Конспекти уроків географії 9 класУсі уроки географіїФайли

Видобування вугілля, нафти і природного газу. Основні закономірності розміщення родовищ вугілля, нафти, природного газу (9 клас. Географія)

Тема: Видобування вугілля, нафти і природного газу. Основні закономірності розміщення родовищ вугілля, нафти, природного газу. Найбільші в світі басейни й країни за видобутком кам’яного вугілля, нафти й природного газу. Основні й перспективні  райони  видобування кам’яного вугілля, нафти, природного газу в Україні. Шляхи покриття дефіциту палива в Україні. Практична робота 4. Позначення на контурній карті найбільших басейнів видобутку кам’яного вугілля, нафти і природного газу. Дослідження. Проблеми й перспективи освоєння родовищ нафти і природного газу на шельфі Чорного та Азовського морів

Мета: вивчити основні паливні корисні копалини світу та   України, їх запаси та основні родовища; встановити практичне значення і використання паливних корисних копалин країни; сформувати в учнів загальні уявлення про приклади найбільших країн-експортерів та країн-імпортерів нафти, природного газу, кам’яного вугілля; закріпити знання про види паливних корисних копалин та географію їх родовищ; підкреслити важливість природних ресурсів для людства та їх охорона.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу

Обладнання та матеріали: підручники та посібники, атлас,

схеми та плакати, карточки із завданнями, зошити для практичних робіт; презентація Додаток 1.

Терміни та поняття: найбільші басейни та райони видобутку вугілля – Верхньосілезький (Польща), Кузнецький (Росія), Карагандинський (Казахстан), Північно-Східний (Китай), Східний (Індія), Аппалацький (США), Південно-Східний (Австралія), Донецький та Львівсько-Волинський (Україна).

ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

Мільйони років тому основним джерелом енергії була м’язова сила людей. Всього близько 500000 років назад, як думають археологи, в час наступання льодовиків для добування енергії використовували деревину: людина навчилась користуватись вогнем і підтримувати вогнище на місці стоянки. І лише десь 7 – 5 тисяч років тому назад, приручивши коней, ослів, буйволів, верблюдів та інших, вона почала використовувати тяглову силу цих тварин і приблизно тоді ж – силу річкових потоків та вітру. Всього 150 – 200 років назад металургійні заводи працювали на дровах, ними вантажили печі паровозів. В середині ХVІІІ століття розпочалося широке використання вугілля, а з кінця ХІХ століття – нафти і газу, як більш калорійного, економічного та транспортабельного палива.

Учитель оголошує тему уроку, записану на дошці.

ІІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ

—    Які види паливних корисних копалин ви знаєте?

—    Які паливні корисні копалини залягають на території України?

—    Де розташований найбільший вугільний басейн?

—    Назвіть особливості розташування нафтогазоносних областей.

Маючи власні запаси паливних корисних копалин Україна залишається значним споживачем імпортної продукції. Як вирішити проблему залежності від іноземної сировини?

ІV. ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ

  1. Сировинна база та галузева структура паливної промисловості.

Паливна промисловість належить до головних галузей господарства, бо саме вона забезпечує енергоносіями виробничу сферу та добуває сировину для електроенергетики. Також вона є складовою частиною паливно-енергетичного комплексу. Паливна промисловість вирішує питання розвідки родовищ горючих корисних копалин, їх видобування, збагачення, переробку  і транспортування.

Продовжимо урок складанням галузевої схеми паливної промисловості, використовуючи матеріали підручника та зробимо висновок щодо чинників розміщення підприємств галузі (паралельно проводжу демонстрацію слайдів електронної презентації. Додаток 1). Отже, паливна промисловість складається з вугільної, газової, нафтової, торфової, сланцевої галузей та нетрадиційних джерел палива. Орієнтуються такі підприємства на сировину, транспортні шляхи  та споживача.

У ході пояснення теми уроку учні поступово виконують Практичну роботу 4.      Позначення на контурній карті найбільших басейнів видобутку кам’яного вугілля, нафти і природного газу.

