Валентин Чемерис. Коротко про митця. Гумористичний твір «Вітька+Галя, або Повість про перше кохання» (8 клас. Українська література) + Презентація
Автор: Дележа Альбіна Ярославівна
Навчальний заклад: гімназія № 290 м.Києва
Тема: Валентин Чемерис. Коротко про митця. Гумористичний твір «Вітька+Галя, або Повість про перше кохання»
Мета: познайомити учнів із життям та творчістю українського письменника Валентина Чемериса; ознайомити учнів із його гумористичним твором про життя підлітків «Вітька+Галя, або Повість про перше кохання»; опрацювати сюжет першого розділу повісті; поглибити знання про гумор та засоби творення комічного; удосконалювати навички виразного читання та проблемно-образного аналізу тексту; розвивати творчі здібності, памʼять, увагу; плекати почуття дружби, взаємодопомоги, поваги до чужих почуттів.
ХІД УРОКУ
- Організаційний етап
- Перевірка домашнього завдання
- Повідомлення теми та мети уроку
Сьогодні ми з вами розпочинаємо вивчення творчості українського письменника Валентина Лукича Чемериса. Ви познайомитесь із особливостями його твору «Вітька+Галя, або Повість про перше кохання» та висловите власні враження з приводу викладу описаних у ньому подій та емоцій, які вони у вас викликають.
- Опрацювання навчального матеріалу. Валентин Чемерис
Валентин Лукич Чемерис народився 8 липня 1936 року у селі Заїчинці Семенівському районі Полтавської області. Після завершення школи вступив до літературного інституту ім. О. М. Горького у Москві, після завершення якого, повертається на Україну та починає працювати на підприємствах Придніпров’я, в редакціях обласних газет, Дніпропетровському видавництві «Промінь».
Творчий шлях Валентин Чемерис розпочав у 1959 році, а перша друкована збірка гуморесок «Хто на току, а хто на боку» зʼявилася друком у 1962 році.
З 1989 по 1993 рік Валентин Чемерис очолював Дніпропетровську організацію Спілки письменників України, після – працював в Адміністрації Президента України головним консультантом Президента з питань літератури. А з 1996 року був на посаді секретаря Національної Спілки письменників України, членом її Президії і Вищої Ради.
Творчий доробок Валентина Чемериса надзвичайно великий. Літературних світів цього письменника можна виділити цілих пʼять:
Світ перший – історичний – романи, повісті, оповідання письменника історичної тематики, зокрема серія книг «Історія України в романах», романи «Ольвія», «Фортеця на Борисфені», «Смерть Атея», за яку був удостоєний літературної премія ім. Д.І. Яворницького, «Генерали імперії», «Ордер на любов» тощо.
Світ другий – детективно-пригодницькі книги: «Убивство на хуторі біля Диканьки», «Тайна Агати Крісті», «Таємнича пригода на Орілі» та інші.
Світ третій – фантастика: роман «Приречені на щастя», «Білий корал детективу», «Феномен Фенікса» тощо.
Світ четвертий – соціальні твори: «Сини змієногої богині», «Президент», «Голгофа українського православ’я».
І нарешті світ п’ятий – сатира та гумор. Серед книг цього жанру можна виділити такі як «Царська охота», «Вибори таємного агента», «Вітька+Галя, або Повість про перше кохання», той твір, який ми будемо розглядати.
Помер Валентин Чемерис 4 грудня 2016 року у Києві. Причиною смерті була власне не старість, хоча на той момент йому було вже 80 років, а безжальна онкологія, боротьба з якою тривала цілих 10 років. Після смерті письменника у 2018 році у видавництві «Фоліо» був виданий автобіографічний роман «Ще я, так званий Чемерисом».
- Актуалізація опорних знань
Як ви вже змогли здогадатися, наступні уроки будуть присвячені гумористичному світові Валентина Чемериса, і зокрема його творові «Вітька+Галя, або Повість про перше кохання». Давайте для початку пригадаємо:
- Що таке гумор?
Гумор – доброзичливий сміх, спрямований на розкриття певних вад людського характеру або недоладностей у життя людей.
