ГоловнеОсвіта і IT

Не на папері: досвід використання електронних щоденників у світі та в Україні

Глобальна діджиталізація не змогла оминути освітній процес. У багатьох країнах світу шкільні паперові щоденники вже відійшли в минуле. А розклад, оцінки та коментарі вчителів учні та батьки можуть подивитися в електронному форматі. В Україні саме триває процес переходу з паперу в онлайн. Чим електронні щоденники принципово відрізняються від паперових, скільки українських шкіл вже ними користується та чи задоволені електронною системою закордонні школярі, читайте в матеріалі проєкту “Навчаємось разом: дружня школа”.

Е-щоденник: конфіденційність та аналітика

Концепція Нової української школи передбачає створення сучасного освітнього середовища. Мова йде не лише про сучасні меблі та інтерактивні дошки, а й, у тому числі, про відмову від використання старих добрих паперових щоденників. Одна із засад НУШ – це готовність до інновацій з боку вчителів та батьків, адже лише такий підхід дозволить виховати учнів справжніми новаторами та розвинути в них інформаційно-цифрову компетентність.

Онлайн навчання-Шкільне життя

Перехід до електронної версії щоденників має кілька суттєвих переваг:

  •   Сприяє впровадженню paperless education (освіті без паперу): онлайн-платформи об‘єднують систему електронних журналів, щоденників, надають доступ до навчальних матеріалів у електронному вигляді тощо.
  •   Конфіденційність. Доступ до оцінок конкретного учня має лише він сам, його батьки та вчитель.
  •   Справедлива конкуренція. Оцінки інших учнів у е-щоденнику побачити не можна, але учень та його батьки отримують інформацію щодо рейтингу в класі. Також нові технології забезпечують аналіз даних – середній бал, динаміку з кожного предмету тощо. Ці дані вказують на слабкі  місця та підштовхують до покращення результатів.
  •   Обґрунтованість. В електронному щоденнику батьки бачать, ким і коли виставлена оцінка, та можуть прочитати коментар, який залишив до неї вчитель.

Електронні щоденники в Україні: сьогодення і майбуття

Впровадження системи електронних журналів та щоденників на державному рівні в Україні реалізується у рамках затвердженої Урядом Концепції розвитку електронного урядування. За офіційними даними, станом на 1 лютого 2021 року електронними журналами та щоденниками користуються 134 школи по всій країні. Найбільше таких навчальних закладів у Київській, Дніпропетровській, Івано-Франківській та Сумській областях.Навчальних закладів, які ще не здійснили перехід, але вже зареєструвалися в системі, значно більше.

Перехід на електронні версії щоденників нині необов‘язковий: навчальний заклад сам вирішує, впроваджувати інновацію чи ні. Очікується, що у 2021 році школи активно підтримають цю ініціативу. Паралельно вдосконалюється функціонал самих електронних журналів та щоденників.

Як живеться українським школам з електронними щоденниками

Запровадити електронні щоденники можна й на рівні об’єднаних територіальних громад (далі – ОТГ). Зокрема, так вчинили у Тростянецькій ОТГ Сумської області. Тут використовують «Електронний щоденник» на платформі від литовської компанії інформаційних технологій NEVDA. За інформацією пресслужби Тростянецької міської ради, наразі громада вже пройшла ІІ етап впровадження «Електронного щоденника». На першому етапі це була електронна версія паперового щоденника: вчителі ставили оцінки, писали зауваження та повідомлення, учні та батьки могли ознайомитися з ними та побачити розклад зі смартфона, планшета чи комп‘ютера.

Доступ до інформації у всіх різний: класний керівник бачить оцінки усіх учнів з усіх предметів, учні та батьки можуть подивитися лише свої результати та ознайомитися з аналітикою. Також є чати для спілкування з вчителями. Другий етап впровадження програми допоміг тростянецьким школам організувати дистанційне навчання під час карантинних обмежень. Розширений функціонал програми дозволив навіть проводити онлайн уроки.

Власний досвід: що думають про електронні щоденники батьки

Донька Людмили Капустіної навчається в першому класі СШ №125 м. Києва, де електронні щоденники «Єдина школа» були запроваджені з осені 2020 року. Тож дівчинка – з тих дітлахів, які ніколи не користувалися паперовими щоденниками. Щоправда, у самої першокласниці ще немає власних гаджетів, тож самостійно ним вона не користується.

«Я маю доступ до розкладу доньки, показників успішності та кількості пропущених уроків. Також у застосунку є контакти вчителів, які викладають у класі. Не можу сказати, що заглядаю у програму щодня, але комфортно мати цю інформацію під рукою у смартфоні», — розповідає Людмила Капустіна.

Міжнародний досвід використання е-щоденників

У багатьох країнах електронними журналами та щоденниками користуються вже давно. Електронні модулі мають свої особливості в залежності від освітньої системи певної країни, але функціонують за одними й тими ж принципами.

У Фінляндії діє електронна система Wilma. Батьки, використовуючи свій код доступу, можуть ознайомитися не лише з оцінками дитини, а й з інформацією, яку залишає особисто для них шкільний психолог, лікар чи соціальний працівник.

В Естонії з 2008 року діє система eKool, що забезпечує взаємодію всіх учасників навчального процесу. Учні можуть ознайомитися з розкладом, завданнями та оцінками. Батьки також мають доступ до цієї інформації та спілкуються в системі з учителями.

Електронна система «Моя школа» від Nevda популярна у Литві ще з 2008 року, там її використовують майже у 80% шкіл. Це електронний журнал, щоденник та платформа, що забезпечують комунікацію всіх учасників освітнього процесу. Наприклад, учні можуть слідкувати за розкладом та своїм рейтингом успішності зі смартфона, вчителі мають можливість робити автоматизовані звіти, а батьки обов‘язково отримують повідомлення, якщо дитина не з‘явилась на заняттях.

Анастасія Пасічна, журналістка проєкту “Навчаємось разом: дружня школа”

Цей матеріал був створений за фінансової підтримки Європейського Союзу та Міністерство закордонних справ Фінляндії. Зміст публікації є виключно відповідальністю автора і необов’язково відображає погляди Європейського Союзу, Міністерства закордонних справ Фінляндії.

НУШ-Шкільне життя

Читайте також:

Back to top button