Конспекти уроків української мови 2 класУсі уроки початкова школаФайли

Склад. Перенос слів із рядка в рядок по складах. Складання речень (2 клас. Українська мова)

Тема: Склад. Перенос слів із рядка в рядок по складах. Складання речень (впр. 1—3, с. 7-9).

Мета: формування вміння ділити дво-, трискладові слова на склади, упорядковувати граматичний лад мовлення, розвивати фонетико-фонематичне мовлення, поповнити словниковий запас учнів словами «вуйко», «ґанок»; виховувати любов до природи.

Наочність: підручник, зошит, українська абетка.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

Встали, дітки, всі рівненько,

Посміхнулися гарненько,

Настрій на урок взяли

Й працювати почали.

ІІ.  АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ ТА УМІНЬ УЧНІВ

  • Треба відгадати загадки, записати відгадки, назвати букви, які позначають перший звук кожного слова, визначити, який це звук: голосний чи приголосний.

Загадки

Квітка ця на сонце схожа,

На олію вона гожа,

Жовті пелюсточки має,

Їх до сонця повертає. (Соняшник)

Він на дубі виростає,

Шапочку гарненьку має.

З дуба в землю упаде

І весною проросте. (Жолудь)

На болоті біля річки

Виросли пухнасті свічки.

Забіжу я наперед —

Це звичайний … . (Очерет)

Наче сонячні клубочки

Хтось розсипав біля квочки.

Хто це там пищить, малята?

Здогадалися? … . (Курчата)

— У кожній відгадці вимовте голосні звуки, визначте їх кількість, усно поділіть слова на склади. Порівняйте кількість голосних звуків та кількість складів у кожному слові. Зробіть висновок.

ІІІ. СПРИЙМАННЯ ТА ЗАСВОЄННЯ МАТЕРІАЛУ

  1. Слово вчителя.

Склад. Основні правила переносу

Слова поділяються на склади. Склад — це найменша вимовна одиниця, компоненти якої тісно пов’язані між собою в артикуляційному й акустичному плані. Склад може бути утворений із одного чи кількох звуків, один з яких обов’язково є голосним. Голосні звуки виступають у ролі складотворних (складових) й утворюють вершину складу. Кількість складів у слові відповідає кількості голосних у ньому. Залежно від кількості складів слова поділяються на односкладові, двоскладові, трискладові й багатоскладові:

ліс, день, звір;

я-ма, си-ла, книж-ка;

со-ро-ка, я-лин-ка, сер-день-ко;

ма-те-рин-ка, за-без-пе-чи-ти, ви-со-ко-тем-пе-ра-тур-ний, у-рі-зно-ма-ні-тню-ва-ти-ся.

Залежно від того, на який звук склад закінчується, склади бувають закриті та відкриті.

Відкритим називається такий склад, який закінчується на голосний звук: ко-си-ти.

Закритим називається склад, який закінчується на приголосний звук: свіч-ка, без-під-став-ний.

В українській мові переважають відкриті склади.

Правила поділу слів на склади:

  1. Приголосний між двома голосними належить до наступного складу: про-по-зи-ці-я, за-ку-ток.
  2. Два дзвінкі або глухі приголосні належать до наступного складу: рі-зьба, ми-ска, дру-жба.
  3. Якщо між голосними є кілька приголосних, то [й], [в], [р], [л], які стоять після голосного, належать до попередньго складу, а звуки, що знаходяться після них — до наступного складу: май-же, лій-ка, мов-ник, скар-га, пил-ка. Якщо другий приголосний [й], [р], [л], то разом із попереднім приголосним вони належать до наступного складу: бу-льйон, ві-дро, ро-блю.
  4. Якщо між голосними є кілька приголосних, то після наголосу один з них належить до попередньго складу, а решта — до наступного: друж-ній, віч-ний, дов-гий.
  5. Якщо після ненаголошеного складу стоїть кілька приголосних, то всі вони, крім [й], [в], [р], [л], належать до наступного складу: се-стра, дя-дьків, пі-ді-бра-ти.

Правила переносу слів:

  1. З рядка в рядок слова переносяться тільки цілими складами: бать-ко, за-хис-ник.
  2. Подвоєні приголосні розриваються: цін-ний, імен-ник, корін-ний.
  3. У словах типу життя, колосся, знання допускається двоякий перенос: знан-ня, зна-ння.

При  переносі не можна:

1) залишати і переносити одну букву: озе-ро (а не о-зеро), на-дія (а не наді-я). Не можна переносити такі слова, як: аїр, озер, осінь, упав, юність, ясень;

2) розривати сполучення йо, ьо: кур-йоз, сльо-за;

3) розривати буквосполучення дз, дж, якщо вони позначають один звук: за-дзвонити, хо-джу (а не зад-звонити, ход-жу); але під-жарити, від-знака;

4) відокремлювати м’який знак і апостроф від попередньої букви: паль-ці, бур’-ян (а не па-льці, бур-’ян);

5) у складних словах відривати початкову букву другої основи: паро-плав, праце-здатний (а не пароп-лав, працез-датний);

6) відривати ініціали або інші скорочення від прізвища: І. Я. Франко, проф. Шевчук. Якщо ім’я по батькові чи інше слово, яке передавалось скорочено, написано повністю, то можливий перенос: Іван — Якович Франко, Іван Якович — Франко, професор — В. С. Іваненко;

7) розривати абревіатури та скорочення від слів, яких вони стосуються: ООН, ДАІ, ТУ-154, 20 кг, 3 км, 1994 р.;

8) розривати умовні скорочення, що пишуться через дефіс або складаються з кількох слів: вид-во, л-ра та ін.

В інших випадках можна довільно переносити слова за складами.

  1. Робота з підручником

Вправа 1, сторінка 7

Складання алгоритму поділу слів на склади

Поетапне виконання завдань вправи.

