Конспекти уроків української літератури 7 класУсі уроки української мови та літературиФайли

Григір Тютюнник. Цікаві епізоди з дитинства письменника (7 клас. Українська література)

Автор: Левченко Тетяна Миколаївна

Навчальний заклад: Бахмацька ЗОШ I-III ступенів №1 Чернігівської області

Тема. Григір Тютюнник. Цікаві епізоди з дитинства письменника. Автобіографічна повість «Климко» – твір про воєнне дитинство.

Мета: навчальна – ознайомити учнів з найбільш важливими й цікавими епізодами життя письменника,   викликати  інтерес до вивчення його творів, дати знання про події часів воєнного лихоліття в Україні, про тяжкі умови життя дітей; розвивальна – розвивати навички виділення головного, сприйняття та засвоєння матеріалу на слух, розвивати пам’ять, увагу, мислення; виховна – виховувати почуття гуманізму, здатність до співчуття, турботи про ближнього.

Обладнання: портрет письменника, ілюстрації та ксерокопії про воєнне дитинство, виставка книжок письменника.

Тип уроку. Вивчення нового матеріалу.

                                                         Хід уроку.

І. Організаційний момент. Слово вчителя.

Для того, щоб налаштуватися на певну роботу, треба мати гарний настрій. Іноді для того, щоб підняти  його, досить лагідного слова чи щирої посмішки. Тож посміхнімося один одному і  розпочнемо урок.

Епіграф до уроку Д. Павличка: «Дитинство – це земля, з якої виростають дерева людських талантів і характерів». Коментар його вчителем.

На уроці ми познайомимося з дитинством Григора Тютюнника та героєм його повісті Климком.

ІІ. Повідомлення теми, мети, завдань уроку.

Що очікуємо? Що повинні з’ясувати?

ІІІ. Сприйняття і засвоєння учнями начального матеріалу.

  1. Слово вчителя.
  • Григір… Трохи незвичне ім’я… Слід пам’ятати, що в українській літературі є ще один письменник – Григорій Тютюнник, автор відомого роману «Вир», старший брат Григора по батьковій лінії. Так склалася доля, що брати довгий час не знали про існування один одного. І тільки коли стали дорослими, познайомилися і поріднилися.
  • Пригадайте, чи вивчали ви в попередніх класах твори Г.Тютюнника? («Дивак»)
  • На жаль, доля відрахувала Григорові всього 49 років життя.
  • На фоні «Полонезу» Огінського звучить вірш І. Стогнійчука «Григорові Тютюннику зі світлою печаллю на 50-річчя»

Побачив вперше… У кожусі білім

По коридору втомлено ходив…

А десь за ним хуткі хвилини бігли,

Як струмені холодної води.

Тоді ж довідався: Григір Тютюнник…

Спадав на очі непокірний чуб,

І голос, наче сумовиті струни,

Бринів, і слів я вперше не розчув.

Лише пізніше… Мови світла пісня

Вже не озватись в серці не могла.

Настало світло для душі опісля –

Як зустріч із героями була.

І реготало-плакало подвір’я…

Ні, він не грав – героями ставав…

Від туги вмить стиснулося безмір’я,

Коли про матір пісню заспівав:

«Летіла зозуля та й стала кувати,

Ой то не зозуля, то рідная мати».

…Прощалися й не знали, що востаннє

Зозуля не вернулась по весні…

Він залишився по-юнацьки ставний,

У пам’яті відкритому вікні.

 

  • Робота з портретом письменника «Малюю словом». Високий, красивий, з густим буйним чорним чубом і вольовими рисами обличчя чоловік, що рідко посміхався, був стриманий і зосереджений. Але під суворою зовнішністю ховалася добра, щира і вразлива душа.
  1. Дослідницько-пошукова робота учнів.

Повідомлення 1 .Основні дати у житті письменника.

