Конспекти уроків української літератури 10 класУсі уроки української мови та літературиФайли

Драматичний етюд Олександра Олеся «По дорозі в Казку» (10 клас. Українська література) + Презентація

Автор: Дележа Альбіна Ярославівна

Навчальний заклад: гімназія № 290 м.Києва

Тема: Драматичний етюд Олександра Олеся «По дорозі в Казку»

Мета: продовжити роботу над вивченням творчості Олександра Олеся; дати визначення «драматичний етюд»; опрацювати зміст етюду «По дорозі в Казку», визначити тему, проблеми, розкрити власне розуміння образів-символів, зокрема символ дороги в Казку; порівняти образи юнака та юрби; розвивати мислення, вчити будувати власні висловлювання з приводу порушених проблем у творі; спонукати учнів до осмислення благородства вчинків, які здійснюються заради щастя людей.

ХІД УРОКУ

  1. Організаційний етап
  1. Повідомлення теми та мети уроку

 Сьогодні на уроці ми познайомимось ще з одним твором Олександра Олеся – драматичним етюдом «По дорозі в Казку». Цей твір цікавий не лише своїм сюжетом, а й проблематикою, адже головна проблема, яку він порушує, буде актуальною завжди. Чи дійсно це так, ми з вами й з’ясуємо, опрацювавши зміст твору.

  1. Слово вчителя

Драматична напруга життя, що вривалась у творчість Олександра Олеся, спонукала його освоювати нові жанри, у яких з більшою експресією можна було висловити почуття й думку. Серед творчого доробку митця є низка й драматичних творів. У 1914 році виходить збірка письменника під назвою «Драматичні етюди». До видання ввійшли драматичні етюди «Злотна нитка», «Тихого вечора», «Осінь», «По дорозі в Казку», «На свій шлях», «При світлі ватри», «Танець життя».

Драматичні етюди та поеми Олександра Олеся основані на фольклорно-міфічному матеріалі, у них протиставляється сіра, гнітюча буденщина високим мріям і пориванням людини. Хоч у цих творах часто не вказується на місце й час дії, персонажі майже не конкретизуються в національній чи соціальній площині, проте символістсько-алегоричні узагальнення не затінюють спроектованості в сучасну авторові українську дійсність.

Зрозуміло, самою тематикою, своєрідністю її художньої реалізації твори Олександра Олеся протистояли драматургії XIX століття і були явищем новаторським. Та й сам жанр був дещо новим.

  1. Теорія літератури

Драматичний етюд (фр. etude — вивчення, нарис) — невеликий, як правило, одноактний віршовий чи прозовий драматичний твір, у якому представлено епізод чи фрагменти світу, а дійові особи зображуються лаконічно, пунктирно, стаючи образами-символами. 

Жанрові ознаки драматичного етюду:

  • стислий, динамічний сюжет й одна сюжетна лінія;
  • переважно одна-дві картини;
  • невелика кількість персонажів;
  • гострий конфлікт, що виражається на рівні внутрішнього світу героя й часто призводить до трагічної розв’язки;
  • головний герой наділений суперечливими рисами характеру;
  • афористичність мови персонажів.

Давайте розглянемо зміст етюду Олександра Олеся «По дорозі в Казку»

  1. Робота над змістом твору «По дорозі в Казку» 

5.1. Бесіда за питаннями

  • З чого починається твір?
  • Чому, на вашу думку, дійові особи твору не наділені іменами?
  • Про що розмовляють люди?
  • Що їх непокоїть?
  • Що пропонує Він?
  • Чому з нього починають кепкувати і що кажуть? Зачитайте 

— Еге, піди та пошукай! Шукали ми доволі… аж ноги покололи…

— Я щоку розірвав.

— Я око виколов.

— А в мене брата задавив ведмідь.

— Піди та пошукай ведмедя.

— Спитай у його. Може, знає він, де простяглась дорога…

— Куди йому питать ведмедя? Він борсука злякався вчора. 

