ГоловнеПерерва

Топ 10 освітніх подій 2019 року

До вашої уваги Топ-10 подій у сфері освіти , які мали найбільший вплив на шкільне життя у 2019 році.

  1. Кабінет Міністрів презентував проект Програми діяльності Кабінету Міністрів України. Документ містить набір пріоритетних цілей, які ставить перед собою уряд, зокрема, і в освітній та науковій сферах

Час підвезення до опорного закладу не більше 30 хвилин в одну сторону якісним дорожнім покриттям.

Така норма міститься в програмі діяльності Кабінету міністрів України, опублікованій на сайті Верховної Ради.

А також, у кожній школі на кожні 300 дітей повинно бути мінімум 2 комп’ютерні класи по 15 комп’ютерів у кожному.

У школах швидкісний Wі-Fі Інтернет не менше 100 Мбіт/с.

Туалетні приміщення знаходяться в будівлі закладу.

Всі опорні школи і не менше третини шкіл у містах мають стадіон такого стандарту: велике або середнє (40 х 60) футбольне поле з професійним штучним покриттям, професійне легкоатлетичне покриття бігових доріжок, поле для міні-футболу із штучним покриттям, майданчик для баскетболу/волейболу з гумовим покриттям, зона воркаута, освітлення всіх майданчиків.

У кожному шкільному класі не менше 15 та не більше 30 учнів.

100% доступність будівель усіх шкіл, включаючи туалети, для дітей з особливими потребами та доступ для них на кожний поверх.

Кожна школа на 100% відповідає принципам нового освітнього простору.

Інклюзивний ресурсний центр – один на 7 000 дітей у сільській місцевості та один на 12 000 дітей у місті.

100% дітей 4–6 річного віку мають можливість бути охопленими різними формами дошкільної освіти (дитячі садки, ДНЗ).

  1. Малокомплектні школи

Міністр освіти і науки України Ганна Новосад вважає, що малокомплектні школи абсолютно не сумісні з успішними результатами навчання, і місцева влада має працювати над вирішенням цієї проблеми.

“Малокомплектні школи зовсім не сумісні з успішними результатами навчання”, – сказала Новосад на пресконференції у Києві.

Вона підкреслила, що питання малокомплектних шкіл є критичним.

“Місцеві органи влади, засновники шкіл мають будувати свою мережу так, щоб старша школа була відокремлена навіть фізично від базової школи, і могли акумулювати учнів з усього освітнього округу у своєму закладі освіти”, – зазначила Новосад.

  1. Запрацював Український інститут розвитку освіти

Український інститут розвитку освіти (УІРО) – агенція, що замість Інституту модернізації змісту освіти займатиметься впровадженням НУШ, а пізніше і зовсім перебере повноваження установи.

Вадим Карандій, який очолив УІРО, презентував ТОП-5 пріоритетів роботи Українського інституту розвитку освіти. Зокрема серед них:

  • супровід пілотування нового стандарту початкової освіти у 3, 4 класах;
  • дослідження якості дошкільної освіти з використанням міжнародного інструменту оцінювання ECERS;
  • участь у розробці Державного стандарту базової середньої освіти та типової освітньої програми базової середньої освіти;
  • підтримка професійного розвитку та зростання педагогічного працівника;
  • розробка ефективних процедур експертної оцінки якості навчальної літератури, пілотування їх у процесі відбору підручників для 4 класу.
  1. У вересні запрацювала домашня освіта

З вересня 2019 року батьки школярів можуть скористатися всіма видами індивідуальної форми навчання – сімейною (домашньою) освітою, екстернатом або педагогічним патронажем. Вони передбачають гнучкіший спосіб навчання та дозволяють створити індивідуальну освітню траєкторію під потреби кожної окремої дитини. Зміни до Положення, яке регулює кожну з цих форм, були затверджені наказом МОН та набрали чинності  20 серпня 2019 року.

Докладніше тут.

  1. Початок роботи освітнього омбудсмена

Кабінет міністрів України 14 серпня 2019 року призначив освітнім омбудсменом директора Київської спеціалізованої школи №148 ім. Івана Багряного Сергія Горбачова.

“В Україні це абсолютно нова інституція. І зараз перед нами величезна і дуже цікава робота — побудувати власне цю інституцію, залучити нових людей, сформувати команду. І найперше, що треба робити — це залучати саме активних людей, які переймаються захистом прав учасників освітнього процесу”, — розповів Сергій Горбачов.

Він наголосив, що права людини — це взагалі величезне, комплексне питання й вони мають специфічні відгалуження.

“Ключовими правами є право на життя, право на свободу і так далі. А от права освітні, вони є, скажімо так, специфічними саме для тих, хто вчиться і вчить. Ну, наприклад, право на справедливе оцінювання. Бо ми чудово розуміємо, що чимало конфліктів у школі і в закладах вищої освіти виникають через те, що неправильно оцінюють, несправедливо, незрозуміло. От це суто такий освітній аспект прав людини. Або право на гідне ставлення. Воно перетинається з загальними правами людини, але у школі має специфічну реалізацію”, — пояснив Сергій Горбачов.

