Конспекти уроків української літератури 8 класУсі уроки української мови та літературиФайли

Національний колорит у поезії Василя Герасим’юка «Чоловічий танець» (8 клас. Українська література) + Презентація

Автор: Дележа Альбіна Ярославівна

Навчальний заклад: гімназія № 290 м.Києва

Тема: Національний колорит у поезії Василя Герасим’юка «Чоловічий танець»

Мета: ознайомити учнів із життям та творчістю Василя Герасим’юка, історією його родини; прочитати та проаналізувати поезію Василя Герасим’юка «Чоловічий танець», дослідити образи, мотиви та жанрову приналежність твору; ознайомити учнів із опришківським рухом, історією та особливостями аркану як національного танцю; з’ясувати національний колорит поезії Василя Герасим’юка; вдосконалювати вміння виразного читання поезії, ідейно-художнього аналізу; розвивати навички зв’язного мовлення, вміння робити висновки та узагальнення; виховувати почуття любові до Батьківщини, її історії, традицій, звичаїв, поетичного слова.

ХІД УРОКУ

  1. Організаційний етап
  1. Повідомлення теми та мети уроку

Сьогодні на уроці ми почнемо розглядати поезію наших сучасників. Одним із її творців є Василь Дмитрович Герасим’юк. Саме його життєвому шляхові та творчості буде присвячений сьогоднішній урок, крім того ви прочитаєте та проаналізуєте твір Василя Герасим’юка «Чоловічий танець» і з’ясуєте його жанрові особливості, мотиви та образи.

  1. Опрацювання навчального матеріалу

Внук і син «українських буржуазних націоналістів» – так говорять про Василя Дмитровича Герасим’юка, письменника, який народився 18 серпня 1856 року у місті Караганда – місті, куди були вислані його батьки. Сама ж родина походила з Прокурави – села на Гуцульщині. Один дідів Василя Герасим’юка був командиром батальйону Січових Стрільців. Інший дід – командиром УПА. В нього спадкова кров бійців за справедливість і свою землю. Дід з УПА ховався в лісах, у селі повсюди були чекісти, втім, його хата суворо охоронялася місцевими, оскільки це командирська хата.

Якось до хати  прийшли і довго стукали. Мати Василя Герасим’юка злякалася, їй здавалося, що вітражі, якими були прикрашені двері, просто розіб’ються, тому вона відчинила. На її превелике здивування – за дверима стояли вояки у формі УПА. Вона одразу запідозрила, що тут щось не те, оскільки всі вояки знали, що це хата командира. Вони говорили українською і сказали, щоб вона накрила стіл, а коли вже сіли, поїли і випили – перейшли на російську. Тільки тоді вона остаточно зрозуміла, що це ніякі не упівці. Замасковані чекісти були дуже майстерно. Усю родину було вивезено з України. Усе виселення зробили фактично за добу, у день, коли пішов перший сніг 1947 року. З села вивезли всіх за списками, оскільки розуміли, що найбільша біда – це не УПА, що переховуються в лісах, а села, що годують свою армію. Це була спланована акція.

Десять років родина Герасим’юків жила у виселенні біля казахського міста Караганди. Де-факто, це був концентраційний табір легкого режиму, за межі якого хоч і можна було виїжджати, втім, заборонялося його залишати на довгий термін. В таборі, у якому українці з нуля будували власні помешкання, усі мріяли про повернення, і як тільки це стало можливим – на “вічному поселенні” не залишилися практично нікого. Сталін помер і після ХХ з’їзду КПСС людям дозволили повернутися до своїх помешкань. Ось як про це згадує і сам письменник в одному із інтерв’ю: „Після двадцятого з’їзду, у п’ятдесят шостому, мої тато з мамою, незважаючи на те, що мені було два  місяці, повернулися у Прокураву. То моє родиме село. У мене немає жодного домішку навіть із сусіднього села. Вони всі з Прокурави. Їх там цілий цвинтар – десь на три поверхи вниз ”

Тому можна сказати, що хоч Василь Герасим’юк і народився за межами України, проте все його дитинству минуло на Гуцульщині. Середню освіту майбутній письменник отримав у Прокураві, а школу  із золотою медаллю закінчив у Коломиї 1973 року, після чого подав документи на вступ на українську філологію Київського університету ім. Т. Шевченка.

Після закінчення університету Герасим’юк працював редактором у видавництві ЦК ЛКСМУ «Молодь», згодом –  редактором у видавництві «Дніпро», з 1994 року – редактором і ведучим літературних передач на державній телерадіокомпанії. З кінця 2010 року веде цикл авторських передач «Діалог» на телеканалі «Культура».

Перша збірка творів «Смереки» вийшла друком 1982 року, до неї письменник йшов цілих 10 років, адже писати почав ще у шкільні роки.

Серед доробку письменника збірки «Потоки»(1986), «Космацький узір» (1989), «Діти трепети»(1991), «Осінні пси
Карпат»(1999), «Серпень за старим стилем»(2000), «Поет у повітрі» (2002), за яку Герасим’юка було відзначено Національною премією Шевченка,  «Була така земля» (2003), «Папороть» (2006), «Смертні в музиці» (2007).

Авторитет Василя Герасим’юка в українських літературних колах – незаперечний, та помітний найперше серед представників покоління вісімдесятників і наступних поколінь, що засвідчено численними присвятами йому окремих віршів. І хоч він і є письменником сучасним, проте  варто зазначити, що його поезія  не надто охоче допускає в себе втручання сучасності, які могли б претендувати на таку чи таку історичність. Проте у ній помітний зв’язок із минулим і його безперечне значення для майбутнього. І у цьому ви переконаєтесь, опрацювавши поезію «Чоловічий танець».