  1. Вугільна промисловість

Серед паливних ресурсів провідне місце належить вугіллю. Із загальних ресурсів вугілля приблизно 60 % припадає на кам’яне і 40 % на буре вугілля. Понад 90% усіх вугільних ресурсів знаходяться у північній півкулі (головним чином на північ від 30° пн. ш.). Найбагатшими на вугілля є Азія (54 %), Північна Америка (28 %) та Європа (9 %).

Серед країн найбільші запаси вугілля мають Росія, США, КНР   (80 % загальних запасів). Великі запаси мають Німеччина, Великобританія, Канада, Китай, ПАР. Більша частина запасів зосереджена в економічно розвинутих країнах. Із країн, що розвиваються, значні поклади є у Індії, Ботсвані. Всього запаси вугілля розвідані у 75 країнах світу.

Значна частина світових запасів вугілля сконцентрована у 10 найбільших басейнах. Найбільшими басейнами є Апалачський (США), Рурський (Німеччина), Сілезький (Польща), Кузнецький, Кансько-Ачинський, Тунгуський (Росія), Фушуньський (Китай). За різними даними загальногеологічні світові запаси складають 10-14 трлн. т., розвідані запаси – до 1,5 трлн. т. При сучасних темпах видобутку (4млрд/т) розвідані промислові запаси можуть забезпечити потреби людства на 250 років.

Вугільна промисловість найстаріша та найрозвиненіша галузь паливної промисловості. Вона базується на власних ресурсах Донецького і Львівсько-Волинського кам’яновугільних та Дніпровського буровугільного басейнах. Видобуток здійснюється шахтним способом. Україна має значний потенціал щодо видобутку вугілля, посідає перше місце в Європі  і восьме місце у світі за запасами цієї сировини, які оцінюються у 120 млрд.т. Щорічно видобувається близько 80 млн. т кам’яного і 1,8 млн. т бурого вугілля. Найбільш якісне вугілля – коксівне та антрацит видобувається на Донбасі і використовується в металургії та енергетиці. Але оскільки басейн розробляється з 18 століття то він практично виснажений та має ряд проблем екологічного і господарського характеру, які здорожують його собівартість. Це і значна глибина видобутку, більше 1 км і загазованість пластів, застаріле обладнання і терикони (пагорби з пустої породи – результат господарської діяльності). Вугілля Львівсько-Волинського басейну завдяки кращим умовам видобутку дешевше, ніж донецьке, але менш якісне внаслідок підвищеної вологості та вмісту сірки. У Дніпровському буровугільному басейні видобуток здійснюється кар’єрним способом, але вугілля має невисоку теплотворність(кількість теплоти, що виділяється при згорянні одиниці палива). Аналізуючи статистичні дані щодо запасів та видобутку неважко підрахувати, що при сучасних темпах видобування вугілля вистачить на 300 років.

  1. Нафтова промисловість.

Складається з нафтовидобувної та нафтопереробної галузей. Останнім часом розвідані запаси цих видів палива збільшуються. Сьогодні запаси нафти оцінюються приблизно у 140 млрд. т. Розміщення запасів нафти і газу в світі дуже нерівномірне. Якщо в економічно розвинутих країнах забезпеченість розвіданими запасами нафти складає всього 10-12 років, то у країнах, що розвиваються, у середньому 80 років, а у країнах Близького та Середнього Сходу навіть 120-180 років. Основні запаси нафти (105 млрд. т) зосереджені у країнах ОПЕК. Найбільші запаси нафти мають Саудівська Аравія, Іран, Кувейт, Ірак, Росія. Значні запаси нафти є у Південно-Східній Азії (Індонезія, Малайзія), Африці (Алжир, Лівія, Нігерія), Латинській Америці (Венесуела, Мексика, Колумбія, Еквадор). Є великі запаси нафти у Північному морі.

