Розпізнавання іменників за питаннями хто? що?. Складання речень (2 клас. Українська мова)
Тема: Розпізнавання іменників за питаннями хто? що?. Складання речень
Мета: закріплювати знання учнів про іменник як частину мови; вчити ставити питання, розподіляти слова на групи за значенням, розрізняти іменники, які відповідають на питання хто? і що?; розвивати мовлення учнів, збагачувати словниковий запас; виховувати бережливе ставлення до хліба.
Хід уроку
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
- Робота над загадкою
Є твердий, а є м’який,
Є важкий, а є легкий.
Ми на ньому сидимо,
І вчимося, і їмо. (Диван)
— Запишіть каліграфічно слово-відгадку. Складіть і запишіть з цим словом речення.
- Каліграфічна хвилинка
Ди ван диван
- Перевірка домашнього завдання (с. 109, вправа 282)
— Прочитайте слова, які відповідають на питання хто?, потім — що?.
III. ЗАСВОЄННЯ НОВИХ ЗНАНЬ ПРО СЛОВА — НАЗВИ ПРЕДМЕТІВ
- Робота за підручником (с. 110, вправа 283)
— Прочитайте і відгадайте загадку.
— Перевірте, чи правильно ви відгадали загадку. (Прочитайте перші букви у словах кожного рядка.)
— Назвіть питання, на яке відповідає слово-відгадка.
- Бесіда про цінність хліба
Сонечко, як завжди, прокинулось раненько!
Росою прозорою вмилося гарненько.
Промінчики срібні свої розчесало…
Добридень, колосся! — привітно сказало.
— Хто з вас був на срібному полі? Хто з вас відчув запах хоч одного колосочка, що зріс на ньому? Хто тримав у маленьких долоньках золотисті гладенькі зернинки, які в майбутньому перетворюються на запашні булочки та духмяний коровай?
Це незабутні відчуття! І людина, яка відчула це хоч раз у своєму житті, ніколи не зможе бути злою, ніколи не зможе чинити щось погане.
Чи дзвонять у теплому небі голубі дзвоники весни, чи осипає серпень хліборобів дарами — свято хлібороба завжди з тими, хто вранці починає день у полі та закінчує його ввечері. Це ті, хто першими спілкуються з весняною нивою й останніми — з осінньою пашнею.
За всіх часів і в усіх народів було найбільшою святістю, коли лежав на столі хліб. Тяжко він доставався в давнину.
Батьки ніколи не залишали в полі хліба, не викидали його, несли додому як святиню, своїм дітям.
Паляниця, за добрим українським звичаєм, мала неодмінно лежати на столі, і ніхто, навіть діти, не насмілювалися покласти її сподом догори. Хліб був мірилом життя. Будь-яке свято не обходилося без паляниці. Народжувалася дитина — йшли з хлібом, виряджали сина в далеку дорогу — і мати ув’язувала в рушник житній окраєць, справляли весілля чи будували хату —
неодмінно приходили з книшем, дорогих гостей також зустрічали хлібом — сіллю. Без хліба наш народ не уявляв свого життя. Навіть діти шанобливо називали його «папа». Він був потрібний людині, як батько в сім’ї.
А ще хліб уподібнюють до сонця.
І дійсно, рум’яна й кругла українська паляниця чимось подібна до сонячного світила.
Поруч з хлібом народ завжди ставив сіль, бо без солі він теж не уявляв свого життя… Тому сіль і хліб, що діставалися людям важкою працею, вважалися дорогим набутком і завжди шанувалися в народі.
Хліб — це праця людська, це надія на майбутнє. Від темної, твердої, з кам’яною пилюкою паляниці до випеченого пухкого хліба — калача, коровая — минуло тисячі років. За цей час у різних країнах світу хлібороби навчилися з диких, зернових рослин вирощувати високоврожайні сорти пшениці, жита, ячменю, а пекарі випікають величезну кількість хлібних виробів — близько 800 видів.
— Розкажіть, який шлях долає хліб, перш ніж потрапити до нашого столу.
- Фізкультхвилинка
- Продовження роботи за підручником (с. 110–111)
Вправа 284
— Розгляньте малюнки і назвіть кулінарні вироби. Поставте до слів питання.
— Прочитайте слова. Випишіть назви виробів із борошна.
— Розкажіть, які з названих виробів печуть, а які — варять.
Вправа 295
— Прочитайте текст.
— Спишіть заголовок. Яке це речення? До чого воно вас спонукає?
Пояснення вчителя. Заучування правила
Гра «Угадай предмет»
Цей іменник означа предмет
Для зрізання злаків і трави.
Прочитаєш ззаду наперед —
Будь-що тисни ним чи сік дави. (Серп — прес) (Д. Білоус)
Вправа 286
— Прочитайте назви міст та їх мешканців. Усно поставте до слів питання хто? що?.Спишіть.
— Утворіть назви мешканців від назв інших відомих міст.
ІV. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ. РЕФЛЕКСІЯ
— Чого навчилися на сьогоднішньому уроці?
— Що найбільше запам’яталося?
— Які завдання викликали труднощі?
V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
С. 111, вправа 287; вивчити правило (с. 111).
Завантажити: Розпізнавання іменників за питаннями хто? що?. Складання речень (2 клас. Українська мова) (Розмір: 20.1 KB, Завантажень: 49)