ГоловнеНова українська школа (НУШ)

Взаємоповага, власна думка та право на помилку: створюємо дружній освітній простір у НУШ

Нова українська школа – це особливий освітній простір, у якому панує повага до прав, свобод та інтересів кожного. Що потрібно для створення учнівського колективу, в якому кожен почуватиметься важливим, команді Проєкту «Навчаємось разом: дружня школа» розповів практичний психолог Руслан Анчаков.

Бути «живою батарейкою»

Учні краще розкривають свої таланти там, де відчувають підтримку й прийняття вчителів та однокласників, тому важливо з перших днів навчання здружити клас. У молодшій школі сприятливий психологічний клімат та дружня атмосфера колективу значною мірою залежить від класного керівника.

«Вчитель початкових класів повинен бути постійно зарядженою «живою батарейкою, – зазначає психолог Руслан Анчаков. – Робота з молодшими школярами потребує великого запасу енергії, – якщо вчитель її не має, діти це відчувають. Тому насамперед, педагог повинен подбати про себе, сприймати школу як комфортне для себе місце, розуміти свою внутрішню та зовнішню мотивацію, стежити за психоемоційним станом, не допускати професійного вигорання. Важливо встановити контакт з учнями. Діти повинні бачити в особі вчителя друга і помічника, але також розуміти – це дорослий, який несе відповідальність за всіх».

Створити ритуали

У мережі часто можна побачити відео з ритуалами вітання чи прощання вчителя та учнів різних країн світу. Міні традиції з класом – ефективна практика для педагога.

«Вітання і прощання – це імпровізація: хтось захоче «дати кулачок», обійняти, виконати танцювальний рух. Такий ритуал дуже покращує психологічний клімат у колективі, допомагає налагодити контакт та реалізувати принцип «рівний рівному»,  – пояснює психолог. Важливо, щоб у процесі спілкування з учнями вчитель підтримував зоровий контакт, частіше нахилявся до рівня зросту дитини, уникаючи ефекту «нависання» та відчуття авторитарного тиску.

Учні 1-4 класів дуже активні, для них важливо чергувати розумову працю з фізичними вправами. Необхідно влаштовувати фізкульт-хвилинки під час уроку, а на великій перерві, по можливості, виводити учнів на вулицю чи до спортзалу.

«Це також сприяє гуртуванню дітей. Можна придумати активності з елементами анімації чи танцювального флеш-мобу. Чудово, коли весь клас знає, що у них на перерві буде час для спільних танців. Якщо рухи повторюються, згодом учні по черзі зможуть показувати їх замість учителя. Різні квести, ігри, свята краще влаштовувати на початку навчального року. Під час гри й неформального спілкування діти швидше здружаться», – каже психолог. Програма НУШ передбачає командну роботу під час уроків. Ділити клас на підгрупи, за словами психолога, важливо за зрозумілими всім критеріями. Розрахунок на перший-другий, поділ на команди хлопців та дівчат, якщо кількість учнів рівнозначна, згуртованість за улюбленою порою року – важливо, щоб ніхто з дітей не вважав, що розподіл проводять несправедливо.

Залучаємо клас до планування та рефлексій

Діти повинні відчути себе співтворцями життя класу, тому психолог радить залучати їх до спільного планування. Ранкова зустріч у колі – вдалий час для цього.

«У понеділок учитель може обговорити з учнями, чого вони навчаться цього тижня, яких результатів можуть досягнути, які позаурочні активності провести. У п’ятницю важливо разом підбити підсумки, обговорити, що відбулося цікавого й важливого в ці дні, – зазначає Руслан Анчаков. – Учнів варто долучати до планування позакласних заходів: чаювань, літературних читань, спільного перегляду мультиків, екскурсій, обговорення важливої теми тощо. Спочатку найактивніші діти вносять пропозиції, але поступово варто долучати всіх. Важливо, щоб учні мали можливість озвучувати свої очікування від шкільного життя, вносили пропозиції, голосували, вчились приймати вибір більшості. Старшим учням можна пропонувати записати свої думки, пропозиції та ідеї. В колективі буде взаємоповага, якщо кожен відчує: «У мене є голос, право вибору, є думка і вона враховується». Так відбувається процес командоутворення».

Створюємо правила

На початку навчального року традиційно створюють правила класу. Важливо навчити дітей робити це відкрито й демократично.

«Це повинна бути спільна робота вчителя та учнів. Наприклад, одне правило пропонує вчитель, інше – діти. Правил повинно бути не більше 10,  – радить психолог. – Через місяць можна обговорити, які правила лишаються, які змінюються, викреслюються зі списку чи додаються. Також можна створити систему «бонусів» за дотримання правил. Необхідно сформувати у дітей розуміння, за що вони отримують те, що хочуть, і за що ні».

З молодшими школярами варто уникати абстрактних висловлювань: «поважаємо одне одного», «поводимося чемно». Такі тези слід розтлумачувати та підкріплювати конкретними прикладами. Звісно, спротив правилам буде, це природний процес. Але його буде значно менше, якщо учні створили правила разом.

Важливо не лише сформувати правила, а й навчити їх дотримуватися. Якщо хтось порушує певне правило і не отримує реакції вчителя, система перестає діяти. Якщо хтось із учнів має особливості, іншим варто пояснити, чому він може певні правила порушувати. (Наприклад, чому учень з дискалькулією – дисфункцією нейронних зв’язків, що викликає труднощі в опануванні математики, може користуватися калькулятором на уроці, а інші – ні).

Право на помилку

Та все ж деякі учні підривають дисципліну й ображають однокласників. З ними класний керівник має працювати індивідуально, уникаючи публічних повчань.

«В окремих випадках варто залучати шкільного психолога, батьків, можливо, запрошувати «третю сторону» – вчителя, якого в колективі не знають. Іноді спрацьовує «ефект новизни», коли учням простіше пояснити ситуацію стороннім дорослим. Важливо працювати з тими, хто порушує правила та ображає однокласників, і ще більше з тими, кого ображають. Показувати соціальні ролики, проводити бесіди, пояснювати, що таке булінг, чому так не можна поводитись. Якщо учень порушує правила вперше, краще обмежитися усним попередженням. У дитини має бути право на помилку і шанс виправитися, якщо вона вчинила щось погане випадково», – підсумовує психолог.

Один із принципів державного стандарту початкової освіти, на якому ґрунтується НУШ  – безпека. Створення атмосфери довіри і взаємоповаги в учнівському колективі – те, чому має приділити увагу вчитель початкових класів, щоб кожен усвідомив, школа – місце, де немає жодних форм насильства та дискримінації.

Наталка Шаманова, журналістка Проєкту «Навчаємось разом: дружня школа»

Цей матеріал був створений за фінансової підтримки Європейського Союзу та Міністерства закордонних справ Фінляндії. Його зміст є виключною відповідальністю партнера і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу та Міністерства закордонних справ Фінляндії.
НУШ-Шкільне життя

Back to top button