Шкільне харчування в Україні: реформа, досягнення та виклики

13 березня, світ відзначає Міжнародний день шкільного харчування – подію, яка покликана привернути увагу до важливості здорового та збалансованого харчування дітей у навчальних закладах. У багатьох країнах світу діють спеціальні програми, спрямовані на забезпечення якісного харчування для школярів. В Україні цей процес активно реформується, що стало можливим завдяки ініціативі першої леді Олени Зеленської, яка у 2020 році започаткувала масштабне оновлення системи шкільного харчування.

Чотири роки реформи: що змінилося

З моменту старту реформи було зроблено значні кроки для покращення якості харчування у школах. Важливу роль у цьому процесі відіграє Держпродспоживслужба, яка стала надійним партнером у впровадженні змін.

Голова Держпродспоживслужби Сергій Ткачук наголошує: «З кожним роком ми наближаємось на один крок до мети – забезпечити рівний доступ кожної дитини до здорової їжі незалежно від місця проживання. Від Київщини до Львівщини, від великих міст до маленьких сіл – для кожного регіону формується оптимальна модель організації харчування. Це результат кропіткої чотирирічної роботи багатьох державних органів, місцевої влади та партнерів, яка не зупиняється навіть в умовах повномасштабної війни».

Серед ключових досягнень реформи:

• оновлення нормативної бази щодо організації харчування у школах;
• модернізація застарілих харчоблоків, будівництво першої в Україні фабрики-кухні;
• системне підвищення кваліфікації кухарів та управлінців освітніх закладів;
• впровадження механізмів, що дозволяють забезпечити гарячим харчуванням учнів, які роками його не мали.

Одним із важливих завдань реформи є створення умов для безкоштовного гарячого харчування у школах, що поступово втілюється у життя.

Нові моделі шкільного харчування

У 2024-2025 навчальному році у закладах освіти України спостерігається тенденція до зменшення використання традиційної базової кухні. Їй на зміну приходять інші ефективні моделі, серед яких:

• опорна кухня – централізоване приготування страв для кількох шкіл в одному регіоні;
• фабрика-кухня – спеціалізоване виробництво страв, що постачаються у навчальні заклади;
• кейтеринг – використання потужностей окремих підприємств для приготування та доставки їжі у школи.

Ці моделі дозволяють оптимізувати процеси харчування та підвищити якість продуктів, що отримують школярі.

Виклики та рішення

Незважаючи на позитивні зміни, реформа шкільного харчування стикається з низкою труднощів, які потребують комплексного вирішення. Серед основних проблем, що виявила Держпродспоживслужба під час перевірок:

• ускладнена логістика постачання харчових продуктів через пошкодження автомобільних шляхів унаслідок воєнних дій;
• перебої з енергопостачанням та повітряні тривоги, що впливають на процес приготування їжі;
• нестача кухарів, медичних сестер з дієтичного харчування та інших фахівців через вимушене переміщення населення.

Для подолання цих викликів проводиться комплексна робота, що включає:

• розширення мережі фабрик-кухонь та опорних кухонь для оптимізації логістики харчування;
• модернізацію харчоблоків з урахуванням енергоефективності та автономного електроживлення;
• стимулювання навчання та перекваліфікації персоналу, залучення фахівців до освітньої сфери.

Реформа триває

Попри складні умови, реформа шкільного харчування не зупиняється. Держпродспоживслужба у співпраці з освітніми закладами, органами влади та партнерами продовжує модернізувати харчові блоки, впроваджувати сучасні технології приготування страв та підвищувати кваліфікацію персоналу.

Завдяки спільним зусиллям вдалося суттєво покращити якість харчування у багатьох школах, модернізувати інфраструктуру та забезпечити дітей здоровою їжею. Робота триває, і вже найближчими роками можна очікувати ще більших позитивних змін у системі шкільного харчування України.