  • Як ви вважаєте, чи суттєвими є ці причини?
  • Як реагує Він на смішки?
  • Чому Дівчина підходить до нього?
  • Що вона розповідає про свого коханого? Зачитайте

 Я іншого люблю. Мій молодий на цілий хутір швець. Усі до його йдуть. Поглянь, які мені він чоботи пошив! В інших вже давно побилися в дорозі, а в мене ще міцні, немов з колодки вчора зняті. А ти? Ти б що мені зробив? Ти так, як вітер! Сьогодні — тут, а завтра — там. Всі люде на роботі, а ти сидиш собі та граєш на сопілку. Неправду я кажу? Не сердься…

  • Як Він ставиться до цього?
  • Чому починає плакати?
  • Як це аргументує? Зачитайте

 Він. Ет! Коли б могла ти глянуть в душу… Яке там пекло! А скільки всі оці, що завжди сплять, накидали каміння в неї!.. О, чом я не такий міцний душею, як вони?! У їх душа, як кремінь: б’єш крицею по ній, а з неї іскри ллються. Їм очі зав’яжи на цілий рік, вони мовчатимуть, аби їм хліб було дістати можна вільною рукою. Удар їх батогом, вони не закричать від гніву. В очі плюнь і дай їм шеляг, вони тобі устами припадуть до рук… Вони міцні, душа їх — кремінь, а я слабкий. Мене стрілою ране навіть погляд злий…

  • Що вирішує Він робити?
  • Як те, що Він пішов з лісу, сприйняли люди?
  • Чому між ними починають виникати суперечки?
  • Чи вірять вони, що Він повернеться?
  • Що стається, коли Він повертається?
  • Як Він звертається до людей? Зачитайте

 Він. Брати мої! Я радість вам приніс велику. Я радість вам приніс! Сам Бог навів мене, брати мої, на стежку…. Брати мої, тропа! З цього страшного лісу, де вічна ніч стоїть, вона веде у день рожевий, вона веде до сонця! Брати мої, до сонця!.. Заблисла нам мета в тумані. З метою жить не те, що без мети. Мета знімає з плеч вагу велику і крила нам легкі дає. Сліпі з метою йдуть, як зрячі…І я вас поведу до світлої мети: тропа веде до неї. Що тут тропа лежить, про це я знав ще змалку. Мені казав один мандрівець, що той, хто вперше йшов по ній, щоб не згубить її, ішов і сіяв мак червоний! І я дві квітки сам знайшов.

  • Чи вірять Йому люди?
  • Як вони сприймають побачені квіти? Зачитайте

— А гляньте, квіти свіжі.

— Мені здається, що вони зів’ялі.

— Свіжі, свіжі!

— Живі, живі!

— Ми підем з ночі.

— Ми вийдем з лісу.

— Ми вгледим ранок.

— Ми вгледим сонце.

— Ми вгледим день.

— Ми вийдем з лісу.

  • Що дали квіти маку людям?
  • Чому вони вирішують йти?
  • А як Він говорить про шлях до Казки? Зачитайте

 Він. Брати мої! Зійшла зоря над нами. Заблисла нам мета. А ще недавно так ми сном глибоким спали і вірити не вірили в ніщо. Життя було для нас повільним умиранням. Родились ми на те, щоб в той же день почати умирати, бо смерть була для нас не гірша від життя. Тепер же будем жить на те, щоб жить. Тепер горіть на те, щоб дужче розгорітись. Яке велике щастя!… Я в Казку вас веду, брати мої, у Казку! Там день, там сонце золоте!.. 

  • Чи погоджуються люди йти за ним?
  • Як змінюється їх ставлення до того, з кого вони нещодавно сміялись?
  • Що про нього говорять люди? Зачитайте

 — Не заважай йому сидіть і спочивати: він цілу ніч ламав гущавину проклятих нетрів. Він сам ходив туди, куди б із нас ні один не пішов.

— То, може, він, а не вітри, і дерево зламав?

— Це не по людській силі.

— А ти хіба у нього силу міряв?

— Я сам своїми вухами сьогодні чув, як щось у лісі затріщало. Здавалося, зірвались тисячі якихсь звірів і понеслись, злякавшись, в нетрі.

— То він зламав, я в цьому певен.

— Я це й раніше знав.

— Невже зламав такого дуба? Яка ж у його сила!

— Він демон!

— Він пророк!

— Він був, я певен в тому, був у Казці.

— Щоб так дорогу знати, то треба бути вже не раз у ній.

— Він нам не раз казав про неї і раніше.