Читання тексту вірша учителем або підготовленими учнями.

— Про кого йде мова в тексті вірша?

— Що вирішили намалювати зайчата?

— Прочитайте слова, які називають овочі, які лежали на столі.

Діти називають іменники, учитель прикріплює демонстраційні картки з надрукованими на них словами: морква, ріпа, капуста, картопля, буряки, салат, огірки. Далі поступово формується алгоритм виконання завдання:

Промовити слово «морква».

Вимовити голосні звуки, визначити їх кількість у слові.

Поділити слово на склади, визначити їх кількість.

Порівняти кількість голосних звуків та складів у слові.

Зробити висновок.

Кількість складів = кількості голосних звуків.

Для того, щоб поділити слово на склади для переносу, потрібно пам’ятати, про те, що не можна залишати або переносити букву, яка позначає голосний звук на письмі.

У ході аналізу слова «огірок» учитель робить акцент на тому, що буква «о» позначає голосний звук [о], який  утворює склад, але перенести слово можна лише так: огі — рок.

Зазначені слова учні ділять на склади та на склади для переносу. Міра допомоги вчителя поступово зменшується. Доцільно провести роботу в парах: діти по черзі виконують завдання, допомагають один одному, перевіряють правильність виконання роботи, користуючись зразками, які можна прикріпити на дошку. Робота з реченням.

Після виконання вправи учитель має підвести учнів до висновку: склад — частина слова, голосний звук виконує складотворну роль, тому в слові стільки складів, скільки голосних звуків.

  1. Засвоєння правила, сторінка 8

— Прочитайте правило, чи підтверджує воно висновки, зроблені нами в ході роботи?

— Прочитайте (повторіть), що таке склад?

— Як визначити кількість складів у слові?

  1. Каліграфічна хвилинка

Ка капуста

Прописати з’єднання та склади, назвати в них букви, які позначають голосні звуки.

Прописати слово «Лідія», визначити у ньому кількість голосних звуків, поділити слово на склади, пояснити, чому це слово написано з великої літери, усно скласти речення з цим словом.

  1. Робота з підручником

 Вправа 2, сторінка 8

Слова: знайомий, бойовий, крайовий, завойовник.

За необхідності вчитель пояснює значення слів.

— Усі слова мають один склад -йо-.

— Для того, щоб правильно поділити ці слова на склади для переносу, прочитайте правило на сторінці 8.

Виконання завдання з коментуванням, визначення кількості складів.

Вправа 3, сторінка 8

Сприймання тексту.

— Прочитайте текст. Про кого в ньому розповідається?

Тлумачення значення слів.

Вуйко — пояснення на сторінці підручника.

Колода — демонстрація ілюстрації.

— Знайдіть та прочитайте, яким був стіл, за яким уживав їжу вуйко Йой.

— Який сніданок він собі приготував?

Узгодження слів у реченні другого абзацу:

на листочку лопуха; три сунички; ліщиновий горішок.

Списування третього абзацу тексту в робочі зошити.

Додаткові завдання до тексту:

* Вимовте звуки у виділеному слові, назвіть букви, зробіть звуковий аналіз слова «ґанок».

* Складіть та запишіть речення з цим словом.

* Вимовте звуки у слові «щавель».

* Слово «заячий» поділіть на склади.

* На які питання відповідають слова у дужках?

* На які питання відповідають ці слова, після того, як ви розкрили дужки?

ІV. ЗАКРІПЛЕННЯ ТА ЗАСТОСУВАННЯ НАБУТИХ ЗНАНЬ

  1. Робота в зошиті з друкованою основою

Закріплення правил переносу слів (вправа 2, сторінка 4)

Правила учні сприймають поступово.

Фізкультхвилинка проводиться у формі гри «Телеграфісти».

Учитель називає слова, які потрібно поділити на склади. Учні промовляють кожне слово по складах, потім виконують відповідну кількість рухів: підстрибнути, плеснути в долоні, присісти…

Вправа 3, сторінка 4

Сприймання тексту.

— Прочитайте, який вигляд мали незнайомці, з якими зустрівся Бровко. Як ви вважаєте, про кого йде мова?

Доцільно продемонструвати зображення лелек.

— Які слова потрібно виписати з тексту? Чотирискладові.

— Як правильно визначити, які слова є чотирискладовими?

Застосування алгоритму: визначення кількості голосних, поділ слів на склади та для переносу, використання правил переносу.

Чотирискладові слова:

зупинився — зу-пи-нив-ся;

дивилися — ди-ви-ли-ся;

незнайомці — не-зна-йом-ці;

довжелезні — дов-же-лез-ні;

наважився — на-ва-жив-ся;

піднялися — під-ня-ли-ся;

покружляли — по-круж-ля-ли;

полетіли — по-ле-ті-ли.

Визначення слів, які не можна поділити для переносу:

односкладові — біг, він, них;

двоскладові — шиї, якісь, але.

Додаткові завдання до тексту:

* Вимовте звуки слова «дзьоби».

* Поділіть це слово на склади для переносу.

* Вимовте звуки у слові шиї, назвіть букви.

* Прочитайте слова в останньому реченні, які відповідають на питання що зробили?

* Прочитайте у першому реченні слова, які відповідають на питання хто?

* Прочитайте питальне речення.

V. ПІДСУМОК УРОКУ

— Навчилися визначати кількість складів у слові.

— Дізналися про склади.

— Училися ділити слова для переносу.

VІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Підручник, сторінка 9, завдання до вправи 3: списати другий абзац тексту

Завантажити: Склад. Перенос слів із рядка в рядок по складах. Складання речень (2 клас. Українська мова) (Розмір: 28.8 KB, Завантажень: 184)
  
Back to top button