Конспекти уроків української літератури 10 класУсі уроки української мови та літературиФайли

«Лісова пісня» Лесі Українки – шедевр світової драматургії (10 клас. Українська література) + Презентація

Автор: Дележа Альбіна Ярославівна

Навчальний заклад: гімназія № 290 м.Києва

Тема: «Лісова пісня» Лесі Українки – шедевр світової драматургії

Мета: продовжити знайомство учнів із життям та творчістю Лесі Українки; дати визначення жанру «драма-феєрія» та його особливостей; опрацювати сюжет драми-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня», визначити жанрові особливості, розкрити реальне й фантастичне у творі; охарактеризувати образи твору, розкрити проблеми, що порушуються у ньому та їх актуальність; розвивати критичне мислення учнів, вміння працювати з драматичними творами, грамотно виражати свої думки та погляди; сприяти вихованню людяності, моральних якостей, співчутливості, поваги до творчості.

ХІД УРОКУ

  1. Організаційний етап
  1. Повідомлення теми та мети уроку

 Леся Українка – світоч української літератури. З-під її пера вийшли сотні творів, різні за звучанням та жанровою приналежністю. Найвищим мистецьким здобутком письменниці літературознавці вважають драму-феєрію «Лісова пісня», зі змістом якої ми й познайомимось сьогодні на уроці. 

  1. «Лісова пісня». Історія написання

«Лісова пісня» — добре знаний драматичний твір Лесі Українки. На час його написання вже була поставлена на сцені психологічна драма «Блакитна троянда», створені такі шедеври, як «Касандра», «В катакомбах».  Це ті твори, які дають право поставити ім’я Лесі Українки в один ряд з найвидатнішими драматургами світу.

І раптом — «Лісова пісня», драма-казка, твір нібито найлегший для сприймання й розуміння. Написала його Леся Українка за три тижні в 1911 році, коли прогресуюча хвороба забирала останні сили, а натхнення не давало спокою, кликало до творчості, про що вона розповідала в листі до сестри Ольги від 9 листопада 1911 року:

«Це була творчість на межі життя і смерті. Праця допомагала боротися “з виснаженням, високою температурою та іншими пригнітаючими інтелект симптомами. Юрба образів не дає мені спати по ночах, мучить, як нова недуга, — отоді вже приходить демон, лютіший над всі недуги, і наказує мені писати, а потім я знову лежу як порожня торбина. Отак я писала “Лісову пісню” і все, що писала останнього часу”

Писала я її дуже недовго, 10 – 12 днів, і не писати ніяк не могла, бо такий уже був непереможний настрій; але після неї я була хвора і досить довго «приходила до пам’яті»… Далі я заходилась її переписувати, ніяк не сподіваючись, що се забере далеко більше часу, ніж саме писання, –  от тільки вчора закінчила сю мороку, і тепер чогось мені шия і плечі болять, наче я мішки носила».

А в листі до матері від 2 січня 1912 року Леся, відповідаючи матері на запитання, що її спонукало написати «Лісову пісню», розкрила джерела цього твору:

«А я таки сама «не байдужа» до сеї речі, бо вона мені дала стільки дорогих хвилин задоволення, як мало яка інша. Мені здається, що я просто згадала наші ліси та затужила за ними. А то ще я й здавна тую мавку «в голові тримала», ще аж із того часу, як ти в Жабориці мені щось про мавок розказувала, як ми йшли якимсь лісом з маленькими, але дуже рясними деревами. Потім я в Колодяжному в місячну ніч бігала самотою в ліс (ви того ніхто не знали), і там ждала, щоб мені привиділася мавка. І над Нечимним вона мені мріла, як ми там ночували –  пам’ятаєш? –  у дядька Лева Скулинського… Видно, вже треба було мені її колись написати, а тепер чомусь прийшов «слушний час» –  я й сама не збагну чому. Зчарував мене сей образ на весь вік».

Отже, як видно з наведених листів, образ Мавки Леся виношувала роками, адже вона з дитинства поринула в море українського фольклору.

«Лісову пісню»  вперше було надруковано в  «Літературному віснику» у 1912 році. Окремим виданням твір вийшов у 1914році. За життя поетеси драма не була поставлена на сцені. Вперше її поставили у 1918 році. Чим же відрізняється цей твір від інших драматичних творів письменниці?

