Лілія Гриневич: «Найбільший виклик — перепідготовка вчителів»

Міністр освіти і науки Лілія Гриневич розповіла «i», якою буде нова українська школа і як міністерство буде запроваджувати зміни в середній освіті.

З якими труднощами сьогодні зіштовхується реалізація проекту Нової української школи?

Це дуже широкомасштабний проект. Я би, навіть, сказала, що це виклик, який стоїть перед МОН, тому що він передбачає оновлення стандарту освіти. Ми зараз завершуємо роботу над стандартом початкової освіти. Це надскладна робота, тому що тут закладаються принципово інші підходи компетентнісної школи.

Звичайно, нам потрібні ресурси, бо в нове освітнє середовище, в підвищення кваліфікації вчителів та їхнього соціального статусу потрібно вкладати кошти. І це окрема тема розмови.

Я думаю, що найбільшим викликом для нас є перепідготовка вчителів. Адже будь-які вкладені ресурси в освітнє середовище, новий зміст — це все не буде належним чином працювати, якщо вчителі не донесуть це до кожної дитини. Тому, навчання вчителів новим методикам викладання, розуміння і підтримка вчителями ідей нової української школи, є найголовнішим викликом.

Якщо у 2018-19 н.р. всі діти в 1 класі мають навчатися за новим стандартом, то це означає, що ми маємо перепідготувати 22 тис. вчителів, які братимуть першокласників у цей період. Отож, наступний навчальний рік буде проведено під знаком пілотування нового стандарту початкової освіти у 100 українських школах. І це перша важлива компонента підготовки освітньої реформи.

Друга важлива компонента — підвищення кваліфікації 22 тис. вчителів. І ми зараз готуємо відповідний дистанційний курс навчання, щоб це були не лише очні курси підвищення кваліфікації.

Ми сподіваємося, що певну допомогу і якість навчання отримаємо від співпраці з фінами. Фінський уряд визначив пріоритетом співпраці з Україною реформу середньої освіти. Коли вони побачили нашу нову українську школу і проект закону, це співпало з тими цінностями, які фіни сповідують у своїй системі освіти. Тому, вони готові нам допомогти у підвищенні кваліфікації вчителів.

Фіни допомагатимуть нам і фінансово?

Будуть виділені кошти, за які ми можемо отримати експертну підтримку, проводити тренінги для вчителів і будемо розробляти дистанційний курс для вчителів. Звичайно, це не будуть гроші лише фінів. Скоріше, ми розраховуємо на їх експертну підтримку, зокрема, у формуванні дистанційних курсів і навчання. Крім того, цей проект передбачатиме нову модель педагогічної освіти. Саме цим сильні фіни. І ми наразі підбираємо педагогічні університети, які братимуть участь у даному проекті, і де ми будемо готувати нову модель педагогічної освіти.

Ще одним предметом цього проекту стане створення електронної платформи з навчальними матеріалами, щоб підтримати вчителя (як конструювати урок, де взяти матеріали, пов’язані з компетентнісним навчанням і матеріали, які можна використовувати при реалізації методик такого навчання).

Ви сказали, що для пілотного проекту нової української школи обрано 100 українських шкіл. Це буде якась одна область?

В даному експерименті братимуть участь всі області нашої держави. Крім того, ми намагаємось зберегти паритет «міські-сільські школи», щоб побачити, як сільські школи будуть адаптуватися до цього.

Ви підкреслили, що для проекту нової української школи потрібен ресурс. Скільки коштів треба на початковому етапі?

Ми не розраховуємо лише на український бюджет. Намагаємося шукати співпрацю й отримувати експертну допомогу від зарубіжних партнерів, так як, наприклад, з фінами. Але, щоб підвищити кваліфікацію 22 тис. вчителів, звісно, нам потрібен буде додатковий ресурс. Наразі ми вже вклали у вчителів доволі багато коштів. Цього року просунули їх на два тарифні розряди по єдиній тарифній сітці, і це є частина реформи. Адже, щоб вчителі були відкриті до реформи і пішли вчитися, ми повинні показати їм, що вони для нас важливі і ми розуміємо роль вчителя у школі.

До впровадження цього підвищення в Україні існувала невиправдана дірка між вищою школою і середньою освітою у єдиній тарифній сітці. Як результат, соціальний статус вчителя був несправедливо низьким. Зараз ми цю помилку виправили, і будемо надалі підтримувати вчителів. Тобто, ми вже вклали значний ресурс на збільшення оплати праці педпрацівників.

Запровадження нового стандарту — це також нове освітнє середовище, і сьогодні з Державного фонду регіонального розвитку значна частина коштів йде на ремонти і капітальні видатки по школах. Зокрема, по опорних школах у сільській місцевості.

