знайшли компрометуючі матеріали. Повітовий письмоводитель Шавкун попросив секретаря Чижика, і той, перевернувши десяток справ, таки «відкопав» потрібне: у справі про крадіжку пшениці в коморах пана Польського Чіпка проходив як підозрюваний.

Відповідь п’ята. Виведення із земства (кульмінація головної сюжетної лінії) стало останньою краплею, яка переповнила Чіпчину душу й вивела його на шлях сліпого розбою. Зразу ж за кульмінацією настає розв’язка – винищення козацької родини Хоменків на хуторі та арешт Чіпки.

ІІІ. Підсумок дослідження

Учитель. Дякую за активну розмову, за глибокі, аргументовані відповіді. Нам потрібно сказати завершальне слово й про інші сюжетні лінії. Слово надається дослідникам сюжету та композиції.

Запитання. Яке завершення має лінія Максима?

Відповідь. Максим помирає важкою смертю, зазнавши побоїв під час чергового грабежу. Важливими в цьому епізоді є роздуми Чіпки біля померлого тестя: «Чіпка зиркнув – і затрясся… Він ніколи не бачив такого страшного, холодного погляду. Перед ним війнула друга смерть – бабина. Там – тихо, наче забуваючись або засипаючи, упокоювалась добра душа. Тут – зі страшним болем, муками та прокльонами покидала вона землю…».

Запитання. Якою є розв’язка лінії Явдохи?

Відповідь. Смерть, Явдохи, Максимової дружини, сприймається як покара за гріхи, причому, не тільки за минулі, а й за знущання над Мотрею: «А Явдоха гризлася з Мотрею, не давала їй спокою. Прийде оце в її хату – перекидає все, лає її… Думала Мотря про смерть, виглядала її, сподівалася, а вийшло так, що Явдоха несподівано вмерла».

Запитання. Чому, на вашу думку, трагічною є розв’язка лінії Галі?

Відповідь. Галя покінчує життя самогубством, не витримавши страждань, завданих їй Чіпкою та батьками (не можна відкидати й того, що на її психічний стан негативно впливала «аура» злодійського гнізда, адже з пелюшок і до останніх хвилин життя «польову царівну» супроводжувало цей злий фатум).

Запитання. Як ви оцінюєте ситуацію, коли Мотря заявляє у волость на Чіпку?

Відповідь. Мотря продовжує галерею шевченківських матерів-страдниць. Як би не було їй важко, які б злидні не оточували її, вона завжди жила по совісті, по правді. Мати раділа, коли Чіпка брався до праці, був дбайливим господарем, і ніколи не мирилася з тим, що її син став на слизьку стежку злодійства, грабежу, намагалася переконати Чіпку в неправильності його поведінки, його вчинків. Чашу терпіння Мотрі переповнила  страшна розповідь десятирічної дівчинки, що дивом урятувалася: «Я з хутора…розбишаки були… усіх побили… порізали… постріляли… батька… й матір… діда… бабу… дядьків… дядину… маленького братіка… усіх… усіх…». Мотря заявляє у волость на сина-вбивцю.

Запитання. Як завершується в романі лінія Грицька?

Відповідь. Коли Чіпку та інших арештантів вели через Піски на каторгу, в Сибір, Грицько «вертався з поля з снопами – аж трьома возами». Побачивши Чіпку, промовив до нього з тяжким жалем: «Що це, брате Чіпко?». Грицько забрав Чіпчину матір і доглядав її до смерті. Якщо порівняти Чіпку, Максима і Грицька, то саме останній з них виявився найбільш «стійким» до життєвих випробувань. В образі Грицька показано типового селянина того часу – працьовитого, боязкого, покірного законам і звичаям, якого не турбувала людська біда, не обурювала людська кривда і який завжди жив за принципом: «Своя сорочка ближче до тіла»

Учитель. А які проблеми, на вашу думку, прагнули розв’язати автори роману через складне переплетіння людських доль?

                   Відповідь члена групи літературних критиків. У романі «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Панас Мирний та Іван Рудченко прагнули розв’язати цілу низку проблем:

  • добра і зла;
  • кріпацької неволі (цьому підпорядкована вся система образів-персонажів);
  • «пропащої сили» (Чіпка та Максим); народної моралі (більшість персонажів); батьків і дітей (зіставлення таких персонажів: Мотря – Чіпка, Максим – його батьки; Галя – її батьки);
  • землі й достатку (Чіпка, Грицько); кохання й сімейного щастя (Галя, Христя) та ін.

Варто підкреслити, що жодна з цих проблем не є локальною, незалежно від того, яка кількість персонажів утягнута в їх вир. Кожну проблему автори розглядають масштабно, в контексті всього твору.

         ІV. Підсумок уроку

         Учитель. Ми розглянули один із кращих творів нової української літератури. 

         Кожна творча група добре справилася із завданням. У процесі аналізу сюжету та композиції, кожен з вас відчув силу й красу мистецького слова, психологізм, глибину та багатогранність змалювання характерів. Роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» вражає і складністю побудови, і розгалуженням та переплетінням багатьох сюжетних ліній, і місткістю, вагою кожного образу, важливістю піднятих проблем. Захоплення викликає не тільки великий талант авторів цього твору, але й їхня надзвичайно вибаглива, філігранна робота над художнім словом.

Панас Мирний наголошував: «У кожній роботі велику вагу має не тільки зміст, а й те, як той зміст вироблено». Називаючи себе «великим пунктатором», першовідкривач соціально-психологічної прози дбав насамперед про точність і виразність кожної дрібниці, кожної деталі, кожного тропу, кожного слова.         Тому ми з певністю можемо сказати, що роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?», який колись назвали «будинком з багатьма прибудовами і надбудовами», буде знову і знову чарувати читачів  справжньою мистецькою красою і неповторністю.

V. Завдання додому.

Підготуватися до порівняльного аналізу образів-персонажів роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»:

  • І творча група – Чіпка – Грицько;
  • ІІ творча група – Чіпка – Максим;
  • ІІІ творча група – Чіпка – Максим – Грицько;
  • ІV творча група – Галя – Христя;
  • V творча група – Мотря – Явдоха.
Завантажити: Дослідження сюжету й композиції роману Панаса Мирного та Івана Білика «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» (10 клас. Українська література) (Розмір: 32.4 KB, Завантажень: 13)
  
Теґи
Back to top button
Close