  1. Теорія літератури

Драматична поема – переважно невелика за розміром віршована, п’єса, в якій зливаються драматичне й ліричне розкриття теми, виклад матеріалу відзначається лаконізмом, відсутні широкий фон подій і зовнішня інтрига, а вся увага зосереджена на розкритті ідейного конфлікту між основними противниками в момент його найбільшого загострення.

Феєрія  –    театральна чи циркова вистава, побудована на фантастично-казковому сюжеті, в якій з метою вразити глядача використовуються різноманітні сценічні ефекти.

Драма-феєрія — п’єса з казково-фантастичним сюжетом і персонажами.

  1. Робота над змістом твору «Лісова пісня»

Кожний драматичний твір розпочинається зі списка дійових осіб. Не є винятком і «Лісова пісня». Давайте познайомимось із них і з’ясуємо, які фантастичні образи присутні у творі.

5.1. Фантастичні герої твору

Погляньте на дійових осіб твору

  • Хто з них є міфічними істотами?
  • Що ви про них знаєте?

«Той, що греблі рве» – водяний дух весняної води.

Русалка –  водяний дух, що живе на дні водоймищ. Душі русалки не мають, а тільки серце.

Потерчата – дітки, які померли без хрещення. Вони ходять в темноті з каганчиками і тим світлом заманюють людей у болото.

Водяник – водяний дух, що володіє водою своєї місцини: ріками, озерами, болотами, морями тощо. Водяник не терпить, коли людина необережно втручається у його царство, особливо вночі. Тоді може так налякати гучним сплеском по воді, що, бідній, доводиться той переляк довго відлежувати. Розповідають, що одна жінка прийшла після заходу сонця напитися води до річки, то він штовхнув її у воду і почав тягнути за волосся.

Перелесник –  демонічна істота, що відвідує жінок у вигляді зірки, що падає. Втілюється в образ померлих близьких та коханих. Перелесник приходив до тих жінок, які дуже тужили за небіжчиком (в деяких місцевостях України вважали, що Перелесник — це, власне, і є дух покійного коханого, за яким сумує людина).

Пропасниця – міфічна потвора, що несла людям гарячку, смерть. За повір’ям — одна з тринадцяти доньок Мари.

Лісовик – дух лісу, його господар. Уся лісова звірина послушна Лісовику, особливо зайці. Коли Лісовик сердиться, мавки, лісові красуні під його грізним поглядом припиняють свої веселощі. Навіть дерева перед ним низько схиляють свої крислаті віти та знімають шапки, бо він володар лісових угідь.

Куць – молодий чорт.

Мавка – лісовий дух. Навесні, як тільки починають розтавати сніги, мавки вечорами засаджують прогалини квітами, а коли все зазеленіє і розцвіте на довкіллі, бігають по травах, рвуть квіти, гойдаються на гілках дерев, мов у колисці, викачуються в житах, сплітають вінки і танцюють. Там, де вони танцюють, трава росте краще і густіше.

«Той, що в скалі сидить» (Марище) – злий дух, що несе темряву та смерть.

Злидні – карликові заморені істоти. Як з’являться у хаті, то хоч хазяїн найбагатшим був — збідніє, бо злидні — діти недолі.

Доля – дух, який захищає людину, приносить щастя та багатство, однак коли людина лінива, або з поганими вадами, то таку людину покидає.

  • Які висновки можна зробити про твір на основі наявності цих персонажів?

Яка роль міфічних істот у творі ми з вами й з’ясуємо, дослідивши сюжет драми-феєрії.

5.2. Бесіда за питаннями

  • З чого розпочинається твір?
  • Яка роль прологу, на вашу думку?
  • Які дійові особи виступають на перший план?
  • Якими постають Русалка та «Той, що греблі рве»?
  • Чому Водянику не подобаються ці стосунки?
  • Що вам нагадує цей діалог?
  • Які дійові особи з’являються на галявині?
  • Як вони описані? Зачитайте

 З лісу на прогалину виходять дядько Лев і небіж його Лукаш. Лев уже старий чоловік, поважний і дуже добрий з виду; по-поліському довге волосся білими хвилями спускається на плечі з-під сивої повстяної шапки-рогатки; убраний Лев у полотняну одежу і в ясно-сиву, майже білу свиту; на ногах постоли, в руках кловня (малий ятірець), коло пояса на ремінці ножик, через плече виплетений з лика кошіль (торба) на широкому ремені.

