Конспекти уроків історії України 9 класУсі уроки історії
Початок українського національного відродження (9 клас. Історія України)
Тема: Початок українського національного відродження (кінець XVIII – перша половина XIX ст.) Клас: 9 Тип уроку: Урок засвоєння нових знань. Мета уроку: Сформувати в учнів знання про початок національно-культурного відродження на українських землях у складі Російської імперії, визначити основні осередки та діячів цього процесу (І. Котляревський, Новгород-Сіверський гурток, Харківські романтики, Кирило-Мефодіївське братство).
ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ
Учень/учениця зможе:
- Називати ключові дати: 1791 р. (місія В. Капніста), 1798 р. (вихід «Енеїди»), 1805 р. (відкриття Харківського університету), 1846–1847 рр. (діяльність Кирило-Мефодіївського братства).
- Пояснювати значення понять: «національне відродження», «національна самосвідомість», «романтизм».
- Визначати історичне значення праць: «Енеїда» І. Котляревського як першого твору нової української літературної мови, «Історія русів» як пам’ятки, що оспівувала козацьку державу, та праці Д. Бантиша-Каменського як першої масштабної узагальнювальної історії.
- Характеризувати внесок ключових осередків (Новгород-Сіверський гурток, Харківський осередок, Кирило-Мефодіївське братство).
- Оцінювати діяльність історичних постатей: І. Котляревського, В. Капніста, М. Максимовича, М. Костомарова.
КЛЮЧОВІ КОМПЕТЕНТНОСТІ НУШ ТА ПРИКЛАДИ ЇХ РЕАЛІЗАЦІЇ
| Компетентність | Приклади реалізації на цьому уроці (конкретні дії, базовані на джерелах) |
|---|---|
| Вільне володіння державною мовою | Аналіз першоджерел: Обговорення та витлумачення уривків з «Енеїди» І. Котляревського, які засвідчили появу сучасної української літературної мови. Робота з термінологією: Чітке формулювання визначень понять «національне відродження» та «національна самосвідомість». |
| Інформаційно-комунікаційна компетентність | Хронологічна таблиця: Складання хронологічної таблиці подій першого етапу відродження (1791–1847). Робота з візуальними джерелами: Аналіз ілюстрацій до «Енеїди» (наприклад, Г. Нарбута), де троянське військо зображено як запорожці. |
| Навчання впродовж життя | Самостійний пошук: Усвідомлення важливості постійного навчання на прикладі М. Костомарова, який перечитав усе, що було друкованого малоросійською. Рефлексія: Самооцінка досягнення мети уроку. |
| Громадянські та соціальні компетентності | Критичний аналіз: Обговорення ідей автономізму Новгород-Сіверського гуртка (відновлення козацької автономії) та програмних ідей Кирило-Мефодіївського братства (критика самодержавства, поширення ідей народної освіти). |
| Культурна компетентність | Історична пам’ять: Оцінка «Енеїди» як «енциклопедії українознавства». Розуміння романтизму: Аналіз впливу романтизму (ідеалізація минувшини, захоплення фольклором) на діяльність Харківського гуртка, який видавав «Запорозьку старовину». |
| Інноваційність | Аргументація: Обговорення висновку Я. Грицака про те, що романтики «не так відроджували “старі”, як будували цілком “нові” нації», та наведення аргументів на підтвердження або спростування цієї думки. |
| Математична компетентність | Робота з часовою лінією, обчислення часових проміжків між подіями (наприклад, скільки років минуло між місією Капніста (1791) та заснуванням Братства (1846). |
ХІД УРОКУ (45 хвилин)
І. Організаційний момент (1–3 хв)
- Створення робочої атмосфери.
- Привітання, перевірка готовності до уроку.
ІІ. Актуалізація опорних знань та мотивація (7–10 хв)
- Актуалізація знань (Бесіда):
- Пригадайте, що таке національне відродження.
- На які три етапи його традиційно поділяють? ( академічний (фольклорно-етнографічний), що характеризується збором та вивченням фольклору та історії; культурницький (українофільський), коли відбувається активна просвітницька діяльність та формування української ідентичності; та політичний, коли рух переходить до політичної боротьби за самовизначення нації).
- Мотивація (Проблемне запитання):
- Зачитати цитату С. Єфремова: «Бувають в історії народів дати, які немовби розривають надвоє їхнє життя… Ми маємо таку історичну дату, – це пам’ятний в історії України рік 1798-й».
