До вашої уваги Топ-10 подій у сфері освіти , які мали найбільший вплив на шкільне життя у 2019 році.
- Кабінет Міністрів презентував проект Програми діяльності Кабінету Міністрів України. Документ містить набір пріоритетних цілей, які ставить перед собою уряд, зокрема, і в освітній та науковій сферах
Час підвезення до опорного закладу не більше 30 хвилин в одну сторону якісним дорожнім покриттям.
Така норма міститься в програмі діяльності Кабінету міністрів України, опублікованій на сайті Верховної Ради.
А також, у кожній школі на кожні 300 дітей повинно бути мінімум 2 комп’ютерні класи по 15 комп’ютерів у кожному.
У школах швидкісний Wі-Fі Інтернет не менше 100 Мбіт/с.
Туалетні приміщення знаходяться в будівлі закладу.
Всі опорні школи і не менше третини шкіл у містах мають стадіон такого стандарту: велике або середнє (40 х 60) футбольне поле з професійним штучним покриттям, професійне легкоатлетичне покриття бігових доріжок, поле для міні-футболу із штучним покриттям, майданчик для баскетболу/волейболу з гумовим покриттям, зона воркаута, освітлення всіх майданчиків.
У кожному шкільному класі не менше 15 та не більше 30 учнів.
100% доступність будівель усіх шкіл, включаючи туалети, для дітей з особливими потребами та доступ для них на кожний поверх.
Кожна школа на 100% відповідає принципам нового освітнього простору.
Інклюзивний ресурсний центр – один на 7 000 дітей у сільській місцевості та один на 12 000 дітей у місті.
100% дітей 4–6 річного віку мають можливість бути охопленими різними формами дошкільної освіти (дитячі садки, ДНЗ).
- Малокомплектні школи
Міністр освіти і науки України Ганна Новосад вважає, що малокомплектні школи абсолютно не сумісні з успішними результатами навчання, і місцева влада має працювати над вирішенням цієї проблеми.
“Малокомплектні школи зовсім не сумісні з успішними результатами навчання”, – сказала Новосад на пресконференції у Києві.
Вона підкреслила, що питання малокомплектних шкіл є критичним.
“Місцеві органи влади, засновники шкіл мають будувати свою мережу так, щоб старша школа була відокремлена навіть фізично від базової школи, і могли акумулювати учнів з усього освітнього округу у своєму закладі освіти”, – зазначила Новосад.
- Запрацював Український інститут розвитку освіти
Український інститут розвитку освіти (УІРО) – агенція, що замість Інституту модернізації змісту освіти займатиметься впровадженням НУШ, а пізніше і зовсім перебере повноваження установи.
Вадим Карандій, який очолив УІРО, презентував ТОП-5 пріоритетів роботи Українського інституту розвитку освіти. Зокрема серед них:
- супровід пілотування нового стандарту початкової освіти у 3, 4 класах;
- дослідження якості дошкільної освіти з використанням міжнародного інструменту оцінювання ECERS;
- участь у розробці Державного стандарту базової середньої освіти та типової освітньої програми базової середньої освіти;
- підтримка професійного розвитку та зростання педагогічного працівника;
- розробка ефективних процедур експертної оцінки якості навчальної літератури, пілотування їх у процесі відбору підручників для 4 класу.
- У вересні запрацювала домашня освіта
З вересня 2019 року батьки школярів можуть скористатися всіма видами індивідуальної форми навчання – сімейною (домашньою) освітою, екстернатом або педагогічним патронажем. Вони передбачають гнучкіший спосіб навчання та дозволяють створити індивідуальну освітню траєкторію під потреби кожної окремої дитини. Зміни до Положення, яке регулює кожну з цих форм, були затверджені наказом МОН та набрали чинності 20 серпня 2019 року.
Докладніше тут.
- Початок роботи освітнього омбудсмена
Кабінет міністрів України 14 серпня 2019 року призначив освітнім омбудсменом директора Київської спеціалізованої школи №148 ім. Івана Багряного Сергія Горбачова.
“В Україні це абсолютно нова інституція. І зараз перед нами величезна і дуже цікава робота — побудувати власне цю інституцію, залучити нових людей, сформувати команду. І найперше, що треба робити — це залучати саме активних людей, які переймаються захистом прав учасників освітнього процесу”, — розповів Сергій Горбачов.
Він наголосив, що права людини — це взагалі величезне, комплексне питання й вони мають специфічні відгалуження.
“Ключовими правами є право на життя, право на свободу і так далі. А от права освітні, вони є, скажімо так, специфічними саме для тих, хто вчиться і вчить. Ну, наприклад, право на справедливе оцінювання. Бо ми чудово розуміємо, що чимало конфліктів у школі і в закладах вищої освіти виникають через те, що неправильно оцінюють, несправедливо, незрозуміло. От це суто такий освітній аспект прав людини. Або право на гідне ставлення. Воно перетинається з загальними правами людини, але у школі має специфічну реалізацію”, — пояснив Сергій Горбачов.
