Конспекти уроків української літератури 8 класУсі уроки української мови та літературиФайли

Володимир Сосюра. Коротко про митця. Патріотичний пафос поезії «Любіть Україну!» (8 клас. Українська література) + Презентація

Автор: Дележа Альбіна Ярославівна

Навчальний заклад: гімназія № 290 м.Києва

Тема: Володимир Сосюра. Коротко про митця. Патріотичний пафос поезії «Любіть Україну!»

Мета: ознайомити учнів життям та творчим шляхом Володимира Сосюри; дослідити зв’язок біографії письменника з зі змістом його творів; ознайомити учнів з історією створення поезії «Любіть Україну!»; проаналізувати поезію, з’ясувати її образи та символи; дослідити актуальність твору; удосконалювати навички виразного читання,  аналізу ліричного твору, уміння доводити власну думку, виховувати почуття патріотизму, усвідомлення важливості активної громадянської позиції

Хід уроку

  1. Організаційний етап
  1. Перегляд відеофрагменту «They love Ukraine»

  1. Повідомлення теми та мети уроку

«Для них – це просто звуки. А для тебе?» – такими словами завершується переглянутий вами відеофрагмент, у якому іноземці читають відому поезію Володимира Сосюри. З його постаттю ви познайомитесь на сьогоднішньому уроці, дізнаєтесь історію написання поезії «Любіть Україну», а головне – зможете відповісти на питання, поставлене авторами відео.

  1. Опрацювання навчального матеріалу

4.1. Виразне читання поезії  «Любіть Україну» учнями

4.2. Бесіда за питаннями

  • Як ви вважаєте, якою була людина, яка змогла написати такі рядки?
  • Як ви вважаєте, коли могла б бути написана поезія, чи актуальна вона зараз?
  • Яким є центральний образ твору?
  • Чи заборонили б ви такий вірш?

4.3. Опрацювання навчального матеріалу. Біографія Володимира Сосюри

Питання про заборону поезії «Любіть Україну», можливо, й викликало у вас несподівану реакцію. Проте ця поезія зазнала нищівною критики і неодноразово перероблювалась автором. Чому так? Спробуємо з’ясувати, дізнавшись деякі дані із біографії письменника.

Володимир  Миколайович  Сосюра народився 6 січня 1898 року на станції Дебальцево Катеринославської губернії (нині — Донецька область). Згодом  сім’я переїхала в селище Верхнє, що на Донбасі. Там минуло дитинство та юність майбутнього поета. Батько його за фахом був креслярем. Його мізерного заробітку не вистачало навіть на те, щоб прогодувати сім’ю, яка з року в рік зростала. Ось чому Володимир Сосюра з дитинства брався за будь-яку роботу: спускався в шахту добувати вугілля, писав «прошеніє» селянам до суду, був землеміром, чорноробом, будівничим, учителем…

Володимир Сосюра розпочав освіту в п’ятирічній, так званій двокласній школі, але після смерті батька змушений був залишити навчання. Однак хлопець дуже прагнув знань. Нарешті його мрія здійснилася: Володимиру Сосюрі вдалося влаштуватися учнем-стипендіатом в агрономічну школу біля станції Яма, у якій він учився аж до осені 1918 року.

  • Що ви знаєте про 1918 рік в історії нашої держави?

Так, 1918 року було проголошено незалежність УНР. Володимир Сосюра також боровся за молоду державу в складі війська Нестора Махна, у полку армії Симона Петлюри, командир якого, до речі, профінансував першу збірку Сосюри «Пісні крові», що вийшла 1918 року в Хмельницькому.

