Склад. Перенос слів із рядка в рядок по складах. Складання речень (2 клас. Українська мова)
Тема: Склад. Перенос слів із рядка в рядок по складах. Складання речень (впр. 1—3, с. 7-9).
Мета: формування вміння ділити дво-, трискладові слова на склади, упорядковувати граматичний лад мовлення, розвивати фонетико-фонематичне мовлення, поповнити словниковий запас учнів словами «вуйко», «ґанок»; виховувати любов до природи.
Наочність: підручник, зошит, українська абетка.
ПЕРЕБІГ УРОКУ
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
Встали, дітки, всі рівненько,
Посміхнулися гарненько,
Настрій на урок взяли
Й працювати почали.
ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ ТА УМІНЬ УЧНІВ
- Треба відгадати загадки, записати відгадки, назвати букви, які позначають перший звук кожного слова, визначити, який це звук: голосний чи приголосний.
Загадки
Квітка ця на сонце схожа,
На олію вона гожа,
Жовті пелюсточки має,
Їх до сонця повертає. (Соняшник)
Він на дубі виростає,
Шапочку гарненьку має.
З дуба в землю упаде
І весною проросте. (Жолудь)
На болоті біля річки
Виросли пухнасті свічки.
Забіжу я наперед —
Це звичайний … . (Очерет)
Наче сонячні клубочки
Хтось розсипав біля квочки.
Хто це там пищить, малята?
Здогадалися? … . (Курчата)
— У кожній відгадці вимовте голосні звуки, визначте їх кількість, усно поділіть слова на склади. Порівняйте кількість голосних звуків та кількість складів у кожному слові. Зробіть висновок.
ІІІ. СПРИЙМАННЯ ТА ЗАСВОЄННЯ МАТЕРІАЛУ
- Слово вчителя.
Склад. Основні правила переносу
Слова поділяються на склади. Склад — це найменша вимовна одиниця, компоненти якої тісно пов’язані між собою в артикуляційному й акустичному плані. Склад може бути утворений із одного чи кількох звуків, один з яких обов’язково є голосним. Голосні звуки виступають у ролі складотворних (складових) й утворюють вершину складу. Кількість складів у слові відповідає кількості голосних у ньому. Залежно від кількості складів слова поділяються на односкладові, двоскладові, трискладові й багатоскладові:
ліс, день, звір;
я-ма, си-ла, книж-ка;
со-ро-ка, я-лин-ка, сер-день-ко;
ма-те-рин-ка, за-без-пе-чи-ти, ви-со-ко-тем-пе-ра-тур-ний, у-рі-зно-ма-ні-тню-ва-ти-ся.
Залежно від того, на який звук склад закінчується, склади бувають закриті та відкриті.
Відкритим називається такий склад, який закінчується на голосний звук: ко-си-ти.
Закритим називається склад, який закінчується на приголосний звук: свіч-ка, без-під-став-ний.
В українській мові переважають відкриті склади.
Правила поділу слів на склади:
- Приголосний між двома голосними належить до наступного складу: про-по-зи-ці-я, за-ку-ток.
- Два дзвінкі або глухі приголосні належать до наступного складу: рі-зьба, ми-ска, дру-жба.
- Якщо між голосними є кілька приголосних, то [й], [в], [р], [л], які стоять після голосного, належать до попередньго складу, а звуки, що знаходяться після них — до наступного складу: май-же, лій-ка, мов-ник, скар-га, пил-ка. Якщо другий приголосний [й], [р], [л], то разом із попереднім приголосним вони належать до наступного складу: бу-льйон, ві-дро, ро-блю.
- Якщо між голосними є кілька приголосних, то після наголосу один з них належить до попередньго складу, а решта — до наступного: друж-ній, віч-ний, дов-гий.
- Якщо після ненаголошеного складу стоїть кілька приголосних, то всі вони, крім [й], [в], [р], [л], належать до наступного складу: се-стра, дя-дьків, пі-ді-бра-ти.
Правила переносу слів:
- З рядка в рядок слова переносяться тільки цілими складами: бать-ко, за-хис-ник.
- Подвоєні приголосні розриваються: цін-ний, імен-ник, корін-ний.
- У словах типу життя, колосся, знання допускається двоякий перенос: знан-ня, зна-ння.
При переносі не можна:
1) залишати і переносити одну букву: озе-ро (а не о-зеро), на-дія (а не наді-я). Не можна переносити такі слова, як: аїр, озер, осінь, упав, юність, ясень;
2) розривати сполучення йо, ьо: кур-йоз, сльо-за;
3) розривати буквосполучення дз, дж, якщо вони позначають один звук: за-дзвонити, хо-джу (а не зад-звонити, ход-жу); але під-жарити, від-знака;
4) відокремлювати м’який знак і апостроф від попередньої букви: паль-ці, бур’-ян (а не па-льці, бур-’ян);
5) у складних словах відривати початкову букву другої основи: паро-плав, праце-здатний (а не пароп-лав, працез-датний);
6) відривати ініціали або інші скорочення від прізвища: І. Я. Франко, проф. Шевчук. Якщо ім’я по батькові чи інше слово, яке передавалось скорочено, написано повністю, то можливий перенос: Іван — Якович Франко, Іван Якович — Франко, професор — В. С. Іваненко;
7) розривати абревіатури та скорочення від слів, яких вони стосуються: ООН, ДАІ, ТУ-154, 20 кг, 3 км, 1994 р.;
8) розривати умовні скорочення, що пишуться через дефіс або складаються з кількох слів: вид-во, л-ра та ін.
В інших випадках можна довільно переносити слова за складами.
- Робота з підручником
Вправа 1, сторінка 7
Складання алгоритму поділу слів на склади
Поетапне виконання завдань вправи.
