день вчителя сценарій смішний, жартівливий сценарій до дня вчителя, сценарій до дня вчителя для старшокласників, оригінальний сценарій до дня вчителя, сценарій до дня вчителя 2018

Тема: «Берегиня», «Дажбог». Реальні та фантастичні елементи людської поведінки. (5 клас. Українська література)

Мета:
□  Навчальна: дати уявлення про реальні та фантастичні елементи люд­ської поведінки, ознайомитись з релігійними уподобаннями наших пращурів.
□  Виховна: виховувати інтерес до національних міфів та легенд.
□  Розвивальна: розвивати творчу уяву, пам’ять, культуру зв’язного мовлення.
Тип уроку: засвоєння нових знань і формування вмінь.
Обладнання, наочність: дидактичний матеріал.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

  1. Забезпечення емоційної готовності до уроку
  2. Перевірка домашнього завдання

▼ Що таке міф, міфологія? Що давні люди виражали в міфах?
▼ Якими були первісні уявлення людини про Всесвіт?
▼ Яких міфічних персонажів ви запам’ятали?
▼ Які різновиди міфів визначають за їхнім змістом?
▼ Що таке «Зоряний Віз»?
▼ Хто найсильніша тварина у світі?

  1. Актуалізація опорних знань

▼ Що таке оберіг? Звідки, на вашу думку, походить це слово?
▼ Які вірування про сонце ви знаєте? Які боги вважалися волода­рями сонця?
▼ Хто, за давніми віруваннями, володів силами пітьми?
▼ Як ви розумієте поняття «реальність» та «фантастика»? Наве­діть приклади.

ІІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ

III. ОПРАЦЮВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ (1-3)

  1. Вступне слово вчителя

— Як ви вважаєте, чи було те, що оповідають нам міфи та леген­ди, насправді? Чи це лише казки, які дійшли до нас із давніх-давен? Ніхто не може відповісти напевно, але якщо ми цікавимось мину­лим наших пращурів, ми маємо знайомитись з тими речами, які вони поважали і так само з повагою ставитися до всіх пам’яток, які збереглися з тих часів. Це частина нашої історії, знати яку — наш обов’язок, якщо ми хочемо мати майбутнє, про яке згодом будуть оповідати і нашим нащадкам.

Слов’яни вірили в багатьох богів і пов’язували з кожним з них ті чи інші сили природи, стихії та явища. Добрі боги дарували людям добробут, щастя, врожаї, захищали від злого ока та заздрощів; по­гані ж боги творили зло, насилали злидні, смуток, чвари та смерть. Усі боги мали своїх послідовників, тому одвічне протистояння добра і зла має витоки ще за тих часів.

Сьогодні ми познайомимось з декількома міфами, з яких ви зрозумієте, які боги та богині, за віруваннями древніх слов’ян, пану­вали колись на землі та які добрі та погані вчинки характеризують їхні постаті у міфології.

  1. Реальні та фантастичні елементи людської поведінки

Кожен міф чи легенда мають головних та другорядних героїв, яким притаманні як реальні, так і фантастичні елементи пове­дінки. Щоб правильно їх розрізняти, давайте визначимо, що таке реальність.

Реальність (від лат. realis — «речовинний», «дійсний») — це термін, який означає те, що існує насправді. Синонімом поняття «реальність» у повсякденному вжитку часто виступає поняття «дійсність». У літературних творах реальним є те, що може бути насправді, якщо речі або люди, про яких іде мова, можуть існувати в реальному житті та діють як у повсякденні і мають такі самі зви­чайні властивості. Тобто реальне — це те, що існує в об’єктивній дій­сності, дійсне, протилежне до уявного, вигаданого, фантастичного.

Фантастика — жанр художньої літератури, у якому за допо­могою додавання вигаданих, уявних елементів створюється світ, відмінний від сьогоденного, реального. Фантастика має свої теми, проблеми, які вона розкриває: «людина і природа», «людина і Все­світ», «людина і суспільство», «людина і добро (зло)». Залежно від теми внутрішній світ кожного фантастичного твору наповнюється певними атрибутами. Наприклад, космічні транспортні засоби, ельфи, машини часу, чаклуни. Фантастичні дії на кшталт польотів, магії, розмов з тваринами не можуть бути в нашому повсякденні. Отже, фантастичне — це щось химерне, вигадане, малоймовірне, створене уявою.

  1. Читання та аналіз українських міфів

3.1. «Берегиня».

3.1.1. Пояснення назви та додаткова інформація за змістом міфу.