Лукаш — дуже молодий хлопець, гарний, чорнобривий, стрункий, в очах ще є щось дитяче; убраний так само в полотняну одежу, тільки з тоншого полотна; сорочка випущена, мережана біллю, з виложистим коміром, підперезана червоним поясом, коло коміра і на чохлах червоні застіжки; свити він не має; на голові бриль; на поясі ножик і ківшик з лика на мотузку.

  • Про що говорять дядько Лев з Лукашом?
  • Що непокоїть Лукаша?
  • Якими словами на це реагує дядько Лев? Зачитайте

 То як для кого. Я, небоже, знаю,

як з чим і коло чого обійтися:

де хрест покласти, де осику вбити,

де просто тричі плюнути, та й годі.

Посієм коло хижки мак-відюк,

терлич посадимо коло порога, —

та й не приступиться ніяка сила…

Ну, я піду, а ти собі як хочеш.

  • Як Русалка реагує на появу людей?
  • Хто її зупиняє?
  • Що ми знаємо про угоду Лісовика та дядька Лева? Зачитайте

 То ж дядько Лев сидітиме в тій хижі,

а він нам приятель. То він на жарт

осикою та терличем лякає.

Люблю старого. Таж якби не він,

давно б уже не стало сього дуба,

що стільки бачив наших рад, і танців,

і лісових великих таємниць.

Вже німці міряли його, навколо

втрьох постававши, обсягли руками —

і ледве що стікло. Давали гроші —

таляри биті, людям дуже милі,

та дядько Лев заклявся на життя,

що дуба він повік не дасть рубати.

Тоді ж і я на бороду заклявся,

що дядько Лев і вся його рідня

повік безпечні будуть в сьому лісі.

  • Про що це свідчить?
  • Яка дійова особа з’являється на галявині?
  • З чим пов’язано пробудження Мавки?
  • Що Лісовик розповідає про Лукаша? Зачитайте

 Бо він уперше тута. Він здалека,

не з сих лісів, а з тих борів соснових,

де наша баба любить зимувати;

осиротів він з матір’ю-вдовою,

то дядько Лев прийняв обох до себе…

  • Про що він застерігає Мавку?
  • Чим поведінка Лісовика відрізняється від поведінки Водяника? Зачитайте

Ні, дитинко,

я не держу тебе. То Водяник

в драговині цупкій привик одвіку

усе живе засмоктувати. Я

звик волю шанувати. Грайся з вітром,

жартуй із Перелесником, як хочеш,

всю силу лісову і водяну,

гірську й повітряну приваб до себе,

але минай людські стежки, дитино,

бо там не ходить воля, — там жура

тягар свій носить. Обминай їх, доню:

раз тільки ступиш — і пропала воля!

  • Чи послухала Мавка застереження?
  • Як відбулося її знайомство з Лукашом?
  • Як Лукаш реагує на неї? Зачитайте

 Л у к а ш

(не так здивовано, як уважно придивляється до неї)

А, от ти хто! Я від старих людей

про мавок чув не раз, але ще зроду

не бачив сам.

М а в к а

А бачити хотів-

Л у к а ш

Чому ж би ні-.. Що ж, ти зовсім така,

як дівчина… ба ні, хутчій як панна,

бо й руки білі, і сама тоненька,

і якось так убрана не по-наськи…

А чом же в тебе очі не зелені-

(Придивляється).

Та ні, тепер зелені… а були,

як небо, сині… О! тепер вже сиві,

як тая хмара… ні, здається, чорні

чи, може, карі… ти таки дивна!

 

  • Що оповідає Мавка про свою родину та про себе?
  • Хто з’являється, коли Лукаш йде?
  • Що можна сказати про стосунки Мавки та Перелесника?
  • Чому, на вашу думку, вона йому відмовляє?
  • За яких обставин Лукаш зустрічається із Мавкою вдруге?
  • Чому Лукаш цілує Мавку?
  • Як вона реагує на цей поцілунок?
  • Чому вона вирішує себе заквітчати?
  • Як їй хоче допомогти Лукаш?
  • Хто і яким чином стає йому на заваді?
  • Що робить Мавка?
  • Чому дядько Лев не вірить, що вона врятувала Лукаша?
  • Як Мавка переконує його? Зачитайте

 М а в к а

(швидко збігає з верби)

Ні, він не винен! Хай Змія-цариця

мене скарає, якщо се неправда!

І я не винна!

Л е в

От, тепера вірю,

бо знаю, се в вас присяга велика.

Л у к а ш

Вона мене порятувала, дядьку,

от бігме, згинув би тепер без неї!