- Реалізація механізму «гроші ходять за вчителем на підвищення кваліфікації»
Вчителі зможуть зарахувати собі як обов’язкове підвищення кваліфікації не лише навчання в інститутах післядипломної педосвіти, а й інші профільні курси. Відповідну постанову КМУ було прийнято 21 серпня 2019 року, на засіданні Уряду.
Також передбачається, що з 1 січня 2020 року вчителі зможуть використовувати виділені державою на підвищення кваліфікації кошти та навчатися в обраних ними організаціях.
«Гроші ходять за вчителем на підвищення кваліфікації – це фундаментальна новація, запроваджена Законом «Про освіту». Наша мета – дати вчителю свободу вибирати найкращі для його зростання курси. Дуже довго ми дискутували про процедури та механізми, як саме цей інструмент мало бути впроваджено. В результаті довгих консультацій з Міністерством фінансів та іншими ЦОВВами ми дійшли до варіанту, прописаного в цій постанові. Як на мене, це не найкращий з можливих варіантів, задумували ми цей механізм трохи інакше, проте це вже оптимістичний початок. Я сподіваюсь, що надалі цей інструмент ще вдосконалюватиметься. Особливо важливо переглянути умови після певного часу з моменту впровадження, щоб відкоригувати, врахувавши отриманий досвід», – пояснила ексміністр освіти і науки Лілія Гриневич.
- З’явились результати міжнародного дослідження PISA.
Результати українських учнів/студентів у PISA-2018 виявились гірші, а з математики – значно гіршими порівняно із середніми значеннями по країнах Організації економічного співробітництва і розвитку – держав, які мають високі стандарти в освіті та інших галузях суспільного життя. Це прослідковується в усіх трьох компетенціях, рівень яких досліджує PISA, – читацькій, математичній та природничо-науковій.
Згідно з результатами PISA-2018, базового рівня – мінімального, якого в кінці першого етапу середньої освіти мають досягти учні, – в Україні не досягли:
- з читацької грамотності – 25,9% українських підлітків,
- з математичної – 36%,
- з природничо-наукової – 26,4%.
Докладніше тут.
- Розпочався інституційний аудит шкіл
Впродовж листопада 2019 року на базі двох шкіл на Київщині пройшов пілот інституційного аудиту. Він випробував новий підхід до оцінювання якості освіти у школах та замінив застарілу процедуру атестації. Старт пілоту розпочався 4 листопада 2019 року, у Літківській школі ім. М. Стельмаха.
Під час аудиту оцінювалось:
- освітнє середовище (наскільки безпечно та комфортно у школі, як організоване харчування, чи вистачає необхідного для навчання обладнання, кабінетів тощо);
- оцінювання учнів (як вимірюються навчальні досягнення школярів, наскільки процес є прозорим та зрозумілим);
- педагогічна діяльність (якість викладацької роботи, професійний розвиток педагогів, партнерство між вчителями, батьками та учнями);
- управлінські процеси (наскільки рішення керівництва сприяють забезпеченню та постійному вдосконаленню освітньої діяльності, чи є ефективною внутрішня система забезпечення якості освіти тощо).
- Сертифікація педагогічних працівників
В Україні у 2019 році завершився перший пілотний проєкт із сертифікації педагогічних працівників. На засіданні комісії при Міністерстві освіти і науки України, 27 листопада 2019 року, встановлено граничну кількість балів за вивчення практичного досвіду роботи учасників сертифікації та незалежного тестування.
«705 учасників сертифікації з 857 пройшли сертифікацію успішно. Це високий показник, який свідчить, що українські вчителі «йдуть в ногу з часом» і готові сприймати зміни, змінюватися самі, вдосконалюватися та розвиватися. Приємно відзначити, що учасники сертифікації, попри певний острах щодо нової процедури, змогли гідно показати свої практичні уміння у використанні сучасних підходів та технологій навчання», – зазначив Руслан Гурак, голова Державної служби якості освіти України.
- Ганна Новосад – Міністр освіти і науки України
Міністром освіти і науки України обрано народного депутата від партії Слуга народу Ганну Новосад.
Ганна Новосад працює в міністерстві з 2014 року. З березня по листопад 2014 року обіймала посаду радника міністра, після чого в грудні 2017 року стала гендиректором директорату стратегічного планування та європейської інтеграції МОН.
Ганна Новосад народилася 28 липня 1990 року. У 2007 році закінчила Український гуманітарний ліцей при КНУ імені Тараса Шевченка. Ступінь бакалавра з політології отримала в 2011 році в Національному університеті Києво-Могилянська академія.
У 2013 році отримала ступінь магістра європейських студій в Університеті Маастрихта (Нідерланди). Є стипендіатом Фонду Відкритого Суспільства.
Протягом 2012−2013 років стажувалася в аналітичних центрах Іспанії і Чехії, учасник українсько-канадської парламентської програми.
З 29 серпня 2019 року – Міністр освіти і науки України.