Конспекти уроків української літератури 8 класУсі уроки української мови та літературиФайли

Героїчний епос українського народу. Думи. Різновиди дум (8 клас. Українська література) + Презентація

Автор: Дележа Альбіна Ярославівна

Навчальний заклад: гімназія № 290 м.Києва

Тема: Героїчний епос українського народу. Думи. Різновиди дум. Кобзарі та лірники – виконавці народних дум

Мета: ознайомити учнів з кобзарством як з одним із найяскравіших явищ української культури; розкрити зв’язок народних співців з життям українського народу; створити в учнів цілісне уявлення про українські думи як героїчний епос; розглянути різновиди дум, дослідити їхні художні особливості; з’ясувати спільні та відмінні риси між думами та історичними піснями; формувати кругозір, світогляд, прагнення вивчати історію української культури, долучатися до її сучасних здобутків; виховувати почуття патріотизму, повагу і любов до героїчного минулого нашої країни.

Хід уроку

  1. Організаційний етап
  1. Повідомлення теми та мети уроку

Дивовижні скарби зберіг український народ протягом століть. І не лише для себе – для всіх народів. Бо духовні надбання кожної нації є духовними надбаннями всього людства. І скарби ці – народні пісні, балади, а найперше – думи, унікальний жанр української народної творчості, з яким пов’язане неповторне кобзарське мистецтво, славні імена лірників і бандуристів. І сьогодні на уроці ви познайомитесь із цим жанром літератури, його особливостями та різновидами.

  1. Опрацювання навчального матеріалу

До унікальних пам’яток світової епічної культури належать українські народні думи. І дума є жанром виключно українського епосу.

  • Пригадайте, в чому полягають особливості епосу?
  • Які епічні жанри літератури вам відомі?
  • Як ви вважаєте, чому вивчення дум відбувається паралельно з вивченням історичних пісень?

Ще у 1892 році відомий український письменник Іван Франко зазначив: «Справді лицарським духом дихає новий богатирський епос, який у той час, між 1560 і 1648

роками, виріс у степах запорозьких, зокрема й думи – це ті безсмертні пам’ятки ще першого етапу в розвитку козацтва, які створені генієм самого народу, і які назавжди будуть предметом гордості українського народу»

Як ви могли здогадатись за датами, наведеними Іваном Франком, українські думи виникають у той час, що й історичні пісні, і це пов’язано з тим, що історичною основою дум є довготривала, виснажлива й затята, звитяжна і героїчна війна, яку впродовж століть вів український народ проти загарбників і поневолювачів. Але ж яка тоді між ними відмінність?

Термін «дума» – народного походження, ним послуговувалися на означення співаних оповідей соціального характеру. Український літературознавець і фольклорист Михайло Возняк, висловив припущення, що  цей термін пішов із болгарської мови, у якій слово «дума» означало «слово», термін,  яким у давній Україні послуговувалися в значенні «поетична повість». Тобто, можемо зробити висновок, що дума є оповідним жанром.  Суттєве уточнення перших визначень щодо «думи» належить Миколі Костомарову: «думами прийнято називати такі народні твори, майже завжди епічні за змістом, які не співають, а декламують розспівано під звуки інструмента кобзи, бандури або ліри, що є здобутком не всього народу, а кобзарів, співців, зазвичай сліпих, які ходять від місця до місця зі своїми інструментами і наспівують зацікавленим».

Отже, дума – не лише твір оповідний, а ще й той, що виконують під музичний супровід. І чому думи нерозривно пов’язують саме із кобзарями?

  • Що вам відомо про кобзарів та лірників?
  • Чому вони були надзвичайно важливі для нашої історії та культури?

Значення народних співців було надзвичайно велике для розвитку людства, особливо в дописьмову епоху. Адже саме вони зберігали і передавали наступним поколінням найважливіші знання про минуле і світогляд їхніх предків, у найдоступнішій формі, яка легко запам’ятовується — пісень-оповідань. Крім того народні співці виконували функцію новинарів, незалежних від влади. Постійно подорожуючи, саме вони знали останні новини і могли ними поділитися, попередити людей про небезпеку нападу чужинців тощо.

Вчені вважають, що Кобзарство своїм корінням сягає ще часів Київської Русі, проте організоване кобзарство виникло за часів козаччини. Ось так описує тих співців Валерій Шевчук: «Коли військо верталося з походу, козацтво гоїло свої криваві рани і поминало друзів, що полягли за рідний край, за волю. Всі вже жили сьогоднішнім, жили прийдешнім, в якому бачили нові бої та втрати. Й лише один звитяжець, узявши в руки кобзу і кинувши на луки повід, шукав у серці, в струнах тих слів та звуків, які б навіки стали відлунням ратних подвигів. То був поет, співець народу, його історик і публіцист. Він не вигадував, не щебетав для втіхи, а думав, осмислював пережите та пройдене, творив для наступних поколінь котрі виростуть та візьмуть шаблі в руки…»

Згодом, кобзарство виокремилось в окрему групу. Народні співці утворювали братства або гурти на взірець ремісничих цехів. У братствах існували майстри й учні, які впродовж двох років опановували не тільки кобзарську майстерність, а й таємну так звану лебійську мову й мали дотримуватися встановлених правил, порушення яких каралося. Незрячі кобзарі були не жебраками, що випрошують милостиню, а професійними виконавцями, які грою на бандурі та співом заробляли собі на життя.

