Національний колорит у поезії Василя Герасим’юка «Чоловічий танець» (8 клас. Українська література) + Презентація
Автор: Дележа Альбіна Ярославівна
Навчальний заклад: гімназія № 290 м.Києва
Тема: Національний колорит у поезії Василя Герасим’юка «Чоловічий танець»
Мета: ознайомити учнів із життям та творчістю Василя Герасим’юка, історією його родини; прочитати та проаналізувати поезію Василя Герасим’юка «Чоловічий танець», дослідити образи, мотиви та жанрову приналежність твору; ознайомити учнів із опришківським рухом, історією та особливостями аркану як національного танцю; з’ясувати національний колорит поезії Василя Герасим’юка; вдосконалювати вміння виразного читання поезії, ідейно-художнього аналізу; розвивати навички зв’язного мовлення, вміння робити висновки та узагальнення; виховувати почуття любові до Батьківщини, її історії, традицій, звичаїв, поетичного слова.
ХІД УРОКУ
- Організаційний етап
- Повідомлення теми та мети уроку
Сьогодні на уроці ми почнемо розглядати поезію наших сучасників. Одним із її творців є Василь Дмитрович Герасим’юк. Саме його життєвому шляхові та творчості буде присвячений сьогоднішній урок, крім того ви прочитаєте та проаналізуєте твір Василя Герасим’юка «Чоловічий танець» і з’ясуєте його жанрові особливості, мотиви та образи.
- Опрацювання навчального матеріалу
Внук і син «українських буржуазних націоналістів» – так говорять про Василя Дмитровича Герасим’юка, письменника, який народився 18 серпня 1856 року у місті Караганда – місті, куди були вислані його батьки. Сама ж родина походила з Прокурави – села на Гуцульщині. Один дідів Василя Герасим’юка був командиром батальйону Січових Стрільців. Інший дід – командиром УПА. В нього спадкова кров бійців за справедливість і свою землю. Дід з УПА ховався в лісах, у селі повсюди були чекісти, втім, його хата суворо охоронялася місцевими, оскільки це командирська хата.
Якось до хати прийшли і довго стукали. Мати Василя Герасим’юка злякалася, їй здавалося, що вітражі, якими були прикрашені двері, просто розіб’ються, тому вона відчинила. На її превелике здивування – за дверима стояли вояки у формі УПА. Вона одразу запідозрила, що тут щось не те, оскільки всі вояки знали, що це хата командира. Вони говорили українською і сказали, щоб вона накрила стіл, а коли вже сіли, поїли і випили – перейшли на російську. Тільки тоді вона остаточно зрозуміла, що це ніякі не упівці. Замасковані чекісти були дуже майстерно. Усю родину було вивезено з України. Усе виселення зробили фактично за добу, у день, коли пішов перший сніг 1947 року. З села вивезли всіх за списками, оскільки розуміли, що найбільша біда – це не УПА, що переховуються в лісах, а села, що годують свою армію. Це була спланована акція.
Десять років родина Герасим’юків жила у виселенні біля казахського міста Караганди. Де-факто, це був концентраційний табір легкого режиму, за межі якого хоч і можна було виїжджати, втім, заборонялося його залишати на довгий термін. В таборі, у якому українці з нуля будували власні помешкання, усі мріяли про повернення, і як тільки це стало можливим – на “вічному поселенні” не залишилися практично нікого. Сталін помер і після ХХ з’їзду КПСС людям дозволили повернутися до своїх помешкань. Ось як про це згадує і сам письменник в одному із інтерв’ю: „Після двадцятого з’їзду, у п’ятдесят шостому, мої тато з мамою, незважаючи на те, що мені було два місяці, повернулися у Прокураву. То моє родиме село. У мене немає жодного домішку навіть із сусіднього села. Вони всі з Прокурави. Їх там цілий цвинтар – десь на три поверхи вниз ”
Тому можна сказати, що хоч Василь Герасим’юк і народився за межами України, проте все його дитинству минуло на Гуцульщині. Середню освіту майбутній письменник отримав у Прокураві, а школу із золотою медаллю закінчив у Коломиї 1973 року, після чого подав документи на вступ на українську філологію Київського університету ім. Т. Шевченка.
Після закінчення університету Герасим’юк працював редактором у видавництві ЦК ЛКСМУ «Молодь», згодом – редактором у видавництві «Дніпро», з 1994 року – редактором і ведучим літературних передач на державній телерадіокомпанії. З кінця 2010 року веде цикл авторських передач «Діалог» на телеканалі «Культура».
Перша збірка творів «Смереки» вийшла друком 1982 року, до неї письменник йшов цілих 10 років, адже писати почав ще у шкільні роки.
Серед доробку письменника збірки «Потоки»(1986), «Космацький узір» (1989), «Діти трепети»(1991), «Осінні пси
Карпат»(1999), «Серпень за старим стилем»(2000), «Поет у повітрі» (2002), за яку Герасим’юка було відзначено Національною премією Шевченка, «Була така земля» (2003), «Папороть» (2006), «Смертні в музиці» (2007).
Авторитет Василя Герасим’юка в українських літературних колах – незаперечний, та помітний найперше серед представників покоління вісімдесятників і наступних поколінь, що засвідчено численними присвятами йому окремих віршів. І хоч він і є письменником сучасним, проте варто зазначити, що його поезія не надто охоче допускає в себе втручання сучасності, які могли б претендувати на таку чи таку історичність. Проте у ній помітний зв’язок із минулим і його безперечне значення для майбутнього. І у цьому ви переконаєтесь, опрацювавши поезію «Чоловічий танець».