Видобування нафти здійснюється У Передкарпатті та на Лівобережжі України. Розвивається галузь з кінця 19 століття. В середньому видобувається 4 млн. т нафти, це близько 8% від потреби. В Україні існує потужна нафтопереробна галузь, яка може освоювати 52 млн. тон нафти. До складу галузі входить 6 нафтопереробних підприємств, які на сучасному етапі світової економічної кризи залишаються недовантажені сировиною. Знайдіть їх за картами атласу. Отже, найбільші заводи працюють у Лисичанську, Кременчуці, Херсоні, Одесі, Надвірній, Дрогобичі. Варто зазначити, що з нафти виробляють більше 80 найменувань продукції. Розвинені країни переробляють нафту на 90%, у нас – лише 55%. На сучасному етапі розвитку світового господарства, внаслідок економічної кризи знижується попит на нафту і, як наслідок – падає ціна на світові марки «Брент». Чому, на вашу думку, в Україні дорожчає бензин? (Відповіді учнів)

  1. Газова промисловість.

Розвідані запаси природного газу у світі досягли 135 трлн. м3.

Поклади природного газу часто збігаються з покладами нафти. Найбільші вони у Росії, Ірані, Туркменистані, країнах Близького Сходу, США, Канаді, Індонезії. При цьому в країнах ОПЕК зосереджено 20 %, а у країнах СНД – 35 % світових запасів газу.

Серед багатьох тисяч родовищ нафти і природного газу особливе місце займають родовища-гіганти із запасами понад 1 млрд. т нафти та 1 трлн. м3 газу у кожному. Таких гігантських родовищ нафти у світі всього біля 50. Газових родовищ-гігантів у світі біля 20, однак містять вони понад 70 % усіх запасів. Серед найбільших нафтогазоносних басейнів у першу чергу слід виділити Західно-Сибірський, Перської затоки, Сахарський, Західно-Канадський, Мексиканської затоки, Техаський, Суматринський, Волго-Уральський, Північноморський, Орінокський, Аляскінський.

Природний газ є найефективнішим видом палива, має найвищу теплотворність 1,5 т у.п. Він не забруднює атмосферу при згорянні. Також являється цінною хімічною сировиною. Газові родовища розробляються з початку ХХ століття. Україну можна було би назвати газовою державою. У нас є власні родовища, кваліфіковані спеціалісти. Разом з тим ми знаходимося на третьому місці  у світі за обсягами імпорту блакитного палива, адже видобутого газу бракує навіть для забезпечення власних потреб. На разі українці споживають 75 млрд. кубометрів газу. За прогнозами спеціалістів, балансові запаси газових родовищ, яких налічується понад триста, в Україні становлять 900-1100 мільярдів кубометрів газу. Найбільші запаси сконцентровані на Лівобережжі, у Харківській, Полтавській, Сумській, Чернігівській, Дніпропетровській областях. Тут функціонують 111 газових родовищ. На Прикарпатську нафтогазоносну провінцію припадає 3,1 відсотка всього видобутку блакитного палива, більше половини якого сконцентровано у Івано-Франківській області. На місці вироблених родовищ створені газосховища (Шебелинське, Дашавське). Перспективним районом являється Причорноморська нафтогазоносна провінція. Тут видобувають природний газ з шельфової зони, яка вивчена лише на 5 відсотків. Експлуатується  17 свердловин. В цілому  і Україні щорічний видобуток не перевищує 20 мільярдів кубометрів.

  1. Торфова промисловість.

Родовища торфу зосереджені на півночі та на північному заході України. Розвідано більш як 2500 родовищ. Потужність пластів від 0,5 до 6 м.  Торф використовують як паливо у вигляді брикетів. Але він також являється цінною хімічною сировиною для виробництва кормових дріжджів, ацетону, парафіну, оцтової кислоти та природними мінеральними добривами. Ресурси торфу поновлюються в обсягах 1,5-1,7 млн. тон на рік завдяки приросту біомаси болотної рослинності. На сьогодні в Україні є технічне оснащення для видобутку торфу близько 2,1 млн. тон на рік та виробництва брикетного торфу – 700 тис. тон на рік.

  1. Сланцева промисловість. Горючі сланці. Сланцевий газ.