— Невже він з Казки? Чому тоді він крил не має? У Казці всі крилаті…

  • Чому ставлення людей змінюється?
  • А як змінюється ставлення Дівчини?
  • Що вона дарує Йому? Зачитайте

 Дівчина: Прекрасний мій, улюблений! Дозволь мені надіть на голову твою вінок з червоних маків. Нечутно я ходила за тобою і мак збирала в травах. Він так горить, як кров твоя вогняна. (Кладе Йому на голову вінок).

Він: Отут поправ. Щось ніби в голову вп’ялося кігтями.

Дівчина: То, мабуть, терен. Найбільше він до маку підійшов. У терну кучері такі ж, як і у тебе.

  • Як ви вважаєте, чи випадково вінок з маку та терена?
  • Що символізують ці рослини?
  • А якою, власне, є дорога в Казку?
  • Чи є вона легкою?
  • Як люди справляються з труднощами?
  • На що вони готові заради мети? Зачитайте

Він. А Казка… Казка — вище… (Тиша). А хто б хотів угледіти її блискучу браму, хай духом зробиться міцний, як криця. Злякатися — упасти в кручу і розбитись.

Хлопчик. Хіба в дорозі нам ще кручі будуть?!

Він. О, так, моя дитино! Великі кручі, і яри, і камені нас ждуть. Вітри і вихори літають там і жертв своїх шукають, і раді кожного звалить в безодні чорні, але ви сміливо підставте груди, відкриті груди: нема міцніш нічого в світі, як вони відкриті. Ламаються списи об них, і кулі плещуться безсило. (Тиша). Страшні потоки ми зустрінем.

Юнак. Я перший перейду потік.

Другий. А як потонеш?

Перший. Як потону, життям своїм життя другого урятую.

Він. Брати мої! Де жертви, там і перемога, і всі ви знаєте, що нас чекають жертви.

— Ми знаємо.

— Ми всі на їх готові.

— Гаряча кров зогріє нас в дорозі.

— Гаряча кров напоє нас в дорозі.

— Гаряча кров в собі відіб’є нам проміння Казки.

Він. Гаряча кров, брати мої орли, посіє мак на пройденій тропі. Той мак довіку не зів’яне, і кожний, хто піти захоче в Казку, ітиме доти, аж доки цвіту стане! Я вірю вам, я вірю в вашу силу! Коли ж її у вас не стане і йти не зможете ви далі, скажіть мені, я гори розстелю, і ви по рівному за мною підете тоді.

— Він гори нам розстелить.

— Ми гір не боїмось.

— Несуть нас крила.

Він. Брати мої! За мною ж! Вище! Далі!

  • Про що свідчить такий настрій юрби?
  • Як довго вони йдуть?
  • Що непокоїть Його думки?
  • Про що він розмовляє з Дівчиною? Зачитайте

 Він. Скажи мені… Скажи мені… Учора ми… Учора тут ми не були?

— Дрижить у його голос…

Дівч[ина]. Чого твій голос так дрижить? Ти, може, хворий?

Він. Учора тут ми не були?

Дівч[ина]. Ти, може, був, а я прийшла сюди сьогодні тільки.

Він. Ти дерева цього не бачила ніколи?

Дівч[ина]. Не бачила ніколи.

Він. То, значить, так мені здалося… Ми далі йдемо?!

Дівч[ина]. А ти… А ти… думав, що не… далі?

Він. Ні, ні… Я так і думав… і думав так, що далі.

  • Як цю розмову сприймають інші?
  • Як змінюється їх настрій?
  • Що вони говорять Йому про це? Зачитайте

— Нам сказали, що ти не знаєш, куди іти.

— Нам сказали, що ти згубив корону. Ми знайшли.

— Нам сказали, що королем не був ти зроду.

— Нам сказали, що ми не вийдем з лісу!..

Він. Хто вам сказав? Хай вийдуть ті і ще раз скажуть.

Тиша.

— Я не казав.

— І я.

— І я, хоч забожусь, і слова не казав такого.

Він (підвищеним голосом). Хто смів казать в той ранок чистий, коли ось-ось ми вгледим браму Казки? Хто смів (кричить) цей ранок затуманить?

 Юрба одступає, згорблюється, стає сірою.

