ГоловнеОсвіта і право

Що потрібно знати педагогу про відпустку

Право на відпустки гарантовано статтею 45 Конституції України (ст. 45) та регламентується Кодексом законів про працю України, Законом України «Про відпустки» та іншими нормативними документами. Відпустки педагогічним працівникам регламентуються також Постановою Кабінету Міністрів від 14 квітня 1997 р. № 346 «Про затвердження Порядку надання щорічної основної відпустки тривалістю до 56 календарних днів керівним працівникам закладів та установ освіти, навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ і закладів, педагогічним, науково-педагогічним працівникам та науковим працівникам».

Кожен працівник, який перебуває у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями, незалежно від форм власності, має право на оплачувану відпустку, яку може використати на власний розсуд – для відновлення працездатності, зміцнення здоров’я, виховання дітей, задоволення власних життєво важливих потреб та інтересів тощо.

Проте щороку з початком літа педагогічні працівники зіштовхуються з проблемами і порушенням прав, та загалом мають багато запитань щодо відпусток. Багато звернень з цього питання надходить і до освітнього омбудсмена. Зокрема, усіх педагогічних працівників одного закладу освіти примушують йти у відпустку в один день, не враховуючи інтереси працівників, адже так зручно оформляти документи. Крім того, педагогів часто примушують вказувати у заявах на відпустку те, що вони будуть виїздити за кордон і ознайомлені з нормативними документами щодо встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів. Існує також багато запитань щодо відпусток працівників вчителів-пенсіонерів, які працюють за строковими трудовими договорами.

Також педагогічні працівники звертаються зі скаргами до освітнього омбудсмена, щоб відстояти своє право на щорічну основну відпустку повної тривалості, що настає після закінчення шести місяців безперервної роботи у закладі освіти, яка повинна надаватися у період літніх канікул незалежно від часу прийняття їх на роботу.

До вашої уваги юридичне роз’яснення щодо відпусток працівників закладів освіти. Ми розглянемо такі питання:

  • Види відпусток
  • Тривалість відпустки
  • Щорічний графік надання відпустки та заява про відпустку
  • Перенесення та продовження відпустки
  • Категорії осіб, яким надаються відпустки у зручний для них час
  • Поділ відпустки на частини
  • Оплата відпусток, зміни у нарахуванні та допомога на оздоровлення
  • Грошова компенсація за невикористану відпустку
  • Відпустки без збереження заробітної плати
  • Відпустки при звільненні працівника із закінченням строку трудового договору

 Види відпусток

Закон України «Про відпустки» встановлює види відпусток:

  • щорічна основна відпустка – надається за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору, не менш як 24 календарних дні;
  • додаткова відпустка за роботу із шкідливими та важкими умовами праці;
  • додаткова відпустка за особливий характер праці;
  • інші додаткові відпустки, передбачені законодавством;
  • додаткові відпустки у зв’язку з навчанням;
  • творча відпустка;
  • відпустка для підготовки та участі в змаганнях;

соціальні відпустки:

  • відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами;
  •  відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;
  • відпустка у зв’язку з усиновленням дитини;
  • додаткова відпустка працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину – особу з інвалідністю з дитинства;
  • відпустки без збереження заробітної плати.

Законодавством, колективним договором, угодою та трудовим договором можуть встановлюватись інші види відпусток.

 Тривалість відпустки

Тривалість відпустки педагогічних, науково-педагогічних і наукових працівників регулюється відповідною постановою Кабінету Міністрів № 346 від 14.04.1997 р.

Наведемо тривалість основної щорічної відпустки працівників закладів та установ освіти, які описані у додатку вищезазначеної постанови:

  •        Заклади загальної середньої освіти:

56 днів відпустки мають директор, заступники директора, завідувач філією, заступник завідувача філією, вчителі (всіх спеціальностей), асистент вчителя, педагог-організатор, практичний психолог, соціальний педагог, керівник гуртка та ін.

  •       Заклади дошкільної освіти:

56 днів відпустки мають вихователь та асистент вихователя, логопед.

42 дні відпустки мають директор, завідувач, вихователь-методист, інструктор з фізкультури, музичний керівник, практичний психолог, соціальний педагог та ін.

  •       Заклади позашкільної освіти:

42 дні відпустки мають директор, заступник директора з навчально-виховної роботи, завідувач відділу, методист, керівник гуртка (студії, секції), педагог-організатор та ін.

Тривалість відпусток непедагогічних працівників регулюється Законом України «Про відпустки» та іншими підзаконними актами.

Тривалість завжди розраховується у календарних днях, незалежно від режимів та графіків роботи на підприємстві (стаття 5 Закону України «Про відпустки»).

Святкові та неробочі дні не враховують під час розрахунку тривалості відпусток, тобто, якщо на період, на який надається відпустка, припадають святкові та неробочі дні, її тривалість збільшується на кількість таких днів.

Водночас вихідні дні (субота, неділя) до тривалості щорічних відпусток включаються як звичайні календарні дні. Тому на кількість вихідних днів, які припадають на період відпустки, відпустка не продовжується.

