Конспекти уроків зарубіжної літератури 11 класУсі уроки зарубіжної літературиФайли

Франц Кафка. «Перевтілення». Життєвий і творчий шлях Ф. Кафки, видатного австрійського письменника – модерніста (11 клас. Зарубіжна література) + Презентація

Автор: Короткіх Елла Геннадіївна

Навчальний заклад:  Спеціалізована школа I-III ступенів №53 з поглибленим вивченням німецької мови м. Києва

Тема уроку: Франц Кафка. «Перевтілення».  Життєвий і творчий шлях Ф. Кафки, видатного австрійського  письменника – модерніста

     Мета уроку: познайомити з основними відомостями, пов’язаними із світоглядом і художньою специфікою творчості австрійського письменника, допомогти дітям відчути особливості його світосприйняття, сприяти аналітико-синтетичній діяльності учнів, розвивати їхню пізнавальну самостійність, уяву та творчості здібності, вміння відстоювати власні погляди.

    Обладнання: електронна презентація «Франц Кафка», створена учителем; на партах – тексти «Листа до батька» Ф.Кафки; на дошці –  фотографії Ф.Кафки, його батьків, сестер, друзів, фотографії макета старої Праги, де народився і жив Ф.Кафка, логічні графічні схеми А.Угріна «Ф.Кафка» та «Дослідження людських відносин у ХХ ст.» (переклад вчителя), репродукції картин художників-модерністів та ксерокопії малюнків із «Щодеників» Ф.Кафки.

   Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

   Епіграф:    Кафка – письменник, створений  своєю біографією.

                                                                                 Д. Затонський

 

Підготовка до уроку

Домашнє завдання

Загальне.  Прочитати «Лист до батька» Ф.Кафки.

Групове.

  1. Прочитати «Щоденники» Ф.Кафки, відповісти на питання: Яким ви уявляєте  «кафкіанський світ»? Що визиває ваше неприйняття, обурення? До чого ви ставитесь схвально?
  2. Ознайомитись з біографією Ф.Кафки.

Хід уроку

  І. Вступне слово вчителя.

Матеріал до вступного слова вчителя.

Автор трьох незавершених романів («Америка», «Процес», «Замок») і кількох десятків оповідань та притч, Кафка став одним із найвидатніших письменників ХХ століття. Він зайнятий ніби тільки собою, але, мабуть, завдяки цьому йому вдається глибоко зазирнути в людьску душу, в душу людині, яка живее на зламі епох.

Чому його творчість викликає у нас інтерес? Бо Кафка письменник-провидець, він один із перших у світовій літературі висловив відчуття катастрофічності нашого буття. Ми теж живемо на зламі епох і звертаємося до його творв, щоб зрозуміти витоки хвороби сучасного світу, в якому смерть – буденне явище, вбивство – професія, прогресс супроводжується екологічними катастрофами. Творам Кафки властива велика емоційна сила. Тривожна, насичена страхом атмосфера його творів чинить на читача психологічний тиск, вражає, тому запам`ятовується.

Кафка, напевно, найбільш дивна і таємнича фігура в історії європейської літератури. Єврей за походженням, пражанин за місцем проживанн, німецький письменний за мовою й австріський письменник за культурною традицією (Відень, столиця Австрії, в часи Кафки була осередком духовного життя Європи: музикант Густав Малєр, письменник Стефан Цвейг, психоаналітик Зигмунд Фрейд), він (вже в силу тільки цих обставин) зосереджував у собі суперечності: суспільні, родинні, творчі. Ці обставини перетворили Кафку на об`єкт запеклих суперечок: естетичних, філософських, ідеологічних. Але – тільки вже посмертно…

Спадщина письменника складає десять томів: крім романів, новел, притч, афоризмів, сюди входять «Щоденники» 1910-1923, «Листи до Мілени» (їхній адресат – подруга Кафки, чеський літератор і перекладач      Мілена Єсенська), «Листи до Феліції» (їх основні адресати – наречена Кафки Ф.Бауер та її приятелька Грета Блох), «Листи до Оттли та родини» (адресати – улюблена сестра й батьки).