- Які гумористичні жанри ви можете назвати?
- А твори?
- Які ситуації найчастіше викликають у вас усмішку?
- А як ви вважаєте, чи можна сміятися із кохання? Свою відповідь аргументуйте
- Складання асоціативного грона
Кожна людина розуміє кохання по-своєму, адже воно багатогранне. Чимало рядків у своїх філософських працях, щоденниках та збірках присвятили цьому високому почуттю і відомі на весь світ люди. Всі вони сприймали цей дар по-різному. Деякі навіть визнавали, що кохання може приносити людині не лише радість, але й сум, розпач. Разом з тим, у більшості висловлювань про кохання однозначно більше позитивного. А з чим слово «кохання» асоціюється у вас?
| Мрія | Щастя | Взаєморозуміння |
| Шаленство | Кохання | Турбота |
| Прихильність | Довіра | Вірність |
- Робота з афоризмами
Такі асоціації зі словом про кохання виникають не лише у вас. Давайте зачитаємо вислови відомих людей про нього.
- Таємниці людського життя великі, а кохання – найнедоступніша із цих таємниць. (І.Тургенєв)
- Кохання – покарання, а може нагорода, а може бути, разом і те й інше. (Р.Рождественський)
- У коханні завжди є трохи шаленості, але й у шаленості завжди є трохи здорового глузду. (Фрідріх Ніцше)
- Кохання приходить зразу, в один момент, і може одіти з такою ж раптовістю і несподівано. (В.Винниченко)
- Що може бути більш приємне, солодке і животворне, ніж любов? Хіба мені не уявляються позбавленими сонця і навіть мертвими ті, що позбавлені любові, і я анітрохи не дивуюся, що сам Бог називається любов’ю. (Григорій Сковорода)
- Почуття закоханих — це певне чародійне, непонятне і величне проміння, що з їх душ виходить і до них солодко кличе: «Радуйтеся, діти, радістю кохання й щастя» (О.Турянський)
- Які враження справили на вас ці афоризми?
- Як ви вважаєте, чи будуть вони перегукуватися з історією, описаною Валентином Чемерисом?
- Слово вчителя
У житті існує одвічна проблема кохання. Яким треба бути, як себе поводити, щоб здобути його? Сподіваюся, що твір, з яким ми познайомимося, допоможе вам зрозуміти , що таке кохання, підкаже шлях до нього. Адже автор говорить саме про перше кохання, що видно з самої назви твору, адже це «Повість про перше кохання». До речі, твір написаний Валентином Чемерисом у вже зрілому віці. Первісною назвою твору була «Дуель», яка побачила світ у 1966 році у збірці «Коли спокушає диявол». А вже допрацьований та доповнений варіант повісті з двох частин «Дуель» та «Голуба куниця» було вміщено у збірнику «Операція «Земфіра» 1968 році. Твір був перекладений російською та німецькою мовами. За словами самого Валентина Черемиса «Все у повісті відображено (хіба що ледь-ледь гіперболізовано — закони жанру!) так, як і було в реальному житті. А втім, все ж таки з однією суттєвою різницею: все насправді відбувалося не у вигаданому мною селі Великі Чаплі, як у повісті (села з такою назвою в наших краях ніколи не було, а були — та й нині є — просто Чаплі, власне, хутірець), а в своєму рідному, в Заїчинцях. У всьому ж іншому факт, як то кажуть, відповідає дійсності — точнісінько так і було, як описано в повісті «Вітька + Галя».
І, до речі, з книги спогадів Валентина Черемиса ми можемо дізнатися ще один цікавий факт: «Вітька Горобець із названої повісті (відкрию таємницю) це в натурі я, Валько Чемерис, який тоді вперше (у п’ятому класі) закохався у Галю Козачок (у житті у неї було інше прізвище)».
Деякі з епізодів повісті є абсолютною правдою, які саме, ви дізнаєтесь, опрацювавши твір повністю, а поки що пропоную вам познайомитись зі змістом твору та опрацювати перший його розділ під назвою «Дуель».
- Робота над змістом твору
8.1. Бесіда за питаннями
- Коли і де відбуваються події твору?
- Хто є героями твору?
