Тема: Позакласне читання. Олена Пчілка. «Сосонка». (5 клас. Українська література)

Мета:
  Навчальна: ознайомитись із біографією та творчістю Олени Пчілки; ви­значити головну думку твору; викликати інтерес учнів до самостійного читання.
  Виховна: виховувати інтерес до літературного спадку українського народу.
  Розвивальна: розвивати творчу уяву, логічне мислення, культуру зв’язного мовлення.
Тип уроку: позакласне читання.
Обладнання, наочність: портрет автора, книжкова виставка його творів, дидактичний матеріал.
ПЕРЕБІГ УРОКУ

  1. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
  2. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
  3. 1. Бесіда

▼   Як ви гадаєте, в чому справжнє щастя?

▼ Пригадайте, що ви знаєте про оповідання,

▼ Які оповідання ви читали?

▼   На яке свято встановлюють ялинку?

▼ Як називають новорічну ялинку?

  1. Шифровка (назва оповідання)

Сьогодні на уроці ми з вами розглянемо оповідання Олени Пчілки. Щоб дізнатись, яке саме, потрібно відгадати зашифроване слово.

(Сосонка)

III. ОПРАЦЮВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

  1. Короткі відомості про автора

Народилася Ольга Петрівна Драгоманова 29 липня 1849 року на Полтавщині, у місті Гадячі.

Ось як розповідала Ольга Петрівна про місця, де минуло її ди­тинство:

«Була та гадяцька садиба на високій, крутій горі і спускалася до річки Псла. Під самим Гадячем впадає у Псьол річка Грунь і ра­зом з водами Псла оточує великий острів з кучерявими вербами, а поза островом розстеляється зелена долина, поки не замикає її на обрію великий вічнозелений бір сосновий… Дивлячись з нашого вікна на все те поєднання гір, води і зеленощів, я завжди думала, що се чи не найкращий на всю Полтавщину краєвид, — а вона ж має так багато чудових куточків».

Олена Пчілка походила з славетного роду Драгоманових, відо­мого ще за часів гетьманщини. Предки її перебували на диплома­тичній службі в Богдана Хмельницького, дядько — декабрист Яків Драгоманов — помер на засланні в Сибіру, батько Ольги Петрівни мав юридичну освіту, захоплювався літературою, писав вірші, опо­відання, збирав народну творчість. У своїй юридичній практиці «держав руку «дрібноти», усяких людей козацького роду».

Дітей у сім’ї Драгоманових привчали шанувати природу, люби­ти мистецтво. З гордістю за своїх батьків Олена Пчілка говорила, що в той темний, жорстокий час, коли повновладно панувало деспо­тичне право, у їхній сім’ї ні з кого не знущались, нікого не карали, і діти виростали, не бачивши ніяких диких сцен розправи сильного з підвладним, а наставляло на добрий розум їх лише спокійне і ла­гідне слово.

Дітей гляділа й виховувала мама.

З дванадцяти років Ольга Драгоманова навчалась у Київському пансіонаті шляхетних дівчат.

1886 р. виходить перша збірка поезій Олени Пчілки під назвою «Думки-мережанки», публікуються її оповідання та вірші в україн­ському журналі «Зоря».

У кінці 90-х років родина Косачів переїжджає на постійне мешкання до Києва. Ольга Петрівна завідує літературним відділом «Київського літературно-артистичного товариства», стає редакто­ром і видавцем журналу «Рідний край», виступає з доповідями про українських, російських та польських письменників, пише нариси та спогади про видатних діячів української культури: Т. Шевченка, Є. Гребінку, М. Лисенка,

М. Старицького, М. Драгоманова, Б. Грінченка,

П. Житецького та ін.

Ольга Петрівна Драгоманова була активною громадською діяч­кою, для багатьох взірцем мужності, сили волі, незламності духу. Протягом усього життя вона наполегливо, безкомпромісно боролася за майбутнє відродження національної культури, за право говорити, писати й друкувати книжки рідною мовою.

Померла Олена Пчілка 4 жовтня 1930 року в Києві.

  1. Історія псевдоніму

Багато захопливих книжок для дітей написала Олена Пчіл­ка. Її твори навчають нас любити Україну, бути її патріотами. Добру працю Олени Пчілки можна охарактеризувати народним прислів’ям: «Родюча, як земля, а робоча — як бджола».

Родина жила в просторому будинку, при якому був гарний сад з пасікою. «Ми, діти, геть уже пізніше дуже любили той садочок і ті вулики,— писала Олена Пчілка.— А коли б хто хотів знати, то й свій письменницький псевдонім позичила я від тих, добре мені знайомих пчілок».

  1. Робота над змістом твору

Сюжет оповідання

На початку твору ми бачимо, як сосонка величається, красується перед своїми сусідками, березами та липками: «Стоїте деркачами?.. Ой світе мій, яка ж я гарна та велична!» Весь час вона підкреслюва­ла свою красу і шляхетність.

Та недовго втішалася наша сосонка: спочатку її зрубали, один вечір помилувалися, викинули, а потім поставили замість віхи. Але таке трапляється не тільки з природою, а й з людьми. Учора вона була така велична, а сьогодні нікому не потрібна.

У цьому творі поєднується реальне і казкове. Людина виявила себе байдужою до природи.

Головний герой твору Івась переживає радість і захоплення. А коли він покинув рідний дім, то охопили його і смуток, і страх, і розпач: «Був він Івась, а то став уже «Ванька»… Одно слово, за по­пихача в усіх». Не витримав Івась чужої хати. Втік він додому, де його відігріли. Там його нагодували, ніхто не бив. Адже недаремно кажуть у народі: «Ліпше своя хата, ніж чужі палати».

