У відповідь на електронну петицію “Про збереження шкільної мережі”, яку 4 квітня 2025 року зареєстрували на офіційному сайті Кабінету Міністрів України й яку підтримали понад 25 тисяч громадян, уряд надав офіційну відповідь. Згідно із законодавством України — статтею 40 Конституції, статтею 23-1 Закону “Про звернення громадян” та постановою КМУ №457 від 22 липня 2016 року — петицію було розглянуто у визначеному порядку.
Освітня реформа “Нова українська школа” — основа трансформацій
В Україні з 2017 року реалізується Концепція реформування загальної середньої освіти “Нова українська школа” (НУШ), затверджена розпорядженням Кабміну від 14 грудня 2016 року №988. Документ визначає пріоритети системної трансформації освіти до 2029 року, серед яких — формування ефективної та оптимальної мережі закладів загальної середньої освіти. Мета — створити освітнє середовище, яке відповідає сучасним вимогам якості та доступності навчання.
Формування ліцеїв до 2027 року: вимоги та виклики
Згідно із Законом України “Про повну загальну середню освіту”, засновники шкіл повинні до 1 вересня 2027 року сформувати мережу ліцеїв, оснащених сучасною матеріально-технічною базою і кваліфікованими педагогами. Закон вимагає, щоб у кожному комунальному ліцеї функціонували не менше двох класів за трьома профілями протягом 10–12 класів навчання. Це означає, що школи повинні забезпечити різнопрофільне навчання старшокласників, аби кожен учень міг обрати індивідуальну освітню траєкторію.
Однак в Міністерстві освіти і науки України визнають, що така модель може не враховувати всі запити учнів. Особливо це стосується шкіл у сільській місцевості або тих громад, де обмежені ресурси для формування широкого спектра профілів.
Підтримка батьків та учнів — ключовий чинник змін
Соціологічне дослідження, проведене Київським міжнародним інститутом соціології у межах проєкту “Реформа профільної середньої освіти”, засвідчило, що більшість батьків і учнів підтримують ідею профільного навчання. Найбільше вони очікують можливості обирати навчальні предмети відповідно до власних інтересів та здобувати практичні навички.
Багатопрофільні ліцеї — альтернатива одноманітності
З цією метою до Верховної Ради України внесено законопроєкти №13120 та №13120-1. Вони передбачають внесення змін до чинного закону для вдосконалення механізмів формування мережі ліцеїв. Ініціатива спрямована на створення багатопрофільних ліцеїв, які зможуть не лише відповідати запитам учнів, а й покращити якість освіти шляхом впровадження сучасних освітніх просторів, потужного обладнання та залучення досвідчених учителів.
Гарантії територіальної доступності освіти
Уряд наголошує, що забезпечення доступу до повної загальної середньої освіти — це спільна відповідальність органів державної влади та місцевого самоврядування. Постанова КМУ №6 від 14 січня 2015 року встановлює порядок надання освітньої субвенції місцевим бюджетам. Ці кошти спрямовуються на оплату праці педагогічних працівників, зокрема у малокомплектних початкових школах і філіях ЗЗСО, що дозволяє фінансувати освітні послуги незалежно від кількості учнів.
МОН реагує на виклики воєнного часу
Міністерство освіти і науки України продовжує працювати над вдосконаленням нормативно-правової бази. Зокрема, йдеться про накази МОН від 7 серпня 2024 року №1112 та від 9 вересня 2024 року №1276, які регламентують організацію освіти в умовах воєнного стану. Особлива увага приділяється доступу до навчання дітей, які перебувають за кордоном, на тимчасово окупованих територіях, а також організації різних форм освіти для різних категорій учнів.
Діалог з громадами — ключ до ефективних рішень
Наразі МОН проводить активні консультації з органами місцевого самоврядування, педагогами та громадськими організаціями. Мета — знайти оптимальні рішення щодо формування мережі закладів освіти, збереження доступності навчання та реалізації права кожної дитини на якісну освіту, незалежно від місця проживання.
Петиція про збереження шкільної мережі стала сигналом для влади щодо необхідності гнучкого підходу до реформи. Уряд підкреслює свою готовність до діалогу та вдосконалення законодавства, аби забезпечити баланс між якістю освіти, профільністю навчання та територіальною доступністю шкільної мережі.