Уся творчість Кафки, по суті, якщо не розповідь про себе, то глибоко суб’єктивне переживання зовнішнього світу. Можливо, не було на світі письменника, у творчості якого власне життя й власна доля грала би таку вирішальну роль, як у Кафки. Т. ч., Кафка – письменник, створений своєю біографією.

ІІ. Повідомлення теми, мети та задач уроку.

Учитель: Запишіть тему уроку та епіграф. Спробуємо зазирнути в таємницю творчості Ф.Кафки. Для цього з’ясуємо, як вплинули на його особистість життєві обставини, середовище, сім’я, сфера діяльності. Почнемо з сім’ї.

ІІІ. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу.

Життєві віхи письменника.  

  • Бесіда з метою з’ясування витоків формування трагічного світовідчуття Ф.Кафки.

Слайди 1, 2.

   Під час роботи використовується електронна презентація, створена вчителем, у яку увійшли логічні схеми А.Угріна («Франц Кафка», «Дослідження людських відносин у 20 ст., переклад вчителя), аналізується «Лист до батька» Ф.Кафки, читаються і обговорюються фрагменти із «Щоденників» письменника та його афоризми, розглядаються малюнки письменника із «Щоденників» та порівнюються з репродукціями картин художників – модерністів.

1.Який вплив на особистість письменника справила сім’я?

  Розповідь учениці. Значний вплив на особистість письменника справила сім’я. Він народився 3 липня 1883р. у Празі в німецькомовній єврейській родині. Прізвище Кафка чеського походження, означає «галка». Галка була фірмовим гербом його батька, Германа Кафки – власника галантерейної крамниці в центрі Праги. Мати походила із роду вчених раввінів, батько – син дуже бідного сільського різника. Батько – людина владна, сильна, вольова, ініціативна. Герман Кафка був великим, сильним, здоровим, енергійним. Він багато досяг у житті. Франц схожий на матір, яка з роду Львові. Вони більш витончені. Франц дуже любив матір. Хоча її чоловік був людиною владною, вона не була ним пригнічена, але й не йшла проти волі чоловіка. Франц – первісток серед шістьох дітей, з яких двоє його братів померли в дитинстві, а три сестри загинули у фашистських концентраційних таборах.

Слайди 3, 4, 5, 6.

Робота зі світлинами письменника .

   Учитель демонструє учням  фотографію батька Франца Кафки, звертає увагу на вираз обличчя, риси, за якими можна бачити особливості душі цієї людини, склад характеру. Демонструються фотографії матері, Франца в юні роки, фотографії його сестер. Учні повинні висловити свої думки стосовно особистості письменника, виходячи з характеристики його зовнішності.

– Яке враження спривив на вас батько Франца? Що ви можете сказати про його характер? Чи був письменник схожим на батька?

Учитель. Життя зробило Франца песимістом, відчуженим від людей самітником. Йому властиве трагічне сприйняття світу.

  1. Як склалися стосунки Франца з батьком?

(Не склались стосунки з батьком, який постійно закидав синові безталання, не розумів відмови Франца займатись торгівлею, дорікав невмінням влаштуватись в житті. Про конфлікт з батьком Кафка хворобливо розповів у «Листі до батька».)

Учитель. Щоб зрозуміти такі незвичайні твори письменника, потрібно бачити його як людину. Тому звернемося до «Листа до батька» і спробуємо зрозуміти, які стосунки склалися між батьком і сином.

Аналіз уривків «Листа до батька».

 В листі син звертається до батька на Ти, як до Бога.