У період доби Визвольних змагань Володимир Сосюра був двічі засуджений до страти: спочатку денікінцями, потім — більшовиками, проте його врятували вірші: червоноармійці заслухалися поезіями й пожаліли талановитого юнака. А опісля змагань, Володимир Сосюра став улюбленцем молоді: вірші поета переписували, учили напам’ять, читали коханим дівчатам. І писав на той час він українською. В автобіографічний книзі “Третя Рота” поет розповідає, як, навчаючись у тодішньому університеті ім. Артема, він «розв’язав для себе свої вагання в сторону рішучого і беззастережного переходу на українську мову»: «Справа в тому, що за мій перехід як поета з російської мови на українську я не подобався багатьом студентам. Вони дорікали мені за це майже як за національну зраду, вважали українським націоналістом. І коли я говорив їм, що писав би російською мовою, якби народився в Росії, бо я знаю тільки літературну російську мову, а народної не знаю. Без знання ж народної мови письменником, яким я хочу стати, не станеш.»

І оці дорікання за любов до України були не єдиними. І не лише з боку студентів. Любов до України стала й причиною розлучення Володимира Сосюри із першою дружиною  Вірою Каперівною Берзіною, колишнім політруком,  що не вірила в таку державу, як Україна. Цій жінці Володимир Сосюра присвятив поему «Робфаківка», з якої можемо прочитати такі рядки:

Ми з тобою зійшлися в маю,

ще не знав я, що значить ідея.

Ти й тоді Україну мою:

не любила, сміялася з неї.

Вдруге Сосюра одружився в 1931 з Марією Гаврилівною Даниловою, з якою познайомився у Сталіно. Вона була на 12 років молодшою, закінчила балетну школу в Києві. 15 січня 1932 року в них народився син Володимир. В поезії Сосюри тих часів зображуються суперечності його доби: типова для українського інтелігента неможливість поєднати відданість більшовицькій революції з почуттям національного обов‘язку, відразу після виходу була  заборонена збірка його поезій «Серце» (1931), а також розпочинається конфлікт з комуністичною партією, членом якої він був з 1920. На тлі голодної смерті мільйонів українських селян, і репресій та розстрілів діячів української культури це довело Сосюру до межі психічного розладу. І за даними істориків його навіть зачиняють у божевільні «за розпорядженням».

У роки Другої світової війни Сосюра був в евакуації, працював в українському радіокомітеті в Москві, пізніше — при партизанському штабі.

1944 року написав свій найкращий патріотичний вірш «Любіть Україну!», за що був звинувачений у націоналізмі. Історію створення цієї поезії також можна дізнатися з роману «Третя рота»:

«Повний щастя перемоги і радості повороту на Україну, я в 1944 році написав вірш “Любіть Україну”, який студенти просили мене по кілька разів читати їм на літвечорах.

Поет Олекса Новицький надрукував “Любіть Україну” в “Київській правді”, а Леонід Новиченко, як редактор, передрукував його в нашій “Літературній газеті”.

Цього вірша я написав внаслідок таких фактів…

Ще в Башкирії, в Уфі, коли Україну розпинали криваві окупанти, одна така сказала при мені й Юрі Кобилецькому:

— Как я соскучилась за украинским салом!

Кобилецький:

— А за украинским народом вы не соскучились?

І в Москві теж одна така сказала, коли ми з молодим прозаїком із Західної України Ткачуком  ішли з нею по вулиці Горького:

— Для меня Родина — там, где мене хорошо.

Ткачук сказав:

— Свиняча філософія.»

  • Як ви розумієте мотив написання поезії?
  • Що нею хотів донести до читачів письменник?

Як ви зрозуміли, історія поезії не обмежується історією та мотивами її створення. Адже навіть після виходу твору у світ у складі збірки «Щоб сади шуміли», яка  1948 року була удостоєна Державної премії першого ступеня, знаходяться такі «критики», які у патріотичному вірші розгляділи крамолу:

«Удар страшного і несподіваного грому з безхмарного неба, редакційна стаття “Правди”, в якій мене за вірш “Любіть Україну”, за любов до України “в стягів багряному шумі” названо, по суті, націоналістом за те. що я нібито пишу за Україну поза часом і простором і що Україна (“між братніх народів, мов садом рясним, сіяє вона над віками!”)… Справа в тому, що “Правда” критикувала перший варіант “Любіть Україну”, написаний у 1944 році… а в збірці “Щоб сади шуміли”, за яку я був нагороджений Сталінською премією 1-го ступеня, був надрукований вірш “Любіть Україну”, в якому рядок: “Без неї—ніщо ми…” я замінив рядком: “між братніх народів…”, щоб показати Україну не ізольовано од своїх соціалістичних побратимів і посестер.

