ГоловнеПерерва

Більшість інституційних аудитів у 2020 році були позаплановими

У 2020 році Державної служби якості освіти провела 48 інституційних аудитів шкіл, зокрема 45 позапланових (за зверненнями директорів), з них у 18-ти апробовано процедури аудиту, використовуючи очно-дистанційну модель.

За результатами інституційних аудитів виокремлено такі позитивні тенденції, як:

  • розроблення школами власних антибулінгових політик;
  • створення простору, що належить дітям (виставки дитячих малюнків, місця для обміну учнями прочитаних книг, мотивувальні написи у приміщеннях);
  • адаптація навчальних програм до умов роботи закладу;
  • сприяння оволодінню учнями ключовими компетентностями;
  • співпраця з учнями на принципах педагогіки партнерства.

Служба розробила методичні рекомендації щодо розбудови внутрішньої системи забезпечення якості освіти для чотирьох сфер освіти: дошкільної, загальної середньої, позашкільної та професійної (професійно-технічної) освіти, що пройшли апробацію у 74-х закладах. Управління Служби в областях протягом року надали допомогу у проведенні самооцінювання освітніх та управлінських процесів 175 закладам освіти.

Руслан Гурак, голова Державної служби якості освіти України, наголосив, що у 2020 році Служба вперше використала елементи дистанційних технологій для організації сертифікації педагогічних працівників — вивчення практичного досвіду роботи, а також під час проведення інтерв’ю з учителями і розв’язування ними педагогічних ситуацій. «Учасники сертифікації ще до початку експертного оцінювання професійних компетентностей отримали доступ до посібників, які Служба використовувала при розробленні відповідних педагогічних ситуацій», — підкреслив очільник Служби. Відтак 902 вчителі початкової школи отримали сертифікати.

Протягом минулого року Службою підготовлено 2419 експертів:

1287 — для проведення інституційних аудитів;

1132 — для вивчення практичного досвіду роботи учасників сертифікації педагогічних працівників.

Крім того, у 2020 році проведено сім моніторингових досліджень, якими охоплено понад 500 тис. респондентів. Зокрема, результати анкетування засвідчили, що все більше учнів задоволені дистанційним навчанням (65%), причому кожен третій школяр виявив бажання продовжити навчання у дистанційному форматі. Натомість батьки (82%), вчителі (74%) та директори шкіл (67%) виступають за повернення дітей за парти.

Руслан ГУРАК зазначив, що майже 90% закладів вищої освіти перейшли на дистанційну модель надання освітніх послуг. Навесні минулого року опитування показало, що дистанційним навчанням задоволені більшість студентів та викладачів (70% і 91% відповідно), проте вже восени вподобання розділилися навпіл. Крім того, вміння використовувати технології дистанційного навчання серед науково-педагогічних працівників склала 45%.

Результати опитування, проведеного в межах ініціативи «Система забезпечення якості освіти» проєкту «Супровід урядових реформ в Україні» (SURGe) виявили, що лише 32% директорів вказали на свою вирішальну роль у забезпеченні якості освітньої діяльності школи, а 39% взагалі переклали її на вчителів.

Прикметно, що 78% учнів вважають доброзичливі взаємини з учителями, взаємоповагу, відсутність булінгу/цькування або дискримінації ознакою якісної школи.

У 2020 році Служба здійснила 57 заходів державного нагляду (контролю) та провела оцінювання діяльності 121 місцевого органу управління освітою. Так під час вивчення питання щодо обліку дітей дошкільного, шкільного віку та учнів з’ясовано, що:

  • реєстри ведуться лише в частині обліку учнів закладів загальної середньої освіти і не містять даних дітей, які проживають у межах відповідних адміністративно-територіальних одиниць;
  • у більшості адміністративно-територіальних одиниць фактично відсутній облік дітей шкільного віку.

У зв’язку з цим Служба запропонувала Міністерству освіти і науки України створити єдиний уніфікований цифровий реєстр дітей старшого дошкільного та шкільного віку, які проживають чи перебувають в межах відповідної адміністративно- територіальної одиниці.

З метою імплементації положень Закону України «Про фахову передвищу освіту» у 2020 році Службою розроблено проекти:

  • Положення про акредитацію освітньо-професійних програм;
  • Порядку оформлення/переоформлення сертифікатів про акредитацію.

«Це необхідно, зокрема, щоб створити умови для переоформлення сертифікатів про акредитацію молодшого спеціаліста на фахового молодшого бакалавра. Подачу акредитаційних справ і заяв на переоформлення сертифікатів планується забезпечити в електронному вигляді, — зауважив Руслан Гурак.

Голова подякував міжнародним партнерам Служби — проекту «Супровід урядових реформ в Україні» (SURGe), DECIDE, ЮНІСЕФ, Чеському агентству розвитку, Асоціації з міжнародних питань, Чеській шкільній інспекція — за підтримку в розбудові інструментів внутрішньої та зовнішньої систем забезпечення якості освіти.

Відтак завершуючи виступ, Руслан Гурак окреслив пріоритетні завдання Служби на 2021 рік, зокрема:

  • забезпечити проведення інституційних аудитів шкіл на високопрофесійному рівні при значному збільшенні їх кількості;
  • запровадити автоматизацію процесів інституційного аудиту (EvaluEd);
  • сформувати систему зовнішнього оцінювання діяльності органів управління освітою;
  • впровадити систему акредитації освітньо-професійної програми у сфері фахової передвищої освіти.

Читайте також: Цифровізація в освіти, що зроблено та плани на майбутнє

  
Back to top button