день вчителя сценарій смішний, жартівливий сценарій до дня вчителя, сценарій до дня вчителя для старшокласників, оригінальний сценарій до дня вчителя, сценарій до дня вчителя 2018

Мапа Української Народньої Республіки. Харків, 1917 рік

Скороминущий час першої української державності був настільки насичений подіями, що тепер, зі столітньої дистанції, буває непросто зорієнтуватися, як у той або інший момент історії бачили свої кордони наші попередники. Тим цікавіша оригінальна мапа Української Народньої Республіки, випущена у Харкові десь на рубежі 1917-1918 років. Хоча точної дати на пам’ятці не зазначено, її зміст свідчить, що мапу створювали до прийняття 16 березня 1918 року Центральною Радою Закону “Про адміністративно-територіальний поділ України”, який розмежовував територію УНР на 32 землі. На мапі регіонів вдвічі менше, та й назви деяких з них (позначені не всі) відрізняються: замість “Полтавщини” стоїть “Гетьманщина”, а замість “Дреговицької землі” – “Полісе”.
Україна 1917-1918 рр. - Шкільне життя
Досить промовиста орфографія карти; її автори ще не мають українського шрифту і послуговуються російським (всюди у друкованій частині замість “ї” стоїть “і”). Назва подвійна – перша українська, друга російська. Стандартна технічна інформація – адреса видавництва, масштаб (в 1 дюймі 150 верст) – також набрані російською мовою у дожовтневому написанні.

Український (за ідеєю) рукописний текст, судячи з усього, виконаний людиною російськомовною або, щонайменше, звиклою писати російською мовою. Всюди стоять “ери”, “українськість” передана здебільшого заміною “ятя” на “і”, причому не завжди, з нашого сьогоднішнього погляду, вдало. Скажімо, назва столиці України на мапі має доволі чудернацький вигляд – “Киівъ”. У кількох випадках (як от “Раздѣльная”, Цвѣтково”) “ять” так і лишився. Суфікс “-ськ” практично всюди подається у російському варіанті без м’якого знаку.

Територія УНР позначена виключно в межах, які реально контролювала (чи прагнула контролювати) київська адміністрація. “Донеччина”, “Кубанщина”,”Крим”, “Бесарабія”, “Румунія”, “Австро-Угорщина”, “Галичина”, “Польша” це закордонні землі. Дещо інакше позначені північні сусіди – не за територіальними назвами, а за назвою народу (“Білорусини”, “Москали”).

Власник мапи зробив фіолетовим чорнилом кілька позначок, які свідчать про планування ним переїзду з Курська через Харків і Катеринослав до Севастополя у Криму. Весь цей шлях розбитий на нерівні інтервали з зазначенням кількості верст від пункту відправлення (дорога до Джанкою займала 778 верст). Праворуч від основного зображення карти тим же чорнилом ретельно закреслений і вже нечитабельний короткий семирядковий (у стовпчик по одному-два слова в рядку) напис, з якого незакресленою лишилася дата “12 Іюня 1919 года”. Дещо пофантазувавши, можна припустити, що карту використовували якісь біженці для еміграції з центральних губерній колишньої Російської Імперії до Криму і далі в Європу. Адже саме в цей час південь і схід України були під владою Добровольчої армії Денікіна.

archeos.org.ua