Але “Правда” почала мене бити за перший варіант “Любіть Україну”, що під цим віршем підписалися б такі недруги українського народу, як Петлюра і Бандера…

І скільки я не казав, що я виправив “Любіть Україну”, мені не вірили і били до самозабуття.

Корнійчук на пленумі письменників України кричав на мене:

— За який націоналістичний гріш ви продалися?

А Малишко вмістив в газеті “Радянська Україна” цілий підвал, у якому “доводив”, що раз я був у петлюрівських бандах, то мені не можна вірити, що я на кожному вирішальному етапі становлення Радянської влади на Україні “був не з нами”.

Його стаття була, по суті, ідеологічним ордером па мій арешт…»

З того часу поезія стає забороненою для читачів, Володимира Сосюру перестають друкувати, і він живе під прямою загрозою арешту, яка зникає лише зі смертю Сталіна 1953 року.

  • Що ви дізналися про історію поезії?
  • Чим вона вас вразила?
  • Як ви вважаєте, чому Володимир Сосюра переписав свого часу поезію?
  • Що вам відомо про тогочасну цензуру?
  • Чому, на вашу думку, цензура не пропустила перший варіант поезії?
  1. Робота над змістом твору «Любіть Україну»

Поезія Володимира Сосюри «Любіть Україну» перекладена 69 мовами світу, а також її слова покладені на музику, пропоную вам прослухати сучасну виконання поезії у стилі реп

5.1. Прослуховування аудіозапису

5.2. Бесіда за питаннями

  • До кого звертається автор зі словами «любіть Україну»?
  • Чому Сосюра вважає, що любити Україну необхідно і в щасливу годину , і в «годину негоди»?
  • Чому Україна в поета вишнева?
  • Які ще символічні образи наявні в поезії?
  • Що означають рядки: «Любіть Україну всім серцем своїм І всіми своїми ділами»?
  • Чому, на вашу думку, автор порівнює Україну з купиною?
  • Чи є у поезії згадки про війну?
  • З якими застереженнями звертається поет до молодих людей?
  • Які думки викликала у вас ця поезія?
  • До якого різновиду лірики вона належить?

 

5.3. Літературний аналіз тексту

Тема: зображення поетичного образу України, її краси та величі.

Ідея: возвеличення любові до рідного краю, Батьківщини.

Жанр: громадянська лірика

Художні засоби:

Епітети: годину щасливу; вишнева Україна; краса жива і нова; мова солов’їна; очі ніжно-карі; кривенькі тини; багряний шум; хмари пурпурові; світлі і щирі весни;

Порівняння: любіть Україну, як сонце любіть, як вітер, і трави, і води; без неї – ніщо ми, як порох і дим; єдина, одна, як очі її ніжно-карі;  як та купина, що горить — не згора; Як небо голубе люби її;

Метафори: живе у стежках, у дібровах; багнетах, що в тьмі пробивають нам путь; гудуть батареї; вічні ми будемо з нею.

  1. Підсумки уроку у вигляді творчої рефлексії

Пам’ятаєте слова, якими завершився відеофрагмент, який ми переглянули на початку уроку? «Любити Україну – звичайні слова чи щось більше?». А як ви вважаєте, свої думки висловіть у форматі міні-есе. Час для виконання роботи – 5 хвилин.

  1. Зачитування учнівських есе
  1. Домашнє завдання

Вивчити напам’ять поезію «Любіть Україну».

Завантажити: Володимир Сосюра. Коротко про митця. Патріотичний пафос поезії «Любіть Україну!» (8 клас. Українська література) + Презентація + Сертифікат (Розмір: 4.6 MB, Завантажень: 281)
  
Back to top button