- Яка незвичайна подія мала статися в селі Великі Чаплі?
- Чому саме дуель?
- Що ви знаєте про цей вид поєдинку?
- Що передувало дуелі?
- Зачитайте, як описує автор зародження кохання у Вітька
Ніколи ти й не думав, що в Гальку Козачок можна закохатися! І раптом в один чудовий день ти зовсім-зовсім іншими очима глянув на свою товаришку з довгою косою. На свою біду ти побачив, що в неї гарні чорні очі-оченята, такі жваві, й такі привабливі, і такі бездонні, що прямо диво дивне, як ти міг раніше на них дивитися і не бачити їх?.. Як ти міг раніше не бачити, що в неї тоненька шия і маленькі груди, важкі коси й довгі, примхливо вигнуті брови, тоненька, немов вирізьблена, фігурка й чарівна посмішка, що вона вся струнка, весела й швидка, як вогонь на сухій соломі?
Ну, побачив, що вона гарна. Але нащо ж було так закохуватись? Щоб почалося твоє велике страждання? І до чого ж ти достраждався? До дистанції в дванадцять кроків? До команди: “Вогонь!” Ех, Вітько, Вітько, гаряча твоя голова!..
- Які емоції викликає у вас цей уривок?
- Що ви можете сказати, про зародження кохання у Вітька?
- Яким воно було?
- А як про нього думав сам Вітько? Зачитайте
Лихом цивілізованого людства, на думку Вітьки Горобця, були перший зубний біль і перше безнадійне кохання за формулою: “Він її любить, вона його — хтозна!” Із зубним болем він ще якось міг боротися: піти до фельдшера, і той таки вирве триклятого зуба. А куди поткнешся з другою хворобою, що саме прогресувала? Де, на якому клаптику землі є станція швидкої допомоги безнадійно закоханим? Принаймні у Великих Чаплях такої станції ще не було. І невідомо, чи скоро вона з’явиться. А мовчки страждати від палкого безнадійного кохання у Вітьки вже не було сили: мусив же він відкрити перед кимось свою наболілу душу, сподіваючись на пораду та бодай хоч співчуття.
- Кому він відкриває свою душу?
- Що ви можете сказати про Федька Котигорошка?
- Яким було ставлення Федька до кохання?
- Чи відчував він його колись?
- А звідки він про нього знав?
- Як Федько пропонує Вітькові освідчитися Галі?
- Хто пише текст серенади? Про що це свідчить?
- Що ще, на думку Федька, потрібно для вдалого освідчення?
- Як були вирішені питання з сомбреро та гітарою?
- А що сталося, коли хлопці діждалися підходящої для серенади погоди?
- Що вони вирішили робити далі?
- Що сталося, коли хлопці йшли до пошти?
- Як поводив себе Вітько? Зачитайте
Вітька розгублено мовчав. Як на біду, всі думки повилітали з голови. Ой любов, що ти тільки не робиш з нещасним хлопцем!.. Ну чого ж ти так жорстоко позбавила його дару межи? Адже він вродився балакучий, як сорока, може годинами безугавно тріскотіти. А тут стовбичить, немов хтось зашив йому губи. Вітько, не стій стовпом, говори, говори, говори.
Чортів Вітька, мовчить! Мовчить та червоніє так зрадливо, що навіть білявий чубчик і той робиться червовим…
Ех, Вітько, Вітько, якби ти так не розгублювався, то побачив би, що й Галя якось змінюється, зустрівши тебе. Чомусь підозріло робиться веселою, а щоки у неї ледь-ледь рожевіють. І оченята спалахують якимось сяйвом. І ніяковів…
Ну, говори, говори що-небудь, чортів Вітька! То перше слово важко витягти з себе, а далі піде легше. Ну, тягни те слово, тягни пошвидше, білявий хлопчику!..
Ех, любов, мучителько людська! І до чого ж ти тільки довела балакучого і бойового хлопця? На яку ж ти муку поставила його стовпом посеред дороги і, немов віником, підмела у голові, не лишивши жодної думки, жодного слова…
- А як поводила себе Галя?
- Що її здивувало?