Кобзарство як професія живуть не одне покоління, серед відомих кобзарів можна виділити імена Остапа Вересая, Гната Гончаренка, Михайла Кравченка з Великих Сорочинців, Петра Ткаченка.  Відомі імена кобзарів і часів Гайдамаччини: Данило Бандурка, Грицько Кобзар, Прокіп Скряга тощо. Є і сучасні кобзарі, зокрема Тарас Компаніченко, Василь Григорович Нечепа, Білий Дмитро, Тарас Постніков.

  • Але що їх усіх, не зважаючи на плин часу, об’єднує?
  • Про що, на вашу думку, співали й складали твори кобзарі?

Здебільшого, кобзарі були творцями славнозвісних дум, що відображали найважливіші події життя українського народу впродовж багатьох століть і закликали його на боротьбу проти поневолювачів. Сюжети перегукуюються з історичними піснями – боротьба проти турецько-татарських нападників, польської шляхти, при тому тут зображується доля не лише борців та переможців, а й тих, хто зазнав страждань, зокрема невільників. Звісно, у думах змальовують і постаті  безпосередніх учасників подій — під час походів або після них, і справжніх улюблених у народі історичних постатей. Поряд з ними діють і  безіменні герої-козаки, але вже не в лицарських походах, боях і перемогах, а в побутових ситуаціях. Тут змальовуються явища суспільного та родинного життя, стосунки козака зі своєю ріднею — сестрою, матір’ю. Тому в окрему групу й виділяють суспільно-побутові думи, ті, що могли зігріти теплом рідного дому, відволікти від воєнних буднів, чогось навчити.

  • Який висновок ми можемо зробити про народні думи та їх різновиди?
  1. Теорія літератури

Дума – епічний віршований твір героїчного або соціально-побутового змісту, який виконується речитативом у супроводі кобзи, бандури чи ліри.

Різновиди дум:

  • Думи про героїчну боротьбу українського народу проти турецько-татарських загарбників та про турецьку неволю (14—15 ст.— рання козацька доба).
  • Думи про героїчну боротьбу українського народу проти національного поневолення (16 — поч. 17 ст. — доба Хмельниччини і Гетьманщини).
  • Соціально-побутові думи
  1. Опрацювання навчального матеріалу

Незважаючи на гнучкість виконання дум, досить стрункою і сталою є їх композиція, що характеризується рисами властивими тільки цьому жанру. Вона в абсолютній більшості текстів зберігає одні і ті ж складові елементи, жанрову структуру.

Думи починаються поетичним заспівом, який кобзарі часто називають «заплачкою». Цей початок найчастіше будується на основі художнього паралелізму:

Як у неділю рано-порано
Не голосні ї дзвони задзвонили,
Не сизопері орли защебетали,
А не сивая зозуля закувала;
То бідні невільники, сидя в неволі, заплакали.

(«Дума про невольників»)

Після заспіву йде власне дума (розгортання сюжету з усіма епічними елементами композиції і ліричними відступами). У канву сюжету можуть вводитися додаткові епізоди, але, як правило, дума не буває надмірно ускладненою: сюжет розгортається лінійно в хронологічній послідовності, події передаються якнайприродніше без елементів фантастики та несподіваних поворотів у розвитку дії.

Завершується дума кінцівкою, яка називається славословіє, бо у ній прославляються подвиги, відвага, справи героя, який переміг ворога або ж поліг за праведну справу.

  1. Інтерактивна вправа «Кола Вена»

Що спільне, а що відмінне між думами та історичними піснями?

  1. Бесіда
  • Як ви вважаєте, в чому полягає важливість дум?
  • Як ви гадаєте, сучасні кобзарі виконують репертуар минулих поколінь чи створюють і власний?
  • Які події можуть стати сюжетом для сучасних дум?
  1. Перегляд відеофрагменту «Дума про Савур могилу»

Сучасний український кобзар та лідер гурту «Хорея козацька» Тарас Компаніченко створив «Думу про Савур Могилу».

  • Пригадайте, чим відоме це місце?

Ця дума присвячена сучасним подіям. В одному з інтерв’ю пан Тарас розповів про історію написання цього твору: «Так буває, що напишеш один рядок, і він зависає. Перший рядок я написав на Майдані – “Те, що написано в нас на прапорах , – Спів невимовних сфер”. Під впливом вибуху блакиті і золота – коли на Майдані вперше над нами стояв вогненний стовп. Це ще у період ейфорії, до того, як були вбивства. І потім воно зависло. А коли почалася війна і ми їздили виступати перед нашими бійцями, то активно включилися у підтримку зруйнованого українського війська. І цей текст активно дописувався після подій під Зеленопіллям. Три куплети я читав в “Айдарі” просто як вірш. Останній куплет я дописав після Іловайська. А потім це стало думою».

Пропоную вам ознайомитись із цією думою:

  1. Підсумки уроку
  1. Домашнє завдання
  1. Ст. 24-26 – стаття;
  2. Прочитати «Думу про Марусю Богуславку» (підручник ст. 28-31)
Завантажити: Героїчний епос українського народу. Думи. Різновиди дум. Кобзарі та лірники – виконавці народних дум (8 клас. Українська література) + Презентація + Сертифікація (Розмір: 27.9 MB, Завантажень: 2319)
Back to top button