  1. Реалізація механізму «гроші ходять за вчителем на підвищення кваліфікації»

Вчителі зможуть зарахувати собі як обов’язкове підвищення кваліфікації не лише навчання в інститутах післядипломної педосвіти, а й інші профільні курси. Відповідну постанову КМУ було прийнято 21 серпня 2019 року, на засіданні Уряду.

Також передбачається, що з 1 січня 2020 року вчителі зможуть використовувати виділені державою на підвищення кваліфікації кошти та навчатися в обраних ними організаціях.

«Гроші ходять за вчителем на підвищення кваліфікації – це фундаментальна новація, запроваджена Законом «Про освіту». Наша мета – дати вчителю свободу вибирати найкращі для його зростання курси. Дуже довго ми дискутували про процедури та механізми, як саме цей інструмент мало бути впроваджено. В результаті довгих консультацій з Міністерством фінансів та іншими ЦОВВами ми дійшли до варіанту, прописаного в цій постанові. Як на мене, це не найкращий з можливих варіантів, задумували ми цей механізм трохи інакше, проте це вже оптимістичний початок. Я сподіваюсь, що надалі цей інструмент ще вдосконалюватиметься. Особливо важливо переглянути умови після певного часу з моменту впровадження, щоб відкоригувати, врахувавши отриманий досвід», – пояснила ексміністр освіти і науки Лілія Гриневич.

  1. З’явились результати міжнародного дослідження PISA.

Результати українських учнів/студентів у PISA-2018 виявились гірші, а з математики – значно гіршими порівняно із середніми значеннями по країнах Організації економічного співробітництва і розвитку – держав, які мають високі стандарти в освіті та інших галузях суспільного життя. Це прослідковується в усіх трьох компетенціях, рівень яких досліджує PISA, – читацькій, математичній та природничо-науковій.

Згідно з результатами PISA-2018, базового рівня – мінімального, якого в кінці першого етапу середньої освіти мають досягти учні, – в Україні не досягли:

  • з читацької грамотності – 25,9% українських підлітків,
  • з математичної – 36%,
  • з природничо-наукової – 26,4%.

Докладніше тут.

  1. Розпочався інституційний аудит шкіл

Впродовж листопада 2019 року на базі двох шкіл на Київщині пройшов пілот інституційного аудиту. Він випробував новий підхід до оцінювання якості освіти у школах та замінив застарілу процедуру атестації. Старт пілоту розпочався 4 листопада 2019 року, у Літківській школі ім. М. Стельмаха.

Під час аудиту оцінювалось:

  • освітнє середовище (наскільки безпечно та комфортно у школі, як організоване харчування, чи вистачає необхідного для навчання обладнання, кабінетів тощо);
  • оцінювання учнів (як вимірюються навчальні досягнення школярів, наскільки процес є прозорим та зрозумілим);
  • педагогічна діяльність (якість викладацької роботи, професійний розвиток педагогів, партнерство між вчителями, батьками та учнями);
  • управлінські процеси (наскільки рішення керівництва сприяють забезпеченню та постійному вдосконаленню освітньої діяльності, чи є ефективною внутрішня система забезпечення якості освіти тощо).
  1. Сертифікація педагогічних працівників

В Україні у 2019 році завершився перший пілотний проєкт із сертифікації педагогічних працівників. На засіданні комісії при Міністерстві освіти і науки України, 27 листопада 2019 року, встановлено граничну кількість балів за вивчення практичного досвіду роботи учасників сертифікації та незалежного тестування.

«705 учасників сертифікації з 857 пройшли сертифікацію успішно. Це високий показник, який свідчить, що українські вчителі «йдуть в ногу з часом» і готові сприймати зміни, змінюватися самі, вдосконалюватися та розвиватися. Приємно відзначити, що учасники сертифікації, попри певний острах щодо нової процедури, змогли гідно показати свої практичні уміння у використанні сучасних підходів та технологій навчання», – зазначив Руслан Гурак, голова Державної служби якості освіти України.

  1. Ганна Новосад – Міністр освіти і науки України

Міністром освіти і науки України обрано народного депутата від партії Слуга народу Ганну Новосад.

Ганна Новосад працює в міністерстві з 2014 року. З березня по листопад 2014 року обіймала посаду радника міністра, після чого в грудні 2017 року стала гендиректором директорату стратегічного планування та європейської інтеграції МОН.

Ганна Новосад народилася 28 липня 1990 року. У 2007 році закінчила Український гуманітарний ліцей при КНУ імені Тараса Шевченка. Ступінь бакалавра з політології отримала в 2011 році в Національному університеті Києво-Могилянська академія.

У 2013 році отримала ступінь магістра європейських студій в Університеті Маастрихта (Нідерланди). Є стипендіатом Фонду Відкритого Суспільства.

Протягом 2012−2013 років стажувалася в аналітичних центрах Іспанії і Чехії, учасник українсько-канадської парламентської програми.

З 29 серпня 2019 року – Міністр освіти і науки України.

  
Back to top button