Читання тексту вірша учителем або підготовленими учнями.
— Про кого йде мова в тексті вірша?
— Що вирішили намалювати зайчата?
— Прочитайте слова, які називають овочі, які лежали на столі.
Діти називають іменники, учитель прикріплює демонстраційні картки з надрукованими на них словами: морква, ріпа, капуста, картопля, буряки, салат, огірки. Далі поступово формується алгоритм виконання завдання:
Промовити слово «морква».
Вимовити голосні звуки, визначити їх кількість у слові.
Поділити слово на склади, визначити їх кількість.
Порівняти кількість голосних звуків та складів у слові.
Зробити висновок.
Кількість складів = кількості голосних звуків.
Для того, щоб поділити слово на склади для переносу, потрібно пам’ятати, про те, що не можна залишати або переносити букву, яка позначає голосний звук на письмі.
У ході аналізу слова «огірок» учитель робить акцент на тому, що буква «о» позначає голосний звук [о], який утворює склад, але перенести слово можна лише так: огі — рок.
Зазначені слова учні ділять на склади та на склади для переносу. Міра допомоги вчителя поступово зменшується. Доцільно провести роботу в парах: діти по черзі виконують завдання, допомагають один одному, перевіряють правильність виконання роботи, користуючись зразками, які можна прикріпити на дошку. Робота з реченням.
Після виконання вправи учитель має підвести учнів до висновку: склад — частина слова, голосний звук виконує складотворну роль, тому в слові стільки складів, скільки голосних звуків.
- Засвоєння правила, сторінка 8
— Прочитайте правило, чи підтверджує воно висновки, зроблені нами в ході роботи?
— Прочитайте (повторіть), що таке склад?
— Як визначити кількість складів у слові?
- Каліграфічна хвилинка
Ка капуста
Прописати з’єднання та склади, назвати в них букви, які позначають голосні звуки.
Прописати слово «Лідія», визначити у ньому кількість голосних звуків, поділити слово на склади, пояснити, чому це слово написано з великої літери, усно скласти речення з цим словом.
- Робота з підручником
Вправа 2, сторінка 8
Слова: знайомий, бойовий, крайовий, завойовник.
За необхідності вчитель пояснює значення слів.
— Усі слова мають один склад -йо-.
— Для того, щоб правильно поділити ці слова на склади для переносу, прочитайте правило на сторінці 8.
Виконання завдання з коментуванням, визначення кількості складів.
Вправа 3, сторінка 8
Сприймання тексту.
— Прочитайте текст. Про кого в ньому розповідається?
Тлумачення значення слів.
Вуйко — пояснення на сторінці підручника.
Колода — демонстрація ілюстрації.
— Знайдіть та прочитайте, яким був стіл, за яким уживав їжу вуйко Йой.
— Який сніданок він собі приготував?
Узгодження слів у реченні другого абзацу:
на листочку лопуха; три сунички; ліщиновий горішок.
Списування третього абзацу тексту в робочі зошити.
Додаткові завдання до тексту:
* Вимовте звуки у виділеному слові, назвіть букви, зробіть звуковий аналіз слова «ґанок».
* Складіть та запишіть речення з цим словом.
* Вимовте звуки у слові «щавель».
* Слово «заячий» поділіть на склади.
* На які питання відповідають слова у дужках?
* На які питання відповідають ці слова, після того, як ви розкрили дужки?
ІV. ЗАКРІПЛЕННЯ ТА ЗАСТОСУВАННЯ НАБУТИХ ЗНАНЬ
- Робота в зошиті з друкованою основою
Закріплення правил переносу слів (вправа 2, сторінка 4)
Правила учні сприймають поступово.
Фізкультхвилинка проводиться у формі гри «Телеграфісти».
Учитель називає слова, які потрібно поділити на склади. Учні промовляють кожне слово по складах, потім виконують відповідну кількість рухів: підстрибнути, плеснути в долоні, присісти…
Вправа 3, сторінка 4
Сприймання тексту.
— Прочитайте, який вигляд мали незнайомці, з якими зустрівся Бровко. Як ви вважаєте, про кого йде мова?
Доцільно продемонструвати зображення лелек.
— Які слова потрібно виписати з тексту? Чотирискладові.
— Як правильно визначити, які слова є чотирискладовими?
Застосування алгоритму: визначення кількості голосних, поділ слів на склади та для переносу, використання правил переносу.
Чотирискладові слова:
зупинився — зу-пи-нив-ся;
дивилися — ди-ви-ли-ся;
незнайомці — не-зна-йом-ці;
довжелезні — дов-же-лез-ні;
наважився — на-ва-жив-ся;
піднялися — під-ня-ли-ся;
покружляли — по-круж-ля-ли;
полетіли — по-ле-ті-ли.
Визначення слів, які не можна поділити для переносу:
односкладові — біг, він, них;
двоскладові — шиї, якісь, але.
Додаткові завдання до тексту:
* Вимовте звуки слова «дзьоби».
* Поділіть це слово на склади для переносу.
* Вимовте звуки у слові шиї, назвіть букви.
* Прочитайте слова в останньому реченні, які відповідають на питання що зробили?
* Прочитайте у першому реченні слова, які відповідають на питання хто?
* Прочитайте питальне речення.
V. ПІДСУМОК УРОКУ
— Навчилися визначати кількість складів у слові.
— Дізналися про склади.
— Училися ділити слова для переносу.
VІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Підручник, сторінка 9, завдання до вправи 3: списати другий абзац тексту
Завантажити: Склад. Перенос слів із рядка в рядок по складах. Складання речень (2 клас. Українська мова) (Розмір: 28.8 KB, Завантажень: 468)