Тема: Народні образи в операх М.В. Лисенка (Музичне мистецтво. 7 клас)

 

МЕТА УРОКУ  : 

Навчальна: продовжувати  ознайомлювати  з  поняттям «музичний  образ»;

  • пояснити визначення  понять «арія»;

Виховна : виховувати  почуття  єдності  з  музичним  образом  пісні.

Розвиваючі: розвивати  вміння  спостерігати  за  інтонаційним  розвитком  музичних образів, порівнювати  контрастні  за характером  музичні  образи, інтерпретувати  національну  специфіку  музичних  творів як відображення життя  народу;

  • розвивати зацікавленість українською  класичною  музикою, глибоке  відчуття  втілених у музичних  творах настроїв, почуттів  та  характеру  людини.

Корекційні завдання : корекція та розвиток музичного слуху та почуття ритму.

  • корекція фонематичної і музичної пам’яті, уваги.
  • корекція музичного слуху.
  • корекційний розвиток особистості дитини із ЗПР.

Наочні  посібники: Портрет М.Лисенка, М.Старицького «Тарас  Бульба», І.Котляревського «Наталка – Полтавка» Г. М. Макаренко «Музичне   мистецтво» 7 клас.

Музичний матеріал: М.Лисенко Арія  Остапа та увертюри з  опери  «тарас Бульба», пісня  Наталки  з  опери «Наталка – Полтавка», Т.Петриненко «Україна»

Т. Н. З: магнітофон.

Хід  уроку.

 I. Організація учнів до уроку.

Музичне вітання.

Посміхнись до всіх навколо

Добрий ранок люба школа

І веселий той дзвінок

Кличе всіх нас на урок

Урок музики, урок музики, урок музики , урок.

Вступне слово вчителя .

Ми  вже  знайомі  з  багатьма  творами  як  української  так  і  світової  музики, і ви  помітили, що в цій  музиці є багато  спільних  рис, а  саме-спільні музичні  образи.

  • Пригадайте, у яких  музичних  творах  мали  відображення  героїчні  образи?  (Героїчна  симфонія Л.Бетховена,  Друга (Богатирська) О.Бородіна).
  • Пригадайте твори  жартівливого  характеру (Й.С.Бах  «Жарт», К.Дебюссі «Сходинки  до Парнасу»).
  • Які образи  зустрічались у творах  М.Лисенка?  (Героїчні, казкові, ліричні, патріотичні)

Миколу Віталійовича  Лисенка   ми вважаємо  засновником  української  класичної  музики, цілою  епохою в історії  української  культури. Його  діяльність  як  видатного  композитора, піаніста, диригента, педагога, фольклориста  дала  поштовх  розвитку  професійної  музики  в Україні.

Великою і  різноманітною  є  музична  спадщина  М. Лисенка. Він  написав  11 опер, понад  80  творів  різних  форм  на  тексти  Т.Шевченка, багатьох  інструментальних творів, музику до театральних  вистав. Він є автором таких творів як : народної  драми «Тарас бульба», лірико-побутової  опери  «Наталка-Полтавка», казково-фантастична «Різдвяна  ніч», «Утоплена», дитячі  опери «Коза-дереза», «Зима і весна», «Пан Коцький» .

Найвищим  досягненням  композитора  в  галузі  оперної  музики  слід  уважати  героїко-патріотичну  оперу  «Тарас  Бульба», яку  він  писав  майже  10  років (1880-1890). Ідея  любові  до  Батьківщини, непохитна  віра  у  незламну  моральну  силу  народу  насичує  весь  твір.

Оперу «тарас  Бульба» Микола  Лисенко  написав  за  однойменною  повістю  Миколи  Гоголя, у  якій  ідеться  про  боротьбу  українського  народу  проти  польських  магнатів. У  центрі  опери-героїко-патріотичні  образи. Яскравим  є  характеристики  головних  героїв  опери – Тараса Бульби  та  двох  його  синів – Остапа й Андрія.

Одна  з найкращих  сторінок  опери – лірико-драматична  арія  Остапа з v дії.

Арія –  завершений  сольний  номер  з  опери, кантати, що  відрізняється  виразністю  мелодії  та  досконалістю  форми.

Арія Остапа «Що  ти  вчинив?»  звучить  у  трагічний  момент, після  загибелі  його  брата  Андрія. Скорбота, відчай, жаль  за  втраченими  честю  та  життям – основні  почуття  арії. Без  відповіді  залишаються  запитання  Остапа: «Чому  зо  мною  в  Січі, брате, не  положив  ти  голови? Чого  життя  безславно  стратив? Чого  як  зрадник  батька й брата  тут  залишив, посиротив?»