  1. Робота над змістом твору «Чоловічий танець»
  • Прослуховування твору «Чоловічий танець» у виконанні автора

https://www.youtube.com/watch?v=zvt6MU57INw

  • Бесіда за питаннями
  • Яке, на вашу думку, основне послання твору?
  • Чи має назву чоловічий танець?
  • Що вам відомо про аркан як танець?

Аркан – священний чоловічий родовий орден, який на сьогодні зберігся лише у вигляді стародавнього гуцульського танцю. Танець «Аркан» є головним елементом обряду посвячення гуцульського двадцятирічного хлопця у легіні. Після участі у ньому він отримував право здійснювати танці, носити бартку (топірець) та підперезуватися чересом (широким паском), тобто ставав потенційним опришком (учасник повстанського селянського руху на Закарпатті та Галичині, Буковині XVI-XIX століть).

Перекази свідчать, що вперше гуцульський танець «Аркан» виконали витязі, які зійшли з гір. Можливо, це були кельтські племена або галли, які тривалий час проживали в Карпатах. Збереженню танцю «Аркан» у гуцулів ми вдячні карпатським віруванням серед місцевого населення. Аркан танцюють зімкнутим колом або півколом з топірцями в руках. Танець поширений в Івано-Франківській, Чернівецькій та Закарпатській областях.
Сама назва танцю походить з етруського слова, запозиченого у них римлянами – Arcanus «прихований, таємний, мовчазний»
Аркан — виключно чоловічий танець. Танець мужніх, сильних, вольових опришків, шибайголів, які проводили важке життя в боротьбі та переслідуваннях. Саме це робило аркан танцем чоловічої ініціації (посвячення) та бойової підготовки. Він має в собі певну символіку. В першу чергу — братерство, міцна підтримка товариша справа та зліва. Нерозривне коло, що рухається, — це єдність, життя, сонце, що котиться горизонтом і дає життєву силу, символізує світло, добро, надію. Виявляється, колись хлопця, який не вмів танцювати аркан або робив це погано, могли просто не взяти до компанії парубків, а дівчата від нього відвертались і нехтували його залицяннями. В аркані має бути лише «жива» музика, у  танці заховані елементи медитації та якоїсь містики, тож, аби це відчути, треба налаштуватись на хвилю живого ритму. Гуцульська музика сама по собі є якоюсь містичною: скрипка й сопілка запросто викличуть у вас сльози чи навпаки — радість і піднесеність. Але головним інструментом в аркані є бубен. Він задає темп, під його удари танцюристи голосно притупують, присідають, розкручуються. Бубен ніби вводить у транс, надає сили все потужніше крутити коло.
Сучасні елементи ритуального танцю Аркан відродились на сцені. Вони вже не мають такого магічного значення, але зберігають у собі той потужний потік енергій, який властивий запальному танцю і гуцульському темпераментові.

  • Перегляд відеозапису виконання аркану

https://www.youtube.com/watch?v=nYikXF2pUpw

  • Бесіда за питаннями

 

  • Яке враженя на вас справив танець «аркан»?
  • Як ви вважаєте, чому цей танець саме чоловічий?
  • Чому танець чоловічий тяжкий? Що він уособлює?
  • Що почуває людина, коли поруч з нею є побратими, однодумці, ті, хто здатен її зрозуміти, підтримати тощо?
  • Яким чином у поезії утворюється заповітніше коло?
  • У чому полягає особливість цього танцю?
  • Які слова повторюються у творі? Як ви вважаєте, чому?
  • З якою промовою автор звертається до майбутніх чоловіків?
  • Створення асоціативного образу за допомогою змісту тексту

Що має зробити кожен юнак на думку автора

 

 

ТИ

·        мусиш танцювати аркан
·        повинен вiдчути древнє чоловiче коло
·        стань у це найтiснiше коло
·        протанцюєш пiд безоднею неба
·        змiшай iз ближнiми пiт i кров.
·        стаєш у чоловіче коло,готовий до цього древнього танцю

Робота над змістом твору

  • Як ви розумієте останню строфу поезії?
  • До кого автор звертається «сину людський?
  • Де (у якій книзі) можна зустріти саме таке формулювання? Поясніть, чому автор добирає саме ці слова.
  • Який образ приховано у творі?
  • Що він може означати?
  • Ким є розбійники?
  • Чому, на вашу думку, автор вводить образ Христа, що він означає?
  • Яким за жанром є твір?
  • Літературний аналіз твору

Тема: відтворення особливостей чоловічого танцю у формі аркану, що перетворюється на таємничий ритуал

Ідея: возвеличення чоловічої сили, духу та єдності, дружби, вірності побратимам.

Жанр: верлібр

Художні засоби:

Епітети: древнє чоловіче коло; найтісніше коло; грішний світ.

Метафори: коло тяжко рветься; мертво стиснувши долоні; випасти з грішного світу

Анафора: хоч раз; як тяжкою

  1. Творча рефлексія

Які враження справила на вас поезія Василя Герасим’юка? Що цікавого та нового для вас ви дізналися з такого невеликого твору? На що він вас надихнув? Чи є його зміст та мотиви актуальними? Викладіть думки із цього приводу у вигляді міні-есе. Час для виконання роботи – 5 хвилин.

  1. Зачитування учнівських есе
  1. Підсумки уроку
  1. Домашнє завдання 

№ 4 ст.77 – письмово

Завантажити: Національний колорит у поезії Василя Герасим’юка «Чоловічий танець» (8 клас. Українська література) + Презентація + Сертифікат (Розмір: 3.6 MB, Завантажень: 104)
  
Теґи
Back to top button
Close