ГоловнеНова українська школа (НУШ)

Інтегроване навчання в Новій українській школі: чи порозуміються технарі та гуманітарії?

Освіта без меж — так хочеться назвати інтегроване навчання. Поєднувати кілька дисциплін в одну, заохочувати дітей до самостійної розвідки та експериментів — одне з головних завдань Нової української школи. Та чи можна інтегрувати, наприклад, українську мову та фізику і що з цього вийде? З’ясуємо далі.

SТЕМ-Шкільне життя

Переваги комплексного підходу, який дає інтегроване навчання, відомі вже давно. Це розвиток самостійності, критичного мислення, здобуття важливих практичних навичок, бажання вчитися та пізнавати нове.

Ідея інтеграції була успішно реалізована закордонними та вітчизняними педагогами ще минулого століття. Відповідні дослідження того часу фіксують зростання у школярів мотивації до навчання та покращення їхніх стосунків з педагогами. Нині інтеграція — наріжний камінь Нової української школи.
Звісно, це не означає, що з розкладу зникнуть звичні нам природознавство чи література. Змінюються самі можливості викладання вже знайомих предметів. Кожна дисципліна пропонує власні методи дослідження та навчання, а, поєднані разом, вони дозволяють учням поглянути на світ під новим кутом.

Так, упродовж попереднього навчального року разом з учнями педагогиня «Наукового ліцею» Кропивницького Наталія Чеботарьова працювали над STEAM-проєктами.

«Переорієнтація освіти повинна відповідати запитам майбутнього, ґрунтуватися на міжпредметних знаннях та вміннях. Працюючи над STEAM-проектом, вивчаючи філологічні дисципліни, я ставила за мету здобуття учнями практичних навичок та життєвих компетентностей шляхом конструювання елементів уроку на міждисциплінарних засадах, — розповідає вчителька української мови та літератури. — Звичайно, найбільш вдало міжпредметні знання та вміння проявилися на інтеграції літератури й мистецтва, літератури й історії, хоча були навіть досягнення й в мові та фізиці. У мовознавчих темах елементи STEAM можна використати, аналізуючи тексти технологічного спрямування. Зі старшокласниками ми вивчали складне речення, звертаючись до фізичних явищ світу, часу і простору. Учні використовували здобуті знання з фізики, при цьому також демонстрували вивчене з мови. Дослідження фізичних понять вони продовжили під час творчого завдання — написання есе, тему якого обирали вже самостійно. Також в рамках STEAM-проєктів вони досліджували поняття часу і простору у творах українських письменників Юрія Яновського та Валер’яна Підмогильного».

Впровадження STEM-освіти на уроках української мови розвиває критичне мислення та практичні навички школярів. Опрацювання “технічних” текстів, розвідка, експерименти дають змогу учням стати активними учасниками навчального процесу, підійти до завдання творчо та здобути нові компетентності. А це, своєю чергою, відповідає цінностям Нової української школи.

У процесі інтеграції також важливим стає питання порозуміння між педагогами та учнями. Вчитель отримує нову роль та новий виклик: бути не лише лектором, а науковим керівником, менеджером. Учні ж перестають бути пасивними слухачами, натомість здобувають статус дослідників. Така синергія в навчальному процесі дає якісно новий результат.

«Спершу ми поставилися до ідеї інтеграції з певним острахом. Але дуже скоро учні захопилися нею. Школярі підходили до всіх завдань творчо, з цікавістю. Батьки, своєю чергою, також помітили особливу залученість дітей, — каже Наталія Чеботарьова. — Ми маємо працювати на потребу часу: не можемо вивчати один предмет, ізольовано від іншого. Має змінюватися сам процес навчання: в житті, в майбутній професії знадобляться всі вивчені дисципліни. Стрімка еволюція технологій веде до того, що сучасний світ потребує фахівців, які мають стати професіоналами в цій галузі. І нам потрібно їх підготувати, адже навчання — це не просто передача знань від учителя до учнів, це спосіб розширення свідомості і зміни реальності. Втім, брак теоретичної бази у цьому питанні все ще помітний».

Ми поєднуємо та застосовуємо знання з різних дисциплін щодня, звикли до мультизадачності та активно розвиваємо «м’які» навички. Тому, без сумніву, набуваючи ці навички під час інтегрованого навчання в школі, школярі матимуть можливість легко адаптуватися та ефективно взаємодіяти один з одним вже у дорослому житті.

Ярослава Кобинець, журналістка проєкту “Дружня школа” 

Цей матеріал створений за фінансової підтримки Європейського Союзу та Міністерства закордонних справ Фінляндії. Висловлені в цьому матеріалі думки жодним чином не відображають офіційний погляд Європейського Союзу чи Міністерства закордонних справ Фінляндії.

НУШ-Шкільне життя

Back to top button