Тема: «Неопалима купина», «Як виникли Карпати», «Чому в морі є перли і мушлі». Уявлення про добро і зло. (5 клас. Українська література)

Мета:
□  Навчальна: продовжити ознайомлення з міфологічними творами, вміти їх переказувати та тлумачити їхній зміст, отримати уявлення про боротьбу добра і зла в художній літературі.
□  Виховна: прищеплювати шанобливе ставлення до первісних уявлень людей.
□  Розвивальна: формувати світогляд та кругозір учнів.
Тип уроку: засвоєння нових знань і формування вмінь.
Обладнання, наочність: дидактичний матеріал.
ПЕРЕБІГ УРОКУ

    І. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

  1. Забезпечення емоційної готовності до уроку
  2. Перевірка домашнього завдання

▼ Чого навчають міфи?

▼ Які реальні та фантастичні елементи ви знайшли в міфах про Берегиню та Дажбога?

  1. Актуалізація опорних знань

▼  Чи вірите ви в те, що події в міфах могли відбуватись насправді?
▼ Які версії виникнення гір ви знаєте? Як гадаєте, звідки на­справді вони взялися?
▼ Назвіть речі або матеріали, які, на вашу думку, не можуть го­ріти в огні. Чому це відбувається?
▼ Що таке «мушлі»? Чи знаєте ви, з чого вони утворюються?
▼ Які вчинки ви вважаєте добрими, а які — лихими? Як ви від­різняєте добро та зло в повсякденному житті?
▼ Чи можуть добрі люди робити погані вчинки та навпаки? Об­ґрунтуйте свою думку.

  1. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ

III. ОПРАЦЮВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

  1. Вступне слово вчителя

— Все у світі має свій початок, щось звідкись береться, а це означає, що в будь-якого творіння є творець та окреме призначення в цьому світі. Погляньте навколо — усе, що нас оточує, було створе­но або людьми, або вищими силами. І якщо можна зрозуміти, хто зробив стіл, книгу та вікно, то звідки насправді взялися річки, гори, дерева? Чи замислювались ви над тим, хто або що сприяло їхній по­яві? Природознавчі науки дадуть вам чіткі відповіді на це питання, але художня література має свої, більш цікаві історії, з декількома з них ми ознайомимось сьогодні на уроці.

  1. Читання та аналіз міфів

2.1. «Неопалима купина».
2.1.1.     Додаткова інформація за змістом тексту.
Неопалима купина — у Біблії це терновий кущ, що горить, але не згорає, у якому Бог з’явився Мойсею, що пас овець у пустелі по­близу гори Синай. Коли Мойсей підійшов до куща, щоб поглянути, «чому кущ горить вогнем, але не згорає», Бог звернувся до нього з куща, що горів, призвавши вивести народ Ізраїлю з Єгипту в зем­лю Обітовану.

Неопалимою купиною в народі називають ясенець. Ясенці — дуже гарні рослини. Мають привабливі білі або рожеві п’яти­пелюсткові квіти, зібрані в китицеподібні суцвіття. Причому чотири пелюстки спрямовані вгору, а п’ята — донизу. Чіткі темніші жилки на пелюстках збігаються в центральній частині квітки, де на її дні міститься нектар. Ясенець має цупке темно-зелене непарно-перисте листя, схоже формою на листочки ясена. Мабуть, тому і назвали її лагідним словом «ясенець». Ця рослина густо вкрита великою кількістю буро-чорних волосинок. Це своєрідні мініатюрні резерву­ари, наповнені ефірною олією. Завдяки їй ясенець має запах, схожий на суміш ароматів кориці та камфори. Спекотної літньої пори ефірна олія починає випаровуватися. Може трапитися самозаймання. Квіт­ка сама спалахує тремтливим зеленувато-блакитним або рожевим полум’ям. Кілька секунд ясенець стоїть, оповитий вогнем. Та ще мить, і полум’я гасне, а рослина продовжує стояти неушкодженою. Бо ж горіла не вона сама, а легкі речовини в повітрі навколо неї.

