Як повідомив голова Комітету Сергій Бабак, питання підвищення зарплат стало ключовим під час розгляду проєкту державного бюджету на 2026 рік перед голосуванням у другому читанні.
Попри те, що Верховна Рада вже висловила свою позицію, підтримавши правку про зміну структури оплати праці (239 голосів) і перенаправлення коштів в освітню субвенцію (315 голосів), Кабінет Міністрів ці зміни не врахував.
«Мені прикро констатувати, що жоден представник Міністерства освіти на засіданні Кабміну не відстояв реформу, якої вчителі давно потребують. Не чергову надбавку, а системне рішення», — наголосив Сергій Бабак.
Цифри, що говорять самі за себе
Міністерство фінансів відмовилося підтримати правку, аргументуючи це браком понад 20 млрд грн.
Втім, за розрахунками Комітету, реальна потреба становить 13,5 млрд грн, з яких приблизно 45% одразу повертаються до бюджету у вигляді податків і зборів (ПДФО, ЄСВ, воєнний збір).
Таким чином, чиста додаткова потреба — 7,4 млрд грн, що складає лише 0,15% від загального бюджету держави, який сягає близько 4,8 трлн грн.
«Це не астрономічна сума, це питання пріоритетів держави. Йдеться про 0,15% бюджету, які можуть зупинити відтік молодих кадрів зі шкіл», — зазначив голова Комітету.
Зарплата молодого вчителя: реалії та перспективи
Наразі молодий учитель із повним навантаженням (18 годин на тиждень) отримує 8 162 грн на руки — це 6 162 грн окладу та 2 000 грн надбавки.
Після запланованих двох етапів підвищення у 2026 році його дохід сягне лише 10 845 грн, що дорівнює зростанню на 33%.
Для порівняння, за реформою, яку пропонує Комітет, посадовий оклад мав би становити 19 975 грн, тобто майже вдвічі більше.
«Ми зробили все необхідне, щоб молодий учитель отримував на руки гідну зарплату. Верховна Рада підтримала зміни, Мінфін зробив свою роботу. Залишилося пів кроку — і буде прикро здатися на фініші», — наголосив Сергій Бабак.
Системна проблема, що потребує системного рішення
Щороку держава фінансує підготовку понад 10 тисяч майбутніх учителів, але більшість із них не йдуть працювати за фахом. Причина очевидна — низький рівень оплати праці, відсутність стабільності та перспективи кар’єрного зростання.
У школах нині працює понад 360 тисяч учителів, значна частина з яких — люди старшого віку. Молодь не бачить сенсу залишатися у сфері освіти, особливо у громадах, що потерпають від війни та нестачі кадрів.
«Діти у кожному місті, селі, прифронтовій громаді мають право на мотивованого, професійного і добре оплачуваного вчителя», — наголосив Бабак.
Підтримка з боку правозахисників і науковців
Під час обговорення на засіданні Комітету представники Офісу Уповноваженого з прав людини та академічної спільноти висловили повну підтримку реформі оплати праці педагогів.
На їхню думку, саме з цього потрібно починати відновлення престижу освітньої професії.
Три мінімальні зарплати для вчителів — це не популізм, а необхідність
Реформа, яку просуває Комітет, передбачає зміну самої системи нарахування заробітної плати, щоб відмовитися від постійних «доплат» і «надбавок», які лише ускладнюють бюджетний процес і створюють нерівність між учителями.
«Якщо ми зараз не зробимо цей крок, невідомо, коли знову матимемо шанс. Три мінімалки для вчителів — або зараз, або невідомо коли», — підсумував Сергій Бабак.