Л е в

Ну, дівонько, хоч ти душі не маєш,

та серце добре в тебе. Пробачай,

що я нагримав зопалу.

 

  • Чи змінилося ставлення Лукаша до Мавки влітку?
  • З чим це було пов’язано?
  • Як мати Лукаша ставилася до Мавки?
  • Як сприймала її зовнішність? Зачитайте

 Чого ти все розпатлана така-

Нема, щоб зачесатись чепурненько —

усе як відьма ходить. Нечепурно.

І що се за манаття на тобі-

Воно ж і невигідне при роботі.

Я маю дещо там з дочки-небіжки,

піди вберися — там на жердці висить.

А се, як хоч, у скриню поклади.

 

  • Чим ще докоряє матір Мавку?
  • Чому Мавка погоджується жати?
  • Кого вона зустрічає на ниві?
  • Чому вона жаліє Польову Русалку?
  • Хто в цей час приходить до хати? Зачитайте

 Від озера наближається мати, а з нею молода повновида молодиця, в червоній хустці з торочками, в бурячковій спідниці, дрібно та рівно зафалдованій; так само зафалдований і зелений фартух з нашитими на ньому білими, червоними та жовтими стяжками; сорочка густо натикана червоним та синім, намисто дзвонить дукачами на білій пухкій шиї, міцна крайка тісно перетягає стан, і від того кругла, заживна постать здається ще розкішнішою. Молодиця йде замашистою ходою, аж стара ледве поспіває за нею.

  • Про що Килина розмовляють із матір’ю Лукаша?
  • Чому вона починає жати?
  • Що робить у цей час Лукаш?
  • Що говорить Мавка Лукашу, коли Килина йде? Зачитайте

 М а в к а

Лукашу,

нехай ся жінка більше не приходить, —

я не люблю її: вона лукава,

як видра.

Л у к а ш

Ти її ніяк не знаєш.

М а в к а

Ні, знаю! Чула сміх її і голос.

Л у к а ш

Сього ще мало.

М а в к а

Ні, сього доволі.

Ся жінка хижа, наче рись.

Л у к а ш

Іще що!

М а в к а

Нехай вона до нас у ліс не ходить.

Л у к а ш

(випростався)

А ти хіба вже лісова цариця,

що так рядиш, хто має в ліс ходити,

хто ні-

М а в к а

(сумно, з погрозою)

У лісі є такі провалля,

заховані під хрустом та галуззям, —

не бачить їх ні звір, ані людина,

аж поки не впаде…

Л у к а ш

Іще говорить

про хижість, про лукавство, — вже б мовчала!

Я бачу, ще не знав натури твеї. 

  • Як на це реагує Мавка?
  • Якою вона себе почуває?
  • Хто відчуває її біль і з’являється?
  • Якими словами Мавка відмовляє Марищу? Зачитайте

 Ні! я жива! Я буду вічно жити!

Я в серці маю те, що не вмирає.

М а р и щ е

Почім ти знаєш те-

М а в к а

По тім, що муку

свою люблю і їй даю життя.

Коли б могла я тільки захотіти

її забути, я пішла б з тобою,

але ніяка сила в цілім світі

не дасть мені бажання забуття.

В лісі чується шелест людської ходи.

Ось той іде, що дав мені ту муку!

Зникай, Маро! Іде моя надія!

  • А як Лукаш реагує на Мавку?
  • Що він говорить своїй матері?
  • Як Мавка реагує на це?
  • Чому, на вашу думку, вона добровільно пішла до «Того, що в скалі сидить»?
  • Якою з’являється Мавка восени? Зачитайте

 Лукашева хата починає біліти стінами; при одній стіні чорніє якась постать, що знеможена прихилилась до одвірка, в ній ледве можна пізнати Мавку; вона в чорній одежі, в сивому непрозорому серпанку, тільки на грудях красіє маленький калиновий пучечок.

  • Що Лісовик розповідає Мавці про Лукаша? Зачитайте

 Ту помсту ти злочином називаєш,

ту справедливу помсту, що завдав я

зрадливому коханцеві твоєму-

Хіба ж то не по правді, що дізнав він

самотнього несвітського одчаю,

блукаючи в подобі вовчій лісом-

Авжеж! Тепер він вовкулака дикий!

Хай скавучить, нехай голосить, виє,

хай прагне крові людської, — не вгасить

своєї муки злої!