- Запитання до учнів: Чому вихід однієї книжки міг започаткувати новий етап в історії українського народу?
- Повідомлення теми та очікуваних результатів.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу (20 хв)
- Поява нової мови та літератури (І. Котляревський) (5 хв):
- Ключова подія: Вихід перших трьох частин «Енеїди» у 1798 р..
- Робота з текстом: Прочитати уривки з «Енеїди» та пояснити, чому твір вважають початком сучасної української літературної мови.
- Висновок: «Енеїда» стала енциклопедією українознавства, стверджувала дух козацького товариства, мужність і патріотизм.
- Ранні автономісти та «Історія русів» (4 хв):
- Новгород-Сіверський гурток: Діяльність гуртка в 80–90-х рр. XVIII ст.. Ідея: автономізм — відновлення козацької автономії в межах Росії.
- Політична місія: Секретна подорож В. Капніста до Берліна (1791 р.) з проханням про «протекцію короля» для визволення від московської влади.
- Історична пам’ять: Створення «Історії русів», що обґрунтовувала думку, що Україна є наступницею Київської Русі і має право на самоврядування.
- Харків – колиска відродження (5 хв):
- Центр: Харків як осередок національно-культурного відродження на початку XIX ст..
- Роль університету: Відкриття університету (1805 р.) об’єднало інтелектуальні сили.
- Романтики та фольклор: Діяльність харківських романтиків (І. Срезневський), які видавали «Запорозьку старовину» (1833–1838). Згадка про становлення наукової фольклористики (М. Цертелєв 1819, М. Максимович – укладач трьох збірок пісень).
- Новий етнонім: У Харкові вперше вжили термін-етнонім «українець» замість «малорос».
- Історія: Вихід «Історії Малої Росії» Д. Бантиша-Каменського (1822), першої масштабної узагальнювальної праці.
- Перехід до політики: Кирило-Мефодіївське братство (6 хв):
- Переміщення центру: На початку 40-х рр. XIX ст. центром став Київ.
- Заснування: Таємна політична організація у січні 1846 р..
- Діячі: М. Костомаров, П. Куліш, Т. Шевченко.
- Програмові документи: «Книга буття українського народу» (М. Костомаров).
- Діяльність: Сприяння народній освіті (П. Куліш підготував «Повість про український народ»).
- Наслідки: Братство проіснувало 14 місяців і було викрито в березні 1847 р..
ІV. Закріплення та застосування знань (12 хв)
- Вправа «Історична відповідність» (4 хв): (На основі завдання)
- Учні встановлюють відповідність між діячем (І. Котляревський, М. Максимович, І. Срезневський, М. Костомаров) та його стислою характеристикою.
- Вправа «Склади речення» (4 хв): (На основі завдання)
- Скласти одне-два речення, використавши поняття і терміни: «національне відродження», «національна самосвідомість», «романтизм», «Кирило-Мефодіївське товариство».
- Вправа «Вірю / Не вірю» (4 хв): (Використовуючи приклади з історії діалогу)
- Приклад: Ідеї Кирило-Мефодіївського братства поширювалися завдяки «Книзі буття українського народу», написаній М. Костомаровим. (Вірю).
- Приклад: «Історія Малої Росії» Д. Бантиша-Каменського є першою масштабною узагальнювальною працею з історії України. (Вірю).
V. Підбиття підсумків уроку (3 хв)
- Оцінка результатів уроку: Вчитель підводить підсумки щодо досягнення мети.
- Висновки: Підкреслити, що перші етапи відродження охоплювали культурно-мовну сферу, але швидко переросли у політичні вимоги (Кирило-Мефодіївське братство).
- Рефлексія: Учням пропонується відповісти на питання: «Що мене найбільше здивувало в ідеях чи діяльності перших українських будителів?» (Наприклад, що М. Костомарову доводилося робити етнографічні екскурсії та записувати народну мову, оскільки високопоставлені малороси зневажали її).
VI. Домашнє завдання (2 хв)
- Опрацювати відповідний параграф підручника
- Завдання на вибір:
- Письмово аргументувати, чому Харків називають колискою національного відродження. Відповідь аргументувати конкретними прикладами (університет, преса, романтики).
- Поміркувати, що дає підстави для висновку Я. Грицака про те, що романтики будували «цілком “нові” нації».