8.2. Читаємо за ролями
Зачитайте діалог між Галею та Федьком біля пошти
Галя: А чого це твій орел сьогодні на мокру курку схожий? Стоїть, як стовпчик. Може, він аршин проковтнув?..
Федько: А Вітька закохався!
Галя: Федюшко, дорогенький, не сердься на мене. Скажи, в кого Вітька закоханий? Я тобі щось подарую… Ну, скажи, Федюшо… Халви куплю! Солодкої халви, ти ж любиш халву, правда?..
Федько: Ти хочеш, щоб я за солодку халву сказав, що Вітька в тебе закоханий? Я свого друга навіть за тонну халви не видам. І не проси!..
8.3. Бесіда за питаннями
- Що ви помітили у цій ситуації?
- Чи навмисне, на вашу думку, Федько розказав Галі про Вітькові почуття?
- А про що йшла мова у листі, якого отримав Вітько? Зачитайте
Шановний товаришу Горобець!
Ознайомились з вашим віршем «Як я Галю Козачок здорово кохаю». На жаль, твір не підходить нам по темі. Дивно, що ви, живучи в селі, не бачите, що зараз весна і довгоносики знищують посіви цукрових буряків. А замість боротьби з довгоносиками Ви пишете вірші про кохання.
Напишіть нам краще актуальну байку й засобами сатири затавруйте в ній довгоносиків. Це буде якраз по сезону.
Вивчайте класиків. З повагою. Літконсультант…
- Як сприйняли цей лист хлопці?
- Чому звертання на початку листа не сподобалося Вітькові?
- Чи помітили ви часові неточності у листі та часі подій у творі?
- Що вирішують робити хлопці після цього?
- Чому ідея із зіллям виявилась поганою?
- Які емоції викликав у вас цей розділ повісті?
- Зачитайте лист, написаний до Галі, які емоції його текст викликає у вас?
Дамі серця мойого. Найпрекраснішій серед найпрекрасніших Галі Козачок од Вітьки Горобця любовне посланіє.
О Богине!.. Доношу до Вашого відома, о найпрекрасніша серед усіх Дів вашого району, що я безтямно і до смерті закохався у Ваш образ і гину без Вас, як гине мандрівник у пустелі без краплини живлющої й зцілющої водички…О чарівнице! О, де Ви взяли чар і причарували мене навіки й полонили мене до могили?.. О мадонно!.. Ваші очі сяють для мене, як дві зорі серед мороку ночі, а Ваші губи — морські корали, а Ваші дрібні зубки — як два разки дорогого намиста, а шия у Вас лебедина, стан Ваш гнучкий, як тополя, мова — як спів струмочка весняного, як спів соловейка на вранішній зорі, а посмішка Ваша — як теє яснеє сонце!
О Богине!.. Беручи до уваги моє палке й гаряче кохання до Вашої особи, прохаю Вас, розтопіть своєю посмішкою кригу моєї самотності, зігрійте моє одиноке серденько…Як сонце, з’явилися Ви на моєму горизонті і своїм життєдайним промінням осяяли моє самотнє життя. Тож, беручи до уваги, що я не можу без Вас і дня прожити, закликаю Вас активно відгукнутися на щирий зойк мойого палкого серденька і взяти найактивнішу участь в коханні, любити мене до смерті й призначити рандеву.
- А як на нього відреагувала сама Галя?
- Які настанови дає Федько перед побаченням?
- Як почував себе Вітько, йдучи «на рандеву»?
- А як він почував себе поряд з Галею?
- Про що згадала Галя під час побачення?
- Як на це відреагував Вітько? Що його змотивувало?
- А що він робив на другому «побаченні»?
