Голова Комітету ВРУ з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак у своєму телеграм-каналі висловився щодо ефективності використання коштів, спрямованих на освітні потреби, зокрема на фінансування предмету «Захист України». Його аналіз вказує на низку проблем у реалізації цієї ініціативи.
Передумови змін у фінансуванні освіти
Наприкінці 2022 року члени парламентського комітету ініціювали важливу правку до закону «Про державний бюджет 2023», яка передбачала повернення невикористаних залишків освітньої субвенції з місцевих бюджетів до державного бюджету. Це дало змогу мобілізувати близько 3,2 млрд грн до спеціального фонду Міністерства освіти і науки України (МОН).
Основною метою було повернення фінансування Нової української школи (НУШ), яке було секвестроване у 2022 році та не передбачене у 2023 році. Планувалося направити 3 млрд грн на продовження реформи НУШ, а залишок – на створення державної дистанційної освітньої платформи для українських школярів у країні та за кордоном, а також на інші нагальні потреби, включно з покриттям дефіциту підручників.
Попередня команда МОН підтримувала ці ініціативи, але після зміни керівництва відбулася низка негативних змін:
- Від ідеї створення державної дистанційної платформи відмовилися.
- Приблизно 300 млн грн спрямували на стипендії.
- Кошти на повернення фінансування НУШ були розподілені лише в грудні 2023 року, що значно ускладнило їхнє ефективне використання.
«Школи дронів» і реформування предмету «Захист України»
У вересні 2023 року Комітет ВРУ запропонував амбітний проєкт створення 100 «Шкіл дронів» на базі загальноосвітніх шкіл, закладів позашкільної освіти та профтехів. Проєкт був підтриманий, але фактично його реалізацію було саботовано.
Однак через особливість бюджетного фінансування ці кошти не були втрачені, а їх вирішили спрямувати на комплексну модернізацію предмету «Захист України». Таким чином, у грудні 2023 року було створено відповідну державну субвенцію.
Субвенція на «Захист України»: фінансові показники
Загальний обсяг субвенції становить 1,745 млрд грн, з яких:
- 1,645 млрд грн – на закупівлю обладнання;
- 100 млн грн – на навчання вчителів.
Станом на 2024 рік використано:
- 953,7 млн грн (58%) на закупівлю обладнання, залишок – 691,6 млн грн;
- 9,1 млн грн (9,1%) на навчання вчителів, залишок – 90,9 млн грн.
Факт, що залишки цих коштів не анулювалися, є позитивним, проте ефективність використання коштів викликає занепокоєння.
Причини низького рівня освоєння коштів
МОН пояснює низький рівень використання виділеного фінансування такими факторами:
- Завищений бюджет на навчання вчителів – фактична потреба виявилася значно нижчою за закладену суму.
- Відсутність необхідного обладнання та засобів навчання на українському ринку – перед запуском субвенції не було проведено консультацій із представниками ринку.
Ці факти свідчать про прорахунки у плануванні та реалізації бюджетних коштів. Незважаючи на правильність самої ідеї модернізації предмету «Захист України», її реалізація стикається з організаційними проблемами, які значно знижують ефективність державного фінансування.
Висновки очевидні – якість управління освітніми проєктами потребує суттєвого вдосконалення, щоб запобігти таким проблемам у майбутньому.