Аналізуємо такі уривки з листа:

«Тобі все видавалося приблизно так: все своє життя Ти тяжко працював, всі жертвував дітям, і насамперед мені, завдяки чому я «жив розкошуючи», мав повною свободою вивчати що хотів, не мав ніяких турбот про їжу, а значить, і взагалі турбот; Ти вимагав за це не подяки — Ти добре знаєш ціну «подяки дітей», — але принаймні хоч …розуміння і співчуття…».

«Ти дорікаєш мені …в холодності, відчуженості, невдячності. Причому дорікаєш Ти мені так, немов у всьому цьому винен я, немов одним рухом керма я міг би все направити по іншому шляху, в той час як за Тобою немає ні найменшої провини, хіба тільки та, що Ти був дуже добрий до мене…».

«З давніх пір Ти докоряв мені… що завдяки Твоїй праці я жив, не терпів жодних нестатків, у спокої, теплі, достатку.» 

— Яка ваша думка стосовно таких взаємних дорікань? Вони актуальні для нас?

— В чому можна визнати правоту батька? Що потрібно для розвитку особистості?

—  Які прояви батька цьому заважали?

—  Як можна прокоментувати наступні уривоки «Листа до батька»?

  «Коли я починав робити щось таке, що Тобі не подобалось, і Ти загрожував мені невдачею, благоговіння перед Твоєю думкою було таким великим, що невдача, нехай навіть згодом, була неминучою. В втрачав впевненість у власних діях. Мене охоплювали вагання і сумніви».

Маленький Франц одного разу вночі попросив принести йому пити, в «Листі до батька» він це пояснює: «…вочевидь не через те, що вмирав від спраги — просто хотів трохи, мабуть, позлити вас, а трохи — розважитися самому». Батько прийшов, витяг його з ліжка, вивів в одній нічній сорочці на балкон,  і залишив його там, замкнувши за ним двері. Тоді він  зразу став слухняним, але пережив велике потрясіння.

«Якби світ складався лише з Тебе й мене, – а таке уявлення мені було дуже близьке, – тоді чистота світу завершилася б на Тобі, а з мене, за Твоєю порадою, почався би бруд…».

—  Що принесли Кафці негативні диктаторські риси батька?

«Я втратив віру в себе, натомість набув Безмежне почуття провини…».

«Твоя недовіра до інших менше, ніж моя недовіра до самого себе, а її виховав у мені Ти.»

Це головне, що заважало автору.

Цей лист так і не був переданий адресату.

—  Чому він не міг відкрито повстати проти батька?

(Син, вразливий, неврастенічний, не міг відкрито повстати проти батька, як це робила сестра. Він чинив лише пасивний опір, безвихідний у своєму відчаї. То була дивна війна без надії на перемогу, але й без впевненості, що перемога потрібна. Франц у той же час і любив батька, і поважав, і відчував провину.)

Висновок учителя. Вразливий і беззахисний, дуже тонко відчуваючий світ, письменник не зміг пройти навіть перший поріг на шляху опору середовищу. Всім серцем відчуваючи  приниження людини, всією душею вірний творчості, він разом із тим бачив себе очима сім’ї, середовища, відчував свою несхожість як  прокляття.

  • Бесіда з метою з’ясувати вплив друзів на формування  світогляду Ф.Кафки.

Слайд 7,8.

— Чи багато друзів було у Франца?

(У Кафки було своє коло друзів, але ніхто з них «не был с ним на короткой ноге, его всегда как бы окружала некая стеклянная стена» (пригадує його приятель Еміль Утіц). Найближчим другом, а потім і душоприкажчиком, був Макс Брод. Він увів майбутнього письменника в літературні кола. Франц був дуже невпевнений у собі, тому боявся сам друкувати свої твори, боявся, що його не зрозуміють. Макс Брод його підтримував.)

—  Як склалися його стосунки з жінками?

Слайд 9.

Матеріал для вчителя або для повідомлення учня.