Сланцевий газ – це природний газ на 98 відсотків складається з метану і видобувається із сланцевих порід з глибини 3 км шляхом хімічного розриву пластів. Добувати такий газ стали зовсім недавно у 2002 році. Собівартість видобутку 150-200 доларів США за 1000 кубометрів. Піонерами в видобутку  являються США, які до 2009 року вийшли  у світові лідери з видобутку природного газу. На теренах України запаси таких газоносних порід віднайшли у Львівській, Тернопільській, Донецькій та Харківській областях. За оцінками спеціалістів, запаси сланцевого  газу в Україні оцінюються в  5 трлн. кубометрів, наразі на Олесській газовій площині складають 2,5 трлн. кубометрів, його видобуток може забезпечити Україну на 80-100 років. Але екологи вважають вигоду від сланцевого газу сумнівною через значну шкоду навколишньому середовищу..

  1. Нетрадиційне паливо. Біопаливо. Ріпак. Солома.

Пріоритетами розвитку біоенергетики є створення котелень для спалювання відходів деревини, соломоспалюючих котелень, електростанцій з використанням біогазу звалищ, дооснащення існуючих теплових електричних станцій для спалювання побутових та промислових органічних відходів.

Біогаз – альтернативний вид палива. Він на 60 % складається з метану і на 40 – з вуглекислого газу. Йога частка  у світовому енергетичному балансі зросла в останні десятиліття. Займаючи четверте місце після нафти, природного газу і вугілля. Він активно виробляється і використовується у Швеції, Фінляндії, Австрії, Данії, США. До речі має відновлювальний характер, оскільки використовуються органічні відходи, створені суспільством. У нас, в Україні розроблена спеціальна установка – газгольдер, яка виробляє біогаз. За добу така установка переробляє 20 т гною. З 1 т гною можна отримати 50 м3 біогазу та близько тони біодобрив.  Її варто використовувати у великих фермерських господарствах. Крім гною сировиною для виробництва біогазу можуть бути інші відходи рослинного  і тваринного походження, які створюються  у харчовій, фармацевтичній галузях, підприємствами громадського харчування, ринками, а також побутові відходи.

В Україні останнім часом різко збільшилися площі під ріпаком для виробництва біопалива, проте не створено тієї кількості  потужностей для власної переробки такої сировини. Тому практично весь вирощений ріпак ми продаємо за кордон, до Європи.

  1. Проблеми галузі.

Недостатня забезпеченість сировиною, неефективний видобуток ресурсів, відсутня належна законодавча база щодо власності на ресурси, залежність від імпортної сировини, забруднення навколишнього середовища та знищення природних ландшафтів, розширення площ під технічними культурами може призвести до втрати родючості ґрунтів.

V. ПРАКТИЧНЕ ЗАСТОСУВАННЯ НАБУТИХ ЗНАНЬ

Закінчення  практичної роботи №4 «Позначення на контурній карті основних районів вугле-, газо- і нафтовидобутку.»

VІ. ПІДСУМОК УРОКУ

Учитель разом з учнями підбиває підсумки роботи та виставляє оцінки за роботу.

Отже, для вирішення питання забезпечення господарства та населення енергетичною сировиною необхідно: інвестиції у власні природні ресурси, оновлення обладнання та механізмів шахт та свердловин, зменшення податкового навантаження на підприємства галузі, раціональне використання ресурсів, інноваційні наукові розробки видобутку корисних копалин з більших глибин, державна підтримка власного виробника в умовах ринкової економіки, заохочення використання нетрадиційних джерел енергії. Також не варто забувати і про екологічну безпеку підприємств та населення, мінімізувати вплив на природне середовище.
VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

  1. Опрацювати відповідний параграф підручника.

2.Дослідження. Проблеми й перспективи освоєння родовищ нафти і природного газу на шельфі Чорного та Азовського морів

3.Підготувати пакет інформації на наступний урок

Завантажити: Видобування вугілля, нафти і природного газу. Основні закономірності розміщення родовищ вугілля, нафти, природного газу (9 клас. Географія) (Розмір: 26.8 KB, Завантажень: 558)
Back to top button