Дитячі роки малого Григора були гіркими. Народився майбутній письменник 5 грудня 1931 року в селі Шилівці Зіньківського району Полтавської області. Дуже любив батька і рано втратив його (забрали в сумнозвісних 30-х роках), але до кінця свого життя згадував з теплотою і ніжністю: «Я тільки троньки-троньки пам’ятаю тата: вони були великі, і рука в них теж була велика. Вони часто клали ту руку мені на голову ,і під нею було тепло й затишно, як під шапкою. Може, тому й зараз, коли я бачу на голівці якогось хлопчика батьківську руку, мені теж хочеться стати маленьким». З матір’ю стосунки у хлопчика були не прості, тому певний час він жив на Донбасі в родині дядька Филимона Васильовича Тютюнника та його дружини Наталії Іванівни, які замінили йому батьків. Там пішов до першого класу. А коли почалася війна, хлопчик, бачачи, що тітці стало сутужно годувати своїх трьох дітей, вирішив повернутися на рідну Полтавщину. Одинадцять днів ішов хлопчик додому. Різні люди траплялися Григорові. Зустрічався й з фашистами, та й свої інколи були не кращі – поліцаї, дезертири, спекулянти. Однак доля все ж таки посилала йому більше добрих людей. Вони часто рятували знесиленого довгою дорогою обірваного підлітка від смерті та голоду, ділилися шматком хліба, обігрівали, давали одежину. Пізніше цю трагічну подорож Григір Тютюнник опише в щемливій, до болю зворушливо-щирій автобіографічній повісті «Климко».

  1. Складання асоціативного куща.Тяжке дитинство.

Дитинство в датах

1931 р. – народився

1932-1933 рр. – голодомор

1937 р. – арешт батька

1939 р. – Друга світова війна

  1. Повідомлення про Другу світову війну.

 Повідомлення 2 .Переживши за 14 днів виснажливої дороги неймовірно тяжкі випробування, таки дістався до рідної Шилівки.

Жив, як і всі, у окупованому німцями селі, напівголодному і морально пригніченому таким неймовірно швидким і самовпевненим наступом фашистів та відступом Червоної Армії. Насправді ж армія була фактично роззброєна і обезглавлена: сталінський терор винищив усю плеяду талановитого вищого військового командування, встановив у армії атмосферу взаємної політичної недовіри, звинувачень, сексотсва, бездумного підкорення старшому за чином…

Хлопець допомагав по господарству, добував паливо, мерз, голодував. Про якісь розваги не могло бути й мови. Так минуло більше року. А коли німців вигнали із села, пішов до п’ятого класу, після закінчення якого вступив до  Зіньківського ремісничого училища. З того часу, вважай, і почалося його самостійне трудове життя. Адже ремісничата більше працювали, ніж навчалися.

Закінчивши училище, юнак повертається в рідну Шилівку, працює на різних роботах у селі. І тут, окрім злиднів та життєвої невлаштованості, він зазнає ще й моральних прикрощів, коли хтось нешанобливо згадує його батька або просто називає «ворогом народу». Та й самого Григора звинувачують у тому, що він відразу після училища повернувся в село, а не поїхав за направленням у Харків на завод, хоч усі добре знали, що у хлопця проблеми з легенями. Не витримавши всього цього, Григір завербувався на роботу в Донбасі…

  • Чим знаменні дати 1939 рік і 1941 рік?
  1. Учнівський пошук
  • Що ви знаєте про життя ваших дідусів і бабусь у воєнні та перші повоєнні роки? (Розповіді учнів).
  • Чи відома вам Г.К. Жованик, яка організувала в роки війни на Бахмаччині дитбудинок і врятувала більше 30 дітей? (Матеріали Бахмацького краєзнавчого музею: фото, документи, вулиця).
  • Хто втратив рідних у роки війни?Обмін інформацією.
  • Війна на сході України.АТО.Анексія Криму та Донбасу.Діти в окупації.
  1. Огляд портретної «галереї пам’яті» (фотознімки загиблих, прізвище, ім’я, місце та рік загибелі)
  2. Вшанування пам’яті хвилиною мовчання.
  3. Повідомлення 3. Творчість письменника

Григір Тютюнник – митець правдивий. Безкомпромісний і сміливий. Зберегти ці позиції художнику слова було нелегко, але Тютюнник зумів залишитися самим собою. Після опублікування чи не кожного нового твору в його бік щедро сипалося каміння «праведної» критики. Дещо з його доробку не друкували зовсім. Однак кожне нове оповідання чи повість продовжували «кричати» все тією ж гіркою правдою життя, що й попередні. Тепер ми визнаємо: він мав мужність казати в ті задушливі часи те, що нам дозволено тільки нині.