  • Як Мавка реагує на його слова?
  • Чому, на вашу думку, вона зняла закляття з Лукаша?
  • Які ще новини вона дізнається? Зачитайте
  • Що означала смерть дядька Лева для лісових мешканців?
  • Як Куць пакостив їм? Зачитайте

 От сі баби зовсім не вміють жити

як слід із нами, — цапа продали,

зрубали дуба. Зрушили умову.

Ну й я ж віддячив їм! Найкращі коні

на смерть заїздив; куплять — знов заїжджу.

Ще й відьму, що в чортиці бабувала,

гарненько попросив, щоб їм корови

геть-чисто попсувала. Хай же знають!

Ще ж Водяник стіжка їм підмочив,

а Потерчата збіжжя погноїли,

Пропасниця їх досі б’є за те,

що озеро коноплями згидили.

Не буде їм добра тепер у лісі!

Вже тут навколо хати й Злидні ходять. 

  • Чи справедливо це було, на вашу думку?
  • Хто впускає Злиднів до хати?
  • Що ми дізнаємось про стосунки між Килиною та матір’ю Лукаша?
  • Чому, на вашу думку, вони зіпсувались?
  • Як Килина реагує на появу Мавки? Зачитайте за ролями

 Килина з відром у руках шпарко пробігає до лісового потоку, з гуркотом набирає відром воду і вертається назад уже трохи тихшою ходою. Завважає близько дверей Мавку, що стоїть при стіні знесилена, спустивши сивий серпанок на обличчя.

Килина

(спиняється і становить відро долі)

А се ж яка-.. Гей, слухай, чи ти п’яна,

чи, може, змерзла-

(Термосить Мавку за плече).

М а в к а

(насилу, мов борючися з тяжкою зморою)

Сон мене змагає…

Зимовий сон…

К и л и н а

(відслоняє їй обличчя і пізнає)

Чого сюди прийшла —

Тобі не заплатили за роботу-

М а в к а

(як і перше)

Мені ніхто не може заплатити.

К и л и н а

До кого ти прийшла— Його нема.

Я знаю, ти до нього! Признавайся —

він твій коханок-

М а в к а

(так само)

Колись був ранок

ясний, веселий, не той, що тепер…

він уже вмер…

К и л и н а

Ти божевільна!

М а в к а

(так само)

ВІльна я, вільна…

Сунеться хмарка по небу повільна…

йде безпричальна, сумна, безпривітна…

Де ж блискавиця блакитна-

К и л и н а

(сіпає її за руку)

Геть! не мороч мене! Чого стоїш-

М а в к а

(притомніше, відступаючи од дверей)

Стою та дивлюся, які ви щасливі.

К и л и н а

А щоб ти стояла у чуді та в диві!

Мавка зміняється раптом у вербу з сухим листом та плакучим гіллям.

К и л и н а

(оговтавшись від здуміння, ворожо)

Чи ба! Я в добрий час тобі сказала!

Ну-ну, тепер недовго настоїшся!..

  • Що відбувається далі?
  • Яким у цей момент з’являється Лукаш?
  • Про що його просить син Килини?
  • Що відбувається, коли Лукаш починає грати на вербовій сопілці?
  • Що Килина пропонує зробити з вербою?
  • Чому Лукаш не може зрубати дерево?
  • А що відбувається, коли Килина замахується на дерево?
  • Чому Лукаш не хоче покидати лісу?
  • З ким він зустрічається?
  • Що розповідає йому Доля?
  • Хто з’являється перед ним, коли він бере до рук сопілку?
  • Що він говорить Мавці?
  • Чому він кається?
  • Що відповідає на його слова Мавка? Зачитайте

 О, не журися за тіло!

Ясним вогнем засвітилось воно,

чистим, палючим, як добре вино,

вільними іскрами вгору злетіло.

Легкий, пухкий попілець

ляже, вернувшися, в рідну землицю,

вкупі з водою там зростить вербицю, —

стане початком тоді мій кінець.

Будуть приходити люди,

вбогі й багаті, веселі й сумні,

радощі й тугу нестимуть мені,

їм промовляти душа моя буде.

Я обізвуся до них

шелестом тихим вербової гілки,

голосом ніжним тонкої сопілки,

смутними росами з вітів моїх.

Я їм тоді проспіваю

все, що колись ти для мене співав,

ще як напровесні тут вигравав,

мрії збираючи в гаю…

Грай же, коханий, благаю!

