Провідні засоби індивідуалізації персонажів. Діккенс як майстер іронії і сарказму (10 клас. Зарубіжна література)

ТЕМА: Провідні засоби індивідуалізації персонажів. Діккенс як майстер іронії і сарказму.

МЕТА: показати засоби індивідуалізації персонажів у романі «Пригоди Олівера Твіста», майстерність Діккенса у створенні комічного; розвивати навички аналізу літера­турних персонажів; поглиблювати теоретико – літературні знання учнів; виховувати гуманістичний світогляд, відра­зу до людських вад.

ОБЛАДНАННЯ: відеофрагменти мюзиклу «Олівер!», роздатковий матеріал з текстами реклами до екранізацій роману.

ТИП УРОКУ: урок засвоєння нових знань і форму­вання на їхній основі вмінь і навичок.

ХІД  УРОКУ

 Діккенс був настільки популярним, що ми, сучасні письменники, навіть не можемо собі уявити, наскільки великою була його слава. Тепер не існує такої слави. Г.К. Честертон

І. Мотивація навчальної діяльності.

• Робота над епіграфом.

II. Робота над темою уроку.

• Презентація теми, мети уроку.
• Бесіда.

— На які умовні групи можна поділити персонажів «Пригод Олівера Твіста»?

—  Чому характеристиці негативних героїв влас­тива загострена одноплановість?

— Які засоби характеристики використовує ав­тор?

— Яка роль серед засобів індивідуалізації належить комічному?

• Актуалізація опорних знань.

Робота зі словниками літературних термінів.

— Яка роль комічного в літературі та мистецтві?

— Назвіть види комічного.

— Дайте визначення гумору, сатири, Іронії, сар­казму.

— Які засоби комічного використовує автор для характеристики позитивних персонажів, а які — для характеристики негативних?

• Слово вчителя.

Характери Діккенса завжди одно­значні: герої — це герої, а злодії — це злодії. Вони різно­манітні, як саме життя, з якого Діккенс бере своїх героїв. Сам автор говорить про свою щирість у зображенні пер­сонажів: « Ніхто не вірив у цю розповідь більше, ніж я вірив у неї, коли писав». Його персонажі — це реалістичні й переконливі типи.

• Робота в групах.

I  група: « Засоби комічного для характеристики позитивних персонажів»;

II  група: «Засоби комічного для характеристики нега­тивних персонажів».

• Презентація результатів роботи в групах.

I  група. Гумор — невід’ємна риса творчості Ч. Діккен­са. Яскраве вираження діккенсівського оптимізму, віри в світле людське майбуття особливо характерні для його ранніх романів. Тому позитивний ідеал письменника незмінно пов’язаний з веселістю, його герої навіть в скрут­них умовах не втрачають життєрадісність, впевненість, що вороги не зламають їх.

II  група. Часто діккенсівські характери нагадують ка­рикатури, оскільки він перебільшує основні характерис­тики, але ніколи не втрачає логіки, не доводить свої пере­більшення до абсурду.

Висновок про схильність Діккенса до реалістичної сати­ри, його життєрадісний гумор і сентиментальний пафос, в основі якого — соціальні мотиви, співчуття знедоленим.

• Культурологічний екскурс.

 «Олівер!» (1968) – музичний фільм виробництва Великобританії, знятий режисером Керолом Рідом. Автор музики – Лайонел Варт. Це одна з найкращих екранізацій твору, автор якого – Чарльз Діккенс.

• Перегляд фрагмента екранізації мюзиклу.

III. Етап рефлексії.

• Робота з роздатковим матеріалом — із текстами рек­лами до екранізацій роману.

Картка № 1 . Головний герой роману Олівер Твіст – сиро­та, вихованець голодного дитячого притулку, де єдиною ласкою були холод і стусани, хлопчик, якого держава від самого почат­ку не вносила до списків народжених. Прибившись до банди кишенькових злодіїв, він виборює власну маленьку надію на життя. Чи вдасться це йому?..

Картка № 2. «XIX ст. Хлопчик на ім’я Олівер Твіст, кинутий батьками, опиняється на вулицях Лондона. Тут він знайомить­ся зі злодієм на ім’я Феджин, який запрошує Олівера до своєї групи.

З часом Олівера, злодія-початківця, спіймано на гарячому. Однак містер Браунлоу, який спіймав його, замість того, щоб покарати маленького мерзотника, вирішує його виховувати…»

• Бесіда.

— Який рекламний текст, на вашу думку, повніше розкриває сутність роману? Чому?

— З чим у текстах ви не погоджуєтеся ?

— На чому ви хотіли б акцентувати увагу потен­ційних глядачів і читачів твору?

• Перевірка домашнього завдання.

Презентація влас­них рекламних текстів до роману та його екранізацій.

• Повторне звернення до епіграфа.
• Заключне слово вчителя.

Те, що час — найсправедливіший арбітр, творчість Діккенса довела неспростовно. Його романи й нариси регулярно екранізуються, імена персонажів давно живуть самостійним життям: Фейджин — невід’ємна складова лондонського сленгу, відомий аме­риканський ілюзіоніст узяв собі сценічне ім’я Девіда Копперфілда, головного героя роману Діккенса.  Іменами його героїв називали фірмові страви і модні костюми. Діккенс видатний і як митець, і як осо­бистість, і як громадянин, який бореться за справед­ливість, милосердя, гуманність і співчуття до ближнього.

Співвітчизник Діккенса письменник Енгус Вілсон ска­зав: «Нетлінна спадщина Діккенса — це чудовий і одухот­ворений світ його романів, животворний і неповторний, надихаючий таких різних і самобутніх письменників, як Достоєвський і Доде, Гіссінг і Шоу, Пруст і Кафка…,- світ, який залишився при цьому неповторним». Знайом­ство з особистістю одного зі згаданих митців — Ф. Достоєвського, вплив на творчість якого відзначає Вілсон, чекає на вас на наступних уроках.

Очікувані результати.

Учень :

—  аналізує провідні засоби індивідуалізації персонажів (загострена одноплановість їхньої характеристики, індивідуалізоване мовлення, портрет);

—  наводить приклади іронії й сарказму Діккенса.

Домашнє завдання.

Повторити вивчений матеріал. Підготуватися до контрольної роботи за II частиною роз­ділу «Із літератури реалізму».

Завантажити: Провідні засоби індивідуалізації персонажів. Діккенс як майстер іронії і сарказму (10 клас. Зарубіжна література) (Розмір: 22.1 KB, Завантажень: 8)