- Робота над змістом твору «Чоловічий танець»
- Прослуховування твору «Чоловічий танець» у виконанні автора
https://www.youtube.com/watch?v=zvt6MU57INw
- Бесіда за питаннями
- Яке, на вашу думку, основне послання твору?
- Чи має назву чоловічий танець?
- Що вам відомо про аркан як танець?
Аркан – священний чоловічий родовий орден, який на сьогодні зберігся лише у вигляді стародавнього гуцульського танцю. Танець «Аркан» є головним елементом обряду посвячення гуцульського двадцятирічного хлопця у легіні. Після участі у ньому він отримував право здійснювати танці, носити бартку (топірець) та підперезуватися чересом (широким паском), тобто ставав потенційним опришком (учасник повстанського селянського руху на Закарпатті та Галичині, Буковині XVI-XIX століть).
Перекази свідчать, що вперше гуцульський танець «Аркан» виконали витязі, які зійшли з гір. Можливо, це були кельтські племена або галли, які тривалий час проживали в Карпатах. Збереженню танцю «Аркан» у гуцулів ми вдячні карпатським віруванням серед місцевого населення. Аркан танцюють зімкнутим колом або півколом з топірцями в руках. Танець поширений в Івано-Франківській, Чернівецькій та Закарпатській областях.
Сама назва танцю походить з етруського слова, запозиченого у них римлянами – Arcanus «прихований, таємний, мовчазний»
Аркан — виключно чоловічий танець. Танець мужніх, сильних, вольових опришків, шибайголів, які проводили важке життя в боротьбі та переслідуваннях. Саме це робило аркан танцем чоловічої ініціації (посвячення) та бойової підготовки. Він має в собі певну символіку. В першу чергу — братерство, міцна підтримка товариша справа та зліва. Нерозривне коло, що рухається, — це єдність, життя, сонце, що котиться горизонтом і дає життєву силу, символізує світло, добро, надію. Виявляється, колись хлопця, який не вмів танцювати аркан або робив це погано, могли просто не взяти до компанії парубків, а дівчата від нього відвертались і нехтували його залицяннями. В аркані має бути лише «жива» музика, у танці заховані елементи медитації та якоїсь містики, тож, аби це відчути, треба налаштуватись на хвилю живого ритму. Гуцульська музика сама по собі є якоюсь містичною: скрипка й сопілка запросто викличуть у вас сльози чи навпаки — радість і піднесеність. Але головним інструментом в аркані є бубен. Він задає темп, під його удари танцюристи голосно притупують, присідають, розкручуються. Бубен ніби вводить у транс, надає сили все потужніше крутити коло.
Сучасні елементи ритуального танцю Аркан відродились на сцені. Вони вже не мають такого магічного значення, але зберігають у собі той потужний потік енергій, який властивий запальному танцю і гуцульському темпераментові.
- Перегляд відеозапису виконання аркану
https://www.youtube.com/watch?v=nYikXF2pUpw
- Бесіда за питаннями
- Яке враженя на вас справив танець «аркан»?
- Як ви вважаєте, чому цей танець саме чоловічий?
- Чому танець чоловічий тяжкий? Що він уособлює?
- Що почуває людина, коли поруч з нею є побратими, однодумці, ті, хто здатен її зрозуміти, підтримати тощо?
- Яким чином у поезії утворюється заповітніше коло?
- У чому полягає особливість цього танцю?
- Які слова повторюються у творі? Як ви вважаєте, чому?
- З якою промовою автор звертається до майбутніх чоловіків?
- Створення асоціативного образу за допомогою змісту тексту
Що має зробити кожен юнак на думку автора
|
ТИ | · мусиш танцювати аркан |
| · повинен вiдчути древнє чоловiче коло | |
| · стань у це найтiснiше коло | |
| · протанцюєш пiд безоднею неба | |
| · змiшай iз ближнiми пiт i кров. | |
| · стаєш у чоловіче коло,готовий до цього древнього танцю |
Робота над змістом твору
- Як ви розумієте останню строфу поезії?
- До кого автор звертається «сину людський?
- Де (у якій книзі) можна зустріти саме таке формулювання? Поясніть, чому автор добирає саме ці слова.
- Який образ приховано у творі?
- Що він може означати?
- Ким є розбійники?
- Чому, на вашу думку, автор вводить образ Христа, що він означає?
- Яким за жанром є твір?
- Літературний аналіз твору
Тема: відтворення особливостей чоловічого танцю у формі аркану, що перетворюється на таємничий ритуал
Ідея: возвеличення чоловічої сили, духу та єдності, дружби, вірності побратимам.
Жанр: верлібр
Художні засоби:
Епітети: древнє чоловіче коло; найтісніше коло; грішний світ.
Метафори: коло тяжко рветься; мертво стиснувши долоні; випасти з грішного світу
Анафора: хоч раз; як тяжкою
- Творча рефлексія
Які враження справила на вас поезія Василя Герасим’юка? Що цікавого та нового для вас ви дізналися з такого невеликого твору? На що він вас надихнув? Чи є його зміст та мотиви актуальними? Викладіть думки із цього приводу у вигляді міні-есе. Час для виконання роботи – 5 хвилин.
- Зачитування учнівських есе
- Підсумки уроку
- Домашнє завдання
№ 4 ст.77 – письмово
Завантажити: Національний колорит у поезії Василя Герасим’юка «Чоловічий танець» (8 клас. Українська література) + Презентація + Сертифікат (Розмір: 3.6 MB, Завантажень: 104)