Жінки і в житті Кафки, і, відповідно, в його творчості грали вельми прикметну роль. У житті їх було зовсім небагато: три-чотири випадкові зв’язки, вже відомі нам Феліція Бауер, Грета Блох, Юлія Вохрицек, Мілена Єсенська й, нарешті Дора Дімант – супутниця останніх місяців Кафкового життя. З кожною (за винятком лише Грети) Кафка мав намір взяти шлюб (з Феліцією навіть двічі). Судячи з усього, Кафка був натурою пристрасною, і – як свідчить його найближчий друг Брод – «жінки завжди до нього горнулися».

А проте в його щоденнику є такий запис: « Жити не змозі аскетично, аскетичніше, ніж неодружений, – це єдина можливість для мене зносити шлюб.» Але в листі для батька він написав: «Одружитися, створити сім’ю, прийняти всіх народжених дітей, зберегти їх у цьому несталому світі і навіть повести вперед – це, на моє переконання, найбільше благо, яке дано людині».               Перші місяці роману з Феліцією Кафка як письменник був на піднесенні: створив «Вирок» і присвятив його Феліції, написав «Перевтілення», працював над «Америкою». «Листи до Феліції» – також явище літератури, твір художній. Листи Кафки породжені внутрішнім розламом, коли «за» і «проти» поглинають одне одного. З наближенням перших заручень ним опановує «шалений страх перед майбутнім», викликаний найперше тим, що одруження з його письменництвом несумісне. Кафка, вірогідно, й особливого потягу до неї не відчував. Але все ж  таки віддані Феліції роки не пішли намарне, саме перший з нею розрив породив роман «Процес». Історія другого розриву з Феліцією і горлової кровотечі перенесена на мову символів в оповіданні «Сільський лікар».

Не менш гіркий зв’язок з Міленою мав своїм результатом «Замок» і звичайно ж, «Листи до Мілени». З Міленою у нього була любов. Мілена, на відміну від Феліції, його добре розуміла, тому він частіше перед нею розкривався.  І в усьому цьому було більше трагізму: невдача з Феліцією руйнувала тільки принцип (недаремно Кафка ніби відчув задоволення, дізнавшись, що вона все ж таки вийшла заміж і народила двох дітей), а з відходом Мілени ще й перекреслювалося й життя. Кафці не судилося виконати свій обов’язок, він не був одружений. Він вважав, що це буде заважати його літературним заняттям і боявся втратити одинокість.

Діти роблять короткий запис у зошитах.

  • Розповідь про вплив освіти на формування свідомості письменника.

—   Яку освіту отримав Кафка?

Слайд 10.

Матеріал для повідомлення  учня.

Герман Кафка наполіг, щоб син закінчив німецьку гімназію, а потім німецький університет. Завдяки цьому Гете, Шиллер вплинули на творчість Кафки. Він захопився німецькою культурою, в якій знайшов духовну батьківщину. Батько продиктував і вибір вищого навчального закладу. Франц хотів навчатись на філологічному факультеті, але батько наполягав, щоб син став юристом.

Франц отримав вищу освіту в німецькому університеті в Празі, де ретельно вивчав німецьку літературу, мову та німецьку філософію. Треба зазначити, що Кафка писав так званою «празькою німецькою»: специфічною мовою інтелігенції з архаїчним присмаком. Саме така мова суголосна змісту його романів і новел.

Після закінчення університету працював в адвокатській конторі, потім – в приватному страховому закладі. Вдосконалював свої знання юриста при Празькій комерційній академії. Не дивлячись на докторський ступінь і старанність  у виконанні службових обов’язків. Він завжди займав лише скромні та низькооплачувані посади.

  • Повідомлення учня про вплив австрійської культури на формування свідомості письменника.

—  Який вплив на Кафку мала австрійська культура?

Слайд 11.

Повідомлення учня. «Австрія напередодні Першої світової війни».