Берегиня — це богиня життя і родючості, матір усього сущого, яка дає життя і оберігає людей від усякого зла, добра «хатня» бо­гиня, що оберігала оселю, малих дітей, добробут сім’ї. Зображення Берегині — стилізованої жіночої фігурки з піднесеними для благо­словення руками — і сьогодні можна зустріти на українських ви­шиванках і писанках. У давньослов’янській релігії — це русалка, добрий дух, хранителька. Вона відома під багатьма іменами в міфо­логічних системах інших народів. У слов’янському шануванні най­частіше використовується ім’я Лада. Берегині допомагають людям дістатися до берега цілими і неушкодженими, захищають їх від про­каз Водяника, чортів та мар. Берегині з’являються на Русальному тижні, сидять на березі і розчісують свої зелені коси, плетуть вінки, перекидаються в житі, влаштовують хороводи і заманюють до себе молодих хлопців. Після закінчення Русального тижня берегині за­лишають землю. У день Івана Купали їм влаштовували проводи.

Сварог — за слов’янською міфологією є небесним ковалем, що викував Світ. Його вважають покровителем ковальства та ковалів, а також опікуном ремесла. Наші пращури вірили, що саме він населив Землю різними істотами, створив перших людей, навчив їх молоти зерно та пекти хліб, став покровителем шлюбу та родини. Сварога уявляли з топірцем у золотих руках або з молотом у Небес­ній кузні та нерідко називали «прекрасноруким», тобто Богом-митцем. Саме від цього образу походить український вислів «золоті руки», яким позначають майстрів якоїсь справи. Сварог є втіленням космічних стихій Світла, Вогню, Повітря, а також батьком зодіа­кальних сузір’їв, які отримали назви Сварожичів, адже за деякими джерелами Сварог перекладається як «зодіак». Тому річне коло сузір’їв, тобто календар, звуть Колом Сварожим. Ім’я Сварога, у пе­рекладі з санскриту означає «голос», «звук», «нота», від яких похо­дять слова зі значенням: звучати, співати, сяяти, блищати.

Білобог — Бог добра в слов’янській міфології, творець землі, сон­ця, світла, батько Перуна. Був представником добрих («білих») сил. Виступав у постійній боротьбі з Чорнобогом та уособлював одвічне добро, красу, світло. Серед українських різновірів свято Білобога від­значають 15 липня, ототожнюючи його із літнім святом Стрибога.

Чорнобог — володар темряви, ночі, зими, холоду, але водночас таємничості, ворожіння, марення, сну. Поряд із ним знаходиться богиня смерті Мара, його дружина. У них є син — чорт. Чорнобог вічно бореться з Білобогом, вони почергово перемагають один одно­го, і на землі від того змінюється день (літо) на ніч (зиму), і навпаки. У цій боротьбі та одвічному протистоянні твориться життя.

Мара — Богиня темної ночі, страшних сновидінь, привидів, хвороб та смерті. За давньою легендою, Мара — донька Чорнобога — засіває на землі чвари, брехні, недуги, вночі гуляє з головою під пахвою між людськими оселями й вигукує імена господарів — хто відгукнеться, того забирає з собою у потойбіччя. Разом зі Змієм породила 13 доньок-хвороб, яких пустила по світу (Вогневицю, Глуханю, Коркушу, Лякливицю, Лінь, Ломоту, Лідницю, Кікімору, Жовтяницю, Гризачку, Очницю, Трясовицю, Черевуху). Володіння її знаходиться за чорною річкою Смородиною, через яку перекинуто міст із калини, який охороняється змієм. Згідно з повір’ям, повсяк­часно ганяється за богинею неба Колядою та намагається пере­шкодити народженню нового Сонця, бо хоче встановити вічну ніч. Слов’яни щовесни робили опудала Мари, які спалювали або топили у воді, щоб прогнати її та захистити врожай.

3.1.2. Тема: зображення життя первісних людей, розвиток циві­лізації та роль богів у неї, перемога добрих сил над силами пітьми.
3.1.3. Ідея: прославлення добрих справ, щирості, допомоги ближ­нім та зневага до всього поганого, що зустрічається в житті людини.
3.1.4. Фантастичні елементи міфу: боги, стадо ящерів.
3.1.5. Персонажі твору: Берегиня, Сварог, Чорнобог, Мара, стадо ящерів, люди.
3.1.6. Виразне читання міфу.
3.1.7. Аналіз міфу «Берегиня» у формі бесіди за питаннями:

▼ Як у міфі зображено життя людей? На що спонукають людей боги-захисники? Наведіть цитати з тексту. («Спочатку кутини будуйте, виходьте з печер та бурдеїв. Годі скніти в темряві та холоді. Час жити в світлій хаті…»)
▼ Чим хотіла допомогти людям Берегиня?
▼ Як Чорнобог хотів перешкодити світлим богам?
▼ Хто переміг у протистоянні світлих та темних сил?
▼ У чому виражалась вдячніть людей своїй захисниці?