Усе, написане цим прекрасним майстром слова, – скажемо далі, – вмістилося у двох томах. Здається, небагато. Однак цінність літературної спадщини митця визначається не обсягом, а змістом і потрібністю його книжок людям. А книжки Тютюнника необхідні нам своєю правдою, чесністю, гуманізмом. Жаль лише, що письменник прожив мало – всього 49 років. А скільки він міг би ще створити, особливо в наш бурхливий час!  Більша частина написаного ним – про дітей або для дітей, яких він любив по-особливому. Їм письменник віддавав ту ласку і любов, якими в дитинстві обділили його самого. Мав двох синів – Михайлика і Василька. Був люблячим і турботливим батьком.

Написав не так багато, але кожен його твір – подія в українській літературі. Найвідоміші збірки оповідань і новел – «Зав’язь»,  «Деревій», «Батьківські пороги», «Крайнебо», «Коріння», «Ласочка», «Лісова сторожка», «Степова казка». За дитячі твори отримав літературну премію України імені Т.Г.Шевченка (щоправда, посмертно).

Про повість «Климко» та інші твори Григора Тютюнника літературознавець Л. Мороз писала: «Ту книгу можна було б визначити як історію душі його сучасника, точніше – ровесника, за якою – історія душі цілого покоління. Воно рано подорослішало, сприйнявши дитячим серцем трагедії довоєнних та воєнних років, підставивши свої, ще слабкі плечі, під тяжку ношу відбудови, яку ще тяжчими робили трагедії повоєнні…

  1. Виставка-огляд творів письменника.

IV. Закріплення знань, умінь і навичок.

  1. Слово вчителя. І ще одна важлива риса Григора Тютюнника. Він любить дітей, пише про дітей і для дітей. У цьому ми переконалися, прочитавши повість «Климко».
  2. Повторення відомостей з теорії літератури: повість, її різновиди (історична, героїко-романтична, автобіографічна). «Мозковий крос»
  3. Робота над змістом І розділу.

1.Бесіда:

– де і коли відбуваються події в повісті?

– звідки дізнаємося?

– зачитати опис місцевості;

– які види опису ще присутні? (пейзаж)

– що снилося Климкові?

– портрет хлопчика.Що нового дізнаємося?

  1. Робота в групах. Якими художніми засобами автор майстерно передає описи: 1 група – опис місцевості (степу), 2 група – пейзаж;

3 група – портрет.

Повторення теорії літератури: епітет, метафора, порівняння.

  1. Міркуємо. «Метод-прес». З яких саме епізодів І розділу можна скласти такі судження: (записані на дошці)
  • на боці німців доводилося воювати і поневоленим народам;
  • не всі вороги однакові;
  • цілеспрямована людина може подолати будь-які перешкоди.

Чи погоджуєтеся ви? Чому?

  1. Рефлексія. «Мікрофон»
  • Отже, чи зацікавила вас ця повість? Чим?
  • Що дізналися про життя і творчість письменника?
  • Чи досягли мети, поставленої на початку уроку?
  • Які труднощі виникали під час уроку?

V. Підсумок уроку

  1. Знову хочу повернутися до епіграфа уроку. Всі дорослі родом із дитинства, і яке дерево не було б велике й ошатне, але коріння його йде в землю, у дитинство.

І дай, Боже, щоб на нашу долю і на долю наших майбутніх поколінь не випали страшні роки голоду, холоду та смертоносних війн!

Діти! Дякую вам за співпрацю на уроці.

  1. Оцінювання учнів.
  2. Домашнє завдання. Підготувати розповідь про Григора Тютюнника; прочитати повість до кінця; підготувати ілюстрації до твору.
Завантажити: Григір Тютюнник. Цікаві епізоди з дитинства письменника (7 клас. Українська література) + Сертифікат (Розмір: 336.0 KB, Завантажень: 223)
Back to top button