Кабінет Міністрів відповів на петицію щодо реформи НУШ: усі підтримують реформу

Кабінет Міністрів України оприлюднив офіційну відповідь на електронну петицію від 19 лютого 2026 року № 41/009222-26еп, у якій громадяни вимагали переглянути та тимчасово скоригувати реалізацію реформи Нової української школи (НУШ), забезпечити публічне обговорення змін та гарантувати право учнів 9 класів завершити навчання у своїх закладах освіти.

Уряд наголошує: реформа НУШ є довгостроковою та незворотною

У відповіді підкреслюється, що реформа Нової української школи триває з 2017 року та є частиною системної трансформації освітньої галузі. Її завершальним етапом є впровадження старшої профільної школи, яка передбачає перехід до 12-річної повної загальної середньої освіти.

Уряд акцентує, що Україна остаточно відходить від застарілої радянської моделі освіти та рухається у напрямі європейських стандартів. Це має стратегічне значення як для підвищення якості освіти, так і для подальшої інтеграції України до Європейського Союзу. Зокрема, 12-річна система дозволить забезпечити взаємне визнання результатів навчання між Україною та країнами ЄС.

Старша профільна школа: більше вибору для учнів

Однією з ключових цілей реформи є створення умов, за яких учні зможуть самостійно обирати предмети та освітні напрями відповідно до своїх інтересів і майбутньої професії. Такий підхід має підвищити мотивацію до навчання та краще підготувати випускників до вступу у заклади вищої освіти.

Масштабні обговорення та підтримка суспільства

Уряд повідомляє, що протягом 2024–2025 років відбулися широкомасштабні громадські обговорення реформи старшої профільної школи. Вони проходили за підтримки Швейцарсько-українського проєкту «Децентралізація для розвитку демократичної освіти».

До обговорень долучилися представники всіх регіонів України, зокрема народні депутати, органи місцевої влади, освітяни та керівники закладів освіти. Учасники аналізували моделі формування мережі ліцеїв, фінансові механізми, а також шукали оптимальні рішення для різних територіальних громад.

Крім того, за даними соціологічного дослідження, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології, реформу підтримують:

• 85% батьків старшокласників
• 78% батьків учнів середньої школи
• 85% учнів
• 91% учнів очікують розширення вибору предметів

Громади формують мережу шкіл

Уряд наголошує, що відповідальність за формування мережі закладів освіти покладена на органи місцевого самоврядування. Саме громади ухвалюють рішення про створення, реорганізацію чи перепрофілювання шкіл.

Станом на 2026 рік 87% територіальних громад уже сформували або завершують формування мережі академічних ліцеїв.

У випадку реорганізації або закриття школи місцева влада зобов’язана забезпечити учням можливість продовжити навчання. Для цього держава активно фінансує закупівлю шкільних автобусів: за останні три роки придбано майже 2000 одиниць транспорту, а у 2026 році додатково виділено 2 млрд грн.

Проблеми впровадження та рішення для 9-класників

Водночас Кабмін визнає, що не всі громади встигли завершити підготовку до впровадження профільної старшої школи. Саме тому на рівні парламенту ініційовано додаткові законодавчі зміни.

Йдеться про законопроєкт №15082 від 16 березня 2026 року, який передбачає гарантування права учнів завершити навчання у тому самому закладі освіти, де вони його розпочали.

Зокрема, документ пропонує, щоб нинішні учні 9 класів, які пішли до школи у 2017/18 навчальному році, змогли завершити навчання у своїх школах без примусового переведення.

У разі ухвалення цього законопроєкту Міністерство освіти і науки розробить додаткові механізми підтримки для громад, які ще не встигли адаптувати освітню мережу до нових вимог.

Безперервність освіти — ключовий пріоритет

Уряд підкреслює, що навіть в умовах повномасштабної війни держава продовжує забезпечувати доступ до якісної освіти. Паралельно триває робота над удосконаленням підходів до впровадження реформи.

Міністерство освіти і науки разом із громадами, педагогами та батьками працює над практичними рішеннями для врегулювання складних ситуацій, що виникають у процесі трансформації системи освіти.

Головна мета — гарантувати кожній дитині можливість безперервно та спокійно завершити навчання, отримавши якісну освіту відповідно до сучасних стандартів.

Відповідь Кабінету Міністрів демонструє, що реформа НУШ залишається стратегічним курсом держави, однак її реалізація супроводжується пошуком компромісних рішень для захисту інтересів учнів у перехідний період. Зокрема, питання завершення навчання нинішніми 9-класниками у своїх школах вже винесено на законодавчий рівень і може бути врегульоване найближчим часом.