 Він. Я вам знайшов дорогу, я вів вас в Казку світлу, я вів вас з ночі в день, і от, коли пройшли ми сотні миль, коли підходим ми до Казки (кричить), коли я ввесь в крові і ранах,— ви смієтесь! Брати! У мене сльози!

— Він плаче?

— Він плаче…

— Він плаче! Ха-ха-ха!

 Юрба наступає, випливають знов страшні обличчя.

Сміх. 

  • Як сльози впливають на людей? Чому?
  • Що вони роблять зі своїм лідером?
  • Куди вони йдуть?
  • А що стається з ним?
  • Кого він бачить, коли приходить до тями?
  • Що йому говорить Хлопчик?
  • Чим закінчується твір? Зачитайте

 Він. Так я не помилився?!.Так я їх добре в Казку вів? Ми швидко будемо у Казці!! (Гукає, але голос його ледве чути). Люде! Люде! Брати мої! Я вас довів! Ще два-три кроки! Люде! Люде! Люде!..

Хлопчик. Твого вже голосу ніхто почуть не зможе.

  • Яке враження справило на вас такий фінал?
  • Як ви вважаєте, що буде далі?
  • В чому, на Вашу думку, полягає конфлікт твору?

5.2. Характеристика головного героя

  • Яким, на вашу думку є головний герой?
  • Які риси характеру йому притаманні?
Готовий до самопожертви заради інших Має ніжне, чутливе серце мрійливий вразливий
ВІН
Піддався зневірі і зупинився за крок до мети лідер рішучий сміливий

5.3. Проблематика твору 

  • Які проблеми розкриваються у творі через взаємодію головного героя з іншими?
  • Яка з них є, на вашу думку центральною?
Щастя Кохання Матеріальне та духовне
Сенс життя Лідер та юрба Досягнення мети
Віра та зневіра Самооцінка Мрія та дійсність

 5.4. Порівняльна характеристика Його та юрби 

  • Як ви вважаєте, чи легко Йому було бути лідером?
  • Чи сильно юрба відрізнялася від нього?
Він Юрба
Має мету, якої прагне досягти Байдужа, пасивна
Не бажає жити в темряві, в лісі, в болоті: «Я вас поведу до світлої мети» Звична до неволі, до існування в умовах, не гідних людини. Веде беззмістовне життя
Син кобзаря Бездуховний знеособлений натовп
Сіє духовність і добро. Його кредо: «Згоріть в житті — єдине щастя» Не спроможна до високих поривань навіть в ім’я майбутнього своїх дітей
Вірить у свою спроможність довести людей до Казки, дбає про їхнє щасливе майбутнє Живе сьогочасними меркантильними інтересами
Уособлення людини, яка заради мрії, досягнення мети здатна стерпіти будь-які випробування Уособлення людей морально і духовно сліпих

 5.5. Символічні образи твору

  • Як ви вважаєте, чи є у цьому творі символічні образи?
  • Які саме?
Дорога в Казку Духовні поривання людини до кращого життя
Казка Мрія
Темний ліс, хижі звірі Життєві труднощі, трагедії, перешкоди
Сонячне проміння Світло, щастя
Мак Буття, скороминущість життя, кров, смерть.
Терен Важкі життєві дороги, страждання
Хлопчик з Казки Молоде покоління заради якого варто йти до мети
Квітка папороті Щастя та безсмертя

5.6. Літературний аналіз твору

Тема: взаємини героя (індивідуальності) й натовпу (колективу), розбіжність між мрією й дійсністю, ідеалом і реальністю.

Ідея: засудження матеріальних цінностей, возвеличення духовності, мрії, шляху до мети.

Рід: драма

Жанр: драматичний етюд

Напрям: символізм

  1. Проблемне запитання
  • Чи нагадує вам твір Олександра Олеся «По дорозі у Казку» твори, які ви вивчили протягом цього навчального року?
  • Які саме?
  1. Підсумки уроку
  1. Домашнє завдання

 Підготуватись до контрольної роботи за творчістю Лесі Українки, Миколи Вороного, Олександра Олеся

Завантажити: Драматичний етюд Олександра Олеся «По дорозі в Казку» (10 клас. Українська література) + Презентація + Сертифікат (Розмір: 24.3 MB, Завантажень: 19)
Back to top button