- Що його зірвало? Зачитайте
Вітька звів голову і здивовано кліпнув очима. Федько стояв, як дерев’яний, високо над головою тримаючи кувалду, і дивився кудись убік. Вражений Вітька встав, глянув і собі… Остовпів. Закам’янів на місці. Занімів! Спершу не повірив власним очам. Городом йшла Галя, його Галя із сином чаплівського фінагента Петром Білим! Вона весело сміялася до нього, і Петро теж сміявся. Отой завжди прилизаний, напахчений одеколоном мамин синок, Петро Білий. Отой Петро Білий, ябеда і боягуз, хвастун і брехун, якого Вітька терпіти не міг. І до нього так привітно посміхалася Галя, його перша любов…
Вітька ворухнув похолоділими губами і не спромігся й слова сказати. Федько все ще непорушно стояв і високо над головою тримав кувалду. Був схожий на скульптуру молотобійця в Парку культури і відпочинку. Його погляд наче приріс до того городу. І в ту ж мить Вітька відчув, як сповзає із сьомого неба на грішну землю…
- Що вирішують робити хлопці?
- Як поводив себе Вітько під час дуелі?
- Чому Петро втік?
- А хто зʼявився потім?
- Які почуття виникли у Вітька, коли його вів міліціонер? Зачитайте
Арешт
Широкі дубові двері, оббиті хрест-навхрест металевими шпугами, розчинилися з противнющим скреготінням. Вітька переступив поріг. Двері з тим же скреготінням зачинилися. Бранець постояв кілька хвилин, звикаючи до темряви, а тоді, нагледівши в кутку солому, присів, задоволено простягнувши ноги. Від пострілу, арешту крутилася голова, болів вибитий зуб, і що найгірше — настрій був нікудишній.
«Ось і скінчилося моє кохання,— з гіркотою думав Вітька.— Тепер запруть мене в тюрму — і будь здоров!»
- Що дізнався Вітько, коли у відділку зʼявився Петро?
- На що відволікся міліціонер Причепа?
- Що він необачно залишив на столі?
- А що насправді було у кобурі?
- Хто зʼявився слідом за Федьком? Зачитайте
В цю мить щось ніби спалахнуло. Ніби сонце вкотилося до сарая. На порозі з’явилася Галя Козачок.
— Вітюньчику?! Ти живий?! — крикнула вона радісно.
І сталося те, чого ніколи-ніколи не забуде Вітька Горобець. Скільки шитиме, що не пошле йому доля, які випробування не трапляться на його шляху, а ніколи-ніколи не забуде Вітька Горобець, як Галині руки, наче крила, здійнялися вгору, впали йому на плечі, і Галя рвучко притягла його до себе і припала губами до його обпеченої щоки.
— Ну й дурний же ти, ну й дурненький, Вітько! — не то плакала, не то сміялася дівчина в оторопілого хлопця на грудях.— Ой, та який же ти замурзаний, дуелянтику мій!.. Ходімо, ходімо, тут колодязь у дворі, вмиєшся, дурненький Вітюньчику!
І, сміючись, Галя потягла все ще оторопілого Вітьку за руку з сарая. Причепа, Федько та Петро мовчки переглянулися…
Федько встав і, ввертаючись до Петра, сказав:
— Отаке воно життя!.. Хто за дівчатами не стріляє, той і не виграє… Ну, Петре, зроби, на даному етапі, дяді міліціонеру ручкою і біжи собі додому.
І, підсмикнувши штани, Федько покотився з сарая, не забувши прихопити з собою свою лопату. Біля колодязя він усівся на камінь валун, підпер голову руками і зачудовано спостерігав, як Галя метушилася біля Вітьки, як вона щось весело щебетала йому, сміялась і хлюпала на Вітьку чистою холодною водою.
Вітька радісно вмивався і відчував, як од тої чистої води, яку зливала йому Галя, у нього за спиною все ростуть і ростуть крила; може, ще маленькі-маленькі, може, ще не міцні, може, ще невправні, але росли ті крила, од яких людина став крилатою…
- Як ви розумієте завершення цього розділу?
- Що для себе зрозумів Вітько?
- Підсумки уроку
- Які враження справив на вас перший розділ повісті?
- Як ви вважаєте, чого у ньому більше: романтичного чи гумористичного? Свою відповідь обгрунтуйте
Як розвивалися почуття Галі та Вітька далі, ви дізнаєтесь, прочитавши наступний розділ повісті.
- Домашнє завдання
- Виконати тестування за змістом першого розділу повісті «Вітька+Галя, або Повість про Перше кохання»
- Дочитати твір.