Українська освіта переживає один із найскладніших етапів у своїй історії. В умовах повномасштабної війни система намагається не лише вижити, а й трансформуватися, щоб відповідати викликам часу. Міністр освіти і науки України Оксен Лісовий в інтерв’ю Яніні Соколовій розповів про ключові зміни: від реформи дисципліни «Захист України» до боротьби з корупційними схемами у вишах та майбутнього зарплат освітян.
1. Трансформація «Захисту України»: від марширування до дронів і такмеду
Одним із пріоритетних завдань міністерства стало оновлення дисципліни, яка раніше називалася «Захист Вітчизни». Мета — не мілітаризація заради мілітаризації, а подолання страху перед невідомим та підготовка молоді до реалій життя. Міністр підкреслив, що найгірше — це страх, який зникає, коли людина отримує знання та навички.
Що змінилося:
- Зміна формату: Замість класичних уроків раз на тиждень у класі, навчання тепер відбувається тренінговим методом у спеціально обладнаних осередках (міжшкільних центрах).
- Практичне наповнення: Програма включає 9 модулів з акцентом на практику: тактична медицина, управління дронами, інженерія, радіозв’язок, топографія та стрілецька підготовка.
- Ціннісна складова: Курс покликаний пояснити молоді, чому вигідно мати свою державу і чому її втрата дорівнює втраті власного дому та бізнесу. Також приділяється увага медіаграмотності та протидії інформаційним атакам, зокрема в TikTok.
За словами міністра, він задоволений перебігом реформи на 70% — саме стільки дітей вже охоплено новим підходом через мережу з близько 1000 осередків.
2. Мовне питання в школах: «лицемірство» перерв
Незважаючи на те, що освітній процес відбувається українською, залишається проблема спілкування російською мовою на перервах. Оксен Лісовий назвав ситуацію, коли вчитель викладає державною, а на перерві переходить на російську, «лицемірною моделлю», яка є неприйнятною з етичної точки зору.
Міністр наголосив на кількох аспектах:
- Російська мова використовується ворогом як зброя та привід для агресії.
- Українці століттями були жертвами насильницької русифікації та лінгвоциду, тому повернення до рідної мови — це відновлення справедливості.
- Вчитель несе відповідальність за формування культурного коду нації.
Водночас Лісовий зауважив, що одними лише заборонами проблему не вирішити. Це питання свідомості освітян, роботи директорів шкіл та відповідальності громад, які призначають цих директорів.
3. Вчителі: зарплати, мотивація та роль громади
Питання оплати праці педагогів залишається болючим. Середня зарплата вчителя зараз становить близько 14 000 гривень, що, за словами міністра, є критично малою сумою.
Фінансові реалії:
- З 1 січня 2024 року освітню субвенцію збільшено на 30%.
- Діє окрема доплата для вчителів (2000–3000 грн на руки), яку «відірвали» від загальної структури зарплати, щоб вона не губилася в нарахуваннях.
- Структура зарплати є застарілою і складною: підвищення окладу часто призводить до зняття місцевих надбавок, через що вчитель не відчуває змін.
Міністерство планує реформу системи оплати праці, яка зараз обговорюється з профспілками та експертами. Якщо нову модель не погодять, у вересні планується чергове підвищення на 20% у межах старої системи.
Окремо міністр звернув увагу на роль органів місцевого самоврядування. Саме громада є засновником школи і призначає директора. Якщо громаду не влаштовує “радянський” директор або якість освіти, виборці мають питати про це з місцевої влади, яку вони обрали, а не лише з профільного міністерства.
4. Вища освіта: наглядові ради та боротьба зі схемами
У системі вищої освіти впроваджується експеримент із розширення повноважень наглядових рад. Це стосується трьох університетів: Київського авіаційного інституту (КАІ), Запорізького національного та Прикарпатського університету.
Нова модель передбачає:
- Обрання членів ради незалежною комісією.
- Наглядова рада отримує право затверджувати фінплан, стратегію та навіть обирати ректора (CEO).
- Мета — залучити бізнес та експертів до управління вишем і прибрати можливість ректорів набирати в раду «своїх дружбанів».
Також МОН веде активну боротьбу зі схемами ухилення від мобілізації через освіту. Було перекрито лазівку з аспірантурою, яка генерувала корупційні ризики на сотні мільйонів гривень, а також схеми «вічного студента» та фейкових коледжів.
Щодо звинувачень у плагіаті, які лунали на адресу керівництва освітньої галузі, Оксен Лісовий зазначив, що відмовився від наукового ступеня, оскільки для нього це було принциповим питанням нової культури, хоча його дисертація не стосувалася точних наук, де дані є критичними.
5. Гаджети в школах та виїзд молоді
- Смартфони: Міністерство не планує вводити централізовану заборону на телефони. Лісовий підтримує ідею зберігання телефонів у спеціальних боксах під час уроків, щоб діти могли сфокусуватися на навчанні, але це рішення має ухвалюватися на рівні школи як суспільний договір з батьками.
- Міграція: Тенденція виїзду хлопчиків старшого шкільного віку за кордон існує, але, на думку міністра, не є катастрофічною. Часто це рішення батьків, продиктоване страхом. Завдання держави — показати молоді можливості кар’єрного зростання та профорієнтацію всередині України.
Підсумовуючи, Оксен Лісовий зазначив, що освіта в Україні «відштовхнулася від дна». Попри війну, інвестиції в галузь зростають. Міністр закликав вчителів не залишати професію, адже будь-яка реконструкція — це важкий процес, але він неминуче веде до прогресу.
“Освіта буде розвиватись, освіта буде дуже змінюватись… Ви відчуєте це і в зарплатній складові, і в середовищі школи” — Оксен Лісовий.