  • Чим завершується твір?
  • Як ви вважаєте – така розв’язка є позитивною чи негативною? 

4.3. Композиція твору 

Експозиція Міфічне життя лісу. Дядько Лев та Лукаш збираються збудувати хату у лісі
Зав’язка Пробудження Мавки від зимового сну
Розвиток дії Стосунки між Мавкою та Лукашом

Стосунки Мавки з родиною Лукаша

Зрада Лукаша з Килиною

Кульмінація Мавка зрікається життя
Розвиток дії Повернення Мавки до світу живих.

Новини про смерть дядька Лева.

Лісові мешканці пакостять родині Лукаша.

Зустріч Мавки та Килини

Кульмінація Мавка перетворюється на вербу
Розвиток дії Повернення Лукаша.

Гра на вербовій сопілці.

Пожежа.

Розв’язка Смерть Лукаша

 4.4. Проблематика твору 

  • Як ви вважаєте, чому зміст драми так вражає?
  • Які проблеми порушені у ній?
  • Яка, на вашу думку, є центральною? 
Людина і природа Людина і мистецтво Батьки та діти
Мрія та дійсність Сенс людського життя Кохання і зрада
Духовне та матеріальне Самозречення Добро і зло

4.5. Символізм твору

 Безперечно, проблематика твору розкривається через його головних героїв та їх взаємодії. Драма наскрізь символічна, усі її персонажі й деталі є знаками певних духовних станів. Так, Перелесник і «Той, що греблі рве» символічно втілюють волю, молодість, чин; Водяник, навпаки, — старість і поміркованість. Столітній дуб на галявині біля Лукашевої хати — символ єдності людини й природи (світу духовного). Отож, зрізавши й продавши цей дуб, мати й Килина остаточно позбавляють себе можливості влитися в гармонію світу, тобто сягнути щастя. Дуже символічні центральні персонажі. Лукаш уособлює людину як таку (є архетипом людини). Власне, у драмі зосереджується увага передусім на дослідженні саме його психологічного світу. Дві грані його душі — духовна й матеріальна — утілюються у двох парах образів: досконалого дядька Лева й ще досконалішої Мавки; примітивної матері й ще примітивнішої Килини.

Одним із найдавніших фольклорних символів дівочої краси й кохання вважається зоря. Саме в такому значенні цей образ використовується в драмі. Ясної весняної ночі після першого поцілунку Лукаша Мавка скрикує: «Ох, зірка в серце впала», і в останньому видінні Лукаша Мавка «спалахує раптом давньою красою в зорянім вінці».

Зрада Лукаша й перші страждання Мавки припадають на пізнє літо й осінь. Через художній паралелізм у фольклорі опаданням листя восени підсилюється гіркота від розлуки.

Особливо багато фольклорної символіки у фіналі «Лісової пісні». Характерна для народних балад метаморфоза — перетворення дівчини на тополю — відбувається в сцені перевтілення заклятої Килиною Мавки у вербу «з сухим листом та плакучим гіллям»; гра Лукаша на сопілці, вирізаній із цієї ж верби; пожежа, під час якої мати з Килиною виносять «на клунках та мішках скулених Злиднів»; зустріч Лукаша з Долею.

4.6. Характеристика центральних образів твору

 Якими постають у драмі-феєрії головні герої твору? Пропоную укласти гроно-характеристики для Мавки та Лукаша

 

 

 

 

Мавка

Вродлива  

 

 

 

Лукаш

Вродливий
Вразлива Щирий
Ніжна Допитливий
Мрійлива Має хист до музики
Добра Працьовитий
Терпляча Користливий
Щира Здатний до зради
Віддана Лицемірний
Незлопам’ятна Усвідомлює свої помилки

 4.7. Літературний аналіз твору

 Тема: зображення світу людини й світу природи в їх гармонійних і суперечливих взаєминах.

Ідея: оспівування краси людських взаємин, пориву до щастя, незбагненної сили великого кохання; утвердження думки про високе покликання людини, її гармонійність, цілісність і безсмертя людської душі.

Жанр: драма-феєрія 

  1. Підсумки уроку
  1. Домашнє завдання
  • Онлайн-тест
  • Вивчити напам’ять уривок з твору «Лісова пісня»
Завантажити: «Лісова пісня» Лесі Українки – шедевр світової драматургії (10 клас. Українська література) + Презентація + Сертифікат (Розмір: 6.0 MB, Завантажень: 22)
Back to top button