Педагогічні, науково-педагогічні та наукові працівники, керівники закладів освіти мають право на щорічну основну відпустку повної тривалості у перший рік роботи, що настає після закінчення шести місяців безперервної роботи в установі. У перший та наступні роки відпустка надається у період літніх канікул незалежно від часу прийняття їх на роботу (стаття 10 Закону України «Про відпустки».

Якщо під час відпустки працівник оформив листок непрацездатності, то ці дні, а також відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, до щорічних відпусток не включаються (стаття 78 Кодексу законів про працю України).

 Щорічний графік надання відпустки та заява про відпустку

У кожному закладі освіти має складатися графік надання відпусток, при його складанні враховуються інтереси закладу, особисті інтереси працівників та можливості їхнього відпочинку. З графіком ознайомлюються усі працівники.

Конкретний період надання щорічних відпусток у межах, установлених графіком, узгоджується між працівником і власником (стаття 79 Кодексу законів про працю України).

Законодавством не визначено формат графіка надання відпусток, тому кожен заклад освіти може розробити власну довільну форму. Вимоги встановлювати дату початку та завершення відпустки у графіку немає, але ці дати мають погодити між собою працівник та керівник закладу.

Також законодавство не вимагає, коли саме має складатися графік відпусток у поточному році. Зазвичай його складають на початку календарного року.

Керівникам закладів освіти щорічна основна відпустка надається за погодженням з відповідним органом управління освітою (пункт 3 Постанови Кабінету Міністрів від 14 квітня 1997 р. № 346).

Існує два варіанти надання відпусток згідно з графіком. Перший – у графіку відпусток вказується дата початку та дата завершення відпустки. У цьому разі заява про відпустку не пишеться, але роботодавець зобов’язаний письмово повідомити працівника про дату початку відпустки не пізніше як за два тижні до встановленого графіком терміну. Порушення строку такого повідомлення надає можливість працівникові вимагати перенесення щорічної відпустки на інший період.

Інший варіант – у графіку вказується місяць(і), у якому працівник планує взяти відпустку, а напередодні відпустки, бажано за два тижні, працівник має подати таку заяву із вказанням дати початку та завершення. Проте роботодавець може погодитися із зазначеними датами, або не погодитися через певні обставини та інтереси закладу освіти і запропонувати інший період для відпустки.

Якщо працівник бажає піти у відпустку в інший період, ніж передбачено графіком, він має обов’язково подати заяву на відпустку.

Незаконною є вимога вказувати у заяві про відпустку те, що працівник буде виїздити за кордон під час відпустки, а також що він ознайомлений із нормативними документами щодо встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів тощо.

 Перенесення та продовження відпустки

Відпустка може бути перенесена на інший період, ініціатором перенесення може бути як працівник, так і керівник закладу освіти (стаття 11 Закону України «Про відпустки»).

На вимогу працівника:

—         якщо працівник за два тижні до встановленого графіком строку не отримав письмового повідомлення про відпустку;

—         працівникові не були виплачені відпускні за три дні до початку відпустки.

За ініціативи власника:

якщо надання щорічної відпустки працівникові в раніше обумовлений період може несприятливо відобразитися на нормальному ході роботи закладу освіти, і за умови, що частину відпустки тривалістю не менше 24 календарних днів буде надано у поточному робочому році. Таке перенесення можливе лише з письмової згоди працівника.

Через обставини:

Відпустку має бути перенесено або продовжено у таких випадках:

—         настання у період відпустки тимчасової непрацездатності працівника, засвідченої в установленому порядку (за наявності листка непрацездатності);

—         настання строку відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами;

—         збіг щорічної відпустки із відпусткою у зв’язку з навчанням тощо;

—         виконання працівником державних або громадських обов’язків, якщо згідно з законодавством він підлягає звільненню на цей час від основної роботи із збереженням заробітної плати.

Невикористана частина щорічної відпустки може надаватися після закінчення дії причин, які її перервали.

Якщо працівник бажає не продовжити свою відпустку, а перенести невикористану частину щорічної відпустки в інший період, він має звернутися до керівника із заявою, у якій вказати нові дати відпустки або просто перенести її на інший період за згодою між працівником і керівником (стаття 11 Закону України «Про відпустки»). Цю невикористану частину відпустки має бути надано працівнику, як правило, до кінця робочого року, але не пізніше 12 місяців після закінчення робочого року, за який надається відпустка.

 Категорії осіб, яким надаються відпустки у зручний для них час

Заклад освіти і працівники при складанні графіку відпусток мають враховувати як інтереси закладу, так і особисті інтереси, шукати компроміс для того, щоб була забезпечена діяльність закладу. Але є категорії осіб, яким власник зобов’язаний надати відпустку в будь-який зручний для них час. До них належать (стаття 10 Закону України «Про відпустки»):

1) особи віком до 18 років;

2) люди з інвалідністю;

3) жінки перед відпусткою у зв’язку з вагітністю та пологами, або після неї;

4) жінки, які мають двох і більше дітей віком до 15 років або дитину-інваліда;

5) одинокі матері (батьки), які виховують дитину без батька (матері);

6) опікуни, піклувальники або інші самотні особи, які фактично виховують одного або більше дітей віком до 15 років за відсутності батьків;

7) дружина (чоловік) військовослужбовця;

8) ветерани праці та особи, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною;

9) ветерани війни, особи, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, а також особи, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їхнього соціального захисту»;

10) батьки-вихователі дитячих будинків сімейного типу;

11) працівники, віднесені до 1 та 2 категорії потерпілих внаслідок аварії на ЧАЕС;

12) інші категорії працівників, передбачені законодавством.