На зламі століть (коли Кафка вчився в гімназії, відвідував університет і щойно входив у літературу) населення Праги – резиденції імперського намісника, колись і самих імператорів, – наближалося до півмільйона. І не тільки для 30 000 її мешканців німецька мова була рідною. Незважаючи на всі перипетії габсбурзької історії Прага залишалась чеським містом і таким себе почувала. Німецькомовна колонія у Празі складалася з німців та євреїв: вони були чиновниками, вчителями, фабрикантами, лікарями, адвокатами. Але, скажімо, промислових робітників серед них  не було.

Рільке, Макс Брод, Оскар Баум та інші писали німецькою, перебуваючи в центрі чеської культури – культури давньої, прекрасної, всесвітньовідомої, яка боролася за національну самостійність народу. Це загострювало їх відчуження, їхню самотність, їх зосередженість на собі й замкнутість у собі. Мова «празької німецької літератури» дещо архаїчна, штучна, це мова канцелярій. Такою мовою писав Кафка, досягаючи іноді вражаючого ефекту.

Він був, як вже згадувалося, австро-угорським підданим, громадянином Праги, євреєм і німецькомовним письменником. Австро-Угорщина тоді являла собою немічну, анахронічну імперію, що рухнула в 1918 році; Прага – слов’янське місто, яке протягом століть слугувало резиденцією германських кайзерів. Кафка  виявився він тут чужим усім: державі, німцям, чехам, навіть євреям. У країні, місті, де він навчався і мешкав, у нього не було вітчизни. І безконечне його відчуження не тільки посилювало біль. А й загострювало усі чуття: він сприймав зором, нюхом, слухом, дотиком навколишнє буяння дисгармонії, для багатьох же вона лишалася прихованою.

Висновок вчителя. Кафка – австрійський письменник за культурною традицією, творчість якого поєднала елементи німецької, іудейської, чеської та інших культур.

 Сайд 12.

Робота з логічною схемою Угрина.

  Коментар до схеми. Усе це справило величезний вплив на світосприйняття Кафки. Таким чином, ми можемо виділити головні риси характеру письменника: безпомічність, незахищеність, крихкість, делікатність, замкненість, вразливість, суперечливість, нерішучість, приреченість. Із характерних емоцій можемо виділити почуття самотності,  страху, почуття провини перед усіма. Усе це призводить до страждання. В таких умовах сенсом життя стає творчість. Страждання призвело, з одного боку до хвороби і ранньої смерті (в 41 рік – блоківський вік), а з іншого – до незабутньої літературної творчості та безсмертя.

     Історичний фон, на тлі якого відбувалися події, справді лиховісний: Перша світова війна, поразка, потім жорстока криза, що спричинила крах та розпад Австро-Угорської імперії. Своїми творами він пророкував майбутні катаклізми.

  • Аналіз щоденникових записів Ф. Кафки.

Учитель.   Духовний світ Кафки досить своєрідний. Для розуміння особистості письменника, його творів, особливо оповідання «Перевтілення», необхідно проаналізувати  його щоденники, які Кафка веде з 1910р. В них відображено фантастичне бачення світу, незвичайне внутрішнє життя, це його зустрічі з самим собою. Водночас це своєрідний психологічний ключ для розуміння витоків його творчої уяви.

Примітка. Група учнів отримала випереджальне завдання познайомитись із щоденниковими записами Кафки і підготувати для читання в класі уривки, які їх найбільше схвилювали або викликали  неприйняття, обурення тощо.

—  Яким ви уявляєте «кафкіанський світ»? Що визиває ваше неприйняття, обурення? До чого ви ставитесь схвально?

Повідомлення групи учнів.