АРІЯ  ОСТАПА  З  ОПЕРИ «ТАРАС БУЛЬБА»

Хто  вбив  його? Це  ви?

Ох, тату, тату! За  що? За що?

Андрію, брате  мій! Прокинсь, поглянь!…

Пробите серце наскрізь, і на вустах ось запеклася  кров….

Що  ти  вчинив? Жіноча  чара  тебе  на  мить  перемогла.

Але  яка страшенна  кара  найкращу  квітку в нас  взяла?!

І ось лежиш тепер байдужий, мов колос скошений  трави…

Чому ж з  тобою  в січі, друже, не  положив  я  голови?

Чого  життя  безславно  стратив,

Хіба  на  світі  вже  нажив?

Чому  єдиного  ти  брата  тут  залишив, посиротив?

Прощай, прощай, мій  друже  дорогий,

Вже  не  побачимось  ніколи!

Прослухайте  арію.

  • Якими засобами  музичної  виразності  композитор  передає  образ  Андрія?

Слухання арії Остапа з опери М. Лисенка «Тарас Бульба». 

Опера  «Наталка – Полтавка» посідає  важливе  місце  в  історії  українського музично-театрального  мистецтва.

Основна  ідея  п’єси – соціальна  невірність, що  перешкоджає  героям  на  їх  шляху  до  щастя.

Дія п’єси  переносить  нас в українське  село. Донька  бідної  вдови  Наталка  відхиляє  залицяння  старого  і  багатого  пана  Возного,  бо  кохає  і  чекає  друга  дитинства  Петра, який  пішов  до  міста на  заробітки  і  не  подає  про  себе  звістки. Їх  кохання  взаємне. Розчулена  їх  почуттями, мати  Наталки  дає  згоду  на  шлюб, а пан  Возний  мусить  змиритися   з  цим. Пісня  Наталки  є   втіленням  ліричного  та  жартівливого  образів.

Після  тривалих  випробувань  Наталка  все ж  таки  отримує  вистраждане  щастя – стає  нареченою  свого  коханого  Петра. Нових  рис  до  її  образної  характеристики  додає  весела  й  заповзята  пісня  «Ой, я дівчина Полтавка».

ПІСНЯ  НАТАЛКИ З ОПЕРИ «НАТАЛКА – ПОЛТАВКА»

Ой, я дівчина  Полтавка,

А  зовуть  мене  Наталка:

Дівка  проста,  не красива.

З  добрим  серцем, не спесива.

Коло  мене  хлопці  в’ються

І за мене  часто  б’ються ,

Но  я  люблю  Петра  дуже,

До  других  мені  байдуже.

Мої  подруги  пустують

І  зо  всякими  жартують,

А я без  Петра  скучаю

І  веселості  не  знаю.

Я  з  Петром  моїм  щаслива.

І  весела, й жартівлива,

Я  Петра  люблю  душею,

Він  один  владіє  нею.

 

Послухайте  пісню  Наталки.

  • Як пісня  допомагає  нам  зрозуміти  характер  Наталки?

Слухання пісні  Наталки з опери «Наталка – Полтавка».

Зробіть  порівняльну  характеристику  образів  Наталки з опери «Наталка – Полтавка», й Остапа з опери «Тарас  Бульба».

Виконання пісні Т.Петриненка «Україна»

Продовження  розучування   пісні Т.Петриненка «Україна» (Робота  над  літературним і  музичним  текстом  пісні) (визначення структури  мелодії, руху  кожної  фрази), приспівуванням  голосних та чіткою  вимовою  приголосних  звуків.)

Висновки.

Микола  Лисенко  є  визнаним  майстром  створення  правдивих  народних  образів. Прослухані  фрагменти  оперних  творів  і  представлені  в  них  образи  ще  раз  переконали  нас  у  тому, що  музика  може  виражати  характер  людини.

Чому  образи  Наталки, Остапа  продовжують  жити  в  мистецтві  й, незважаючи  на  час, хвилюють  нас? Мабуть, тому, що  в  цих  образах  утілені  кращі  людські  риси – вірність, ніжність, доброта, гідність та   відданість.

  • У чому  полягає  значення  творчої  діяльності  М.Лисенка?
  • Якою є  його  роль  у  розвитку  української  музичної  культури?

Домашнє  завдання

Підготувати  доповідь  про  життя і  творчість  Ф.Шуберта.

Шкільне життя

Завантажити: Тема: Народні образи в операх М.В. Лисенка (Музичне мистецтво. 7 клас) (Розмір: 16.4 KB, Завантажень: 70)

Залишити коментар

Ваша електронна адреса не буде опублікована.Обов'язкові поля позначені *

*