Ще раз нагадуємо, що керівним, педагогічним, науковим, науково-педагогічним працівникам, а також спеціалістам закладів освіти щорічні відпустки повної тривалості у перший та наступні робочі роки надаються у період літніх канікул незалежно від часу прийняття їх на роботу.

Поділ відпустки на частини

На прохання працівника щорічну відпустку може бути поділено на частини будь-якої тривалості, але основна безперервна її частина має становити не менше 14 календарних днів. Черговість частин не має значення, тобто працівник за бажанням та погодженням з роботодавцем може взяти частину відпустки меншої тривалості, ніж 14 днів, а потім через деякий час взяти відпустку від 14 днів, і навпаки. Кількість розділених частин відпустки законодавством не обмежується.

Педагогічним і науково-педагогічним працівникам невикористана частина щорічної основної відпустки, за умови її поділу, повинна бути надана, як правило, в період літніх канікул, а в окремих випадках, передбачених колективним договором, – в інший канікулярний період (пункт 4 Постанови Кабінету Міністрів від 14 квітня 1997 р. № 346).

 Оплата відпусток, зміни у нарахуванні та допомога на оздоровлення

Заробітна плата працівникам за час відпустки виплачується не пізніше ніж за три дні до її початку (стаття 21 Закону України «Про відпустки»).

Розрахунок оплати за відпустки здійснюється шляхом обчислення середнього заробітку за даний навчальний рік, включаючи доплати та надбавки, оплату за години, що виконані понад встановлене річне навантаження, а також допомога по тимчасовій непрацездатності (пункт 86 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти).

Але у грудні 2020 року відбулися зміни в порядку розрахунку середньої зарплати, і коригування виплат у випадках підвищення тарифних ставок і посадових окладів у розрахунковому періоді відповідно до актів законодавства скасовано. Якщо таке коригування не закладено  у колективних договорах, то його мають здійснювати і надалі, а якщо ні, — то зменшиться сума відпускних, якщо у розрахунковому періоді було підвищення посадового окладу.

Виплата допомоги на оздоровлення педагогічним та науково-педагогічним працівникам проводиться в повному обсязі, тобто в розмірі місячного посадового окладу (ставки заробітної плати) (стаття 57 Закону України «Про освіту»). Заяву на отримання допомоги на оздоровлення писати не обов’язково. Виплата допомоги на оздоровлення, якщо педагог має неповне навантаження, повноцінно законодавством не визначено,  хоча  у частині третій статті 56 Кодексу законів про працю України робота на умовах неповного робочого часу не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників.

Грошова компенсація за невикористану відпустку

Існує заборона заміни відпустки грошовою компенсацією, крім випадків, які зазначаються у статті 24 Закону України «Про відпустки»).

За бажанням працівника частину щорічної відпустки можна замінити грошовою компенсацією, але тривалість наданої працівникові щорічної та додаткових відпусток у поточному році не повинна бути меншою за 24 календарних дні. Для цього працівник має подати відповідну заяву керівнику.

Грошова компенсація за невикористані дні щорічної відпустки також виплачується працівнику в разі звільнення. Якщо працівник закладу освіти пропрацював у закладі не менш як 10 місяців, грошова компенсація виплачується за невикористані дні щорічних відпусток з розрахунку повної їхньої тривалості.

Відпустки без збереження заробітної плати

З початком пандемії різко збільшилася кількість скарг від працівників щодо примусу до відпустки без збереження заробітної плати. Тому хочу підкреслити, що ця відпустка надається лише за ініціативою працівника на підставі особистої заяви, керівник закладу не має права примушувати до такої відпустки.

Така відпустка може тривати не більше 15 календарних днів на рік.

Перелік осіб, яким за їхнім бажанням відпустка без збереження заробітної плати надається в обов’язковому порядку, наведена у статті 25 розділу VI Закону України «Про відпустки».

Відпустки при звільненні працівника із закінченням строку трудового договору

Багато звернень надходить до освітнього омбудсмена від педагогічних працівників, які працюють за строковим договором, щодо відпусток та отримання оздоровчих виплат. У пункті 3 Закону України «Про відпустки» чітко зазначено, що у разі звільнення працівника у зв’язку із закінченням строку трудового договору невикористана відпустка може за його бажанням надаватися й тоді, коли час відпустки повністю або частково перевищує строк трудового договору. У цьому випадку чинність трудового договору продовжується до закінчення відпустки.

Джерело: eo.gov.ua

Back to top button