Міфи про пакт Гітлера- Сталіна (пакт Молотова-Ріббентропа)

Ріббентроп та Сталін після підписання пакту.

Ріббентроп та Сталін після підписання пакту.

Міф: Пакт Молотова-Ріббентропа служив справі миру, оскільки давав необхідний перепочинок СРСР перед початком війни.

Спростування:Навпаки, угода між Гітлером і Сталіним промостила шлях до Другої світової війни.

Нацистська Німеччина і сталінський СРСР перед 1939 роком були державами, рівною мірою незадоволеними світовим ладом, сформованим у результаті Першої світової війни. Наявні в Європі кордони не влаштовували обидва диктаторські режими; Гітлер і Сталін прагнули розширити підвладні їм території.

Польща була об’єктом їх територіальних зазіхань і одночасно каменем спотикання на шляху до масштабної експансії. Тому два диктатори домовилися спільно розправитися з Польщею. Якби Сталін не пішов на змову із Гітлером, тоді шанси і рішучість Німеччини напасти були б значно нижчі, а значить і менша ймовірність початку Другої світової війни.

Після поділу Польщі восени 1939 р., СРСР, формально залишаючись нейтральною країною, налагодив масштабне економічне та військово-технічне співробітництво з Німеччиною, чим допомагав їй вести війну проти низки європейських країн.

Поділ Польщі і анексія Радянським Союзом прибалтійських країн призвели до появи протяжного радянсько-німецького сухопутного кордону. Саме цією обставиною і скористався Гітлер 22 червня 1941, коли напав на СРСР.

Міф: Друга світова війна почалася для України 22.06.1941.

Спростування: Для багатьох українців Друга світова війна почалася в перший же день – 1 вересня 1939 р.

У цей день Німеччина напала на Польщу, а бомбардувальники Люфтваффе бомбили Львів. Протягом вересня 1939 року бомбардування зазнали також інші міста Галичини, зокрема Дрогобич, який був зрештою окупований нацистами 18 вересня 1939 року і переданий Червоній Армії 24 вересня.

Тисячі солдатів і офіцерів українського походження зустріли ворога у складі Війська Польського. Із мільйона польських військових – 106-112 тисяч (за іншими даними – 120 тисяч) були українцями. Тільки протягом вересня 1939 р. у боях загинуло близько 8000 українців-громадян Польщі.

Водночас, Організація українських націоналістів (ОУН) пов’язувала німецький напад із перспективою звільнення з-під польського панування, а тому українські націоналісти намагалися організувати партизанську війну в тилу, а також просувалися разом з Вермахтом у складі добровольчого підрозділу ВВН («військові відділи націоналістів»). Наступаючи, німецька армія увійшла у межі Галичини і почала штурм Львова.

17 вересня 1939 р. мирний час закінчився також для тисяч українських радянських солдатів, які перетнули східний польський кордон. Хоча бойові зіткнення між Червоною армією та польськими військами були епізодичними і незначними, в них також гинули люди.

Трагедією українського народу був його розподіл між усіма воюючими сторонами.

Міф:Польський похід Червоної Армії був жестом допомоги братнім народам і не узгоджувався із німецькими планами розчленування Польщі.

Спростування: Введення на територію Польщі радянських військ 17.09.1939 стало наслідком домовленостей з Німеччиною і було агресією проти польської держави.

Ані в тексті Договору про ненапад між Німеччиною і СРСР (Пакт Молотова-Ріббентропа), ані в секретному протоколі про поділ сфер впливу, не було жодної згадки про українців чи білорусів.

Навпаки, лінія розмежування сфер інтересів не співпадала з межами етнічної території українців і білорусів, а проходила набагато західніше – по Віслі. На цьому наполіг особисто Сталін.

Після того, як Вермахт почав бойові дії проти Польщі, МЗС Німеччини наполягало на вступі у війну Радянського Союзу, посилаючись на необхідність окупації ним територій, що вважалися радянською сферою впливу, згідно секретного протоколу пакту Молотова-Ріббентропа.

17 вересня Сталін ввів до Польщі Червону Армію, чим порушив Договір про ненапад СРСР і Польщі, укладений в 1932 р.