Зустрівши ясенець у природі, будьте обережними. Речовини, які він виділяє, можуть викликати враження шкіри, отруєння ор­ганізму. Крім того, це — рідкісна рослина, що має лікувальні влас­тивості. Ще за старослов’янських часів ясенець використовували для лікування різноманітних захворювань. У XII столітті в країнах Сходу його застосовували як добрий засіб від укусів змій. Нині на­стій трави ясенця дає значний ефект у разі лікування захворювань шкіри.

2.1.2. Тема: зображення осади Дорогобужа загарбниками, демон­стрування сили і духовної міцності мешканців міста.
2.1.3.     Ідея: уславлення незламного духу українців перед облич­чям небезпеки.
2.1.4. Виразне читання легенди.
2.1.5. Аналіз твору «Неопалима купина» у формі бесіди за пи­таннями:
▼ Про яку квітку йдеться в оповіді?
▼ 3 якою метою чужоземці прийшли до Дорогобужа?
▼ Як тлумачили ворожі володарі відповідь мешканців?
▼ Чим дивувала ворогів не бачена ними раніше квітка?
▼ На вашу думку, які риси характеру притаманні загарбникам та мешканцям міста?
▼ Що несе в собі образ неопалимої купини для України?
▼ Як використовується символ купини у відомій іконі?
▼ Що цікавого ви дізнались з цього твору?

2.2. «Як виникли Карпати».
2.2.1.  Додаткова інформація за змістом тексту.

Карпати — гірська система на сході України, найбільша висота в Україні — гора Говерла (2061 м). У Карпатах знаходиться значна частина всіх лісів України. Карпатські гори відносно молоді — їм понад 25 мільйонів років.

Назва «Карпати» має давньовічну історію і такі значення у пере­кладі, як «камінь», «купа каміння», «значні нерівності», «підводні каміння», «значні стовбури», або «коріння».

2.2.2.     Тема: історія утворення Карпатських гір за народним повір’ям.
2.2.3.     Ідея: перемога справедливості та правди над кривдою та ґнітом.
2.2.4.     Виразне читання легенди.
2.2.5.     Аналіз твору «Як виникли Карпати» у формі бесіди за пи­таннями:

▼ Який ландшафт був навкруги в той час?
▼ Які відносини були між господарем та його людьми?
▼ Хто такий Карпо? Охарактеризуйте цього персонажа.
▼ Які почуття викликає у вас велетень Силун?
▼ Чому природа допомогла Карпові здолати велетня?
▼ Як, за легендою, Силун пов’язаний з утворенням Карпат?
▼ Чому гори дістали таку назву? Як назвали озеро біля них?
▼ Чи знаєте ви які-небудь інші легенди про утворення Карпат?

2.3. «Чому в морі є перли і мушлі».

2.3.1. Додаткова інформація за змістом тексту.

Мушля — це захисний скелетний утвір, що вкриває тіло багатьох найпростіших, більшості молюсків, плечоногих та деяких ракопо­дібних. Для практичного використання та колекціонування най­більше значення мають мушлі молюсків.

З мушель молюсків з давніх часів виготовляли посудини, лож­ки, ножі, скребки, риболовні крючки, сигнальні ріжки, амулети, прикраси, навіть гроші. З деяких мушель добувають перламутр, а з інших — складаються вапняки та інші осадкові породи, що правлять за будівельний матеріал. Мушлі давно стали предметом колекціонування науковців, художників та прихильників мис­тецтв. Особливо поціновувались великі за розміром мушлі, ними навіть викладали тло картин або екзотичні фігури.

Перлина (рос. жемчуг, англ. реагls) — виникає всередині мушлі, коли туди потрапляє стороння речовина (напр., піщинка), схожа на перламутрове зерно кулястої форми. Розміри перлів — від мікро­скопічних до голубиного яйця. Колір білий, рожевий, жовтуватий, іноді — чорний. Розрізняють перли морські і річкові.

