Тема: Практичне заняття. Що можна дізнатись про особистість Александра Великого за історичними джерелами (Всесвітня історія. Історія України 6 клас. Нова програма)

Мета: На основі раніше отриманих знань і опорних умінь у новій навчальній ситуації учні самостійно вирішують проблемно-пізнавальні завдання, публічно представляють результати індивідуальної та колективної творчої діяльності, освоюють складніші способи вивчення історичного минулого. Формувати та розвивати в учнів дослідницькі уміння, навички пошуково – дослідницької роботи (виявлення проблем, збір інформації), спостережливість, уміння висувати гіпотези, узагальнювати, розвивати    аналітичне мислення; сприяти підвищенню особистої впевненості у кожного учасника проекту. Забезпечити механізм розвитку критичного мислення дітей, уміння шукати шляхи  вирішення проблеми.
Обладнання: Всесвітня історія. Історія України: підруч. для 6 класу загальноосвітніх навчальних закладів/ О.І. Пометун, П.В.Мороз, Ю.Б. Малієнко.-К.: Видавничий дім «Освіта», 2014 – 256 с., наочність.
Тип уроку:  урок практичного застосування знань, навичок і умінь.
Основні поняття: Еллінізм
Очікувані результати
Після цього уроку учні зможуть:

  • називати дати Східного походу Александра Великого;
  • показувати на карті кордони держави Александра Великого;
  • характеризувати діяльність Александра;
  • застосовувати та пояснювати на прикладах поняття: «еллінізм;

Хід уроку

І.  Організаційний момент
Повідомлення теми та мети уроку.

ІІ. Актуалізація опорних знань
Історична розминка
Учні мають закінчити запропоновані речення.

  • Батько історії — … (Геродот).
  • Демократія — … (влада народу).
  • Олігархія — … (влада декількох).
  • Аристократія — … (влада кращих).
  • Агора — … (місце проведення народних зборів).
  • Акрополь — … (верхнє місто).
  • Місто‑держава у Давній Греції — … (поліс).
  • Пелопоннеська війна — … (війна між Афінами та Спартою).
  • Оратор — … (людина, що вміє красиво і переконливо говорити).
  • «Філіппіки» — … (промови Демосфена, спрямовані проти Філіппа II).
  • «Македонська фаланга» — … (побудова війська в армії Філіппа II).
  • Столиця Македонії — … (Пелла).
  • Значення імені «Александр» — … («захисник людей»).
  • Про що мріяв Александр Македонський? (Завоювати увесь світ)

ІІІ.  Мотивація навчальної діяльності
Після загибелі Філіппа II престол посів двадцятирічний Александр. Пізніше його назвуть Великим. Чим молодий правитель заслужив таке прізвисько?

Тільки-но Александр посів батьківське місце, грецькі міста забунтували. Їхні жителі сподівалися, що молодий цар не зможе впоратися з повсталими, та вони жорстоко помилилися. Александр нещадно розправився з бунтівниками. Потім він знайшов привід для війни з персами, обвинувативши їх у вбивстві батька. Багато греків і македонян підтримали Александра, бажаючи заволодіти багатствами перських царів.

Дисципліноване, прекрасно озброєне, добре навчене, підсилене досвідченими грецькими воїнами військо беззаперечно корилося залізній волі Александра. Воїни поважали свого командира, тому що він повністю розділяв із ними весь тягар похідного життя, нехтуючи всіма зручностями. Цар відмовився від громіздкого обозу, що зробило армію дуже рухливою. Александр не взяв із собою великих запасів їжі й одягу: він був переконаний, що все необхідне вони знайдуть у переможеного супротивника.

ІV. Вивчення нового матеріалу
Робота в малих групах.

Теми репортажів

  1. Битва на р. Гранік.
  2. Битва при Іссі.
  3. Битва при Ґавґамелах.
  4. Читаючи один за одним наведені фрагменти з творів давніх авторів, визначайте, які риси характеру Александра ви помітили, і запишіть його характеристику.

З «Порівняльних життєписів» Плутарха

Одного разу привели Філіппу коня Букефала…, але кінь виявився неприборканим і непридатним для їзди. Розгніваний Філіпп звелів забрати Букефала як коня дикого й необ’їждженого. Тоді Александр сказав: «Якого чудового коня втрачають люди, котрі через своє боягузтво не можуть його приборкати!»

Александр миттю підбіг до коня, схопив його за вуздечку. Деякий час Александр біг поряд із конем і гладив його рукою, а коли побачив, що той перестав боятися, скочив на коня і впевнено сів. Помітивши, що кінь заспокоївся,

Александр попустив віжки й помчав уперед.