3.2. «Дажбог».

3.2.1. Додаткова інформація за змістом міфу та роз’яснення назви.

Дажбог — це сонячне божество у східних слов’ян. Податель добра і багатства, божество достатку. Опікун громади й народу. Літописець Нестор, називаючи наших пращурів «Дажбожими онуками», ви­окремлював Дажбога як верховне божество, що під його всемогут­ньою силою було все небо — найвища цитадель Всесвіту. В Іпатіївському списку зазначено: «Сонце цар, син Сварога, він же Дажбог». За Силенком, Дажбог — це свідомість світу, із якої й постала людина, це свята Правда, Справедливість, життєтворяще Світло, Святий Дух, Воля; це дія, яка творить у людині бажання жити, бажання бачити себе у своїх діях, бажання вчитися, працювати, самоутверджуватися, самовизначатися, зрештою — вмерти, боронячи життя і незалежність свого племені. Дажбог вважався подателем благ, насамперед достат­ку та врожаю. Деякі дослідники навіть через це вважали його боже­ством дощу, проте сонячна символіка Дажбога є незаперечною. У вес­няних обрядових піснях Дажбог причетний до відмикання весни.

Сокіл-Род — першоптах, що народився зі сльози, яку зронило Всевидяще око. Культ сокола широко відображений у колядках та щедрівках. Причому він виступає як незалежне єство, а не як по­середник між Богом і людьми. Сокіл-Род, Сокіл-прадід є символом Місяця, що притаманне первісним віруванням. Щире золото, ко­трим покриває сокіл своє гніздо, — символ світла і Сонця. В одній із колядок розповідається про сокола, який сидів над Дунаєм, а по­тім кинувся в його води і вийшов аж за «три літа», винісши з первіс­них вод «три пожитки: яру пшеницю, запашний ладань та святий воскочок». Саме цей здобуток і є найцінніша жертва Богу-Творцю на Святій і Щедрій вечері.

Перун — божество в давньоруській язичницької міфології, по­кровитель князя і дружини, бог війни, бог-громовержець, бог грози, грому і блискавки. За часів князя Володимира Перун був головним божеством Київської держави й символом державного єднання. Ідол Перуна стояв на одному із київських пагорбів, був він дерев’яним, мав залізні ноги, срібну голову та золоті вуса. Густинський літопис згадує, що в руках він тримав коштовний камінь: рубін або карбун­кул. Військо присягалося та божилось Перуном. Давні слов’яни ві­рили, що грім — то його мова, а блискавка — погляд. Вважалось, що перший грім і дощ володіють очищувальною силою та повертають землі життєдайність. Слов’яни вшановували Перуна щотижня у четвер (у Перунів день). Цього дня дівчата приходили до води, а взимку — до місця, де поклонялися богам, і співали довкола ба­гаття пісні про Перуна. Щовесни Перуну обирали «наречену» — До­долу. Деревом, присвяченим Перунові, був дуб. Густинський літопис свідчить, що Перуну приносили жертви та підтримували невгаси­мий вогонь із дуба. Його зіллям була папороть. За легендами, в ніч на Купала на кущ папороті міг упасти вогонь Перуна й спалахнути яскравим сяйвом. Якщо сміливець зуміє оволодіти жар-квіткою, то знатиме всі таємниці світу, володітиме чарами і буде вічно моло­дим. Тварина Перуна — кабан. їх приносили йому в жертву.

3.2.2. Тема: зображення великого божества як творця та володаря всього сущого.
3.2.3. Ідея: продемонструвати могутність, велич та справедливість того, хто володіє людськими життями.
3.2.4. Персонажі твору: Дажбог-Сонце, українці — Дажбожі внуки.
3.2.5. Виразне читання міфу.
3.2.6. Аналіз міфу «Дажбог» у формі бесіди за питаннями:

▼ Які якості Дажбога зображено в міфі?
▼ Як називали себе давні українці? З чим це було пов’язано?
▼ Що приносили в жертву Дажбогові?
▼ Як звертались до Дажбога? Наведіть цитату з тексту («Дажбоже наш трисвітлий! Славу творимо Тобі, нехай летить вона птицею ясною, сповіщаючи усім предкам руським, що шануємо та поклоняємося Сонцю Всевишньому, Отцю кревному — Дажбогу нашому».)

УЗАГАЛЬНЕННЯ УРОКУ,

ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

  1. Тестове опитування
  2. Чим пригощав Сварог людей?