Найбільша морська перлина («Перлина Аллаха») важить 6,370 кг. Її виловили 7 травня 1934 року. Перли вирощують також штучно. Прикраси із перлів були відомі чи не з доісторичних часів, це один із ранніх дорогоцінних каменів, відомих людині.

Перли — надзвичайно «живі» самоцвіти. Ніжні, ледве помітні м’які переливи кольорів, плями яскравого світла плями на гладкій ма­товій поверхні, акуратної природної кулеподібна форма. Не випадково поняття «перлина» стало синонімом всього красивого та досконалого.

За переказами, перли сприяють довголіттю, процвітанню та до­бробуту, оберігають від невірних друзів. Вважалось, що перли да­рують його володарю розсудливість, тому його ніхто і ніколи не об­дурить. Вони вважались символом чистоти, тому в багатьох країнах вони — обов’язковий компонент у весільному наряді нареченої.

2.2.2. Тема: легенда про виникнення перлів та мушель.
2.2.3. Ідея: роль природи в появі нових творінь.
2.2.4. Виразне читання легенди.
2.2.5. Обговорення за питаннями:

▼ Що таке мушлі? Звідки вони беруться?
▼ Як з’являються перлини? Що сприяє цьому?
▼ Чи сподобалась вам легенда? Який зв’язок вона має з реаль­ністю?

  1. Уявлення про добро і зло

Добро — це благо, щось правильне, позитивне. Людській волі є властивим бажання добра, краси або правдивого щастя. Кожна людина гостро відчуває природне бажання добра, яке б зробило її щасливою. Добро протистоїть злу, поганому, руйнівному, нега­тивному початку.

Зло — це щось погане, якась кривда та справедливість. Тобто все, що викликає в нас незадоволення, огиду, або взагалі оцінюється нами негативно.

У душі кожної людини завжди живуть ці дві несумісні проти­лежності — добро і зло. Хто з них переможе, такою і буде людина. Дуже важливо, щоб душі більшості з нас були чистими, щедрими, щоб зло не мало змоги оселитися там і перемогти.

Пригадайте ті казки, які розповідали вам бабусі,— у них за­вжди перемагають справедливість, правда, добро, незважаючи на важкі перешкоди та вчинки поганих персонажів. У них герої знешкоджують страховиськ, відьом, підступних тварин. У казках завжди щасливий кінець. Завдяки їм ми знайомимось із добрими героями: хоробрими воїнами, відважними принцами, богатирям, намагаючись наслідувати їх, та недолюблюючи поганих — Чахлика невмирущого, Бабу-Ягу тощо. Казки вчать доброти, милосердя, любові, вони — наші перші вчителі.

  1. УЗАГАЛЬНЕННЯ УРОКУ

ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

  1. Тестове опитування
  2. Хто хотів завоювати місто Дорогобуж?

А Великий князь Новгорода;
Б королі польський та угорський;
В московський цар;

Г король візантійський та румунський.

  1. Яке послання передали мешканці міста?

А Білу хустину;
Б листа про капітуляцію;
В ключі від брами;

Г ясенове листя з блідо-рожевим суцвіттям на верхівці.

  1. Як ви гадаєте, що символізує неопалима купина?

А Символ незламності волі;
Б ознака доброї волі;
В вічне полум’я життя;
Г квітка-захисник.

  1. Де можна знайти зображення неопалимої купини?

А На грошових купюрах;
Б на іконі Богородиці;
В на музейних експонатах того часу;
Г на гербі міста Дорогобужа.

  1. Що трапилося з ясеновим листям, коли його підпалили во­роги?

А Згоріло вщент;
Б не горіло зовсім;
В спалахнуло та залишилося неушкодженим;
Г сильно диміло.

  1. Які ще властивості має рослина ясенець?

А Лікувальні;
Б чародійні;
В охоронні;
Г не вивчені.

  1. Хто був володарем долини?

А Воїн Синевір;
Б козак Карпо;
В велетень Силун;
Г      Соловей-розбійник.