Ще хлопчиком Александр виявляв велику стриманість: хоч і мав він запальну й непогамовну вдачу… Не ганявся він за будь-якою славою й не шукав її абиде…

.. любов до медицини прищепив Александру не хто інший, як Аристотель. Бо Александр цікавився не тільки теорією цієї науки, а навіть, як можна зробити висновок з його листі в, допомагав хворим друзям, призначав їм різні способи лікування й харчування. Окрім того, він від природи любив літературу і багато читав. Він вважав і говорив, що читання «Іліади» — це засіб виховання в собі військової доблесті. Примірник видання, виправленого Аристотелем і відомий під назвою «Іліадав скринь ці», Александр… завади мав при собі і клав разом з кинджалом під подушку.

Він вирізнявся надзвичайною стриманістю в їжі. «Мій вихователь, — казав він, — готував так: на сніданок — нічний перехід, на обід — мізерний сніданок.

З «Порівняльних життєписів» Плутарха

…полководці Дарія зібрали велике військо і вишикували його біля переправи через річку Гранік… Більшість у війську Александра боялася як глибини річки, так і стрімкого берега на протилежному боці, на який треба було видиратися й одночасно битися… І сам першим кинувся в річку… Він вів військо на ворожі стріли і списи, на стрімкі скелі, вщерть заповнені піхотою й кіннотою ворога, через бурхливу річку, яка несла й топила коней і людей… Не зважаючи ні на що, Александр ціною неймовірних зусиль досяг протилежного берега…

З «Історії Александра Македонського» Руфа Квинта Курція

Жителі міста Гордій показали Александру колісницю, дишло якої було зав’язане таким складним вузлом, що не можна було побачити, де він починається і де закінчується. Царю повідомили, що, за давнім передбаченням, володарем усієї Аз її стане той, хто розв’яже цей вузол. ІАлександра охопило пристрасне бажання виконати давнє передбачення.

Проте, це йому ніяк не вдавалося. Тоді він вихопив меч і зі словами: «Неважливо, у який спосіб він буде розв’язаний», розрубав вузол.

Після перемоги біля міста Ісса Александр захопив у полон матір, дружину й двох доньок перського царя Дарія III.

З «Порівняльних життєписів» Плутарха

Александр… послав до них… передати, що Дарій не загинув і їм нема чого боятися його, Александра, тому що війну за владу він веде тільки з Даріем, а в їх розпорядженні буде все те, чим вони користувалися за панування Дарія… Александр не позбавив сім’ю Дарія почестей, які вона мала раніше, не зменшив кількості слуг а засоби на їхнє утримання навіть збільшив…

З «Історичної бібліотеки» Діодора Сицилійського

Александр зі своїм військом відправився до Єгипту і мирним шляхом оволодів усіма містами цієї країни. Єгиптяни радісно прийняли Александра як визволителя від насилля персів, котрі нівечили їхні святині. Цар відвідав храм бога Амона, де жерці проголосили його сином великого Амона.

Тут Александр вирішив заснувати велике місто між озером і морем. Він назвав місто своїм ім’ям — Александріею. Місто стало таким великим, що багатьма вважалося першим у світі.

V.Закріплення знань учнів

Використовуючи набуті знання та застосовуючи пам’ятку, складіть історичний портрет Александра Македонського.

Як скласти історичний портрет Послідовно відповідайте на запитання:

  1. Де і коли народилась ця людина?
  2. Де і в яких умовах жила, виховувалася?
  3. Які особисті якості та риси вдачі їй притаманні? Наведіть приклади.
  4. Які основні справи її життя?
  5.  За що людство пам’ятає цю людину?
  6. Висловте особисте ставлення до цього історичного діяча.

Перевірте засвоєне на уроці

  • Чи сподобався Александр Македонський вам особисто?
  • Яким намагалися показати Александра давні митці?

VІ. Домашнє завдання

  1. Опрацювати матеріал § 39

Конспекти уроків історії на сайті “Шкільне життя”

Завантажити: Тема: Практичне заняття. Що можна дізнатись про особистість Александра Великого за історичними джерелами (Всесвітня історія. Історія України 6 клас. Нова програма) (Розмір: 32.0 KB, Завантажень: 1722)
Мета: На основі раніше отриманих знань і опорних умінь у новій навчальній ситуації учні самостійно вирішують проблемно-пізнавальні завдання, публічно представляють результати індивідуальної та колективної творчої діяльності, освоюють складніші способи вивчення історичного минулого. Формувати та розвивати в учнів дослідницькі уміння, навички пошуково - дослідницької роботи (виявлення проблем, збір інформації), спостережливість, уміння висувати гіпотези, узагальнювати, розвивати    аналітичне мислення; сприяти підвищенню особистої впевненості у кожного учасника проекту. Забезпечити механізм розвитку критичного мислення дітей, уміння шукати шляхи  вирішення проблеми. Обладнання: Всесвітня історія. Історія України: підруч. для 6 класу загальноосвітніх навчальних закладів/ О.І. Пометун, П.В.Мороз, Ю.Б. Малієнко.-К.: Видавничий дім «Освіта», 2014 - 256 с., наочність.…

Оцінити

0

Залишити коментар

Ваша електронна адреса не буде опублікована.Обов'язкові поля позначені *

*