Коментар учителя.   Головне, що турбувало письменника, – це нерозв’язне протиріччя між прагненням самотності і страхом перед нею. Подібний стан не міг не пригнічувати нервову систему. Його мучить безсоння. Під час короткого забуття він бачить страшні сновидіння: «Коли я просинаюсь, мене обступають усі сноведіння». Ірреальний світ сновидінь стає реальністю, яка мучить письменника. Але мозок автоматично, проти волі  письменника, намагається  усвідомити сноведіння – виникають уявлення. Мабуть, у такі хвилини виникають осяяння, котрі дають змогу зрозуміти світ і людину.

    «Ти не маєш потреби виходити з дому, – читаємо в одному з афоризмів. Залишайся за своїм столом і слухай. Ба навіть не слухай, тільки чекай, просто мовчи і будь самотнім. Всесвіт сам напрошуватиметься на викриття, він не може інакше». Світ відкриває себе не перед кожним, тільки перед тим , хто Очікує на це – «непорушний і самотній».

Кафка не тільки прислухається, вдивляється в свої уявлення, він довіряє свої думки і образи щоденнику, потім і художнім творам. Так з’явились Грегор Замза в оповіданні «Перевтілення», Йозеф К. в романі «Процес». Деякі сцени буквально перекочували із сторінок щоденника в оповідання та романи. Переживання під час страждань відтворювались в художніх образах. Якщо Достоєвський говорив: реальність фантастична, то Кафка попереджав: фантазія реальна.

Кафка любив записувати сни. У його творах усе діється також за законами снів: немає ні початку, ні кінця, немає пояснення вчинків, ніхто нічому не дивується.

Учні роблять короткий запис у зошиті.

  • Робота з малюнками Кафки в щоденнику.
  1. Розглянемо малюнки Кафки в щоденнику. Вони такого ж характеру, як і записи. Що можна сказати про малюнки? Порівняйте їх з репродукціями картин художників – модерністів.

Слайди 13, 14,15,16,17.

— Тепер звернемось до афоризмів Ф . Кафки. Як ви їх розумієте?

  • Робота з афоризмами Кафки .

Учитель та учні читають афоризми і коментують їх.

IV.Бесіда.

— Яке враження на вас справили повідомлення про особистість Кафки?

— У чому трагізм його долі?

— Які особливості світосприйняття письменника?

V. Висновки.

Учитель.   Ми спробували з’ясувати, які чинники вплинули на формування світосприйняття Ф. Кафки.

Світовідчуття Ф. Кафки досить своєрідне. Він вважає, що світ в якому люди існують, дисгармонійний. Витоки цієї дисгармонії письменник вбачає у відчуженні  людей, яке виявляється сильнішим за все – за родинні зв’язки, кохання, дружбу. Він бачить навколишній світ, власне життя, як втілення абсурдності, де щохвилини якісь незрозумілі містичні сили зла  мають можливість увірватись в життя будь-якої людини, безцільно прагнучи знищити її.

Кафка один із перших відчув цей стан душі людини 20 ст. – існування в абсурдному світі без надії – та передав свої почуття  за допомогою художнього слова .

Він у своїх творах розповів про безмежно самотню людину, яка протистоїть цілому світові і є безсилою  у цьому протистоянні. Приреченість людини на самоту, навіть коли вона серед близьких, – головна, основна тема всіх його творів. Оповідання  «Перевтілення», з яким ми познайомимось на наступному уроці, – спроба Кафки дослідити  характер відносин людини з життям, людьми, світом.

VI. Домашнє завдання.

  • Загальне. Прочитати Оповідання «Перевтілення». Відповісти на запитання, запропоновані вчителем.
  • Творче. Написати міні-твір за одним із афоризмів Ф. Кафки. (За бажанням).
  • Індивідуальне. Зробити ілюстрації до оповідання. (За бажанням).
Завантажити: Франц Кафка. «Перевтілення». Життєвий і творчий шлях Ф. Кафки, видатного австрійського письменника – модерніста (11 клас. Зарубіжна література) + Презентація + Сертифікат (Розмір: 8.1 MB, Завантажень: 200)
  
Теґи
Back to top button
Close