Міністерство регіонального розвитку робить свій проект про нове освітнє середовище. Він передбачає не просто ремонти шкіл, а нову організацію навчального середовища (мобільні робочі місця для групової роботи, встановлення сучасної техніки, дизайн тощо). І цього року 200 українських шкіл буде охоплено цим проектом. Тобто, є безліч точкових проектів, які творять підтримку запровадження реформи освіти.

 

Чи є опір реформам в середовищі самих вчителів? Як МОН має намір долати це?

Звичайно опір є: в будь-якій групі ви зазвичай знайдете лише 10-15% людей, готових до змін. Однак, на перший час цього має вистачити. Наше головне завдання – зробити цих 10-15% учителів своїми союзниками у провадженні реформи, дати їм ковток свіжого повітря і можливість проявити себе й ділитися досвідом з іншими.

Для цього в новий Закон «Про овіту» закладено цілий спектр механізмів: від добровільної зовнішньої сертифікації вчителів, яка перевірятиме педагогів на оволодіння компетентнісними методиками викладання і передбачатиме 20% надбавку до зарплати для тих, хто її пройде, до гнучкої системи підвищення кваліфікації вчителів, що передбачатиме можливість для педагогів самостійно вибирати місце підвищення кваліфікації (це може бути навіть майстер-клас від звичайного учителя, а держава буде за це підвищення кваліфікації платити).

Учитель отримує справжню свободу — може сам створювати навчальну програму, вибирати, скільки часу виділити на вивчення тієї чи іншої теми. Єдина вимога — досягти тих результатів навчання, що прописані у освітньому держстандарті.

Я переконана, що заохочення найкращих, створення нових можливостей для підвищення кваліфікації та справжня педагогічна свобода, допоможуть нам зробити вчителів нашими союзниками. Завдяки підвищенню заробітної плати, що також прописано в законі, значно має піднятися й їх соціальний статус, який має ще більше заохотити кращих йти у школу та навчати наших дітей.

Наскільки успішним (у підсумку) виявилось рішення МОН щодо запровадження іноземної мови з 1 класу, а також другої іноземної? Через брак вчителів другою мовою часто пропонували обирати російську, що викликало негативну реакцію батьків…

У нас вже давно іноземну та другу іноземну читають з 1 класу. Більш того, новим законом «Про освіту» передбачено, що початкова школа буде однаковою для всіх — замість спецшкіл, де лише обрані можуть мати доступ до більшого вивчення мов, обсяг викладання іноземної збільшиться в усіх без винятку початкових школах. І це правильна траєкторія руху, адже загальновідомо, що діти раннього віку більш адаптовані для вивчення іноземних мов та мають більше можливостей для їхнього засвоєння. Однак тут є дві проблеми.

Які?

Недосконалі програми та брак вчителів іноземних мов. І перше і друге ми намагаємось вирішити. Минулого року оновили програми початкових класів та дали нові методичні рекомендації для вчителів. Ми зробили наголос на комунікативних методиках у початковій школі.

Також ми відмінили такі дурниці, як «графічне відтворення тексту з дошки». Попередньою програмою передбачалося, що діти, не вивчивши навіть алфавіт з рідної мови, мусять просто сидіти, і не розуміючи написаного переписувати цілі вирази англійською, чи якоюсь іншою мовою. Ми такі речі виключили.

Однак і цього недостатньо, адже діти все одно навчаються за старим держстандартом. В серпні буде представлено новий освітній стандарт для початкової школи, що вже в 2017-18 н.р. пілотуватиметься у 100 школах України. В межах цього пілотування передбачено глобальне перенавчання вчителів цих шкіл, зокрема з іноземних мов.

Хто проводитиме процес перенавчання?

Британська рада в Україні, Cambridge English Language Assessment, Cambridge University Press, Ґете-Інститут та Посольство Франції в Україні. Це буде змішане навчання — онлайн на ресурсах партнерів будуть розміщені матеріали та онлайн уроки, а закріплюватимуться знання на очній сесії. Загалом проводитиметься підвищення кваліфікації для щонайменше двоє вчителів з кожної пілотної школи. У 100 школах пілотуватиметься новий стандарт та програма з англійської мови, у 25 – з французької та ще у 25 – з німецької.

Автор: Татьяна Омельченко

Один коментар

  1. В Черкасах в 100 шкіл ,дякуючи п. Чепурній,попала 9 школа. І коли там вивчалась англійська з 1 класу,коли її профіль зовсім інший,а рівень мов найгірший в обласному центрі.
    цікаво,як проводився відбір?

Залишити коментар

Ваша електронна адреса не буде опублікована.Обов'язкові поля позначені *

*