  1. Ґаздівство, на якому добре розумівся володар, це:

А кузня;
Б хазяйство;
В чаклування;
Г військова справа.

  1. Де жили кріпаки, що працювали на нього?

А У гарному селі неподалік;
Б в палаці разом із господарем;
В у спеціальному приміщенні;
Г в дерев’яних зрубах та землянках.

  1. Чому Карпо звернувся до господаря?

А Хотів поскаржитися;
Б хотів отримати розрахунок;
В хотів по-дружньому побалакати;
Г хотів дати пораду.

  1. Чим закінчилася розмова кріпака з господарем?

А Велетень заплатив кріпакові та відпустив його;
Б кріпак помер від удару об землю;
В велетень провалився крізь землю;
Г вони залишилися найкращими друзями.

  1. Де, згідно з твором, утворилися найвищі гори?

А На Гуцульщині;
Б на Поділлі;
В на Вінниччині;
Г на Слобожанщині.

  1. Робота з картками в парах (групах)

Картка № 1

  1. Міні-твір «Якби троянда мала чудодійні властивості…» (5-7 ре­чень).
  2. Кому з героїв належать такі слова: «Маю з Вами поговорити. Служив я Вам довго й чесно, та маю додому повертатися, аби матінку живою застати… Платню за службу хочу попросити…»? (Карпо, «Як виникли Карпати»)
  3. Хто є добрим персонажем твору «Неопалима купина»? (Мешкан­ці Дрогобужа)

Картка № 2

  1. Міні-твір «Якби ромашка мала чудодійні властивості…» (5-7ре­чень).
  2. Кому з героїв належать такі слова: «Мені старійшини доручили передати тільки це. А ще веліли сказати: якщо вам цього зілля замало, то ось довкола вас на пагорбі його цвіте скільки завгод­но»? (Посланець, «Неопалима купина»)
  3. Хто є злим персонажем твору «Як виникли Карпати»? (Велетень Силун)

Картка № З

  1. Міні-твір «Якби пролісок мав чудодійні властивості…»? (5-7речень)
  2. Кому з героїв належать такі слова: «Нікуди не підеш! — розі­злився пан.— То вже я знаю, коли й куди мої слуги повинні ходити»? (Силун, «Як виникли Карпати»)
  3. Хто є злим персонажем твору «Неопалима купина»? (Угорські та польські загарбники)

Картка № 4

  1. Міні-твір «Якби орхідея мала чудодійні властивості…» (5—7 ре­чень).
  2. Кому з героїв належать такі слова: «Я знаю це зілля. Воно го­рить і не згоряє»? (Один із королівських радників, «Неопалима купина»)
  3. Хто є добрим персонажем твору «Як виникли Карпати»? (Карпо)

Картка № 5

  1. Міні-твір «Якби лілія мала чудодійні властивості…» (5-7речень).
  2. Кому з героїв належать такі слова: «Ми ніколи не завоюємо цієї країни. Тому я повертаю своїх воїнів додому. І тобі раджу зроби­ти те ж саме»? (Угорський король, «Неопалима купина»)
  3. Назвіть добрих та поганих персонажів із вивчених сьогодні мі­фів. Обґрунтуйте свою думку.
  4. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Учитель. Добро і зло зустрічаються не тільки в легендах та міфах, вони повсякчас навколо нас. Ми маємо навчитись одне від іншого та творити добро, щоб зло ніколи не перемогло.

  1. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Прочитати вивчені міфи, укласти таблицю добрих та лихих персо­нажів. Написати міні-твір (5-10 речень) на тему «Мої добрі вчинки».

Шкільне життя

Завантажити: Тема: «Неопалима купина», «Як виникли Карпати», «Чому в морі є перли і мушлі». Уявлення про добро і зло. (5 клас. Українська література) (Розмір: 23.2 KB, Завантажень: 214)

Залишити коментар

Ваша електронна адреса не буде опублікована.Обов'язкові поля позначені *

*