А Квасом;

Б хлібом;

В солодощами;

Г м’ясом.

  1. Чого люди хотіли навчитися у Сварога?

А Ставити кутини;

Б робити зброю;

В читати та писати;

Г доглядати за худобою.

  1. Нащо Берегиня хотіла навчити людей ткати полотно?

А Щоб вони не мерзли взимку;

Б щоб вони були вправними в цьому ремеслі;

В щоб вони ходили у білій одежі, як личить дітям Білобога;

Г доглядати за худобою.

  1. Хто змушував землю трястись і гойдатися вночі?

А Білобог;

Б Чорнобог;

В Сварог;

Г Берегиня.

  1. Що зробили Чорнобог і Мара, щоб перешкодити намірам Сварога та Берегині?

А Наслали на землю вічну темряву;

Б знищили усіх людей;

В створили військо ящерів;

Г подарували людям чорний одяг.

  1. Хто зміг зупинити потворне військо Чорнобога?

А Берегиня;

Б Сварожиці;

В ніхто;

Г Білобог.

  1. Чому Берегиню почали зображувати на рушниках?

А На згадку про ті часи;

Б для краси;

В для захисту;

Г згідно з законом.

  1. Яким уявляли обличчя Дажбога?

А Подібним до сонячного кола;

Б подібним птаху;

В подібним леву;

Г подібним вирію.

  1. Як називали себе давні українці?

А Дажбожими внуками;

Б синами Дажбога;

В послідовниками культу Дажбога;

Г захисниками дажбожими.

  1. У звертанні до Дажбога люди називали його;

А прекрасним;

Б сонцеликим;

В справедливим;

Г трисвітлим.

  1. Термін, який означає те, що існує насправді, це:

А реальність;

Б фантастика;

В казка;

Г міф.

  1. Жанр художньої літератури, у якому за допомогою додавання вигаданих, уявних елементів створюється світ, відмінний від сьогоденного, це:

А реальність;

Б міф;

В фантастика;

Г казка.

  1. Робота з картками в парах (групах)

Картка № 1

  1. Пофантазуйте, що б ви робили, якби були Берегинею (5-7 речень).
  2. Кому з героїв міфів належать такі слова: «Хочемо й ми піч мати та хліб пекти»? (Людям)
  3. До якого жанру фольклору належать балади, думи? (Народний ліро-епос)

Картка № 2

  1. Пофантазуйте, що б ви робили, якби були Сварогом (5-7 ре­чень).
  2. Кому з героїв міфів належать такі слова: «Ось піду я від коша до коша показувати, як ставити хатину, як піч мурувати, як жорна тесати»? (Сварог)
  3. До якого жанру фольклору належать казки, легенди, перекази? (Народний епос)

Картка № З

  1. Пофантазуйте, що б ви робили, якби були Чорнобогом (5-7 ре­чень).
  2. Кому з героїв міфів належать такі слова: «Ось годі вам, люди, хо­дити в диких шкурах. Треба ткати біле м’яке полотно та ходити в білій одяганці, як личить дітям Білобога»? (Берегиня)
  3. До якого жанру фольклору належать наступні твори: веснянки, колядки, колискові? (Народна лірика)

Картка № 4

  1. Пофантазуйте, що б ви робили, якби були Дажбогом (5-7 речень).
  2. Кому з героїв міфів належать такі слова: «Тож мушу якнайскорі­ше знищити і Сварога, і Берегиню, і творіння їхнє…»? (Чорнобог)
  3. До якого жанру фольклору належать твори, в основі яких ле­жить конфлікт? (Народна драма)

Картка № 5

  1. Пофантазуйте, що б ви робили, якби були Марою (5-7 речень).
  2. Кому з героїв міфів належать такі слова: «Навчи ставити ті ку­тини»? (Людям)
  3. Традиційна, художня, колективна, літературна або музична творча діяльність народу, це — … (фольклор).
  4. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Учитель. Міфи вчать нас розрізняти добро і зло, допомагають зрозуміти, як з’являються ті чи інші предмети або явища природи в нашому житті. Багато чого в них є нереальним, але кожен міф несе повчальне зерно, яке ми повинні зрозуміти та осмислити.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Ще раз перечитати опрацьовані міфи вдома, укласти таблицю реальних та фантастичних елементів. Поміркувати, чого навчили вас ці міфи. Обґрунтувати свою думку.

Шкільне життя

Завантажити: Тема: «Берегиня», «Дажбог». Реальні та фантастичні елементи людської поведінки. (5 клас. Українська література) (Розмір: 23.8 KB, Завантажень: 375)