Викликавши в той день польського посла В.Гжибовського, Молотов цинічно пояснив напад тим, що «польська держава і уряд практично перестали існувати». У цей час, польські війська все ще продовжували чинити запеклий опір Вермахту.

У війні проти Польщі, СРСР і Німеччина поводились як союзники: координували дії авіації, спільно добивали польські частини, відповідно до встановленої демаркаційної лінії, поступалися один одному захопленими територіями, проводили спільні військові паради з нагоди перемоги над спільним ворогом.

Міф: Завдяки пакту Молотова-Ріббентропа Східна і Західна Україна вперше возз’єдналися.

Спростування: Це возз’єднання було не першим в новітній українській історії, і також недовготривалим.

Першим юридичним актом, що проголошував об’єднання Східної і Західної України, був Акт злуки УНР і ЗУНР 22 січня 1918 р. На відміну від 1939 р., тоді від імені двох частин українського народу виступали незалежні і рівноправні уряди.

Утім, в умовах війни і революції, Акт 22 січня не призвів до реального довгострокового об’єднання українських земель.

Але така ж сама історія і з «возз’єднанням» 1939-го р. Воно тривало менше двох років, – до моменту, поки Німеччина не окупувала західні регіони СРСР. Після відступу німців з України, єдність УРСР регламентувалася вже зовсім іншими міжнародними договорами.

Міф: Пакт Молотова-Ріббентропа слугує юридичною основою знаходження Західної та Східної України в одній державі.

Спростування: Юридичною основою сучасних українських кордонів є міжнародне право, що забезпечує спадкоємність кордонів незалежної України з межами колишньої УРСР.

У свою чергу, західна межа УРСР була встановлена за підсумком повоєнних договорів між СРСР і Польською Народною Республікою.

Формальне затвердження кордону відбулося в договорі, підписаному 16 серпня 1945 р., що набрав чинності 6 лютого 1946 р. Пізніше лінія кордону двічі переглядалася і набула завершеного вигляду в 1951 р.

Що стосується західного кордону УРСР 1939-1941 рр., то він не був визнаним міжнародно. Фактично, між 1939 і 1945 рр. Західна Україна вважалася спірною територією.

До речі, проходження радянсько-німецького кордону в 1939 р. регламентувалося НЕ Пактом Молотова-Ріббентропа 23 серпня, а німецько-радянським Договором про дружбу і кордон, підписаним 28 вересня 1939 р. вже після розгрому Польщі.

Міф:Денонсація Росією пакту Молотова-Ріббентропа призведе до повернення Західної України Польщі.

Спростування: Пакт Молотова-Ріббентропа і Договір про дружбу і кордон СРСР і Німеччини від 28 вересня 1939 р. вже давно втратили чинність.

Власне, ці угоди стали неактуальними, ще коли їх порушила Німеччина під час нападу на СРСР 22 червня 1941 р.

Але крім цього, в угоді, підписаній між СРСР і польським урядом у вигнанні 30 липня 1941 р., Сталін додатково визнав втрату чинності радянсько-німецьких угод 1939 р. у частині, що стосувалася територіальних змін у Польщі.

Сучасна договірна основа відносин між Польщею та Україною ґрунтується на взаємній повазі до територіальної цілісності та на відмові від будь-яких територіальних претензій.

Український інститут національної пам’яті, 01021, м.Київ, вул.Липська, 16
тел.(044)253-15-63, факс (044)254-05-85
web: http://www.memory.gov.ua/
email: uinp@memory.gov.ua

Міф: Пакт Молотова-Ріббентропа служив справі миру, оскільки давав необхідний перепочинок СРСР перед початком війни. Спростування:Навпаки, угода між Гітлером і Сталіним промостила шлях до Другої світової війни. Нацистська Німеччина і сталінський СРСР перед 1939 роком були державами, рівною мірою незадоволеними світовим ладом, сформованим у результаті Першої світової війни. Наявні в Європі кордони не влаштовували обидва диктаторські режими; Гітлер і Сталін прагнули розширити підвладні їм території. Польща була об'єктом їх територіальних зазіхань і одночасно каменем спотикання на шляху до масштабної експансії. Тому два диктатори домовилися спільно розправитися з Польщею. Якби Сталін не пішов…

Оцінити

0

Залишити коментар

Ваша електронна адреса не буде опублікована.Обов'язкові поля позначені *

*