Тема: відображення духовного світу героїв.

Ідея: відтворення світу людини і природи.

Основна думка: прагнення до щастя.

Сюжетні лінії: історія сосонки та історія життя Івася, панське життя (3 сюжетні лінії).

Головні герої: Івась, Сосонка.

Персонажі: переважно із українського панства та селянства.

Жанр: соціальне оповідання.

  1. Гра «Хто швидше?»

Знайди цитату в творі.

1) Опис сосонки: «Була вона не дуже велика, але й немаленька, саме мірненька та така зграбнесенька, круглесенька, зелені глиці аж сяють, а молоді пагонки, як свічечки, стремлять, прості та ясні».

2)  Опис вбраної сосонки: «Вся вона сяє свічечками, ліхтариками, все гілля обчіпляне яблучками, якимись цяцьками, червоними, синіми, золотими, аж у очах мигтить! Під сосною, на примості, стоять ляльки, коники, щось таке ще…»

3)  Що добув Івась на святі? («кілька золотих горіхів, червоних яблу­чок, цукерків у кошику маленькому, солодкого коника і паперову золоту рибку!»)

4)  Коли зник Івась («Була масниця, був у панів великий бенкет; в будинку знявся такий шарварок, що ніхто й не зауважив, як зник Івась. Огледілися потім: «Де Ванька? Покличте Бань­ку!» А «Баньки» вже й сліду нема — за містом уже!)

5)  Що трапилось в дорозі додому? («Лишенько! Збився Івашко з дороги! Кидається він то в той, то в той бік, сльози рвуться з       очей, бо нічого не вдіє! Не знає вже, де він і що… Може, воно недалеко від дому, а може,— зовсім не туди він іде, куди слід! «Боже мій! — плаче Івась,— що ж се зі мною буде? Замерзну я в полі!» (А вже й так ноги дуже померзли!) Плаче бідний Івась, крізь завірюху нічого перед собою не баче. Коли се дивиться — щось мріє… Перше злякався, думав, що вовк; коли ні: то дерево… Боже мій, та се ж та сосонка, що батько Івасів поставив; он і          друга віха!)

  1. УЗАГАЛЬНЕННЯ УРОКУ,

ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

  1. Тестове опитування
  2. Яка пора року описана в оповіданні Олени Пчілки «Сосонка»?

А Весна;

Б літо;

В зима;

Г осінь.

  1. Ким для батька Івася була нянька?

А Подруга;

Б кума;

В тітка;

Г сестра.

  1. Чим пригощала нянька Івася?

А Чаєм та бубликом;

Б чаєм та шматком пирога;

В чаєм;

Г      чаєм та цукерками.

  1. Яке свято описано в оповіданні?

А Різдво;

Б Новий рік;

В Коляда;

Г Водохрещення.

  1. Що зробив старший слуга з Івасем?

А Вигнав;

Б посварив;

В поцілував;

Г побив.

  1. Куди відвезли Івася?

А В ліс;

Б в місто;

В на службу до панів;

Г до бурси.

  1. Що змінили насамперед господарі Івасю?

А Одежу;

Б ім ’я;

В зачіску;

Г прізвище.

  1. Як звали Івася на службі?

А Петро;

Б Захар;

В Ванька;

Г Санька.

  1. Хто допоміг Івасю знайти дорогу ,додому?

А Сосонка;

Б зоря;

В заєць;

Г старий дід.

  1. Хто почув плач Івася?

А Батько;

Б брати;

В сестри;

Г мати.

  1. Скільки років було Івасеві?

А 9;

Б 11;

В 8;

Г 10.

  1. Що снилося вночі Івасеві?

А Рідна домівка;

Б осяяна сосонка.

В свято;

Г цукерки.

  1. Цифровий диктант (усно чи письмово)

(За кожну правильну відповідь — 1 бал.)

1    Івась з батьком продали сосонку.

2    Сосонку порубали на дрова.

3    Івася пригостили бубликом.

4    У панів було двоє дітей.

5    Івасю купили нову одежу.

6    Хлопчик втік від панів.

7    Івась без допомоги знайшов свою хату.

8    Сосонка допомогла Івасеві.

9    Сосонка стояла біля подвір’я.

10 Івась помер у лісі.

(Шифр 1011010110)

  1. Робота з картками в парах (групах)

Картка № 1

  1. Напишіть невеличкий лист до батьків Івася.
  2. Кому належать ці слова: «Я покинув, я не можу там бути, там мене б’ють усі… Я не можу!»? (Івась)
  3. Які сюжетні лінії оповідання?

Картка № 2

  1. Напишіть невеличкий лист до сосонки.
  2. Кому належать ці слова: «Пани шукають хлопця до послуги в горницях і що добре було б віддати в ту службу Івася»? (Мак­симова кума)
  3. Яка головна ідея оповідання?

Картка № З

  1. Напишіть невеличкий лист до Івася.
  2. Кому належать ці слова: «А що? Де ваші кучері гарні та рясні? Стоїте деркачами! Ох, що то за хороша річ, як хто шляхетного роду! Нема в світі кращих, як ми, сосни! Ой світе мій, яка ж я гарна та велична!»? (Сосонка)
  3. Яка тема оповідання?
  4. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ
  5. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Ознайомитись із народними казками.

Шкільне життя

Завантажити: Тема: Позакласне читання. Олена Пчілка. «Сосонка». (5 клас. Українська література) (Розмір: 62.9 KB, Завантажень: 121)

Залишити коментар

Ваша електронна адреса не буде опублікована.Обов'язкові поля позначені *

*